Переклад Івана Хоменка, Книга пророка Ісаї - розділ 8 читає Ігор Козлов



В Ісаї народжується син 1-4; води Ефрату - асирійська навала 5-15; учні Ісаї 16-20; темрява й світло 21-23

1 Господь сказав мені: «Візьми велику таблицю й напиши на ній розбірливим письмом: „Магер - Шалал-Хаш-Баз!
2 Візьми мені надійних свідків: священика Урію та Захарію, сина Єверехії.»
3 І приступив я до пророчиці, і вона завагітніла й породила сина. І сказав мені Господь: «Назви його Магер-Шалал-Хаш-Баз!
4 Перше, бо ніж хлоп'я навчиться вимовляти тату й мамо, понесуть скарби Дамаску й луп Самарії перед царем асирійським.»
5 І заговорив Господь знову до мене, кажучи:
6 «За те, що цей народ нізащо вважає тихі Шілоах-води і тремтить перед Реціном та сином Ремалії,
7 нашле Господь на нього могутні й великі води ріки; вона прибуде в усіх своїх руслах і виступить з усіх своїх берегів;
8 вона заллє Юдею, затопить, пройде через неї і сягатиме по саму шию, а розпростерті її крила вкриють усю ширину землі твоєї, Еммануїле!
9 Знайте ж, народи, та тремтіть! Вважайте, всі далекі землі! Озбройтесь та тремтіть! Озбройтесь та тремтіть!
10 Задумуйте задуми, та вони не вдадуться; давайте накази, та вони не здійсняться, бо з нами Бог!»
11 Ось що говорив мені Господь, коли його рука мене схопила і коли він указав мені не ходити дорогою цього народу:
12 «Не називайте змовою усього, що цей народ за змову вважає; не бійтесь того, чого він боїться, і не лякайтесь!»
13 Господа сил - його шануйте як святого; його ви маєте боятися, перед ним маєте тремтіти!
14 Він - камінь спотикання і скеля падіння для обох домів Ізраїля; він - сіть і пастка на мешканців Єрусалиму.
15 Багато з них спотикнеться, впаде й розіб'ється, заплутається в сіті й упіймається.
16 Я заховаю це свідчення, я запечатаю це об'явлення у серці моїх учнів.
17 Чекаю Господа, що закриває обличчя своє від дому Якова, і на нього уповаю.
18 Ось сам я і мої діти, що їх дав мені Господь; ми - знаки і прообрази в Ізраїлі від Господа сил, що перебуває на горі Сіоні.
19 Супроти ж поради, питай, мовляв, тих, що мертвих викликають, та знахурів, що харамаркають та мимрять, - то хіба ж народові не питати свого Бога? Хіба ж мерців про живих питати, -
20 щоб осягнути науку й свідоцтво? Коли ж вони не так говорять, то будуть, немов той, для кого нема світанку.
21 І буде він блукати по землі, пригнічений та голодний, і з голоду буде лютувати та царя свого й Бога проклинати; погляне вгору,
22 подивиться на землю, а там лише горе й морок і темрява густа. Але ця тьма-тьменна розійдеться.
23 І не буде більше темноти в країні, де було горе. Як за минулих часів принизив він землю Завулона й землю Нафталі, так у майбутньому прославить приморську дорогу, Зайордання, Галилею поганську.