|
Слухати Євангелія від Івана розділ 11 сучасний переклад без музики
Слухати Євагелія від Івана розділ 11 сучасний переклад з текстом
Біблія онлайн Новий Заповіт Євангелія від Івана розділ 11 сучасний переклад
2 Це була та Марія, яка помазала Господа миром та обтерла Його ноги своїм волоссям; її брат Лазар хворів. 3 Сестри послали передати Йому: Господи, той, кого Ти любиш, хворіє. 4 Почувши це, Ісус сказав: Ця хвороба не на смерть, але для Божої слави, щоби Божий Син прославився через неї! 5 Ісус любив Марту, і сестру її, і Лазаря. 6 Та коли почув, що він хворіє, то залишався два дні на тому місці, де перебував. 7 Після цього звелів учням: Підемо знову в Юдею! 8 А учні сказали Йому: Учителю, таж ось юдеї намагалися Тебе камінням побити, а Ти знову туди йдеш? 9 Ісус відповів: Хіба не дванадцять годин є на день? Якщо хто ходить вдень, не спотикається, адже бачить світло цього світу. 10 Якщо хто ходить уночі, то спотикається, бо немає світла в ньому! 11 Сказавши це, вів далі: Наш друг Лазар заснув, — піду розбудити його. 12 А Його учні сказали: Господи, якщо заснув, то одужає! 13 Ісус сказав про його смерть, а вони подумали, що Він говорить про звичайний сон. 14 Тоді Ісус сказав їм прямо: Лазар помер; 15 і радію за вас, що Я там не був, щоб ви повірили; та ходімо до нього. 16 Тоді Хома, званий ще Близнюком, сказав іншим співучням: Ходімо й ми, щоб померти з Ним! 17 Коли Ісус прийшов, то знайшов, що він уже чотири дні як перебуває в гробі. 18 Витанія була поблизу Єрусалима, якихось п’ятнадцять стадій, 19 тож багато юдеїв прийшло до Марти й Марії, щоб розрадити їх за брата. 20 Коли ж Марта почула, що йде Ісус, то вийшла Йому назустріч. Марія ж сиділа вдома. 21 Марта сказала Ісусові: Господи, якби Ти був тут, не помер би мій брат. 22 Але й тепер знаю, що Бог дасть Тобі те, що лише попросиш у Бога. 23 Ісус каже їй: Твій брат воскресне! 24 Говорить Йому Марта: Знаю, що воскресне у воскресінні, останнього дня. 25 Та Ісус їй сказав: Я є воскресіння і життя; хто вірить у Мене, — хоч і помре, буде жити. 26 І кожний, хто живе й вірить у Мене, — не помре повік. Чи віриш ти в це? 27 Каже Йому: Так, Господи, я повірила, що Ти — Христос, Син Божий, Який приходить у світ. 28 Сказавши це, вона пішла й покликала свою сестру Марію. Вона пошепки промовила: Учитель прийшов і кличе тебе! 29 Та ж, як почула, швидко встала й пішла до Нього, 30 оскільки Ісус ще не прийшов до села, а був на тому місці, де зустріла Його Марта. 31 А юдеї, які були з нею в хаті й потішали її, побачивши, що Марія швидко встала й вийшла, подалися за нею, гадаючи, що вона пішла до гробниці, щоб там поплакати. 32 Коли Марія прийшла туди, де був Ісус, і побачила Його, то впала Йому до ніг і промовила: Господи, якби Ти був тут, мій брат не помер би! 33 Ісус, побачивши, що вона плаче, та юдеї, які прийшли з нею, також плачуть, розжалобився духом і Сам зворушився. 34 І Він запитав: Де ви його поклали? Йому відповіли: Господи, іди поглянь! 35 Ісус заплакав. 36 А юдеї загомоніли: Дивись, як Він любив його! 37 Деякі з них зауважили: Хіба не міг Той, Хто відкрив очі сліпому, зробити так, щоб і цей не помер? 38 Перебуваючи у внутрішній жалобі, Ісус підходить до гробниці. Це була печера, до якої прилягав камінь. 39 Ісус промовив: Відваліть камінь! Марта, сестра померлого, сказала Йому: Господи, вже чути запах, бо чотири дні вже минуло! 40 Ісус їй відповів: Хіба не сказав Я тобі, що коли будеш вірити, — побачиш Божу славу? 41 Відвалили камінь від печери, [де лежав померлий]. Ісус звів очі вгору й промовив: Отче, дякую Тобі, що Ти вислухав Мене. 42 Я знав, що Ти завжди Мене вислуховуєш, але задля натовпу, який стоїть довкола, Я сказав, — аби повірили, що Ти Мене послав! 43 Промовивши це, Він вигукнув гучним голосом: Лазарю, вийди сюди! 44 І померлий вийшов. Руки й ноги його були обмотані полотном, а його обличчя обв’язане хусткою. Каже їм Ісус: Розв’яжіть його й звільніть, щоб міг ходити. 45 Тоді багато юдеїв, які прийшли до Марії та побачили, що Він зробив, повірили в Нього. 46 Деякі з них пішли до фарисеїв і розповіли їм, що вчинив Ісус. 47 Зібрали первосвященики й фарисеї раду і говорили: Що нам робити? Адже Ця Людина робить багато чудес! 48 Якщо залишимо Його, то всі повірять у Нього; і прийдуть римляни, і віднімуть у нас і храм, і народ! 49 Один же з них, Каяфа, який був того року первосвящеником, сказав їм: Ви нічого не знаєте! 50 Хіба не розумієте, що краще для вас, щоб Одна Людина померла за народ, а не щоб увесь народ загинув? 51 Це він сказав не від себе, але, будучи того року первосвящеником, пророкував, що Ісус мав померти за народ, — 52 і не тільки за народ, але щоб і розсіяних Божих дітей зібрати разом. 53 Отже, з цього дня вони змовилися вбити Його. 54 Ісус більше не ходив відкрито між юдеями, але пішов звідти в край, що біля пустелі, до міста, яке називається Єфрем, і там залишався з учнями. 55 Наближалася юдейська Пасха, і багато людей з країни пішли в Єрусалим перед Пасхою, щоб очиститися. 56 Шукали тоді Ісуса і, стоячи в храмі, говорили між собою: Як ви вважаєте, чи прийде Він на свято? 57 А первосвященики та фарисеї видали наказ: якщо хто довідається, де Він перебуває, щоби доніс, аби схопити Його. |