Переклад Івана Хоменка, Книга пророка Єремії - розділ 33 читає Ігор Козлов



Ще про віднову Єрусалиму та Юди

1 Слово, що надійшло до Єремії від Господа на десятому році Седекії, юдейського царя, - це був вісімнадцятий рік Навуходоносора.
2 Тоді військо вавилонського царя облягло Єрусалим, пророк же Єремія був замкнений у тюремному дворі коло палацу юдейського царя.
3 А посадив його туди Седекія, цар юдейський, докорявши йому: «Чого ти пророкуєш та говориш: Так каже Господь: Ось я віддам це місто в руки вавилонському цареві, і він його завоює;
4 та й Седекія, юдейський цар, не уникне рук халдейських, бо його певно видадуть вавилонському цареві на поталу, і розмовлятиме він з ним устами до уст, і очі його будуть глядіти йому в очі;
5 і поведе він Седекію у Вавилон, і перебуватиме він там, аж покіль не навідаюсь до нього, - слово Господнє. Як будете ж воювати з халдеями, то не пощастить вам?»
6 І сказав Єремія: «Таке слово надійшло до мене:
7 Ось Ханамел, син Шаллума, дядька твого, йде до тебе сказати тобі: Купи моє поле в Анатоті, бо за тобою право викупу, щоб його придбати.
8 І прийшов мій небіж Ханамел, за словом Господнім, до мене в тюремний двір та й каже мені: Купи моє поле в Анатоті, що у Веніяминовій землі, бо за тобою право спадкоємства й право викупу. Купи його собі. Тоді я зрозумів, що це справді було слово Господнє.
9 І купив я поле в мого небожа Ханамела й одважив йому 17 срібних шеклів.
10 Списав я купівельну угоду, приклав печать, покликав на те свідків та й відважив на вазі срібло.
11 А тоді взяв купівельний запис запечатаний і запис відкритий, за законом та уставом,
12 та й передав купівельний запис Варухові, синові Нерії, сина Махсеї, перед моїм небожем Ханамелом і при свідках, що підписали купівельний запис, і при всіх юдеях, що були у тюремному дворі,
13 і наказав Варухові прилюдно:
14 Так говорить Господь сил, Бог Ізраїля: Візьми ці записи, цей запечатаний купівельний запис і цей відкритий та й поклади їх у глиняну посудину, щоб він там міг зберегтись довго.
15 Так бо говорить Господь сил, Бог Ізраїля: Будуть колись знову купувати доми й поля ще й виноградники у цій землі.
16 І, передавши Варухові, синові Нерії, купівельний запис, помоливсь я так до Господа:
17 Господи Боже! Ти сотворив небо й землю великою силою твоєю й простягнутою рукою твоєю. Для тебе нема нічого неможливого!
18 Ти подаєш милостиню тисячам і караєш гріхи батьків у лоні їхніх дітей. Ти, Боже, великий та могутній, ім'я якого - Господь сил,
19 великий у намірах і потужний у ділах. Очі твої відкриті на всі стежки людських дітей, щоб воздати кожному за його поведінкою й за плодами його вчинків;
20 ти, що творив знаки й чудеса в Єгипетській землі та й по цей день твориш в Ізраїлі і на всіх людях, і звеличив єси своє ім'я, як воно й є нині.
21 Ти вивів народ свій Ізраїля з Єгипетської землі, при знаках і чудесах, потужною рукою і простягнутим раменом, і превеликим страхом,
22 і дав єси їм цю землю, яку клявся дати батькам їхнім, - землю, що тече молоком та медом.
23 Вони прийшли й заволоділи нею, але голосу твого не слухали, ані не чинили за законом, а й нічого з того, що заповідав єси їм, не сподіяли; тоді ти послав на них усе це лихо.
24 Ось облогові вежі сягають аж до міста, щоб здобути його. Місто, спустошене мечем, голодом і чумою, впаде у руки халдеям, що воюють проти нього. Те, що ти говорив був, здійснюється, як ти й сам бачиш.
25 А ти, Господи Боже, сказав мені: Купи собі поле за гроші та візьми свідків, - а тим часом місто переходить до рук халдеям!»
26 І надійшло до мене таке слово Господнє:
27 «Ось я - Господь, Бог усякого тіла. Чи ж може бути щось для мене неможливим?
28 Тим то так говорить Господь: Ось я віддаю це місто в руки халдеям та в руки Навуходоносорові, вавилонському цареві, і він його здобуде.
29 І халдеї, що воюють проти цього міста, вломляться й підпалять це місто і пустять його димом разом з домами, що на їхніх покрівлях воскурювано кадило Ваалові та возливано ливні жертви чужим богам, щоб доводити мене до гніву.
30 Бо сини Ізраїля й сини Юди вже змолоду чинили зло на очу в мене, сини Ізраїля ділами рук своїх тільки приводили мене до гніву, - слово Господнє!
31 Хіба що лише на гнів мені та на прикрість стояло це місто з того часу, як його збудовано, аж по цей день; тож я відкину його від мого обличчя
32 за все зло синів Ізраїля та синів Юди, що вони на гнів мені чинили, - самі вони, царі їхні, князі їхні, священики їхні, пророки їхні, мужі юдейські й мешканці єрусалимські.
33 Обернулись до мене плечима, а не обличчям, і коли я навчав їх раз-у-раз старанно, вони мене не слухали, науки не приймали.
34 Ба й у храмі, що носить моє ім'я, виставили свої гидоти, щоб осквернити його.
35 Вони спорудили Ваалові узвишшя в долині Бен-Гіннома, щоб проводити через вогонь своїх синів та своїх дочок на честь Молоха, чого я не велів їм, і що мені й на думку не спадало, - щоб чинили таку гидоту та Юду до гріха приводили.
36 Тим то нині так говорить Господь про це місто, що про нього твоя мова: Мечем, голодом і чумою віддасться це місто в руки вавилонському цареві.
37 Та ось я позбираю їх знову з усіх земель, куди я їх повиганяв був у моєму гніві, у моїм пересерді й у моїм великім обуренні та й повернуться вони назад на це місце, і я дам їм жити у безпеці.
38 Тоді будуть вони моїм народом, я ж буду їхнім Богом.
39 Я дам їм друге серце й другу путь, щоб вони постійно мали страх супроти мене, на добро їм же самим і на добро їхнім дітям по них.
40 Я заключу з ними вічний завіт: не одвернусь від них, буду їм добро чинити і вкладу їм у серце страх супроти мене, щоб вони від мене не відвернулись більше.
41 Я буду радий їм добро чинити і насаджу їх на стало у цій землі, від усього мого серця і від усієї моєї душі.»
42 Так бо говорить Господь: «Як послав я на цей народ усе те тяжке лихо, так посилатиму на них усі ті блага, що їм обіцяв.
43 І знову купуватимуть поля у цій землі, про яку ви кажете: Це пустиня без людей і без худоби, її віддано халдеям на поталу.
44 І будуть купувати поля за гроші й записувати їх у книги, і печать прикладати, і брати свідків у Веніяминовій землі і в єрусалимських околицях, та й по містах Юди і по містах у горах, а й по містах на поділлі й по містах на південь, бо я зміню їхню долю», - слово Господнє.

33. Ще про віднову Єрусалиму та Юди

1 І надійшло знову слово Господнє до Єремії, ще як він був замкнений у тюремному дворі:
2 «Так говорить Господь, що сотворив землю, що обладнав й утвердив її, - Господь ім'я йому:
3 Візви до мене, і я обізвусь і об'явлю тобі велике і незбагненне, чого ти досі не знав.
4 Бо так говорить Господь, Бог Ізраїля, про будинки в цьому місті та про палати царів юдейських, що будуть зруйновані: Проти валів та гостроколів
5 будуть воювати з халдеями, але хіба лиш на те, щоб наповнити місто трупами тих, яких я повбиваю в моїм гніві та у моїм обуренні і від яких я сховав моє обличчя з-за всієї їхньої злоби.
6 Ось я натягну нову шкіру на їхні рани, вигою їх, уздоровлю їх, дам їм глибокий мир і безпеку.
7 Я зміню долю Юди та долю Ізраїля і відбудую їх, як перше.
8 Очищу їх від усякої їхньої провини, якою вони згрішили супроти мене, і прощу їм усі їхні неподобства, якими вони завинили передо мною, відступивши від мене.
9 І Єрусалим буде для мене ім'ям радости, похвалою та славою перед усіма народами на землі, як почують про всі блага, які я їм учиню. Вони злякаються і затремтять перед усім тим добром і всім тим щастям, яким я їх наділю.
10 Так говорить Господь: На цім місці, про яке ви кажете: Спустошене воно, ні людини, ні скотини, - по містах юдейських та по вулицях єрусалимських, що запустіли, що без людини й без скотини, -
11 знову буде чути радісний та веселий гомін, співи молодого й молодої та голос тих, що, приносивши подячні жертви у храм Господній, мовлятимуть: Хваліте Господа сил, бо Господь благий, бо милость його повіки! Бо я зміню долю цієї землі, як то було перше, - слово Господнє.»
12 Так говорить Господь сил: «На цьому місті, що запустіло, що без людини, без скотини, - постануть знову пасовиська, де пастухи гнатимуть череди на відпочинок.
13 По містах у горах, і по містах на поділлі, і по містах на півдні, й у Веніяминовій землі і в околицях єрусалимських та й по містах юдейських знову переходитимуть вівці попід руки того, хто їх рахує, - слово Господнє.
14 Ось настануть дні, - слово Господнє, - і я здійсню те добре слово, що сказав про дім Ізраїля та про дім Юди.
15 Тих днів і того часу зрощу для Давида пагін правди, що вчинить суд у країні й справедливість.
16 Того часу Юда спасеться, Єрусалим житиме в безпеці. І дадуть ім'я йому: Господь - наша справедливість!
17 Так бо говорить Господь: Не переведеться у Давида потомок, що сидітиме на престолі дому Ізраїля,
18 та й у священиків і в левітів не переведеться муж, що стоятиме передо мною, щоб повсякчасно чинити всепалення, воскурювати приносини й споряджати жертви кожного дня.»
19 І надійшло до Єремії таке слово Господнє:
20 «Як не можете скасувати моєї умови з днем, і моєї умови з ніччю, щоб день і ніч не чергувались своєчасно,
21 так не можна скасувати моєї умови з рабом моїм Давидом, щоб не було в нього наслідника царя на його престолі, а й зо священиками та левітами, слугами моїми.
22 Як воїнство небесне, якому нема ліку, і як пісок морський, якому нема міри, так розмножу потомство раба мого Давида й левітів, що мені служать.»
23 І надійшло до Єремії таке слово Господнє:
24 «Чи ти не чуєш, що ті люди говорять: Таж ті дві родини, що Господь собі вибрав, він їх відкинув! Тим вони й нехтують народ мій, наче б він не був більше в їхніх очах народом!»
25 Так говорить Господь: «Якщо нема моєї умови з днем і ніччю, і я не встановив законів неба та землі,
26 то й потомство Якова й Давида, раба мого, я відкину й не братиму більш з його роду володарів над потемками Авраама, Ісаака та Якова! Але я зміню їхню долю й змилосерджуся над ними.»