|
Слухати Перша книга Самуїла розділ 2 сучасний переклад без музики
Слухати Перша книга Самуїла розділ 2 сучасний переклад з текстом
1 Анна ж молилася, говорячи: Радіє моє серце в ГОСПОДІ! Мій ріг піднявся в ГОСПОДІ. Свої уста я широко відкриваю щодо своїх ворогів, адже я радію Твоїм спасінням. 2 Ніхто не є таким святим, як ГОСПОДЬ, — немає нікого, окрім Тебе! Немає такої скелі, як наш Бог! 3 Не намножуйте зарозумілих речей! Нехай не виходить з ваших уст зухвальство, оскільки ГОСПОДЬ є Богом, Котрий досліджує вчинки. 4 Луки могутніх зламаються, а немічні оперізуються силою. 5 Ситі йдуть у найми за шматок хліба, а ті, що голодували, відпочивають, адже неплідна народжує сімох, а багатодітна марніє силами. 6 ГОСПОДЬ учиняє смерть, але й повертає до життя; принижує до шеолу, але й підіймає до небес. 7 Від Господа зубожіння і багатство, — Він понижує і підносить угору. 8 З пороху Він підносить бідного, з болота підіймає нужденного, щоб його посадити з можновладцями й дати йому у спадщину престол слави. Адже всі опори землі ГОСПОДНІ, й на них Він установив усесвіт. 9 Він оберігає кроки вірних Йому, а нечестиві гинуть у темряві, адже не власною силою стає могутньою людина. 10 Хто бореться з ГОСПОДОМ, буде переможений, — Всевишній з неба їх розгромить, адже Він судитиме світ від краю й до краю! Він дає потугу Своєму цареві й високо підносить ріг Свого помазаника… 11 Отже, Елкана повернувся до свого дому, в Рамі, а хлопчик залишився служити ГОСПОДЕВІ під наглядом священика Ілія. 12 Проте сини Ілія були негідними людьми й не дбали про служіння ГОСПОДУ. 13 Вони не дотримувались ні священицьких обов’язків, ні правил щодо народу. Коли людина приносила жертву, і як м’ясо вже варилось, то приходив слуга священика з тризубою вилкою в руках, 14 і встромляв її у великий котел, чи в каструлю, або в казан, чи в горщик, — і все, що потрапляло на вилку, священик забирав собі. Так вони чинили стосовно всіх Ізраїльтян, котрі приходили в Шіло. 15 Навіть ще до того, як спалювали на жертовнику жир, приходив слуга священика й говорив до того, хто приносив жертву: Дай мені м’яса на печеню для священика; вареного м’яса він не приймає, а лише сире! 16 А коли той чоловік говорив: Спочатку потрібно спалити жир, а вже тоді візьмеш, що забажаєш, — то слуга заперечував: Ні, віддавай зараз, а якщо ні, то візьму силою! 17 Тому гріх перед ГОСПОДОМ тих обох молодиків був дуже тяжкий, адже вони зневажливо ставились до ГОСПОДНІХ жертвоприношень… 18 А хлопчина Самуїл, одягнутий у лляний ефод, служив перед ГОСПОДОМ. 19 Його матір виготовляла для нього малий одяг за зростом, і щороку приносила йому, коли приходила зі своїм чоловіком задля принесення щорічної жертви. 20 Ілій щоразу благословляв Елкану та його дружину, говорячи: Нехай ГОСПОДЬ нагородить тебе нащадком від цієї жінки замість випрошеного й відданого ГОСПОДУ. Після цього вони повертались до своєї місцевості. 21 Тож ГОСПОДЬ зглянувся на Анну: вона знову й знову вагітніла і ще народила трьох синів та дві дочки, в той час як хлопчик Самуїл зростав із ГОСПОДОМ. 22 Хоча Ілій був у дуже похилому віці, він чув про все, що його сини витворяли з усіма Ізраїльтянами, і знав, як вони віддаються розпусті з жінками, які прислуговували при вході до Намету Зустрічі. 23 Він говорив їм: Чому ви робите такі речі? Адже я чую про ваші злі вчинки від усього народу. 24 Ні, так не повинно бути, сини мої! Недобрі речі я чую про вас, — ви спроваджуєте народ до відступлення від ГОСПОДА! 25 Якщо людина згрішить проти людини, то в молитві віддають цю справу Богові; але якщо людина грішить проти ГОСПОДА, то хто за неї заступиться в молитві? Проте вони (сини) не слухали застережень свого батька, тому ГОСПОДЬ вирішив їх знищити. 26 А тим часом підліток Самуїл поступово підростав, здобуваючи прихильність як у ГОСПОДА, так і повагу серед людей. 27 Одного разу прийшов до Ілія Божий чоловік, і переказав йому слова ГОСПОДА: Хіба Я, насправді, не об’являвся родові твого прабатька, коли вони були ще в Єгипті, в краю фараонів! 28 Я обрав його (Левія) з-поміж усіх Ізраїльських племен Собі як священика, аби він міг наближатись до Мого жертовника, звершувати кадіння ладаном й носити ефод переді Мною; Я дав також поколінню твого прабатька всі жертвоприношення Ізраїльських дітей, що проходять через вогонь. 29 Для чого ж ви зневажаєте Мої жертви та Мої приношення, які Я призначив для Святині? Адже ти поважаєш своїх синів більше, ніж Мене; ви жирієте від кращих первоплодів усіх жертв Мого народу, Ізраїлю!? 30 Тому ось таке рішення ГОСПОДА, Бога Ізраїлю: Хоч Я, справді, обіцяв твоїм нащадкам, як і нащадкам твого прабатька, що повіки будете ходити переді Мною, проте тепер приречення ГОСПОДА інше: Так не буде! Адже лише тих, котрі шанують Мене, вшаную і Я, але ті, котрі Мене зневажають, будуть зневажені! 31 Оце наближається час, коли Я відітну твоє рамено (силу) від рамена твого батьківського роду, аби не доживала в твоєму поколінні людина до похилого віку. 32 Ти з досадою, як супротивник, дивитимешся на Моє місцеперебування, — на все те добро, яке Я чинитиму Ізраїлю, але в твоєму роду ніколи не буде людини похилого віку. 33 І все ж декого з твоїх нащадків не відкину від Мого жертовника, аби було прикро твоїм очам і страждала твоя душа. Ось чому кожен, хто народжуватиметься серед твоїх нащадків, вмиратиме в розквіті сил. 34 Ознакою для тебе буде те, що станеться з обома твоїми синами, Хофні та Пінхасом. Вони обидва загинуть в один день. 35 А для Себе Я поставлю вірного священика, який діятиме за бажанням Мого серця та буде Мені до душі. Я збудую йому надійний дім. Він ходитиме перед Моїм Помазаником постійно. 36 Буде так, що кожен, хто залишиться з твого роду, прийде, аби Йому поклонитись й, очікуючи від нього якусь монету, або буханець хліба, скаже: Признач мене хоч на якесь служіння, аби мати хоч шматок хліба. |