|
Слухати Євангелія від Івана розділ 12 сучасний переклад без музики
Слухати Євагелія від Івана розділ 12 сучасний переклад з текстом
Біблія онлайн Новий Заповіт Євангелія від Івана розділ 12 сучасний переклад
2 Там Йому влаштували вечерю, а Марта обслуговувала. Лазар був одним із тих, хто був з Ним при столі. 3 Марія, взявши літру мира зі справжнього дорогоцінного нарду, помазала Ісусові ноги й своїм волоссям обтерла їх. Дім наповнився запахом мира. 4 Каже один з Його учнів, Юда Іскаріотський, [син Симона], який мав Його видати: 5 Чому б не продати це миро за триста динаріїв і не роздати бідним? 6 Він сказав це не тому, що турбувався про бідних, але тому, що був злодієм і, маючи скриньку на гроші, носив те, що вкидали. 7 А Ісус сказав: Облиш її, це вона на день Мого похорону зберегла: 8 бідних ви завжди з собою маєте, Мене ж — не завжди маєте. 9 Багато юдеїв довідалося, що Він там, і прийшли не тільки задля Ісуса, а й щоби побачити Лазаря, якого Він воскресив із мертвих. 10 Тож первосвященики змовилися, щоб і Лазаря вбити, 11 бо через нього багато хто відходив від юдеїв і починав вірити в Ісуса. 12 Наступного дня велика кількість людей, почувши, що Ісус іде в Єрусалим, прийшли на свято. 13 Вони взяли віття пальм, вийшли назустріч Йому і вигукували, [промовляючи]: Осанна! Благословенний, Хто йде в Ім’я Господнє! Цар Ізраїлю! 14 А Ісус, знайшовши осля, сів на нього, — згідно з написаним: 15 Не бійся, дочко Сіонська! Ось Цар твій іде, сидячи на молодому ослі. 16 Його учні спочатку не зрозуміли цього. Але коли Ісус був прославлений, тоді згадали, що це було про Нього написано, і це Йому зробили. 17 Свідчили люди, які були з Ним, коли Він викликав Лазаря з гробу і воскресив його з мертвих. 18 Тому і зустрів Його натовп, бо почув, що Він зробив це чудо. 19 А фарисеї гомоніли між собою: Дивіться, нічого не вдієте: ось увесь світ пішов за Ним! 20 Деякі з тих, хто прийшов поклонитися у свято, були греками. 21 Вони підійшли до Пилипа, який був з Витсаїди Галилейської, і просили його, кажучи: Пане, ми хочемо бачити Ісуса! 22 Пилип іде і каже про це Андрієві, а [далі] Андрій з Пилипом ідуть та й повідомляють Ісуса. 23 А Ісус сказав їм у відповідь: Прийшов час прославитися Синові Людському. 24 Істинно, істинно кажу вам: якщо зерно пшениці, впавши на землю, не вмре, воно залишиться одне. Якщо ж умре, — принесе великий урожай. 25 Хто любить душу свою, той погубить її; хто ж ненавидить душу свою в цьому світі, той збереже її для вічного життя. 26 Якщо хто Мені служить, нехай іде за Мною, і де Я, там буде і Мій слуга. Якщо хто Мені служить, того пошанує [Мій] Отець. 27 Нині душа Моя стривожена. І що Я скажу? Отче, спаси Мене від цієї години! Але ж задля цього Я і прийшов — на цю годину. 28 Отче, прослав Своє Ім’я! Почувся тоді голос із неба: І прославив Я, і знову прославлю! 29 А люди, які стояли й чули це, говорили: То був грім. Інші казали: То ангел до Нього заговорив. 30 У відповідь Ісус сказав: Не для Мене був цей голос, а для вас. 31 Нині настав суд цьому світові; нині князь цього світу буде вигнаний геть. 32 Якщо Я буду піднятий від землі, то притягну всіх до Себе! 33 Він говорив це, зазначаючи, якою смертю мав померти. 34 А з юрби Йому відповіли: Ми чули із Закону, що Христос перебуває вічно, а Ти кажеш, що Син Людський має бути піднятий. Хто Цей Син Людський? 35 Тоді Ісус сказав їм: Ще деякий час Світло є між вами. Ходіть, доки маєте Світло, щоб вас не огорнула темрява, а хто ходить у темряві, не знає, куди йде. 36 Доки маєте Світло, вірте у Світло, щоб ви стали синами Світла! Сказавши це, Ісус скрився і відійшов від них. 37 Хоча Він зробив перед ними стільки чудес, вони не повірили в Нього, 38 щоби сповнилося слово пророка Ісаї, яке він сказав: Господи, хто повірив нашій вістці? І кому відкрилася Господня правиця? 39 Вони не могли вірити ще й тому, що, як казав Ісая: 40 Засліпив їхні очі, зробив кам’яними їхні серця, аби вони не побачили очима, не зрозуміли серцем і не навернулися, щоб Я оздоровив їх! 41 Це сказав Ісая, коли побачив славу Його і сповістив про Нього. 42 Все ж таки багато зі старших повірило в Нього, але через фарисеїв вони не зізнавалися, щоб їх не вигнали із синагоги; 43 вони бо полюбили людську славу більше, ніж славу Божу. 44 Тож Ісус гучним голосом сказав: Хто вірить у Мене, той вірить не в Мене, а в Того, Хто послав Мене! 45 І хто бачить Мене, той бачить Того, Хто послав Мене. 46 Я — Світло, яке прийшло у світ, щоб кожний, хто вірить у Мене, не перебував у темряві. 47 Якщо хто почує Мої слова і не зберігатиме, Я його не суджу, бо Я не прийшов, аби судити світ, але щоб спасти світ. 48 Хто відрікається від Мене і не приймає Моїх слів, той має свого суддю: слово, яке Я сказав, — воно судитиме його останнього дня. 49 Бо не від Себе Я говорив, а Отець, Який послав Мене, це Він дав Мені заповідь, що маю сказати і що говорити. 50 І Я знаю, що Його заповідь — це вічне життя. А що Я кажу, то так кажу, як сказав Мені Отець! |