Головна сторінка сайту Українська Біблія онлайн
• Бут • Вих • Лев • Чис • Втор • Нав • Суд • Рут • 1Сам • 2Сам • 1Цар • 2Цар • 1Хр • 2Хр • Езд • Неєм • Ест • Йов • Пс • Притчі • Екл • Пісн
• Іс • Єр • ПлЄр • Єз • Дан • Ос • Йоіл • Ам • Авд • Йона • Мих • Наум • Ав • Соф • Аг • Зах • Мал

• Мт • Мк • Лк • Ів • Дії • Рим • 1Кор • 2Кор • Гал • Еф • Фл • Кол • 1Сол • 2Сол • 1Тим • 2Тим • Тит • Флм • Євр • Як • 1Пт • 2Пт • 1Ів • 2Ів • 3Ів • Юд • Об

Слухати Притчі Соломона розділ 19 сучасний переклад без музики



Слухати Притчі Соломона розділ 19 сучасний переклад з текстом


Біблія онлайн Старий Заповіт Притчі Соломона розділ 19 сучасний переклад

1 Краще убогий, котрий живе бездоганно, ніж підступний устами і обмежений розумом.
2 Навіть щирість без знання не добра, і хто з поспіхом крокує, той помиляється.
3 Нерозсудливість людини викривляє її дороги, а потім вона обурюється на ГОСПОДА.
4 Багатство примножує друзів, а бідного іноді залишає навіть його друг.
5 Фальшивий свідок не уникне кари, — і хто говорить неправду, не врятується.
6 Багато хто підлещується до можновладців, — бо кожний друг тому, хто щедрий на дарунки.
7 Бідного ненавидять навіть його брати, — мало того, залишають його і друзі, — він шукає їх, щоб порадитись, але їх нема.
8 Хто набуває розум, той любить свою душу, і хто володіє розсудливістю, той знаходить благо.
9 Фальшивий свідок не уникне кари, — бо хто говорить неправду, такий загине.
10 Не личить нерозумному розкіш, а тим більше — слузі панувати над князями.
11 Розважливість людини стримує її гнів, — її достоїнство в тому, щоб вибачати провину.
12 Гнів царя — мов ричання молодого лева, а його благовоління, як роса на траву.
13 Нерозумний син — душевні страждання його батька, — так само сварлива жінка, як постійно протікаюча ринва.
14 Дім і маєток — спадщина від батьків, а розумна жінка — від ГОСПОДА.
15 Лінивство наводить глибокий сон, — бездіяльна людина буде голодною.
16 Хто дотримується Заповіді, той береже своє життя, а хто байдужий до своїх стежок, загине.
17 Хто виявляє до вбогого благодійність, той позичає ГОСПОДУ, Який йому віддячить добром.
18 Виховуй свого сина, поки є надія, але не втрачай при цьому глузду, аби не довести його до смерті.
19 Гнівливий хай несе покарання, бо якщо пощадиш його, то вчиниш ще гірше.
20 Прислухайся до поради і приймай докори, аби через них опісля ти став мудрішим.
21 У серці людини багато задумів, — але збудеться ГОСПОДНЯ воля.
22 Здобуток людини — її доброта, і бідна людина краща за неправдомовну.
23 Страх ГОСПОДНІЙ провадить до життя, — хто його має, той буде задоволений, і зло його не досягне.
24 Ледачий опускає свою руку в миску, але йому ліньки донести її до рота.
25 Коли покараєш блюзніра, то й неосвічений стане розумнішим; і якщо докориш розумну людину, то вона прийме це як повчання.
26 Хто розоряє батька і проганяє матір, той є безсоромним і безчесним сином.
27 Сину мій, коли перестанеш прислухатися до слів повчання, то цим ти ухилишся від науки мудрості.
28 Безчесний свідок глузує з правосуддя, а уста беззаконників ковтають неправду.
29 Але кепкунів жде покарання, і спини нерозумних очікують ударів.


• Бут • Вих • Лев • Чис • Втор • Нав • Суд • Рут • 1Сам • 2Сам • 1Цар • 2Цар • 1Хр • 2Хр • Езд • Неєм • Ест • Йов • Пс • Притчі • Екл • Пісн
• Іс • Єр • ПлЄр • Єз • Дан • Ос • Йоіл • Ам • Авд • Йона • Мих • Наум • Ав • Соф • Аг • Зах • Мал

• Мт • Мк • Лк • Ів • Дії • Рим • 1Кор • 2Кор • Гал • Еф • Фл • Кол • 1Сол • 2Сол • 1Тим • 2Тим • Тит • Флм • Євр • Як • 1Пт • 2Пт • 1Ів • 2Ів • 3Ів • Юд • Об