|
Слухати Перша книга Самуїла розділ 4 сучасний переклад без музики
Слухати Перша книга Самуїла розділ 4 сучасний переклад з текстом
1 До слів Самуїла прислухався весь Ізраїль. У той час Ізраїль вирушив на війну проти филистимців. Вони отаборились при Евен-Езері, тоді як филистимці стояли табором під Афеком. 2 Филистимці вишикувались у бойові лави проти Ізраїлю, і розпочалась битва. Ізраїль був розбитий филистимцями. Під час бою на полі битви полягло близько чотирьох тисяч чоловік. 3 Коли військові мужі повернулись до табору, ізраїльські старійшини сказали: Чому сьогодні так вразив нас ГОСПОДЬ перед филистимцями? Давайте візьмемо з собою з Шіло Ковчег ГОСПОДНЬОГО Заповіту, — нехай він буде серед нас і врятує нас від рук наших ворогів. 4 Тож військові послали в Шіло людей, котрі і спровадили звідти Ковчег Заповіту Господа Саваота, що сидить на херувимах. Ковчег Божого Заповіту супроводжували обидва сини Ілія, Хофні та Пінхас. 5 Так сталося, що коли Ковчег ГОСПОДНЬОГО Заповіту прибув до табору, то весь Ізраїль так голосно закричав, що здригнулась земля. 6 Почувши цей потужний вигук, филистимці почали питати: Чому це такий гучний крик у єврейському таборі? А коли дізналися, що Господній Ковчег прибув до табору, 7 то филистимці перелякалися й говорили: Їхній Бог прийшов до табору! Потім додали: Горе нам! Адже чогось подібного досі ще не було! 8 Горе нам! Хто нас врятує від руки такого потужного Бога!? Адже їхні боги вражали єгиптян усякими карами ще перед пустелею! 9 Тож зберіться з силами і виявіть усю мужність, филистимці, аби часом вам не довелось служити євреям, як вони служили вам! Отже, будьте мужніми, і вступайте в бій! 10 І филистимці ринулись у бій; вони цілковито розгромили Ізраїльтян, так що вони порозбігались по своїх наметах. Це була дуже велика поразка, в якій полягло тридцять тисяч піших Ізраїльтян. 11 Захопили филистимці також і Божий Ковчег, а обидва сини Ілія, Хофні та Пінхас, загинули. 12 Того самого дня пощастило вирватись з поля битви одному веніямінцю, який прибіг у Шіло; його одяг був розірваний, а його голова посипана порохом. 13 Коли він наблизився, Ілій якраз сидів на стільці біля самої дороги, вдивляючись у далечінь, адже його серце тривожилось за долю Божого Ковчега. Коли ж той чоловік прибіг до міста й розповів, що сталось, усе місто заголосило. 14 Почувши це велике голосіння, Ілій запитав: Що це за лемент я чую? Але якраз прибув до нього той чоловік і про все розповів Ілію. 15 На той час Ілію було вже дев’яносто вісім років; його очі потьмяніли, так що він майже не бачив. 16 Отже, той чоловік сказав Ілію: Я — той, хто прибув з військового табору, і сьогодні я ледве втік з поля бою… А той запитав: Що сталося, мій сину? 17 Відповідаючи, вісник сказав: Ізраїль кинувся навтіки перед филистимцями, і в бою полягло дуже багато людей. Загинули також обидва твої сини, Хофні та Пінхас, захоплено і Божий Ковчег… 18 Коли вісник згадав про Божий Ковчег, сталося так, що Ілій впав навзнаки зі стільця біля входу до брами, зламав свій хребет і помер, оскільки він був чоловіком похилого віку і важким. Він був суддею Ізраїлю сорок років. 19 Його невістка, дружина Пінхаса, була вагітною, і незабаром мала народити. Почувши про те, що Божий Ковчег захоплено, а також про смерть свого свекра та свого чоловіка, вона впала навколішки й народила, оскільки в неї почались перейми. 20 І коли під час родів вона помирала, ті жінки, що стояли біля неї, казали: Не бійся, адже ти народила сина! Але вона нічого не відповіла, й навіть не звернула на це уваги. 21 Вона лише назвала хлопчика Іхаводом, говорячи: Відійшла слава від Ізраїлю, — оскільки був захоплений ворогом Божий Ковчег, а також у зв’язку зі смертю свого свекра і свого чоловіка. 22 Вона ще раз повторила: Відійшла слава від Ізраїлю, тому що не стало Господнього Ковчега. |