1 Лихий утікає, як ніхто за ним і не женеться; | а праведник, немов той лев упевнений.
2 Через провину краю багато князів у ньому; | але, з людиною розумною й досвідченою, | встановлений лад буде тривати довго.
3 Убогий чоловік, що бідних утискає, | це зливний дощ, що хліб змиває.
4 Ті, що закон кидають, - безбожних вихваляють, | а ті, що бережуть закон, - обурюються проти них.
5 Ледачі люди не розуміють правди; | ті ж, що шукають Господа, все розуміють.
6 Ліпший убогий, що по правді ходить, | ніж той, хто на кривій дорозі, хоч і багатий.
7 Розумний син закони зберігає; | хто ж дружить з гультяями, той соромить батька.
8 Хто збільшує маєтки лихвою, | той збирає їх для милосердного до вбогих.
9 Хто відхиляє вухо, щоб не слухати закону, | того й молитва осоружна.
10 Хто зводить праведних на лиху стежку, | сам упаде в свою ж власну яму, а невинним буде добре.
11 Багатий чоловік вважає себе мудрим, | але вбогий-розумний викриє його.
12 Як праведні перемагають - велика радість, | а як лихі запанують -ховається кожен.
13 Хто затаює свої гріхи, той не матиме щастя-долі; | а хто, признавшись у них, їх покине, той зазнає ласки.
14 Щасливий той, хто завжди богобоязний, | хто ж серцем запеклий, того спіткає лихо.
15 Як лев рикаючий і як ведмідь голодний, | так лихий пан над народом бідним.
16 Князь-недоумок множить утиски; | та хто захланність ненавидить, - того дні продовжаться.
17 Людина, на якій затяжить кров пролита, | втікатиме аж до могили, - ніхто її не здержить.
18 Хто живе чесно, той спасеться; | а хто дорогами кривими ходить, той впаде в яму.
19 Хто обробляє свою землю, той буде мати хліб донаситу; | хто ж за пустим женеться, той злиднів матиме по горло.
20 На вірного посипляться благословення; | хто ж хоче швидко збагатитись, не уникне кари.
21 Не годиться вважати на особи, | бо за шмат хліба - людина від правди відступає.
22 Жадібний біжить навздогін за багатством; | йому й не в догад, що його наздоженуть злидні.
23 Хто другого картає, здобуде з часом | більше ласки, ніж той, що пеститься язиком.
24 Хто обдирає батька й матір та каже: “Це не гріх!” | - той товариш розбишаки.
25 Завидливий здіймає сварку, | а хто надіється на Господа, той житиме щасливо.
26 Хто покладається на власний розум, той дурень; | хто ж ходить мудро, той спасеться.
27 Хто бідному дає, той злиднів не зазнає; | хто ж закриває свої очі, той матиме прокльонів силу.
28 Усі ховаються, коли лихі панують; | а як вони зникають, праведників більшає.