Головна сторінка сайту Українська Біблія онлайн
Бут Вих Лев Чис Втор Нав Суд Рут 1Сам 2Сам 1Цар 2Цар 1Хр 2Хр Езд Неєм Ест Йов Пс Притчі Екл Пісн
Іс Єр ПлЄр Єз Дан Ос Йоіл Ам Авд Йона Мих Наум Ав Соф Аг Зах Мал

Мт Мк Лк Ів Дії Як 1Пт 2Пт 1Ів 2Ів 3Ів Юд Рим 1Кор 2Кор Гал Еф Фл Кол 1Сол 2Сол 1Тим 2Тим Тит ФлмЄвр Об

Слухати Послання до Римлян розділ 7 сучасний переклад без музики



Слухати Послання до Римлян розділ 7 сучасний переклад з текстом

Біблія онлайн Новий Заповіт Послання до Римлян розділ 7 сучасний переклад
1 Хіба ви не знаєте, брати, — а звертаюся я до тих, хто знає Закон, — що Закон має владу над людиною, доки вона живе?
2 Одружена жінка, доки живе її чоловік, пов’язана з ним законом; коли ж помре чоловік, вона звільняється від закону чоловіка.
3 Тому, доки її чоловік живий, її вважатимуть перелюбницею, якщо стане дружиною іншого чоловіка. Коли ж помре чоловік, вона звільняється від Закону і не буде перелюбницею, якщо вийде заміж за іншого.
4 Тому, брати мої, і ви померли для Закону тілом Христа, аби належати іншому, — Тому, Хто встав із мертвих, щоб ми принесли плід Богові.
5 Бо коли ми були в тілі, то гріховні пристрасті, які виявляються через Закон, діяли в наших членах, щоби приносити плід смерті.
6 Нині ж ми звільнилися від Закону, померли для того, що нас зв’язувало, щоб служити в оновленні духа, а не в стародавності букви.
7 То що ж скажемо? [Хіба] Закон — то гріх? Зовсім ні! Але я пізнав гріх тільки через Закон. Я не знав би пожадливості, якби Закон не говорив: Не пожадай.
8 Тож гріх, узявши привід від заповіді, викликав у мені всяку пожадливість, адже гріх без Закону — мертвий.
9 Я жив колись без Закону, а як прийшла заповідь, гріх ожив,
10 а я помер, тому заповідь, дана для життя, спричинила мені смерть.
11 Бо гріх, що взяв привід через заповідь, звів мене й умертвив нею.
12 Отже, Закон — святий, і заповідь — свята, праведна та добра.
13 Хіба те, що добре, спричинило мені смерть? Зовсім ні! Але гріх, щоб і виявитися гріхом, спричинив мені смерть через добро, аби гріх став надмірно грішним завдяки заповіді.
14 Бо знаємо, що Закон є духовний, а я — тілесний, проданий гріхові.
15 Адже я не розумію, що чиню: роблю не те, що хочу, а те, що ненавиджу.
16 Коли ж я роблю те, чого не хочу, то погоджуюся із Законом, що він добрий.
17 Бо тепер уже не я це виконую, але гріх, який живе в мені.
18 Адже знаю, що не живе в мені, тобто в моєму тілі, добро: бажання є в мені, але щоб виконувати це добро, того не [знаходжу].
19 Тож не роблю те добре, яке хочу, але те недобре, якого не хочу, — те роблю.
20 Якщо ж я роблю те, чого не хочу, то вже не я це роблю, а той гріх, який живе в мені.
21 Отже, я відкриваю такий закон: коли я хочу робити добро, то зло налягає на мене.
22 За внутрішньою людиною я насолоджуюся Божим Законом,
23 та бачу інший закон у моїх членах, який воює із законом мого розуму й полонить мене законом гріха, що міститься в моїх членах.
24 Нещасна я людина! Хто визволить мене від цього тіла смерті?
25 Подяка Богові через Ісуса Христа, Господа нашого! Отже, я сам розумом служу Божому Законові, а тілом — законові гріха.


Бут Вих Лев Чис Втор Нав Суд Рут 1Сам 2Сам 1Цар 2Цар 1Хр 2Хр Езд Неєм Ест Йов Пс Притчі Екл Пісн
Іс Єр ПлЄр Єз Дан Ос Йоіл Ам Авд Йона Мих Наум Ав Соф Аг Зах Мал

Мт Мк Лк Ів Дії Як 1Пт 2Пт 1Ів 2Ів 3Ів Юд Рим 1Кор 2Кор Гал Еф Фл Кол 1Сол 2Сол 1Тим 2Тим Тит ФлмЄвр Об