|
Слухати Друга книга Хронік розділ 5 сучасний переклад без музики
Слухати Друга книга Хронік розділ 5 сучасний переклад з текстом
1 Коли Соломон закінчив усю працю щодо спорудження Храму ГОСПОДА, то Соломон вніс святі дари свого батька Давида, зокрема: золото, срібло та всі інші речі й посуд; все це він поклав у скарбницю Божого Храму. 2 Після цього Соломон зібрав Ізраїльських старійшин, усіх глав племен та начальників батьківських родин Ізраїлю в Єрусалим, аби перенести Ковчег ГОСПОДНЬОГО Заповіту з Міста Давида, тобто з Сіону. 3 Таким чином зібрались у царя всі мужі Ізраїлю відзначити сьомого місяця свято. 4 Коли прибули всі старійшини Ізраїлю, левіти підняли Ковчег 5 і понесли Ковчег разом із Наметом Зборів та з усіма святими предметами, що були в Наметі. Все це несли священики та левіти. 6 А цар Соломон разом з усією громадою Ізраїлю, що зібралась у нього перед Ковчегом, приносили в жертву овець та волів у такій кількості, що не можна було порахувати й записати, — так їх було багато. 7 Тож священики внесли Ковчег ГОСПОДНЬОГО Заповіту на його місце, у внутрішнє Святилище Храму, у Святе Святих, під крила херувимів. 8 Херувими простягали свої крила над тим місцем, де, нарешті, стояв Ковчег, — херувими покривали сам Ковчег та його держаки зверху. 9 Держаки були такі довгі, що кінці держаків Ковчега було видно тим, що стояли спереду в Святому (відділенні), проте знадвору їх не було видно. Там вони і до сьогодні. 10 У середині Ковчега не було нічого, крім двох скрижалів, які туди поклав Мойсей на Хориві, коли ГОСПОДЬ укладав Свій Заповіт з Ізраїльтянами після їх виходу з Єгипту. 11 Так сталося, що коли священики виходили зі Святилища, — адже всі зібрані там священики, незалежно від своєї череди (зміни), були освячені, — 12 коли всі левіти-хористи на чолі з Асафом, Геманом, Єдутуном та їхніми синами й братами, одягнуті в одежі з вісону, стояли зі східного боку від жертовника й співали в супроводі цимбалів, цитрів та арф, сто двадцять священиків, трубили в труби; 13 коли звуки їхніх труб разом з голосами тих, що співали, зливались в одну злагоджену мелодію хвали та прославлення ГОСПОДА; і коли в супроводі труб, цимбалів та інших музичних інструментів всі заспівали, прославляючи ГОСПОДА, бо Він достойний і Його милосердя вічне, — Храм ГОСПОДНІЙ, усе Святилище сповнилось хмарою Його слави! 14 Тому священики не могли далі стояти і здійснювати служіння через ту хмару, оскільки ГОСПОДНЯ слава заповнила Божий Храм. |