|
Слухати Друга книга Самуїла розділ 12 сучасний переклад без музики
Слухати Друга книга Самуїла розділ 12 сучасний переклад з текстом
1 Тому ГОСПОДЬ послав до Давида Натана, який, прийшовши, розповів Давидові: В одному місті жили два чоловіки: один — багатий, а другий — бідний. 2 У багатого були отари овець і дуже великі стада, 3 а в бідняка не було нічого, крім однієї малої овечки, яку він купив маленькою і вигодував. Вона в нього разом з його дітьми виросла. Вона їла його хліб, пила з його чаші та на його грудях засинала, — була йому як дочка. 4 Якось до багатого чоловіка зайшов подорожній, і той пожалів узяти щось зі своєї отари, або зі своїх стад, аби пригостити подорожнього, що до нього прийшов, а він відібрав овечку бідняка й приготував її для чоловіка, який до нього зайшов. 5 Давид спалахнув великим гнівом на того чоловіка, і сказав Натанові: Як живий ГОСПОДЬ, чоловік, який це вчинив, заслуговує смерті 6 за те, що вчинив таку ганебну річ, і не виявив жодного співчуття; а за ту овечку він має заплатити в чотирикратному розмірі! 7 Тоді Натан промовив до Давида: Ти є тим чоловіком! Так говорить ГОСПОДЬ, Бог Ізраїлю: Я помазав тебе царем над Ізраїлем, і Я спас тебе від рук Саула! 8 Я дав тобі дім твого володаря, та жінок твого володаря на твоє лоно, Я дав тобі весь рід Ізраїля і Юди, а якби й цього було замало, додав би тобі ще більше! 9 Чому ж ти так зневажливо поставився до ГОСПОДНІХ слів, учинивши перед Ним злочин? Хеттейця Урію ти віддав під меч, убивши його руками аммонійців, а його дружину ти взяв собі за жінку. 10 Тому з цього часу меч повіки не відступить від твого дому через те, що ти зневаживши Мене, взяв дружину хеттейця Урії, щоб вона була твоєю дружиною! 11 Так говорить ГОСПОДЬ: Ось Я виведу на тебе лихо з твого власного дому; на твоїх очах заберу від тебе дружин і віддам їх найближчому до тебе, який матиме з ними статеві стосунки серед ясного дня. 12 Ти все це вчинив таємно, а Я здійсню це провіщення перед усім Ізраїлем у світлі сонця. 13 Після цього Давид сказав Натанові: Я, дійсно, згрішив перед ГОСПОДОМ! Натан же відповів Давиду: ГОСПОДЬ простив твій гріх, — і ти не помреш. 14 Але оскільки ти своїм учинком збезчестив ГОСПОДА перед Його ворогами, то твій новонароджений син неодмінно помре! 15 І Натан пішов до свого дому, а ГОСПОДЬ уразив дитину, що народила дружина Урії Давидові, й дитина захворіла. 16 Давид благав Бога за дитину; Давид постив, зодягнувшись у вереття, а прийшовши до дому, лежав цілу ніч на землі. 17 Коли підійшли до нього старійшини його роду, щоб підвести його з землі, він не захотів підніматись, і нічого з ними не їв. 18 Так сталося, що на сьомий день дитина померла. Але Давидові слуги боялися йому повідомити, що хлопчик помер, мовляв: Ось, поки ще дитина була живою, ми вмовляли його, але він не слухав, то як можемо йому повідомити, що хлопчик помер, адже він може вчинити з собою щось погане. 19 Але Давид зауважив, що його слуги шепочуться між собою, — з цього Давид зрозумів, що дитя померло, тому Давид запитав своїх слуг: Що хлопчик, насправді, помер? Вони ж відповіли: Так, помер… 20 Тоді Давид підвівся з землі, вмився й намастився єлеєм, переодягнувся і пішов до ГОСПОДНЬОГО Храму, щоб поклонитись Йому. Повернувшись до свого палацу, він попросив, аби дали йому їсти, — і коли йому подали страву, він їв. 21 Тоді його слуги спитали його: Що має означати така твоя поведінка? Адже, поки дитина ще була живою, ти постив і плакав, а коли хлоп’ятко померло, ти встав, і почав їсти? 22 Давид відповів: Поки дитина ще жила, я постив і плакав, сподіваючись: Хто знає, може ГОСПОДЬ помилує мене, і хлопчик житиме?!. 23 Тепер же, коли він помер, то для чого я маю постити? Хіба я зможу його повернути. Це я піду за ним, а він вже не повернеться до мене… 24 Після цього Давид потішив сумуючу дружину Вірсавію, увійшов до неї і спав з нею, — вона завагітніла знову й народила сина, назвавши його Соломоном. Він був ГОСПОДНІМ улюбленцем. 25 Тому Він (Господь) послав пророка Натана, й через нього дав йому ім’я Єдід’я, бо так побажав ГОСПОДЬ… 26 Тим часом Йоав вирішив підкорити Равву аммонійців, і вже захопив царську фортецю. 27 Після цього Йоав послав до Давида вісників, повідомляючи: Я закінчую воювати проти Равви, і вже захопив водні джерела міста. 28 Отже, збери решту війська та вчини облогу міста, й захопи його, адже, якщо захоплю місто я, то воно буде назване моїм ім’ям! 29 Тож Давид зібрав усе військо, вирушив на Равву, розпочав проти міста бойові дії, і захопив його. 30 Він зняв корону з голови їхнього царя Мілкона вагою у талант золота, прикрашену дорогоцінним каменем; цю корону поклали на голову Давида. Крім того, він виніс з міста дуже велику здобич. 31 Мешканців, які були у місті, він забрав із собою і приставив їх до пил, до залізних молотарок, та до залізних сокир, заставив працювати в цегельнях. Так само Давид учинив з усіма іншими містами аммонійців, після чого Давид з усім військом повернувся в Єрусалим. |