|
Слухати Перша книга Самуїла розділ 5 сучасний переклад без музики
Слухати Перша книга Самуїла розділ 5 сучасний переклад з текстом
1 Тим часом филистимці, захопивши Божий Ковчег, повезли його з Евен-Езера до Ашдода. 2 Отже, взявши Господній Ковчег, филистимці внесли його в храм свого бога Даґона й поставили його біля самого Даґона. 3 Піднявшись наступного ранку, і ввійшовши в храм Даґона мешканці Ашдода побачили, що він лежить долілиць перед ГОСПОДНІМ Ковчегом. Вони підняли Даґона, й поставили його на своє місце. 4 Встали вони вранці наступного дня, — аж ось Даґон знову лежить долілиць перед ГОСПОДНІМ Ковчегом; до того ж Даґонова голова й обидві долоні його рук відбиті та лежать на порозі, — від Даґона залишився лише йоготулуб. 5 Тому жерці Даґона й кожен, хто приходить у храм Даґона в Ашдоді, і дотепер не ступають на поріг храму Даґона. 6 Отже, вельми тяжіла ГОСПОДНЯ караюча рука на мешканцях Ашдода; Він вразив Ашдод і його околиці болісними наростами. 7 Коли мужі Ашдода усе це побачили, то сказали: Не повинен залишатися в нас Ковчег Бога Ізраїлю, адже вельми важкою виявилась Його рука над нами та над нашим богом Даґоном. 8 І вони послали жерців, запросили до себе всіх филистимських князів, й запитали: Що маємо зробити з Ковчегом Бога Ізраїлю? А ті вирішили відправити Ковчег Бога Ізраїлю у Ґат! Тож спровадили Ковчег Бога Ізраїлю туди. 9 Після того як перенесли Ковчег у Ґат, сталося так, що караюча ГОСПОДНЯ рука затяжіла й над тим містом; це викликало серед людей дуже велике збентеження, оскільки Він (Господь) уразив людей міста, — від малого й до великого, — так що появилися на них болючі нариви. 10 Тоді Божий Ковчег вони відправили до Екрона. Але трапилось так, що коли прибув Божий Ковчег до Екрона, то мешканці Екрона закричали, волаючи: Спровадили до нас Ковчег Бога Ізраїлю, аби знищити нас і наш народ? 11 Тож вони послали гінців й, зібравши всіх филистимських князів, сказали: Відправте Ковчег Бога Ізраїлю, й нехай він повернеться на належне йому місце, аби він не нищив ні нас, ні нашого народу! Адже все місто охопила смертельна загроза, через те що затяжіла над містом Божа караюча рука. 12 Люди, котрі ще не померли, були вражені болісними наривами, так що голосіння від міста піднялось до небес! |