Головна сторінка сайту Українська Біблія онлайн
Бут Вих Лев Чис Втор Нав Суд Рут 1Сам 2Сам 1Цар 2Цар 1Хр 2Хр Езд Неєм Ест Йов Пс Притчі Екл Пісн
Іс Єр ПлЄр Єз Дан Ос Йоіл Ам Авд Йона Мих Наум Ав Соф Аг Зах Мал

Мт Мк Лк Ів Дії Як 1Пт 2Пт 1Ів 2Ів 3Ів Юд Рим 1Кор 2Кор Гал Еф Фл Кол 1Сол 2Сол 1Тим 2Тим Тит ФлмЄвр Об

Слухати Четверта книга Мойсея Числа розділ 16 сучасний переклад без музики



Слухати Четверта книга Мойсея Числа розділ 16 сучасний переклад з текстом

Біблія онлайн Старий Заповіт Четверта книга Мойсея Числа розділ 16 сучасний переклад

1 У той час Корей, син Їцгара, онук Кегата, та правнук Левія, й Датан та Авірон, сини Еліява, а також Он, син Пелета, онук Рувима,
2 повстали проти Мойсея. Доних приєдналось ще двісті п’ятдесят чоловіків Ізраїльтян, — старійшин громади, радників на зборах, знатних мужів.
3 Вони об’єдналися проти Мойсея та Аарона і сказали: Годі вам! Адже вся громада — усі вони святі, і ГОСПОДЬ посеред них! То чому ви підноситесь над ГОСПОДНЬОЮ громадою?
4 Коли Мойсей це почув, то впав долілиць,
5 після чого промовив до Корея та до всього його угруповання, говорячи: Уранці ГОСПОДЬ дасть знати, хто Його, хто святий і може наблизитись до Нього. Котрих Він Собі вибере, тим і дозволить наблизитись до Себе!
6 Зробіть ось що ти, Корею, і ви всі з його угруповання візьміть собі кадильниці
7 і завтра покладіть у них жару, а зверху покладіть у них ладану перед ГОСПОДОМ. Той чоловік, якого вибере ГОСПОДЬ, і є святий. Цього має бути достатньо для вас, нащадки Левія!
8 Далі Мойсей сказав до Корея: Вислухайте, прошу вас, нащадки Левія.
9 Хіба мало для вас, що Бог Ізраїлю виокремив вас в Ізраїльській громаді, аби наблизити вас до Себе і щоб ви могли звершувати служіння в ГОСПОДНЬОМУ Наметі й стояли перед громадою, щоб їй служити?
10 Він дозволив тобі, а з тобою і всім твоїм братам, нащадкам Левія, наблизитись до Себе, а ви домагаєтесь ще й священства?
11 Адже ти і все твоє угруповання об’єднались проти ГОСПОДА! Бо хто такий Аарон, що ви нарікаєте на нього?
12 Тож Мойсей послав щоб покликали Датана та Авірона, синів Еліява. Але вони сказали: Ми не прийдемо!
13 Хіба не досить того, що ти вивів нас із краю, який тече молоком та медом, щоб вигубити нас у пустелі? Ти ще й хочеш володарювати над нами?
14 Насправді ж, ти не привів нас у землю, що тече молоком та медом, і не дав нам у посілість полів та виноградників? А може хочеш виколоти очі цим людям? Ми не підемо!
15 Мойсей дуже обурився і звернувся до ГОСПОДА: Не приймай їхньої жертви! У жодного з них я не взяв навіть осла, і не вчинив нікому з них зла!
16 А Кореєві Мойсей сказав: Ти і все твоє угруповання завтра будьте перед ГОСПОДОМ — ти, вони і Аарон!
17 Усі візьміть свої кадильниці і покладіть у них ладану. Кожний нехай принесе свою кадильницю перед ГОСПОДОМ — двісті п’ятдесят кадильниць. Ти і Аарон також принесіть свої кадильниці.
18 Тож кожний узяв свою кадильницю, усі поклали в них вогню та насипали на нього ладану, і стали біля входу в Намет Свідчення разом з Мойсеєм та Аароном.
19 Корей зібрав проти них усе своє угруповання біля входу в Намет Свідчення. І ось усій громаді з’явилася ГОСПОДНЯ слава.
20 ГОСПОДЬ заговорив до Мойсея та Аарона, кажучи:
21 Відійдіть від цієї громади і Я їх знищу в одну мить.
22 Але вони впали долілиць, і сказали: Боже, Боже духів і кожного тіла! Коли згрішить одна людина, то хіба Твій гнівмав би впасти на всю громаду?
23 І промовив ГОСПОДЬ до Мойсея такі слова:
24 Звернися до громади і скажи: Відступіть з усіх сторін від наметів Корея, Датана та Авірона!
25 Тож Мойсей встав і пішов до Датана та Авірона, а за ним пішли Ізраїльські старійшини.
26 І він промовив до громади наступні слова: Відійдіть від наметів цих негідних людей! Не доторкайтеся до будь-чого, що належить їм, аби вам не загинути за всі їхні гріхи!
27 Люди відступили від наметів Корея, Датана та Авірона довкола. Датан же і Авірон вийшли, і стали біля входів у свої намети разом зі своїми дружинами, своїми синами і їхніми дітьми.
28 А Мойсей сказав: З цього дізнаєтеся, що ГОСПОДЬ послав мене аби чинити всі ці справи, і з власної волі я не роблю нічого.
29 Якщо вони повмирають такою смертю, як усі люди, і коли їх спіткає доля всіх людей, то не Господь посилав мене.
30 Але коли ГОСПОДЬ зробить щось досі нечуване, і земля, розкривши свої уста, поглине їх та все, що їм належить, і вони живими зійдуть до шеолу, тоді знайте, що ці люди збезчестили ГОСПОДА.
31 І сталося таке: щойно він сказав усі ці слова, під ними розступилася земля…
32 Земля відкрила свої уста і поглинула їх, їхні намети й усіх людей, які були з Кореєм, та все їхнє майно.
33 Таким чином вони та все, що в них було, зійшли живими до шеолу, і земля їх покрила. Вони зникли з-посеред громади.
34 А весь Ізраїль, — усі ті, що були довкола них, — втікали від їхнього крику, говорячи: Щоб часом і нас не поглинула земля!
35 Тоді вийшов від ГОСПОДА вогонь і пожер тих двісті п’ятдесят чоловіків, які принесли в кадильницях ладан.


Бут Вих Лев Чис Втор Нав Суд Рут 1Сам 2Сам 1Цар 2Цар 1Хр 2Хр Езд Неєм Ест Йов Пс Притчі Екл Пісн
Іс Єр ПлЄр Єз Дан Ос Йоіл Ам Авд Йона Мих Наум Ав Соф Аг Зах Мал

Мт Мк Лк Ів Дії Як 1Пт 2Пт 1Ів 2Ів 3Ів Юд Рим 1Кор 2Кор Гал Еф Фл Кол 1Сол 2Сол 1Тим 2Тим Тит ФлмЄвр Об