Благання про визвіл 1-8; шлях до мудрости 9-31; вона Божа 32-36; і уділена людям 37-38

1 Господи Вседержителю, Боже Ізраїля, душа скорботна й дух прибитий взиває до тебе:
2 Вислухай, Господи, і змилуйсь, бо ми згрішили супроти тебе.
3 Ти возсідаєш на троні відвічно, ми ж вікуємо в загибелі.
4 Господи Вседержителю, Боже Ізраїля! Вислухай молитву тих в Ізраїлі, що призначені на смерть, і синів тих, які згрішили проти тебе, які не слухали голосу Господа, свого Бога, через віщо нас і обсіла біда.
5 Не споминай переступів батьків наших, але згадай того часу про твою могутність і твоє ім'я;
6 ти - Господь, Бог наш, і ми восхвалимо тебе, Господи,
7 бо ти тому вклав острах перед тобою у наше серце, щоб ми прикликали твоє ім'я. Ми прославимо тебе під час нашого вигнання, бож ми викинули з свого серця всю несправедливість наших батьків, які згрішили перед тобою.
8 Ось ми сьогодні на нашому вигнанні, куди ти нас порозкидав на наругу, на прокляття й на кару за всі провини батьків наших, які відступили від Господа, Бога нашого.
9 Слухай, Ізраїлю, заповіді життя, насторож вухо, щоб розсудку навчитись.
10 Чому, Ізраїлю, через віщо сидиш у краї ворожім, марнієш у землі чужосторонній?
11 Ти мертвими опоганився, тебе вважають побіч тих, що в аді.
12 Бо ти полишив джерело мудрости.
13 Якщо б ти ходив шляхом Божим, ти жив би вічно в мирі.
14 Збагни, де знання і де сила, де розум, щоб тобі також знати, де довголіття, де життя, де світло очей та мир.
15 Хто знайшов її місце? Хто ввійшов у її скарби?
16 Де начальники народів і ті, що земних звірів опанували,
17 ті, що з небесним птаством гралися, ті, які накопичували золото й срібло, предмет людського уповання, і майно яких краю не мало?
18 Де ті, що так старанно обробляли срібло, що діла їхні були недослідимі?
19 Нема їх, вони спустились до аду, і на їхнє місце інші постали.
20 Молодші уздріли світло і на землі жили, але дороги мудрости не спізнали,
21 ані її стежок не збагнули, ані її не прийняли; так само й їхні діти далеко віддалились від її дороги.
22 Не було про неї чути в Ханаані, не було її видно у Темані.
23 Навіть сини Агарі, що на цій землі розуму шукають, і купці Мідіяну та Теми, що в притчах розмовляють та розуму шукають, дороги мудрости не взнали, ані стежок до неї не відкрили.
24 Який же він, Ізраїлю, великий, -дім Божий! Яке просторе місце, де володіє він!
25 Великий і безкраїй, звисочений і незміренний!
26 Там велетні народились, славетні спервовіку, високі на зріст, боєздатні.
27 Але не їх Бог собі вибрав, не їм вказав, як прямувати до знання,
28 тим і загинули, не мавши науки, пропали з-за свого безуму.
29 Хто знявсь на небо, узяв її звідти і зніс із хмар додолу?
30 Хто пройшов море, знайшов її, і придбав її за золото найдобірніше?
31 Ніхто не відає її дороги, ніхто стежки її не знає.
32 Та той, хто відає все, знає її; він розумом своїм звідав, - він, який землю утвердив повіки, четвероногими виповнив її;
33 який посилає світло, - і воно йде, закликає його, - і воно його слухається, тремтівши.
34 Зорі блищать на своїх чатах і веселяться; 35покличе їх, - вони відкликаються: «Ось ми!» І світять радісно для того, хто створив їх.
36 Такий наш Бог; ніхто йому не рівний!
37 Він звідав усі дороги знання і дав його Якову, слузі своєму, Ізраїлеві, улюбленцеві своєму.
38 А потім вона й на землі з'явилась і з людьми перебувала.