1 Але сьомого року Йояда набрався сміливости й узяв собі до спілки начальників над сотнями: Азарію, сина Єрохама, Ізмаїла, сина Йоханана, Азарію, сина Овида, Масею, сина Адаї, та Елішафата, сина Зіхрі.
2 Вони перейшли Юдею й зібрали левітів з усіх юдейсьих міст і голів ізраїльських родин та й прийшли в Єрусалим.
3 І вся громада уклала в Божому домі умову з царем. Йояда сказав їм: «Ось царський син. Він повинен бути царем, як вирік Господь про синів Давида.
4 Ось що ви зробите: третина вас, священики й левіти, що приходять на службу в суботу, буде за воротарів коло порогів;
5 друга третина буде при царськім палаці, а остання третина буде коло брами Єсод; увесь же народ буде в дворах Господнього дому.
6 Ніхто нехай не входить у дім Господній, крім священиків та левітів, що служать. Вони можуть увійти, бо посвячені, а ввесь народ нехай тримається Господніх приписів.
7 Левіти нехай обступлять царя звідусіль, кожний із своєю зброєю в руці, і хто б не ввійшов у храм, того нехай уб'ють. (Нехай вони держаться) Царя, коли він буде входити або виходити.»
8 Левіти та юдеї зробили все, що звелів священик Йояда: кожний забрав своїх людей, тих, що приходили на службу в суботу, разом з тими, що відходили в суботу, бо священик Йояда не звільнив черг.
9 Потім священик Йояда роздав начальникам над сотнями списи та великі й малі щити царя Давида, що були в Божому домі,
10 і поставив увесь народ, кожного зо зброєю в руці, від правого до лівого рогу дому, коло жертовника й коло дому, навколо царя.
11 І вивели царського сина й наділи на нього вінець та відзнаки й настановили його царем. Йояда та його сини помазали його й закликали: «Нехай живе цар!»
12 Почувши клик народу, що збігався та вигукував до царя, Аталія вийшла до народу в дім Господній.
13 Поглянула - аж ось стоїть цар на своєму місці при вході, і князі й сурми коло царя, а ввесь народ краю, радий, сурмить. І співці з музичними приладами були там і голосно прославляли. Тоді Аталія роздерла на собі одежу й закричала: «Зрада, зрада!»
14 Священик Йояда дав такий наказ начальникам над сотнями, що правили військом: «Виведіть її геть за двір, а хто піде слідом за нею, буде порубаний мечем, бо священик велів: Не вбивайте її, мовляв, у домі Господньому.»
15 І вони поклали на неї руки, а як вона ввійшла до входу кінської брами царського палацу, там убили її.
16 Йояда заключив союз між собою й усім народом та царем, щоб їм бути народом Господнім.
17 І ввесь народ пішов у божницю Ваала й зруйнував її; жертовники її та бовванів її порозбивали, а Маттана, жерця Ваало-вого, вбили перед жертовниками.
18 І доручив Йояда догляд за Господнім домом священикам та левітам, що Давид розділив був на черги для Господнього дому, щоб приносити всепалення. Господеві, як написано в законі Мойсея, з радощами та співами, за велінням Давидовим.
19 Він поставив воротарів коло воріт Господнього дому, щоб ніхто нечистий від чогобудь не міг туди ввійти.
20 Нарешті, взяв він начальників над сотнями, вельмож, старшину в народі і ввесь народ краю, вивів царя з Господнього дому і, ввійшовши через верхні ворота в царський палац, посадили вони царя на царський престіл.
21 Увесь народ краю радів, і місто заспокоїлось. А Аталію зарубано мечем.