Головна сторінка сайту Українська Біблія онлайн
Бут Вих Лев Чис Втор Нав Суд Рут 1Сам 2Сам 1Цар 2Цар 1Хр 2Хр Езд Неєм Ест Йов Пс Притчі Екл Пісн
Іс Єр ПлЄр Єз Дан Ос Йоіл Ам Авд Йона Мих Наум Ав Соф Аг Зах Мал

Мт Мк Лк Ів Дії Як 1Пт 2Пт 1Ів 2Ів 3Ів Юд Рим 1Кор 2Кор Гал Еф Фл Кол 1Сол 2Сол 1Тим 2Тим Тит ФлмЄвр Об

Слухати Книга Суддів розділ 21 сучасний переклад без музики



Слухати Книга Суддів розділ 21 сучасний переклад з текстом

Біблія онлайн Старий Заповіт Книга Суддів розділ 21 сучасний переклад

1 Ще в Міцпі Ізраїльські воїни заприсяглися, сказавши: Жоден з нас не видасть своєї дочки заміж за веніямінця!
2 Тепер же народ прийшов до Божого Дому в Бетелі. Там вони перебували перед Богом аж до вечора; вони сиділи, голосно ридали й гірко плакали,
3 говорячи: Чому, ГОСПОДИ, Боже Ізраїлю, це трапилось в Ізраїлі, що сьогодні не стало в Ізраїлі одного племені?
4 Тому, вставши на другий день зранку, народ збудував там жертовник. Вони принесли жертви всепалення та мирні (подячні) жертви.
5 Потім Ізраїльтяни почали питати: Хто з-поміж усіх Ізраїльських племен не прийшов тоді на зібрання до ГОСПОДА? Адже на ньому була прийнята поважна (урочиста) присяга щодо кожного, хто не прийшов до ГОСПОДА в Міцпу, а саме: Він неодмінно має померти!
6 Ізраїльтяни жалкували про те, що сталось з племенем Веніяміна, їхнім братом, бідкаючись: Нині в Ізраїлі втрачено одне плем’я.
7 Але, що маємо вчинити тепер з тими, котрі залишилися, аби вони мали дружин? Адже ми присягнулись ГОСПОДОМ, що не віддамо за них заміж наших дочок!
8 Після цього запитали: Чи часом не було когось серед ізраїльських племен, хто тоді не прийшов до ГОСПОДА в Міцпу? Тож виявилось, що ніхто не прийшов на збори з Явеша Гілеадського.
9 І коли тоді робили перегляд народу, то з Явеша Гілеадського, справді, не було жодного чоловіка.
10 Тож громада послала туди дванадцять тисяч озброєних чоловіків-воїнів з особливим наказом: Йдіть і знищіть мечем усіх мешканців Явеша Гілеадського, включно з жінками й дітьми!
11 Але при цьому маєте зробити ось що: Кожного чоловіка і кожну жінку, котра мала інтимні (сексуальні) стосунки з чоловіком, учиніть закляттям, тобто знищіть.
12 Таким чином знайшлося серед мешканців Явеша Гілеадського, чотириста незайманих дівчат, котрі не мали інтимних стосунків з чоловіками. Цих привели в табір у Шіло, що в ханаанському краю.
13 Після цього вся громада послала людей для переговорів з веніямінцями, котрі ховались в ущелинах скелі Ріммона, й проголосила їм мир.
14 Коли веніямінці повернулися, їм дали за дружин дівчат, котрі залишились живими, з мешканців Явеша Гілеадського. Проте їх виявилось недостатньо для всіх.
15 Народ жалкував за веніямінцями, оскільки ГОСПОДЬ учинив розрив серед Ізраїльських племен.
16 Тоді старійшини громади бідкались: Що маємо зробити з рештою тих, хто залишився, аби вони мали жінок? Адже у веніямінців знищені всі жінки?!
17 Вони говорили: Як можна було би врятувати залишок Веніяміна, аби не було цілковито знищене одне з племен у Ізраїлі?
18 Адже ми не можемо дати їм за дружин наших дочок, оскільки Ізраїльтяни присягнулись такими словами: Буде проклятий той, хто дасть дочку за дружину веніямінцеві.
19 Тому вирішили: Як відомо, щороку відбувається ГОСПОДНЄ свято в Шіло, що знаходиться на північ від Бетеля і на схід від дороги, що провадить з Бетеля до Сихема, та південніше Левони.
20 Тож вони звернулись до веніямінців зі словами: Йдіть і зробіть засідку у виноградниках,
21 та спостерігайте. Щойно дівчата із Шіло вийдуть, аби потанцювати в хороводі, ви повискакуйте з виноградників, і кожен нехай вхопить собі дружину з дівчат із Шіло, і повертайтесь у край веніямінців.
22 І коли пізніше прийдуть до нас їхні батьки, чи їхні брати, скаржитись на вас, то ми їм скажемо: Змилуйтесь над ними заради нас, адже ніхто з них не взяв собі дружини під час війни; так само й ви не дали дружин, щоб не бути винуватими.
23 Тому й веніямінці були змушені так учинити, взявши собі стільки дружин, скільки було їм потрібно, серед танцюристок, яких удалось захопити. Після цього вони повернулись у свої наділи, аби відбудовувати міста й оселятися в них.
24 Після цього Ізраїльтяни також звідти розійшлись, — кожен до свого племені й до своєї родини. Отже, всі звідти розійшлись до своїх успадкованих наділів.
25 Того часу не було в Ізраїлі царя, тому кожен робив те, що йому здавалось правильним.


Бут Вих Лев Чис Втор Нав Суд Рут 1Сам 2Сам 1Цар 2Цар 1Хр 2Хр Езд Неєм Ест Йов Пс Притчі Екл Пісн
Іс Єр ПлЄр Єз Дан Ос Йоіл Ам Авд Йона Мих Наум Ав Соф Аг Зах Мал

Мт Мк Лк Ів Дії Як 1Пт 2Пт 1Ів 2Ів 3Ів Юд Рим 1Кор 2Кор Гал Еф Фл Кол 1Сол 2Сол 1Тим 2Тим Тит ФлмЄвр Об