Переклад Івана Хоменка, Перше послання Апостола Петра - Розділ 4 читає Ігор Козлов



Не повторювати минулих гріхів 1-6; взаємна доброчинність 7-11; переслідування це іспит віри 12-19

1 Тому, отже, що Христос страждав тілом, ви теж озбройтеся тією самою думкою, а саме: хто страждав тілом, той перестав грішити,
2 щоб решту часу жити, в тілі, не за людськими похотями, а за волею Божою.
3 Бо доволі часу минуло на виконуванні волі поган, тих, що віддавалися розпусті, пристрастям, пияцтву, гульні, напійкам та мерзенній службі ідолів.
4 У тому вони дивуються, що ви не рветеся разом із ними до того самого багна розпусти, тож хулять.
5 Але за це вони здадуть рахунок тому, хто готов судити живих і мертвих.
6 На те бо й мертвим проповідувано благовість, щоб, суджені за людською волею в тілі, вони жили у Бозі духом.
7 Кінець усьому близько. Будьте мудрі й тверезі, здатні до молитов.
8 Насамперед майте велику любов один до одного, бо любов силу гріхів покриває!
9 Будьте гостинні один до одного - без нарікання.
10 Служіть один одному, кожен тим даром, що його прийняв, як добрі домоуправителі різноманітної Божої благодаті.
11 Говоріть лише у глузді Божих слів, служіть лише у дусі тієї сили, яку дає Бог, щоб у всьому прославлявся Бог через Ісуса Христа, якому слава й сила по вічні віки! Амінь.
12 Любі, не дивуйтеся тій пожежі, що у вас постає, вам на пробу, немов би з вами діялось щось дивне,
13 але, тією мірою, якою берете участь у Христових муках, радійте, щоб і в славному його з'явленні раділи та веселились.
14 Щасливі ви, як вас ганьблять за Христове ім'я, бо Дух слави і Божий на вас покоїться!
15 Ніхто з вас нехай не страждає як душогубець або злодій, або злочинець, або як той, хто встряває в чужі справи.
16 Коли ж - як християнин, нехай не соромиться, а прославляє Бога цим ім'ям.
17 Бо настав час почати суд від Божого дому; коли ж він від нас розпочинається, то який кінець буде тих, які не коряться Божій благовісті?
18 І коли праведник ледве спасеться, то грішник і безбожник де з'явиться?
19 Тому й ті, які страждають з Божого зізволення, нехай у доброчинності довірять вірному Творцеві свої душі.