|
Слухати Книга пророка Єзекіїля розділ 34 сучасний переклад без музики
Слухати Книга пророка Єзекіїля розділ 34 сучасний переклад з текстом
1 Було до мене ГОСПОДНЄ слово такого змісту: 2 Сину людський, провісти пророцтво щодо пастирів Ізраїлю, — пророкуй і скажи їм, отим пастирям, що говорить Владика ГОСПОДЬ: Горе пастирям Ізраїлю, котрі пасуть самих себе! Хіба не отару повинні пасти пастирі? 3 Ви споживаєте жир й одягаєтесь в одежу з вовни; ріжете вгодованих овець, але отари не пасете. 4 Ви слабких в отарі не зміцнюєте, і хворих ви не лікуєте, — ви скалічених не перев’язуєте, заблудлих не повертаєте, й загублених не шукаєте. Ви владарюєте над ними з примусом і жорстокістю. 5 От і розбрелись Мої вівці, позаяк не було пастиря, а, розпорошившись, вони стали поживою для кожного хижого звіра. 6 Тож блукають Мої вівці по всіх горах й по кожному високому пагорбі, — по всіх краях землі розпорошилась Моя отара, і немає нікого, хто подбав би про них, — немає того, хто їх шукав би. 7 Тому, пастирі, послухайте ГОСПОДНЄ слово! 8 Як Я живий, — говорить Владика ГОСПОДЬ, — оскільки Моя отара була здобиччю, і Мої вівці стали поживою для всіх хижих звірів, через те що не було пастиря; позаяк Мої пастирі не дбали про Мою отару, пасли самих себе, а Моїх овець не пасли, 9 тому ви, пастирі, слухайте ГОСПОДНЄ слово! 10 Так говорить Владика ГОСПОДЬ: Ось Я виступаю проти пастирів і притягну їх до відповідальності за Мою отару, — Я усуну їх і більше не дозволю їм пасти Мою отару. Пастирі більше не будуть пасти самих себе. Я вирву Моїх овець з їхнього рота, аби вони (вівці) більше не були їхньою поживою. 11 Адже так говорить Владика ГОСПОДЬ: Я Сам відшукаю Моїх овець і потурбуюся про них. 12 Як пастух переглядає свою отару того дня, коли він перебуває посеред своїх розпорошених овець, так Я перегляну Мою отару й врятую овець з усіх тих місцевостей, куди вони були розпорошені того похмурого та імлистого дня. 13 Я повиводжу їх з-поміж народів, позбираю їх з чужих країн, і приведу їх у власний край, — Я пастиму їх на Ізраїлевих горах та в долинах, а також в усіх поселеннях краю. 14 Я пастиму їх на гарних пасовиськах, — їхні випаси будуть на високих Ізраїлевих горах. Там, на чудових пасовиськах вони відпочиватимуть, — годуватимуться на ситих випасах Ізраїлевих гір. 15 Я Сам пастиму Мою отару, й Сам визначатиму їм місце для спочинку, — говорить Владика ГОСПОДЬ. 16 Загублену вівцю Я відшукаю і поверну заблудлу, поранену перев’яжу, а слабку зміцню; надто вгодовану й буйну (норовисту) погублю (позбудусь), тому що буду пасти їх справедливо. 17 До вас же, Мої вівці, ось що говорить Владика ГОСПОДЬ: Я розглядатиму позови між вівцею та іншою вівцею, між баранами і козлами. 18 Хіба вам мало того, що пасетесь на гарному пасовиську? Для чого ви решту пасовищ топчете вашими ногами? П’ючи чисту воду, для чого ви позосталу (воду) каламутите вашими ногами? 19 Адже інші Мої вівці змушені пастись на потолоченому вашими ногами пасовиську й пити воду, скаламучену вашими ногами!? 20 Тому так говорить до них Владика ГОСПОДЬ: Я Сам розглядатиму позови між ситою вівцею та вівцею слабкою. 21 Адже ви штовхаєтесь боками та плечима, б’єте вашими рогами всіх слабких, поки не випхнете таких геть. 22 Але Я врятую Мою отару, й вона вже більше не буде здобиччю, — Я буду розглядати позови між вівцею та іншою вівцею. 23 Я поставлю над ними єдиного пастиря, і він їх пастиме, — Мій слуга Давид буде їх пасти, — він же буде їхнім пастирем. 24 Я, ГОСПОДЬ, буду їм Богом, а мій слуга Давид — правителем посеред них. Я, ГОСПОДЬ, це сказав! 25 Я укладу з ними Заповіт миру й винищу в їх краю лютих звірів, так що вони безпечно селитимуться навіть у степу і спатимуть у лісах. 26 Я сповню їх і околиці Моєї гори благословенням, і посилатиму їм у належний час дощі. Це будуть дощі благословення. 27 Польові дерева будуть родити свої плоди, а земля даватиме багаті врожаї. Вони житимуть у безпеці на своїй землі і зрозуміють, що Я — ГОСПОДЬ, — особливо коли Я знищу поворозки їхнього ярма і визволю їх з рук їхніх поневолювачів. 28 Вони більше не будуть здобиччю для народів, а хижі звірі більше їх не пожиратимуть. Будуть жити в безпеці, й не буде нікого, хто б їх налякав. 29 Я сприятиму, щоб ними посаджене зростало на славу, тому більше ніхто не вмиратиме від голоду в краю, — вони не зазнаватимуть більше зневаги з боку народів. 30 Вони зрозуміють, що Я, ГОСПОДЬ, їхній Бог, перебуваю з ними, а вони, Ізраїлів рід, — Мій народ, — проголошує Владика ГОСПОДЬ. 31 Ви — Моя отара, вівці Мого пасовиська, — ви люди, а Я — ваш Бог, — говорить Владика ГОСПОДЬ. |