|
Слухати Друга книга Царів розділ 18 сучасний переклад без музики
Слухати Друга книга Царів розділ 18 сучасний переклад з текстом
1 У третьому році Ізраїльського царя Осії, сина Ели, зійшов на царський престол Юдеї Єзекія, син Ахаза. 2 Йому було двадцять п’ять років, коли став царем, і двадцять дев’ять років владарював у Єрусалимі. Ім’я його матері було Авія, дочка Захарії. 3 Він робив те, що було до вподоби ГОСПОДУ, — згідно з усім, як діяв його прабатько Давид. 4 Він, нарешті, знищив узвишшя, розбив ритуальні стовпи, вирубав священні гаї Ашери й розтрощив мідного змія, якого зробив Мойсей; адже до того часу Ізраїльтяни кадили перед ним пахощами, називаючи його Нехуштаном. 5 Єзекія повністю покладався на ГОСПОДА, Бога Ізраїлю; так що після нього не було подібного до нього серед усіх Юдейських царів, як і серед тих, що були перед ним. 6 Він був цілковито відданий ГОСПОДУ, й не відступав від Нього, дотримуючись Його Заповідей, які заповів ГОСПОДЬ Мойсеєві. 7 Тому й ГОСПОДЬ був з Єзекією, — так що в усьому, що він чинив, мав успіх, бо діяв розумно. Він виступив проти ассирійського царя, й звільнився з-під його підданства. 8 Він також розгромив филистимців аж до Ґази з її околицями, — від вартової вежі й до фортеці міста. 9 У четвертому році царювання Єзекії, — це був сьомий рік Ізраїльського царя Осії, сина Ели, — сталося так, що виступив проти Самарії ассирійський цар Салманасар, узяв її в облогу, 10 і наприкінці третього року облоги підкорив її. Отже, шостого року Єзекії, тобто дев’ятого року правління Ізраїльського царя Осії, Самарія була здобута ассирійцями. 11 Ассирійський цар вислав мешканців Ізраїлю в Ассирію, поселивши їх у місцевості Халах, що над річкою Хавор, а також у місті Ґозан, та в інших мідійських містечках, 12 оскільки вони не слухалися голосу ГОСПОДА, свого Бога, й порушили Його Заповіт; усім, що переказав їм ГОСПОДНІЙ слуга Мойсей, вони знехтували й не виконували. 13 А чотирнадцятого року царювання Єзекії ассирійський цар Сеннахерів виступив проти всіх укріплених міст Юдеї і також захопив їх. 14 Тоді Юдейський цар Єзекія направив послів до ассирійського царя в Лахіш з пропозицією: Я провинився! Тож відступи від мене, а я прийму на себе все, що накладеш! І ассирійський цар зажадав від Юдейського царя Єзекії триста талантів срібла й тридцять талантів золота. 15 Тому Єзекія віддав усе срібло, яке знаходилось у ГОСПОДНЬОМУ Храмі та в скарбницях царського палацу. 16 В той час Єзекії довелось зняти навіть золоту оббивку з дверей ГОСПОДНЬОГО Храму, а також з одвірків, які раніше покрив золотом сам Юдейський цар Єзекія. Усе це він віддав ассирійському цареві. 17 Незважаючи на те, ассирійський цар послав з Лахіша до царя Єзекії свого полководця, головного євнуха-урядовця і головного радника — підчашного з великим військом до Єрусалима. Вони прибули, й підступивши до Єрусалима, зупинились біля водопроводу горішнього ставу, що біля дороги на поля валяльників. 18 Вони кликали царя, але до них вийшов Еліяким, син Хілкії, урядник над палацом; писар Шевна та Йоах, син Асафа, літописець. 19 Тоді головний радник до них промовив: Передайте Єзекії слова великого царя, — царя Ассирії: На що ти сподіваєшся? 20 Невже вважаєш, що у війні порожні слова можуть замінити радників і силу? На кого ти надієшся, що збунтувався проти мене? 21 Адже ти покладаєшся на Єгипет — оту надломлену палицю з тростини, яка проколює долоню кожного, хто лише обіпреться на неї. Саме таким є фараон, єгипетський цар, для кожного, хто на нього розраховує. 22 А якщо ти мені скажеш: Ми покладаємось на ГОСПОДА, нашого Бога, то хіба Він не той, святі узвишшя якого та жертовники Єзекія позносив, звелівши Юдеям та Єрусалимові: Перед цим єдиним жертовником, що в Єрусалимі, будете молитись?! 23 Тому тепер краще домовся з моїм володарем, царем Ассирії. Я дав би тобі дві тисячі коней, але хіба ти знайдеш для них вершників?! 24 Як же ти збираєшся прогнати хоча б одного з найменших намісників мого володаря? А може ти надієшся на Єгипет, на його колісниці й вершників?! 25 До того ж, хіба не без волі ГОСПОДА я вирушив проти цієї країни, щоб її знищити? Це ж ГОСПОДЬ сказав мені: Іди проти цієї країни та спустош її! 26 Тоді Еліяким, син Хілкії, Шевна та Йоах сказали головному раднику: Будь ласка, розмовляй з нами, твоїми слугами, арамійською, оскільки ми цю мову розуміємо, й не говори з нами юдейською, щоб чули люди, котрі на стінах міста! 27 Але головний радник заперечив: Хіба лише до вашого володаря і до вас послав мене мій володар сказати ці слова, а й не до тих людей, які знаходяться на стіні, та яким доведеться разом з вами їсти свій кал і пити свою сечу!? 28 І головний радник підвівся та почав ще голосніше кричати юдейською мовою, волаючи: Послухайте слів великого царя, — царя ассирійського! 29 Так говорить цар: Нехай не обманює вас Єзекія своїми словами, адже він не спроможний врятувати вас з моїх рук! 30 І нехай Єзекія вас не обнадіює ГОСПОДОМ, запевняючи: ГОСПОДЬ обов’язково вас врятує, й це місто не буде віддане в руки ассирійського царя! 31 Не слухайте Єзекії! Адже так говорить ассирійський цар: Зробіть мені таку ласку, і вийдіть мені назустріч, тоді кожен з вас споживатиме плоди зі свого виноградника і своєї смоківниці, та питиме воду зі своєї криниці, 32 аж поки не прийду й не заберу вас у таку країну, як ваш край, — у землю пшениці та вина, хліба та виноградників; у край оливкових садів, олії та меду, — ви там будете жити, а не вмирати! І не слухайте Єзекії, який вас обманює, запевняючи: ГОСПОДЬ нас врятує! 33 Хіба врятували боги інших народів свої країни від ассирійського царя? 34 Де боги Хамата й Арфада? Де бог Сефарваїма, Хени та Івви? Хіба вони змогли врятувати Самарію від моїх рук? 35 Котрий з усіх богів тих народів захистив свою країну від моїх рук? Тож хіба ГОСПОДЬ врятує Єрусалим від моєї руки? 36 Але всі люди мовчали й не відповідали йому жодного слова, бо таким був наказ царя: Не відповідайте йому! 37 І прийшов Еліяким, син Хілкії, урядник над палацом, писар Шевна та Йоах, син Асафа, літописець, до Єзекії в розідраних шатах, і розповіли йому слова головного радника царя. |