|
Слухати Книга пророка Єзекіїля розділ 33 сучасний переклад без музики
Слухати Книга пророка Єзекіїля розділ 33 сучасний переклад з текстом
1 Після цього було до мене ГОСПОДНЄ слово такого змісту: 2 Сину людський, звернись до синів свого народу й скажи їм: Коли б Я на будь-який край спровадив меч, а народ того краю вибере з-посеред себе одну людину, і люди поставлять її у себе вартовим, то 3 він, побачивши, що на той край насувається меч, засурмить трубою і застереже народ. 4 Але хтось, почувши звук труби, може не взяти застереження до уваги, то коли меч прийде і його захопить, то його кров впаде на його ж голову. 5 Оскільки він чув звук труби, але не звернув уваги на застереження, то його кров залишиться на ньому; хто ж прислухався до застереження, той врятує своє життя. 6 Але коли вартовий побачить меч, що наближається, але не подасть звуку застереження трубою, і народ не буде попереджений, то коли меч прийде й забере в когось життя, то він загине за свою провину, але Я жадатиму його крові з рук вартового. 7 Отже, тебе, сину людський, Я поставив вартовим для Ізраїлевого роду; щоразу, як ти почуєш слово з Моїх уст, то застерігай їх від Мене. 8 Коли Я скажу злочинцеві: Беззаконнику, ти обов’язково помреш, а ти не говоритимеш з ним, аби застерегти беззаконника щодо його поганої дороги, то він, беззаконник, помре через свій злочин, але за його кров до відповідальності Я притягну тебе. 9 Якщо ж ти застережеш беззаконника, аби він зійшов зі своєї злочинної дороги, але він не зійде зі своєї лихої дороги, то він помре через свій злочин, а ти врятуєш своє життя. 10 Отже, ти, сину людський, скажи Ізраїлевому родові: Ви говорите такі слова: Якщо наші гріхи й наші провини тяжіють над нами і через це ми в’янемо, то як же нам жити? 11 Скажи їм: Як Я живий, — говорить Владика ГОСПОДЬ, — Я не маю задоволення у смерті беззаконника, а прагну лише того, щоб він залишив свою злочинну дорогу, й залишався живим. Тож наверніться, зійдіть з ваших злочинних шляхів! Для чого вам помирати, роде Ізраїлів? 12 Ти ж, сину людський, скажи нащадкам свого народу: Праведність праведного не врятує його, коли він провиниться, — як і беззаконня нечестивого, яке він чинив, його не погубить, якщо він навернеться від свого беззаконня. Так само й праведник не може залишитись живим, якщо почне грішити. 13 Коли Я кажу праведному: Ти, неодмінно, житимеш, а він, покладаючись на свою праведність, почне чинити беззаконня, то всі його діла праведності не згадаються. У своєму беззаконні, яке чинитиме, він загине! 14 Так само, коли Я скажу нечестивому: Ти безперечно помреш! — а він, відвернувшись від свого гріха, почне діяти справедливо й жити праведно: 15 поверне заставу й відшкодує пограбоване, діятиме за моральними принципами життя, не допускаючи беззаконня, то він обов’язково буде жити й не загине. 16 Усі його гріхи, які він учинив, не пригадаються йому, — він діє справедливо й живе праведно, тому залишиться живим. 17 Але твої одноплемінники кажуть: Господь чинить неправильно, — тоді як, насправді, роблять неправильно вони. 18 Якщо праведник відвернеться від своєї праведності й чинитиме беззаконня, то за це він помре. 19 І коли грішник відвернеться від свого беззаконня, — чинитиме справедливо й житиме праведно, — то його життя буде збережене. 20 А ви говорите, що Господь чинить неправильно. Кожного з вас, роде Ізраїлів, Я судитиму за вашими вчинками. 21 А це відбулося в дванадцятому році нашого поневолення, десятого місяця, в п’ятий день місяця. Прийшов до мене втікач з Єрусалима й повідомив: Місто здобуте ворогом! 22 Проте ще ввечері, напередодні приходу втікача, доторкнулась до мене ГОСПОДНЯ рука, і Він відкрив мої уста. Перш ніж наступного дня втікач прийшов до мене, мої уста були вже відкриті, і я більше не мовчав. 23 Тож було до мене ГОСПОДНЄ слово такого змісту: 24 Сину людський, ті люди, що живуть серед тих руїн в Ізраїлевому краю, говорять такі слова: Авраам був один, але отримав у володіння всю землю, а нас багато, тому нам належить ця земля як спадщина. 25 Тому скажи їм: Так говорить Владика ГОСПОДЬ: Ви їсте м’ясо з кров’ю, підносите свої очі до ваших ідолів, проливаєте невинну кров і при цьому хочете успадкувати землю? 26 Ви покладаєтесь на свої мечі, чините гидоти, — кожен безчестить жінку свого ближнього, й разом з тим ви хочете успадкувати землю? 27 Тож скажи їм, що говорить Владика ГОСПОДЬ: Як Я живий, — усі ті, котрі живуть серед руїн, поляжуть від меча, а тих, що живуть на відкритому полі, віддам на їжу диким звірам; що ж до тих, котрі ховаються в зруйнованих фортецях, то вони в тих печерах загинуть від моровиці! 28 Я оберну країну на безлюдну пустелю, і таким чином покладу край зарозумілості й силі, — спустошені будуть гори Ізраїлю, так що ніхто там не з’являтиметься. 29 І коли перетворю цю землю на жахливу пустелю за всі їхні гидоти, які вони чинили, тоді пізнають, що Я — ГОСПОДЬ. 30 Щодо тебе, сину людський, то твої одноплемінники, обмовляючи тебе, ось що говорять один до одного й брат до брата попід стінами в дворах і біля дверей домів, мовляв: Давай підемо й дізнаємось, яке ще слово вийшло від ГОСПОДА! 31 Так, вони приходять до тебе гуртом, як приходить Мій народ, сідають перед тобою і слухають твої слова, але не виконують їх, — адже вони роблять лише те, що для них приємне, а їхнє серце захоплюється лише прибутком. 32 А ти для них, наче милозвучний співак, з гарним голосом, — як хороша музика; отже, вони вислуховують твої слова, але виконувати їх не збираються. 33 Але коли воно (пророцтво) все ж збудеться, — а воно вже збувається, — тоді вони зрозуміють, що серед них був пророк. |