|
Слухати Книга пророка Даниїла розділ 4 сучасний переклад без музики
Слухати Книга пророка Даниїла розділ 4 сучасний переклад з текстом
1 Я, Навуходоносор, був спокійний у моєму домі і щасливий у своєму палаці, 2 але мені приснився сон, який мене налякав, а думки на моєму ложі та видіння, які я побачив, занепокоїли мене. 3 Тому я наказав привести до мене всіх вавилонських мудреців, аби вони пояснили мені значення сну. 4 Коли прийшли заклиначі, чаклуни, халдеї-астрологи й ворожбити, я розповів їм сон, але ніхто не міг пояснити його значення. 5 Нарешті ввійшов до мене Даниїл, на ім’я Валтасар, за ім’ям мого бога, але в якому Дух Святого Бога, — я розповів йому сон. 6 Валтасаре, начальнику ворожбитів, — сказав я, — про тебе я знаю, що в тобі Дух Святого Бога і жодна таємниця для тебе не є складною, — тож вислухай, що мені наснилося, і розтлумач його значення! 7 Так ось яке видіння я бачив на моєму ложі: Ось посеред землі стоїть дуже високе дерево. 8 Виросло це дерево і зміцніло, а його вершина сягала аж до небес, так що його було видно з усіх країв землі. 9 Розкішною була його крона, і рясними були на ньому плоди, якими живилися усі. В його тіні відпочивали польові звірі, а на його галузках гніздилися небесні птахи, — так що від нього годувалося все живе. 10 Далі я побачив у своєму видінні на моєму ложі, як аж ось зійшов з небес Святий Вартовий, 11 і голосно заволав, говорячи: Зрубайте це дерево й повідрубуйте його галузки, — обтрусіть його листя і розкидайте його плоди! Нехай повтікають з-під нього звірі, а з його галуззя — птахи! 12 Але його пень і його коріння залиште в землі серед зеленого поля закованими в залізних і мідних кайданах. Там він (пень) нехай зрошується небесною росою, а його їжею буде трава землі з польовими звірами. 13 Його людське серце переміниться, і буде дане йому серце звіряче, аж поки не мине над ним сім часів. 14 Це рішення Небесних Вартових, — вирок Святих для того, щоб пізнали всі, що живуть на землі: Над людським царством владарює Всевишній, і дає його кому захоче, — Він може над ним поставити найприниженішого серед людей… 15 Отакий сон приснився мені, цареві Навуходоносорові, а ти, Валтасаре, розтлумач його. Адже всі мудреці мого царства не змогли розтлумачити його, — а ти можеш, бо в тобі Дух Святого Бога. 16 Тоді Даниїл, на ім’я Валтасар, якийсь час був приголомшений почутим, і його численні думки бентежили його. Цар, порушивши мовчання, сказав Валтасарові: Нехай тебе не бентежать ні сон, ні його значення. Відповідаючи, Валтасар сказав: Володарю мій, нехай би цей сон та твоїм ненависникам, — і твоїм ворогам — його значення. 17 Отже, ти бачив дерево, що виросло і стало великим та сильним, вершина якого сягала небес, — так що його було видно по всій землі, — 18 його розкішна крона і рясні плоди були їжею для всіх, у його тіні відпочивали польові звірі, а на його галузках гніздилися небесні птахи. 19 Це — ти, царю! Адже ти, й справді, став великим і потужним, а твоя велич піднялась і досягла небес, — а твоє владарювання — до країв землі. 20 Ти, царю, бачив і Святого Вартового, Котрий зійшов з небес і сказав: Зрубайте дерево і знищіть його, але пень і коріння його залиште в землі серед зеленого поля, закованими в залізні та мідні кайдани, — й нехай він (пень) зрошується небесною росою, а його їжею буде лугова трава разом з польовими звірами, поки не мине сім часів… 21 І ось царю, тлумачення і вирок Всевишнього щодо мого володаря, царя, такий: 22 Тебе відлучать від людей, — ти будеш мешкати з польовими звірами і, як вола, тебе годуватимуть травою, а ночами зрошуватимешся небесною росою. Так триватиме з тобою сім років, аж доки не зрозумієш, що владарює над людським царством Всевишній, і дає його тому, кому захоче. 23 Оскільки ж було наказано залишити пень з корінням дерева, то це означає, що твоє царство залишиться за тобою, поки не визнаєш небесної влади. 24 Тому, царю, нехай тобі буде до вподоби моя порада: Спокутуй твої гріхи справедливістю й провини твої милосердям до бідних, — можливо таким чином продовжиться твій добробут. 25 Усе це сталося з царем Навуходоносором. 26 Через дванадцять місяців, проходжуючись по царському палацу у Вавилоні, 27 цар зі захопленням вигукнув: Хіба ж не величний цей Вавилон, який я побудував силою своєї влади, як царський Дім, на честь моєї величі?!‥ 28 Ще цар не закінчив говорити, як з неба пролунав голос: До тебе говорять, царю Навуходоносоре! Царство твоє відійшло від тебе! 29 Тебе відлучать від людей, і ти житимеш з польовими звірами, — годуватимуть тебе травою, наче вола. Так триватиме з тобою сім років, аж доки не зрозумієш, що Всевишній владарює над людським царством, і дає його тому, кому хоче! 30 Тієї ж години сповнилося сказане щодо Навуходоносора, Він був відлучений від людей, і їв траву, наче віл, а його тіло ночами зрошувалось небесною росою, — аж поки волосся не стало великим, як пір’я в орла, а його нігті, — як кігті у птахів… 31 Коли ж минули ті дні, я, Навуходоносор, звів свої очі до небес! Мій розум повернувся до мене, і я поблагословив Всевишнього, — прославив і звеличив Того, Котрий живе вічно, а Його влада є постійною владою, як і Його царство — з роду в рід. 32 Всі мешканці землі, порівняно з Ним, — ніщо. Він чинить за Своєю волею, як з Небесними силами, так і з тими, що живуть на землі. Немає нікого, хто міг би стримати Його руку і спитати Його: Що Ти робиш? 33 Коли мій розум повернувся до мене, то я повернувся до слави мого царства, — повернулись також моє достоїнство і мій зовнішній вигляд. Мене визнали мої радники і мої вельможі. Я знову очолив моє царство, і моя могутність зросла ще більше. 34 І тепер я, Навуходоносор, віддаю хвалу, величаю і прославляю Небесного Царя, тому що всі Його вчинки праведні, а Його стежки справедливі, — Він має силу впокорювати всіх зарозумілих! |