Слухати Книга пророка Ісаї розділ 51 сучасний переклад без музики
Слухати Книга пророка Ісаї розділ 51 сучасний переклад з текстом
1 Послухайте Мене, ви, що прагнете праведності й шукаєте ГОСПОДА! Подивіться на скелю, з якої ви висічені, і на яму каменоломні, з якої вас видобуто. 2 Зверніть увагу на вашого батька Авраама і на Сарру, яка вас народила! Адже лише його одного Я покликав, поблагословив його і розмножив. 3 А ГОСПОДЬ неодмінно потішить Сіон, — Він потішить і всі його руїни; Він перетворить його пустелі на Еден, а степи — на ГОСПОДНІЙ сад! Радість і веселощі запанують у ньому (в Сіоні), — звучатимуть хваління й мелодії пісень. 4 Тож послухай Мене, Мій народе, — плем’я Моє, нахили до Мене своє вухо! Адже від Мене вийде Закон, і Моє правосуддя стане світлом народів. 5 Вже близько Моя справедливість, — Моє спасіння не забариться; Мої руки вершитимуть правосуддя серед народів. Мене очікують острови, сподіваючись на Мою силу. 6 Підійміть ваші очі до неба і подивіться на землю внизу! Адже небеса зникнуть, як дим, а земля зітліє, як старий одяг, а її мешканці загинуть, як комарі, — але Моє спасіння триватиме вічно, і Моя справедливість не зникне ніколи. 7 Послухайте Мене, ті, котрі знають, що таке справедливість, — народе, в серці якого Мій Закон! Не бійтеся наруги з боку людей, і їхнього лихослів’я не жахайтесь. 8 Поточить їх міль як одяг, і, як вовну, їх буде гризти черва. Моя ж праведність перебуватиме повіки, — як і Моє спасіння — з роду в рід! 9 Пробудись і підіймись, — зодягнися в силу, ГОСПОДНЯ правице! Встань, як у давні дні, — як у колишні часи. Хіба не Ти (Господня рука) розбила Регава (Єгипет), пронизавши морську потвору? 10 Хіба не Ти, Господи, Той, Котрий висушив море, — води великої безодні? Котрий проклав дорогу через морські глибини, по якій пройшли визволені? 11 Викуплені ГОСПОДОМ повернуться, — прийдуть на Сіон з радістю і веселими вигуками. Вічна радість, як корона, буде на їхніх головах. Вони успадкують радість і веселий настрій, а біль і зітхання зникнуть. 12 Я, Я — Той, Котрий тебе потішає! Чому ж ти боїшся смертної людини, — людського сина, який в’яне, наче трава? 13 Чому ж ти забуваєш ГОСПОДА, Свого Творця, Котрий розпростер небеса й влаштував землю, а постійно, день у день, тремтиш перед жорстокістю гнобителя, котрий має намір тебе знищити. Але де тепер той лютий гнобитель? 14 Незабаром невільник буде звільнений, — він не загине в могилі, й хліба йому не забракне. 15 Адже Я — ГОСПОДЬ, твій Бог, Котрий збурює море, так що його хвилі ревуть, — ГОСПОДЬ Саваот — Моє Ім’я! 16 Я вклав Свої слова в твої уста і тінню Своєї руки вкриваю тебе, — Я Той, що розпростер небеса і встановив землю, сказав Сіонові: Ти — Мій народ! 17 Пробудись і підіймися, повстань, Єрусалиме, — ти, котрий з ГОСПОДНЬОЇ руки випив чашу Його гніву — вихилив сповна запаморочливий напій, випорожнивши до дна гіркий келих. 18 Адже з усіх народжених тобою дітей не було на кого покластись, — з усіх, кого ти виховав і зростив, нікому було взяти тебе за руку, і попровадити. 19 Так, подвійне лихо спіткало тебе, — хто тобі поспівчуває? Спустошення і розруха, голод і меч, — хто тебе потішить? 20 Твої знесилені діти лежали на кожному розі вулиць, як олені в тенетах, — вони зазнали ГОСПОДНЬОГО гніву — докору твого Бога. 21 Тому-то послухай, нещасний і сп’янілий, хоч не від вина! 22 Так говорить твій Владика, Господь і твій Бог, Котрий вступається за Свій народ: Ось Я забираю з твоєї руки чашу запаморочливого напою, — й тобі вже не доведеться пити з чаші Мого гніву. 23 Я вкладу її (чашу гніву) в руки твоїх гнобителів, котрі казали тобі: Лягай на землю, аби ми по тобі пройшлися, — ти підставляв свою спину на рівні з землею, робив її (спину) вулицею для перехожих. |