|
Слухати Притчі Соломона розділ 23 сучасний переклад без музики
Слухати Притчі Соломона розділ 23 сучасний переклад з текстом
1 Якщо сядеш за стіл споживати їжу з можновладцем, добре придивись, що перед тобою, 2 і вложи собі хоч би ножа в горло, якщо ти надто жадібний. 3 Не захоплюйся його ласощами, бо це оманлива їжа. 4 Не надто старайся набути багатство, — відмовся від таких своїх задумів, 5 адже не встигнеш на нього надивитися, як його не стане, — воно неодмінно дістане собі орлині крила і здійметься в небо. 6 Не їж хліба з заздрісним, і не спокушайся його ласощами, 7 бо він такий, як його думки. Їж і пий, — каже він тобі, — але серце його не з тобою. 8 Спожитий шматок хліба ти радий будеш вивергнути, і твої добрі слова пропадуть надаремно. 9 Не говори в присутності нерозумного, тому що він знехтує твоїми розумними словами. 10 Не пересувай давньої межі і не вторгайся на поля сиріт. 11 Адже їхній Захисник могутній, — Він вступиться в їхню справу з тобою. 12 Прихили своє серце до повчання, і свої вуха — до мудрих слів. 13 Не залишай дитини без повчання, — якщо покараєш її різкою, вона не помре. 14 Ти покараєш її лозиною, і визволиш її душу від шеолу. 15 Сину мій, якщо твоє серце стане мудрим, то і моє серце радітиме, — 16 все моє нутро буде тішитись, коли твої уста говоритимуть доречне. 17 Нехай твоє серце не заздрить грішникам, — нехай воно постійно прагне Господнього страху, 18 адже існує майбутнє, і надія твоя не буде втрачена. 19 Слухай, сину мій, набирайся мудрості й скеровуй серце своє на пряму дорогу. 20 Не перебувай між тими, хто упивається вином і об’їдається м’ясом, 21 тому що п’яниця й ненажера потраплять у злидні, як і ті, котрі люблять поспати, — всі зодягнуться в лахміття. 22 Слухай свого батька, бо він тебе породив, і не зневажай матері своєї, навіть якщо вона в похилому віці. 23 Набувай істину і не продавай мудрості, повчання і розуму. 24 Щасливий батько праведника, — хто породив мудрого, тішиться ним. 25 Нехай твій батько і твоя мати радіють, — хай веселиться та, яка народила тебе. 26 Сину мій, дай мені твоє серце, а твої очі нехай пильнують за моїми дорогами, 27 адже розпусниця — це глибока безодня, і чужа жінка — тісна криниця. 28 Вона, наче грабіжник у засідці, — чатує на здобич, примножуючи серед людей зрадників. 29 У кого лемент? У кого горе? У кого стогін? У кого сварка? У кого рани без підстави? У кого червоні очі? 30 У тих, хто допізна засиджується за вином, — хто ходить, шукаючи вина приправленого. 31 Навіть не дивися на вино, як воно в чаші червоніє та іскриться, — як воно легенько ллється до рота, адже 32 воно врешті-решт вкусить, як змія, — вжалить, наче гадюка. 33 Твої очі приглядатимуться до чужих жінок, і серце твоє заговорить розпусне. 34 І ти будеш, наче той, хто спить посеред моря, або дрімає на верхівці щогли. 35 Ти говоритимеш: Мене били, але мені не боліло, — мені надавали стусанів, та я не відчував. Як тільки прокинуся (витверезію), знову шукатиму того самого. |