|
Слухати Друга книга Хронік розділ 26 сучасний переклад без музики
Слухати Друга книга Хронік розділ 26 сучасний переклад з текстом
1 Тоді, замість Амасії, Юдейський народ взяв його сина Уззію, якому було шістнадцять років, і проголосив його царем. 2 Після того як цар Амасія спочив зі своїми батьками, Уззія відбудував місто Елот, повернувши його під владу Юдеїв. 3 Зійшовши на царський престол у шістнадцятирічному віці, він п’ятдесят два роки владарював у Єрусалимі. Ім’я його матері було Єхолія, з Єрусалима. 4 Він чинив те, що було до вподоби ГОСПОДУ, — в усьому так, як робив його батько Амасія. 5 За життя Захарії він діяв згідно з Божою волею, оскільки пророк навчав його мати Божий страх. І поки він жив за волею ГОСПОДА, Бог сприяв його успіху. 6 Якось він виступив проти филистимців, і зруйнував стіни міста Ґата, стіни Явни, стіни Ашдода й побудував міста навколо Ашдода, а також в інших місцевостях филистимців. 7 Бог допомагав йому у війні з филистимцями та з арабами, які мешкали в Ґур-Баалі, а також з маонійцями. 8 Аммонійці платили Уззії данину, і слава про нього поширилась аж до самого Єгипту, адже його потуга зростала. 9 Уззія збудував у Єрусалимі башти: над Наріжною Брамою, над Брамою Долини та на розі стіни, зміцнивши їх. 10 Він побудував також башти в пустелі й висік чимало водоймищ, оскільки в нього було багато худоби як у долині, так і на рівнині; він мав хліборобів і виноградарів у горах та в селах, тому що він любив хліборобство. 11 Була в Уззії і боєздатна армія, готова на випадок війни. Вона була поділена на певні загони за своїм числом. Їхні списки були упорядковані писарем Єіїлом та урядовцем Маасеєм під керівництвом Хананії, одного з царських можновладців. 12 Загальна кількість глав родин серед хоробрих воїнів становила дві тисячі шістсот осіб. 13 Вони командували військовою потугою у кількості триста сім тисяч п’ятсот вправних воїнів, здатних воювати і готових прийти на допомогу цареві у війні з ворогом. 14 Уззія споряджав усе військо щитами, списами, шоломами, панцирними обладунками, луками та камінням до пращі. 15 У Єрусалимі вправні майстри виготовили спеціальні військові машини для метання стріл і великого каміння. Їх встановлювали на баштах та на кутах міських стін. Слава про Уззію поширилась навіть у далекі країни, адже він дивовижним чином отримував допомогу, так що Уззія став вельми могутнім. 16 Але як тільки він зміцнів, його серце загорділо на власну загибель, і він згрішив проти ГОСПОДА, свого Бога. Уззія ввійшов у ГОСПОДНІЙ Храм, аби самому принести жертву кадіння на кадильному жертовнику. 17 Проте за ним увійшов первосвященик Азарія, разом з іншими вісімдесятьма відважними ГОСПОДНІМИ священиками. 18 Вони виступили проти царя Уззії й сказали йому: Це не твоя справа, Уззіє, звершувати кадіння ГОСПОДУ; це служіння належить звершувати виключно священикам, нащадкам Аарона, котрі освячені для кадіння! Вийди зі Святилища, адже ти скоїв злочин, і не буде тобі за це честі від ГОСПОДА Бога! 19 Взявши в свою руку кадильницю для кадіння, Уззія розлютився. Але в мить його обурення і гніву на священиків у ГОСПОДНЬОМУ Храмі, перед очима священиків, біля жертовника для кадіння, на його обличчі виступила проказа. 20 Подивились на нього первосвященик Азарія та всі інші священики, й побачили на його обличчі проказу. Вони поквапили його швидше вийти, — та він і сам поспішав вийти, зрозумівши, що ГОСПОДЬ його вразив. 21 З того часу цар Уззія залишався прокаженим до самої своєї смерті, й оскільки був прокаженим, мешкав в окремому домі; Уззія взагалі був відлучений від ГОСПОДНЬОГО Храму, в той час як його син Йотам, був розпорядником у царському палаці й правив народом краю. 22 Про всю іншу діяльність Уззії, — від початку й до кінця, — описано пророком Ісаєю, сином Амоса. 23 Нарешті Уззія спочив зі своїми батьками, і його поховали біля його прабатьків на кладовищі царських гробниць, бо сказали: Він був прокаженим. Замість нього став царем його син Йотам. |