|
Слухати Притчі Соломона розділ 30 сучасний переклад без музики
Слухати Притчі Соломона розділ 30 сучасний переклад з текстом
1 Слова Аґура, сина Якея, массеянина. Слово цього мужа до Ітієла, — до Ітієла і Укала. 2 Насправді, я найнерозумніший з людей, і людського пізнання в мене немає. 3 Мудрості я не навчався і знання святих не маю. 4 Хто піднявся на небо і зійшов? Хто втримав вітер у жмені? Хто загорнув воду в одежу? Хто встановив усі межі землі? Яке Його Ім’я і яке ім’я Його Сина, — скажи, якщо знаєш? 5 Кожне Боже слово чисте; Він — щит для тих, хто шукає в Нього захисту. 6 Не додавай до Його слів нічого, аби Він не докорив тобі, і ти не став неправдомовцем. 7 Двох речей я прошу в Тебе, — не відмов мені, перш ніж я помру: 8 Віддали від мене марноту і обманливе слово; убогості і багатства не давай мені, а годуй мене за потребою щоденним хлібом. 9 Щоб, маючи достаток, я не зрікся Тебе і не сказав: Хто такий ГОСПОДЬ? Або, збіднівши, я не почав красти і не зневажив Імені мого Бога. 10 Не оскаржуй слуги перед його господарем, щоби він тебе не прокляв, і ти не став винуватим. 11 Є нащадок, який проклинає свого батька і не благословляє своєї матері. 12 Є нащадок, який вважає себе чистим, тоді як насправді від бруду свого він не очистився. 13 Є нащадок із зарозумілим поглядом і піднятими догори повіками, 14 а є нащадок, у якого зуби, як мечі, а щелепи — як сікачі, щоби пожирати вбогих на землі та принижених серед людей. 15 У ненажерливості є дві дочки: Дай! Давай! Навіть три ненаситних, а то й чотири, які ніколи не скажуть: Досить! 16 Шеол, неплідна утроба, спрагла земля, і вогонь, який також не скаже: Досить! 17 Проте, око, що глузує з батька і не слухає матері, виклюють ворони з долини, або з’їдять орлята. 18 Три речі незбагненні для мене, і чотирьох я не розумію: 19 орлиних доріг у небі, зміїної дороги на скелі, дороги корабля у відкритому морі і дороги мужчини до дівчини. 20 Така ж дорога і жінки, котра чинить перелюб: вона наїлася (задовольнилась), обтерла свої уста і каже: Я нічого поганого не вчинила. 21 Від трьох речей трясеться земля, а взагалі чотирьох вона не може переносити: 22 раба, який стає царем; нерозумного, який досхочу наїдається хліба; 23 повію, яка виходить заміж, і невільницю, яка займає місце своєї господині. 24 А ось чотири маленькі істоти на землі, які мудріші за деяких мудреців з людей: 25 мурашки — народ не сильний, але вони влітку роблять собі запаси їжі; 26 гірські кролики — слабке плем’я, проте в скелі роблять свої помешкання; 27 сарана царя не має, однак всі вирушають шеренгами; 28 павук, до якого можна доторкнутись руками, але він буває і в царських палатах. 29 І ще є три істоти, які мають легку ходу, — та навіть чотири, які величаво ступають: 30 лев, найсильніший серед звірів, — не поступиться ні перед ким; 31 кінь і козел, а також цар серед свого народу. 32 Якщо ти у своїй зарозумілості учинив безумство й знову задумав зло, то затули уста рукою, 33 бо як збивання молока дає масло, а удар в ніс спричиняє кровотечу, так само спалах гніву викликає сварку. |