1 Як співробітники, ми закликаємо вас, щоб благодаті Божої не приймати марно.
2 Бо каже: «Сприятливого часу я вислухав тебе, і в день спасіння я допоміг тобі. Ось тепер - час сприятливий, ось тепер - день спасіння.»
3 Ми не даємо нікому ніякої нагоди до спотикання, щоб не виставляти на глум наше служіння;
4 але в усьому виявляємо себе, як слуг Божих, у великій терпеливості, скорботах, у нуждах, у тіснотах,
5 під ударами, в темницях, у заколотах, у трудах, у неспанні, у постах,
6 у чистоті, у знанні, у довготерпеливості, у лагідності, у Святому Дусі, у щирій любові,
7 у слові правди, в силі Божій, у зброї справедливости в правиці й лівиці,
8 у славі й безчесті, у наклепах і в добрій славі; як обманці, однак правдиві,
9 як незнані, а проте надто знані; як ті, що вмирають, а все живі; як карані, та не забиті;
10 як сумні, та завжди веселі; як бідні, а багатьох збагачуємо; як ті, що нічого не мають, а все посідаємо.
11 Уста наші, корінтяни, відкрились до вас! Серце наше поширилось.
12 Вам у нас не тісно, тіснота - у вашім серці!
13 А ви взаємно, -мов до дітей говорю, - зробіть теж широким ваше серце!
14 Не спрягайтеся з невірними в чуже ярмо! Яка бо спільність праведности з беззаконням? Що спільного між світлом та темрявою?
15 Яка згода між Христом і Веліялом? Яка участь вірного з невірним?
16 Які взаємини між храмом Божим та ідолами? Ми бо храм Бога живого, як сам Бог сказав був: «Я поселюся в них, і (посеред них) буду ходити. Буду їхнім Богом, вони ж будуть моїм народом.
17 Тож вийдіть з-поміж них і відлучіться, - каже Господь. Нечистого не дотикайтесь, і я вас прийму.
18 Я буду вам Отцем, ви ж будете мені синами та дочками - каже Господь Вседержитель.»