1 І я сказав: - Слухайте ж, голови Якова й князі дому Ізраїля! Чи ж не належиться вам знати справедливість, -
2 вам, що ненавидите добро й любите зло; вам, що здираєте з них шкіру й тіло з костей їхніх,
3 і що їсте народу мого тіло й лупите з них шкіру та ламаєте їхні кості й кришите їх, наче в горщику, немов у казані м'ясо?
4 Тоді до Господа будуть взивати, та він не відповість їм; обличчя своє на той час від них сховає, тим, що лихі їхні вчинки.
5 Так говорить Господь проти пророків, що його народ обманюють, що, поки мають що зубами гризти, мир віщують, а тим, хто не дає їм у рот нічого, війну проголошують.
6 Тому ніч буде вам замість видіння, і темрява - замість вгадування. Сонце зайде над пророками, і день над ними потемніє.
7 І тоді засоромляться видющі, і застидаються ворожбити; усі вони покриють собі губи, бо не буде від Бога відповіді.
8 Я ж повний сили, духу Господнього, і справедливости й потуги, щоб виповісти Яковові його переступ та Ізраїлеві гріх його.
9 Слухайте ж, голови дому Якова й князі дому Ізраїля! Ви, що бридитеся справедливістю і викривляєте усе праве;
10 ви, що будуєте Сіон кров'ю, Єрусалим - злочином.
11 Проводирі його судять за гостинці, його священики вчать за плату, пророки його вгадують за гроші, та ще й на Господа здаються, кажучи: «Хіба Господь посеред нас не пробуває? На нас біда не прийде!»
12 Тому то, через вас, Сіон буде розораний, як поле, а Єрусалим стане звалищем, гора ж, де храм, - горою, вкритою лісом.