Головна сторінка сайту Українська Біблія онлайн
Бут Вих Лев Чис Втор Нав Суд Рут 1Сам 2Сам 1Цар 2Цар 1Хр 2Хр Езд Неєм Ест Йов Пс Притчі Екл Пісн
Іс Єр ПлЄр Єз Дан Ос Йоіл Ам Авд Йона Мих Наум Ав Соф Аг Зах Мал

Мт Мк Лк Ів Дії Як 1Пт 2Пт 1Ів 2Ів 3Ів Юд Рим 1Кор 2Кор Гал Еф Фл Кол 1Сол 2Сол 1Тим 2Тим Тит ФлмЄвр Об

Слухати Євангелія від Марка розділ 12 сучасний переклад без музики



Слухати Євагелія від Марка розділ 12 сучасний переклад з текстом

Біблія онлайн Новий Заповіт Євангелія від Марка розділ 12 сучасний переклад
1 Ісус почав промовляти до них у притчах. Один чоловік насадив виноградник, зробив огорожу, зладнав давильню, збудував башту і, передавши все винарям, від’їхав.
2 У певний час він послав раба до винарів узяти від винарів частину з врожаю виноградника.
3 А вони, схопивши його, побили й відіслали ні з чим.
4 І він знову послав до них іншого раба, — і цьому побили голову та зневажили.
5 І він послав ще одного, а того вони вбили. Отак і інших: деяких били, інших убивали.
6 Ще мав він єдиного улюбленого сина. Нарешті він послав його до них, вважаючи: Мого сина вони пошанують!
7 Але ті винарі вирішили між собою: Це ж спадкоємець! Давайте його вб’ємо — і спадщина буде наша!
8 І, схопивши, вони вбили його й викинули з виноградника.
9 Отже, що зробить господар виноградника? Він прийде і вигубить винарів, а виноградник віддасть іншим.
10 Хіба не читали ви цього Писання: Камінь, що його відкинули будівничі, наріжним каменем став!
11 Від Господа сталося це, і воно є дивним в очах наших!
12 І вони шукали нагоди Його схопити, бо зрозуміли, що цю притчу сказав Він про них, але боялися юрби. Тож, залишивши Його, відійшли.
13 І вони послали до Нього деяких з фарисеїв та іродіян, щоб ті впіймали Його на слові.
14 Ті підійшли та й кажуть Йому: Вчителю, знаємо, що Ти справедливий, ні на кого не зважаєш, на людське обличчя не дивишся, а правдиво навчаєш доріг Божих. Чи годиться давати податок кесареві, чи ні? Давати нам чи не давати?
15 Він же, знаючи їхнє лицемірство, сказав їм: Чому ви Мене випробовуєте? Принесіть Мені динарій, щоб Я його побачив.
16 І вони принесли. А Він каже їм: Чий це образ і напис? І вони відповіли Йому: Кесаря.
17 Тоді Ісус сказав їм: Кесареве віддайте кесареві, а Боже — Богові! І вони дивувалися з Нього.
18 І прийшли до Нього садукеї, — ті, які кажуть, нібито немає воскресіння, — і запитують Його, кажучи:
19 Учителю, Мойсей написав нам, що коли в когось помре брат і залишить дружину, а дітей не залишить, то нехай візьме брат дружину померлого та й відновить потомство своєму братові.
20 Було сім братів. Перший узяв дружину, але помер, не залишивши дітей.
21 Другий узяв її, і він помер, не залишивши дітей; і третій також.
22 І [взяли її] так семеро, — і не залишили по собі потомства. Після всіх померла й жінка.
23 У воскресінні, коли вони воскреснуть, кому з них буде вона дружиною? Адже семеро її мали за дружину!
24 Ісус сказав їм: Хіба не тому ви помиляєтеся, що не знаєте ні Писання, ні Божої сили?
25 Адже коли воскреснуть із мертвих, то не одружуються і не виходять заміж, але є такими, як ангели на небі.
26 А про мертвих, які воскресають, хіба ви не читали в книгах Мойсея про те, що сказав йому Бог біля куща: Я — Бог Авраама, і Бог Ісаака, і Бог Якова?
27 Він — Бог не мертвих, а живих! [Отже], ви дуже помиляєтеся!
28 А один із книжників, почувши їхню суперечку і побачивши, як добре Він їм відповів, підійшов і запитав Його: Яка заповідь є першою з усіх?
29 Ісус відповів: Перша є: Слухай, Ізраїлю: наш Господь Бог — єдиний Господь.
30 І ще: Любитимеш Господа, Бога свого, всім серцем своїм, і всією своєю душею, і всім своїм розумом, і всією своєю силою. [Це перша заповідь].
31 [І друга, подібна до неї]: Любитимеш свого ближнього, як самого себе! Іншої, більшої заповіді від цих немає.
32 І сказав Йому книжник: Добре, Учителю, по правді відповів Ти, що Бог є один і немає іншого, крім Нього,
33 і що любити Його всім серцем, усім розумом, [усією душею], усією силою, і що любити ближнього, як себе самого, — це більше за всякі всепалення та жертви.
34 А Ісус, побачивши, що він розумно відповів, сказав йому: Ти недалеко від Божого Царства! І ніхто не наважувався Його більше запитувати.
35 І у відповідь Ісус, навчаючи в храмі, сказав: Як можуть книжники говорити, що Христос є Син Давидів?
36 Сам Давид промовив під впливом Святого Духа: Промовив Господь до мого Господа: Сядь праворуч Мене, доки не покладу Твоїх ворогів під Твої ноги.
37 Сам Давид називає Його Господом, то як же Він може бути його сином? І багато людей слухали Його з насолодою.
38 І Він казав у навчанні Своєму: Стережіться книжників, які люблять проходжуватися в довгих шатах, приймати вітання на майданах,
39 перші місця в синагогах та почесні місця на бенкетах;
40 які поглинають доми вдовиць, але довго напоказ моляться, — вони дістануть найсуворіший присуд!
41 Сівши напроти скарбниці, Він дивився, як люди кидають мідяки до скарбниці. Численні багатії вкидали чимало.
42 І підійшла одна бідна вдова, і вкинула дві лепти, тобто кодрант.
43 І, покликавши Своїх учнів, Він сказав їм: Запевняю вас, що ця бідна вдова вкинула більше за всіх тих, які кидали тут до скарбниці,
44 бо всі кидали з надлишку, а вона дала зі своєї убогості все, що мала, весь свій прожиток.


Бут Вих Лев Чис Втор Нав Суд Рут 1Сам 2Сам 1Цар 2Цар 1Хр 2Хр Езд Неєм Ест Йов Пс Притчі Екл Пісн
Іс Єр ПлЄр Єз Дан Ос Йоіл Ам Авд Йона Мих Наум Ав Соф Аг Зах Мал

Мт Мк Лк Ів Дії Як 1Пт 2Пт 1Ів 2Ів 3Ів Юд Рим 1Кор 2Кор Гал Еф Фл Кол 1Сол 2Сол 1Тим 2Тим Тит ФлмЄвр Об