|
Слухати Книга Суддів розділ 3 сучасний переклад без музики
Слухати Книга Суддів розділ 3 сучасний переклад з текстом
1 А оце ті народи, які залишив ГОСПОДЬ в ханаанському краю, аби через них випробувати Ізраїль, — усіх тих, котрі не знали про всі війни в Ханаані, 2 і лише з єдиною метою, аби наступні покоління Ізраїлю зрозуміли й самі навчились воювати, оскільки раніше такого досвіду у них не було. 3 Такими народами були п’ять князівств филистимців, а також усі ханаанці, сидонці та гіввійці, які живуть у нагірному Лівані, — від гори Баал-Хермон і до входу в Хамат. 4 Вони залишились для того, аби через них випробовувати Ізраїль, й переконатись, чи вони будуть дотримуватись ГОСПОДНІХ Заповідей, які Він заповів їхнім прабатькам через Мойсея. 5 Тому Ізраїльтяни й мешкали серед ханаанців, хеттейців, аморейців, періззейців, гіввійців і євусейців. 6 Вони брали собі їхніх дочок за дружин, а своїх дочок віддавали за дружин їхнім синам, й служили їхнім богам. 7 Таким чином Ізраїльтяни творили злочин перед ГОСПОДОМ, — забувши про ГОСПОДА, свого Бога, вони служили Ваалам і Астартам. 8 Тоді запалав ГОСПОДНІЙ гнів на Ізраїль, і Він віддав їх у руки Кушан-Рішатаїма, месопотамського царя Арам-Нагараїма. Ізраїльтяни служили Кушан-Рішатаїму вісім років. 9 Коли ж Ізраїльтяни заголосили до ГОСПОДА про допомогу, ГОСПОДЬ підняв визволителя Ізраїлю, котрий їх врятував, — Отніїла, сина Кеназа, — молодшого брата Халева. 10 На ньому був ГОСПОДНІЙ Дух, і він став суддею Ізраїлю. Він розпочав війну, й ГОСПОДЬ віддав у його руки Кушан-Рішатаїма, арамського царя. Він (Отніїл) отримав перемогу над Кушан-Рішатаїмом. 11 Після того край мав спокій сорок років. Але Отніїл, син Кеназа, помер, 12 і діти Ізраїля продовжували робити зло перед ГОСПОДОМ. Оскільки ж вони не переставали чинити злочини перед ГОСПОДОМ, то ГОСПОДЬ дав силу моавському цареві Еґлону для перемоги над Ізраїлем. 13 Отже він, об’єднавши навколо себе аммонійців та амалекітянців, вирушив і розгромив Ізраїль, захопивши Місто Пальм (Єрихон). 14 Після цього Ізраїльтяни служили моавському цареві Еґлону вісімнадцять років. 15 Тоді Ізраїльтяни знову заголосили до ГОСПОДА про допомогу, й ГОСПОДЬ дав їм визволителя Егуда, сина Ґери, нащадка Веніяміна, — чоловіка, в якого чинною була ліва рука (лівша). Ізраїльтяни послали через нього допомогу моавському цареві Еґлону. 16 Егуд перед тим зробив собі двосічного меча довжиною в лікоть і підперезав його під своїм плащем з правого боку. 17 Отже, він прибув з даниною до моавського царя Еґлона. Еґлон же був дуже гладкою і повною людиною. 18 Закінчивши викладати данину, Егуд відіслав людей, котрі несли данину, 19 а сам повернувся від бовванів, що біля Ґілґала, й сказав Еґлону: Є в мене таємне слово до тебе, царю! А той сказав: Тихо! Негайно від нього вийшли всі, що стояли біля нього. 20 Егуд увійшов до нього, коли цар сидів у горішній прохолодній світлиці, призначеній виключно для нього особисто. І Егуд сказав: Маю для тебе слово від Бога. У відповідь той підвівся зі свого трону. 21 Тоді Егуд вихопив своєю лівою рукою меча, що був з правого боку, і встромив йому в живіт, 22 так що за лезом увійшла також рукоятка, й жир зімкнувся навколо леза, оскільки він не витягнув меча з його живота, бо той ввійшов до кінця. 23 Тоді Егуд вийшов до передпокою, закривши за собою двері горішньої світлиці, й замкнув їх. 24 Щойно він вийшов, як прийшли царські слуги, але, побачивши, що двері горішньої кімнати замкнуті, сказали: Напевно, він у прохолодній комірці залагоджує свої потреби. 25 Вони чекали, аж поки почали непокоїтись: чому цар так довго не відкриває дверей горішньої кімнати. Тоді вони взяли ключ і відчинили, — аж ось їхній володар лежить на землі мертвий! 26 За той час, поки вони чекали, Егуд утік. Утікаючи, він проминув бовванів, і сховався в Сеірі. 27 Прибувши сюди, не гаючи часу Егуд, затрубив у трубу на Єфремовому узгір’ї; звідти він спустився вже на чолі цілого Ізраїльського війська. 28 Він (Егуд) видав клич: Поспішайте за мною, адже ГОСПОДЬ видав ваших ворогів моавійців у ваші руки! Вони пішли за ним, й захопили йорданські переправи до Моаву, не дозволяючи нікому переходити. 29 За той час вони знищили близько десяти тисяч моавійців, — усіх високих на зріст і сильних мужів, так що жодний з них не втік. 30 Того дня Моав був упокорений під владу Ізраїлю, і край мав спокій протягом вісімдесяти років. 31 Після нього (Егуда) постав Шамґар, син Аната, і звичайним довгим києм-рожном для волів знищив близько шістсот чоловік филистимців. Він також визволив Ізраїль. |