|
Слухати Друга книга Самуїла розділ 21 сучасний переклад без музики
Слухати Друга книга Самуїла розділ 21 сучасний переклад з текстом
1 У період царювання Давида протягом трьох років поспіль був у країні голод. Давид запитав у ГОСПОДА, в чому причина. І ГОСПОДЬ йому відповів: Це через кров, пролиту Саулом, яка і на його родині, тому що він знищував ґівеонійців! 2 Тому цар покликав ґівеонійців і розмовляв з ними. Ґівеонійці не були Ізраїльтянами, оскільки вони походили із залишку аморейців, але Ізраїльтяни їм присягнули, що не знищать. Саул, ревнуючи щодо Ізраїльтян та Юдеїв під усяким приводом знищував їх. 3 Отже, Давид запитав ґівеонійців: Що я мав би вам зробити та чим спокутувати, аби ви поблагословили ГОСПОДНЮ спадщину? 4 А ґівеонійці йому відповіли: Нам не потрібно від Саула і його родини ні срібла, ні золота, і не маємо права когось страчувати в Ізраїлі! Але він допитувався: То що би ви хотіли, щоб я вчинив для вас? 5 Тоді вони відповіли цареві: З нащадків того чоловіка, котрий нас винищував, і планував нас вигубити в усьому Ізраїльському краю, 6 видай нам сім чоловіків, щоб ми повісили їх перед ГОСПОДОМ у Гіві Сауловій — у місті ГОСПОДНЬОГО обранця. І цар відповів: Я видам таких! 7 Проте цар пощадив Саулового онука, Йонатанового сина, Мефівошета, задля присяги, учиненої перед ГОСПОДОМ, яка колись відбулась між ними: між Давидом та між Йонатаном, сином Саула. 8 Тож цар взяв обох синів Ріцпи, Айєвої дочки, котрих вона народила Саулові, зокрема Армонія та іншого Мефівошета, а також п’ять синів Саулової дочки Мерави, яких вона народила Адріїлові, синові Барзіллая, з Мехоли. 9 Він видав їх ґівеонійцям, які повісили їх на горі перед ГОСПОДОМ, так що всі семеро були страчені разом. Вони загинули в перші дні жнив, коли починають збирати ячмінь. 10 Айєва дочка, Ріцпа, взяла мішковину веретища, розстелила її собі на скелі, й перебувала там від початку жнив, аж поки не випав на них дощ з неба. Вона відганяла небесних птахів удень і польових звірів уночі, не дозволяючи доторкнутись до тіл страчених. 11 А коли Давидові розповіли, що вчинила Айєва дочка Ріцпа, наложниця Саула, 12 то Давид пішов і забрав у мешканців Явеша Гілеадського останки Саула та останки його сина Йонатана, котрі вони потайки, вночі, зняли їх зі стіни на майдані в Бет-Шеані, після того, як филистимці повісили їх там, коли филистимці розгромили Саула під Ґілбоа. 13 Давид виніс звідти останки Саула та останки його сина Йонатана. Після того, зібравши останки сімох повішених, 14 поховали їх разом з останками Саула та його сина Йонатана у наділі Веніяміна в Целі, — в гробниці його батька Кіша. Все було зроблено так, як звелів цар. Після цього Бог змилосердився над краєм. 15 Коли знову розпочалась війна між филистимцями та Ізраїлем, і Давид вирушив зі своїми воїнами, й розпочався бій з филистимцями, Давид фізично ослаб. 16 У той час якийсь Ішбі з Нов, один із нащадків рефаїмців, спис якого важив триста шеклів міді, а на поясі висів новий меч, вирішив убити Давида. 17 Але на допомогу Давидові прийшов Авішай, син Церуї. Він вдарив филистимця, і вбив його. Тоді воїни Давида заприсяглися, сказавши йому: Ти більше не братимеш з нами участі в боях, аби не згасло світло Ізраїлю! 18 Після того була ще одна війна з филистимцями в Ґові. Тоді хушатієць Сіббехай вразив на смерть одного з нащадків рефаїмців, велетня Сафа. 19 В іншому бою з филистимцями, в тому ж Ґові, Елханан, син вифлеємця Яере-Ореґіма, вбив ґіттійця Голіафа, в якого ратище списа було, як ткацький вал. 20 Потім була ще одна битва в Ґаті, в якій брав участь велетень з роду рефаїмців. Він мав по шість пальців на своїх руках та по шість пальців на своїх ногах, — усього двадцять чотири пальці. 21 Коли він почав глузувати з Ізраїлю, його вбив Йонатан, син Шіми, Давидового брата. 22 Всі чотири велетні були нащадками рефаїмців з Ґата. Вони полягли від рук Давида та його воїнів. |