головна сторінка сайту Українська Біблія онлайн
Бут Вих Лев Чис Втор Нав Суд Рут 1 Сам 2 Сам 1 Цар 2 Цар 1 Хр 2 Хр Езр Неєм Тов Юдт Ест 1 Мак 2 Мак Іов Пс Припов Пропов Пісн Мудр Сир Іс Єр Плач Вар ЛистЄр Єз Дан Ос Йоіл Ам Авд Йона Міх Наум Ав Соф Аг Зах Мал
Мт Мк Лк Йн Дія Рим 1 Кор 2 Кор Гал Еф Флп Кол 1Сол 2Сол 1Тим 2Тим Тит ФилЄвр Як 1Пет 2Пет 1Йн 2Йн 3Йн Юд Одкр

Переклад Івана Хоменка, Євангелія від Луки - Розділ 23 читає Ігор Козлов



Аудіо Біблія Українською мовою з субтитрами. Євангелія від Луки розділ 23 слухати онлайн. Відео Біблія, переклад І. Хоменка

Ісус перед Пилатом 1-7; перед Іродом 8-12; Ісус чи Варавва? 13-19; засуд Ісусові 20-25; Симон Киреней 26-32; розп'яття 33-43; смерть та похорон 44-56

1 Тоді встала вся їхня громада, і повели його до Пилата.
2 І заходились його винуватити, кажучи: “Цього ми знайшли, що він підбурює народ наш, забороняє давати кесареві податок і каже, що він - Христос-Цар.”
3 Пилат спитав його: “Ти цар юдейський?” А Ісус у відповідь сказав до нього: “Ти кажеш.”
4 Тоді Пилат промовив до первосвящеників і юрби: “Я не знаходжу ніякої провини на цій людині.”
5 Вони ж наполягали і кричали: “Народ бунтує, навчаючи по всій Юдеї, почавши з Галилеї аж сюди.”
6 Почувши це Пилат, спитав, чи цей чоловік галилеянин;
7 а довідавшися, що він з-під влади Ірода; відіслав його до Ірода, який тими днями перебував також у Єрусалимі.
8 Ірод дуже зрадів, побачивши Ісуса; бажав бо здавна бачити його, тому, що чув про нього й сподівавсь побачити від нього якесь чудо.
9 Силу питань він йому ставив, але Ісус не відповідав йому нічого.
10 Первосвященики ж та книжники стояли там і сильно його винуватили.
11 Тоді Ірод з вояками своїми, зневаживши його й насміявшись з нього, надів на нього білу одіж і відіслав його назад до Пилата.
12 І того ж самого дня Ірод і Пилат стали приятелями між собою, раніш бо ворогували.
13 Скликавши, отже, первосвящеників, старшин і народ,
14 Пилат промовив до них: “Ви привели до мене цього чоловіка як бунтаря народу; ото я, розсудивши справу перед вами, не знайшов на цьому чоловікові (ніякої) провини в тому, про що оскаржуєте його.
15 Та й Ірод ні, бож відіслав його до нас. Виходить, отже, що він не допустився нічого, гідного смерти.
16 Тож я його покараю і відпущу.”
17 Треба ж було їм одного випустити з-за празника.
18 Та вони всі разом закричали: “Убий цього, а відпусти нам Варавву!”
19 Цього (останнього) за якийсь заколот у місті та за вбивство кинули були у в'язницю.
20 Пилат, бажаючи їм відпустити Ісуса, промовив до них знову.
21 Та вони закричали: “Розіпни, розіпни його!”
22 І втретє він до них промовив: “Яке ж бо зло вчинив він? Я не знайшов на ньому нічого, гідного смерти. Тож, покаравши його, відпущу.”
23 Але вони наполягали сильним криком і вимагали, щоб його розіп'яти. І крик їхній переміг.
24 Тоді Пилат присудив, щоб сталося згідно з їхньою просьбою.
25 І він відпустив того, що за повстання і вбивство був вкинутий у темницю і що про нього вони просили; Ісуса ж видав їм напризволяще.
26 І як вони його повели, схопили якогось Симона Киринея, що повертався з поля, і поклали хрест на нього, щоб ніс за Ісусом.
27 Ішов за ним натовп людей великий і жінки, що плакали за ним та голосили.
28 Ісус же обернувся до них і сказав: “Дочки єрусалимські, не плачте надо мною, а плачте над собою і над вашими дітьми!
29 Бо ось настануть дні, коли скажуть: Щасливі неплідні та й лона, що не родили, і груди, що не годували.
30 Тоді почнуть вони горам казати: Впадьте на нас! - і горбам: Покрийте нас!
31 Бо коли так обходяться з деревом зеленим, що тоді з сухим буде?”
32 З ним вели також двох інших, злочинців, щоб їх скарати на смерть.
33 І як прийшли на місце, що зветься Череп, там його розіп'яли і злочинців, одного по правиці, а другого по лівиці.
34 Ісус же сказав: “Отче, відпусти їм, не знають бо, що роблять.” Коли ж ділили його одіж, то кидали жереб.
35 Люди стояли й дивились. Навіть князі їхні насміхалися, кажучи: “Інших спасав, нехай спасе себе самого, коли він - Месія Божий, Вибраний!”
36 Вояки також глузували з нього; підходячи до нього й подаючи йому оцет,
37 примовляли: “Коли ти цар юдейський, спаси себе самого!”
38 А був над ним і напис грецьким письмом, латинським і єврейським: “Це - Цар Юдейський.”
39 Один із повішених злочинців зневажав його, кажучи: “Хіба ти не Христос? Спаси себе і нас!”
40 А другий, озвавшися, скартав його й мовив: “Чи не боїшся Бога, ти, що покутуєш ту саму кару?
41 Бож ми приймаємо кару, гідну наших учинків, цей же не зробив нічого злого.”
42 І додав: “Ісусе! Згадай про мене, як прийдеш у своє Царство.”
43 Сказав (Ісус) до нього: “Істинно кажу тобі: Сьогодні будеш зо мною в раї.”
44 Було вже близько шостої години, і темрява по всій землі настала аж до дев'ятої години,
45 бо затьмарилось сонце; а й завіса храму роздерлася посередині.
46 Ісус закликав сильним голосом: “Отче, у твої руки віддаю духа мого!” Сказавши це, він віддав духа.
47 Побачивши, що сталося, сотник почав прославляти Бога, кажучи: “Справді цей чоловік був праведний.”
48 Всі люди, що були збіглися на те видовище, побачивши, що сталось, поверталися (додому), б'ючи себе у груди.
49 Усі ж його знайомі стояли оподалік, а жінки, що були прийшли слідом за ним з Галилеї, дивилися на це.
50 І ось був чоловік, на ім'я Йосиф, радник, - людина добра й праведна,
51 що не пристав був до їхньої ради, ані вчинків. Походив він з Ариматеї, юдейського міста й очікував Божого Царства;
52 цей прийшов до Пилата й просив тіла Ісуса.
53 Зняв він його з хреста й, обгорнувши його в полотно, поклав у гробниці, висіченій у скелі, де ще ніхто не лежав.
54 День цей був п'ятниця, і вже заходила субота.
55 Жінки ж, які були прийшли з Ісусом з Галилеї, ідучи слідом за Йосифом, бачили гробницю і як покладено тіло Ісуса.
56 Повернувшись, вони приготовили пахощів та мира, але в суботу, за приписом, відпочивали.


Бут Вих Лев Чис Втор Нав Суд Рут 1 Сам 2 Сам 1 Цар 2 Цар 1 Хр 2 Хр Езр Неєм Тов Юдт Ест 1 Мак 2 Мак Іов Пс Припов Пропов Пісн Мудр Сир Іс Єр Плач Вар ЛистЄр Єз Дан Ос Йоіл Ам Авд Йона Міх Наум Ав Соф Аг Зах Мал
Мт Мк Лк Йн Дія Рим 1 Кор 2 Кор Гал Еф Флп Кол 1Сол 2Сол 1Тим 2Тим Тит ФилЄвр Як 1Пет 2Пет 1Йн 2Йн 3Йн Юд Одкр