|
Слухати Книга пророка Софонії розділ 2 сучасний переклад без музики
Слухати Книга пророка Софонії розділ 2 сучасний переклад з текстом
1 Зберіться й усвідомте, безсоромні народи, 2 перше ніж здійсниться заплановане, — день пролетить як полова від вітру, — доки не прийшов на вас День ГОСПОДНЬОГО обурення, і не запалав на вас ГОСПОДНІЙ гнів! 3 Шукайте ГОСПОДА, усі покірні люди землі, які виконують Його Закон! Шукайте справедливості, досягайте покірливості, — може, ви будете захищені в День ГОСПОДНЬОГО гніву. 4 Тому що Газа буде залишена, Ашкелон — спустошений; з Ашдода серед білого дня повикидають його мешканців, а Екрон взагалі буде викорінений. 5 Горе вам, керитейці, — народе поморського краю! Проти вас, филистимці, мешканці ханаанської землі, спрямовані слова ГОСПОДА: Я знищу вас так, що не залишиться жодного живого. 6 І стане помор’я пасовиськом, де мешкатимуть пастухи і будуть кошари для отар. 7 Поморський край дістанеться залишку покоління Юди. Там вони пастимуть отари, а вечорами відпочиватимуть в ашкелонських будинках. Там їх відвідає ГОСПОДЬ, їхній Бог, і відновить їхній добробут. 8 Я чув наругу з боку Моаву і глузування аммонійців, котрі знущались з Мого народу й підносились над їхніми кордонами. 9 А тому, як Я живий, — говорить ГОСПОДЬ Саваот, Бог Ізраїлю, — так Моав перетвориться на Содом, а край Аммона — на Гоморру. Їхня місцевість заросте терниною, перетвориться в солончаки навіки. Для залишку Мого народу вони стануть здобиччю, — уцілілі з Мого народу їх успадкують. 10 Станеться з ними так через їхню гордість, позаяк глузували й підносились над народом ГОСПОДА Саваота. 11 Господь виявить супроти них Свою грізну силу і знищить усіх ідолів-богів землі. Тоді Йому поклоняться всі острови народів, — кожен зі свого місця. 12 А ви, ефіопляни, поляжете від Мого меча. 13 Він простягне Свою руку проти півночі, й знищить Ассирію, перетворивши Ніневію на руїну й безводну пустелю. 14 На її просторах відпочиватимуть отари та всі польові звірі. Сичі й сови житимуть на її капітелях, а ночами з вікон лунатимуть різні голоси; шматки сухої глини і каміння лежатимуть на порозі, стирчатимуть уламки кедрових дошок. 15 Отак буде з веселим у минулому містом, яке почувало себе безпечно, і само себе переконувало: Тільки я, і немає іншого! Якою ж руїною воно стало, — лігвищем для звірів! Кожен, хто проходитиме повз нього, засвище й махне рукою… |