1 Слухайте ж, що Господь говорить: «Устань, судись перед горами, нехай пагорби чують твій голос.»
2 Слухайте, гори, Господню розправу, і зважайте, ви, землі основи, бо в Господа розправа з своїм народом, і він правуватиметься з Ізраїлем.
3 «О мій народе, що я тобі зробив? Чим тебе скривдив? Відповідай мені!
4 Я вивів тебе з Єгипетського краю і викупив тебе з дому неволі. Послав я був перед тобою Мойсея, Арона та Марію.
5 Народе мій! Згадай но, що задумав був Балак, цар моавський, що йому відповів Валаам, син Беора; від Шіттіму до Гілгалу - знати праведні діла Господні.»
6 З чим мені перед Господом з'явитись, уклонитись перед Богом Вишнім? Чи мені стати перед ним із всепаленнями, з однолітними назимками?
7 Чи будуть Господеві довподоби тисячі баранів, десятки тисяч ручаїв олії? Чи маю йому дати мого перворідня за мої переступи, плід мого лона за гріхи душі моєї?
8 Тобі сказано, о чоловіче, що є добре й чого Господь від тебе вимагає: лише чинити справедливість, любити милосердя й покірно ходити перед твоїм Богом.
9 Голос Господній кличе до міста: «Слухайте, покоління та громадо міста!
10 Хіба я можу знести бат неправильний та ефу зменшену, огидну?
11 Хіба я можу виправдати вагу лукаву та тягарці підроблені у саквах?
12 Бо багачі його, його мешканці точать брехні, і їхній язик у них в устах зрадливий.
13 Тому я й почав тебе карати й пустошити за гріх твій.
14 Ти будеш їсти, та насититись не зможеш, твій голод буде у твоїм нутрі. Набік відкладеш, але не сховаєш; а що сховаєш, те віддам мечеві.
15 Ти будеш сіяти, але не жатимеш, будеш оливки давити, але олією маститися не будеш; і виноград, - але вина не питимеш.
16 Ти бережеш звичаї Омрі й усі діла дому Ахава; ви ходите за їхніми намислами, щоб я тебе віддав на поталу, а твоїх мешканців на насміх, - і ви нестимете ганьбу народу мого.»