|
Слухати Євангелія від Матвія розділ 13 сучасний переклад без музики
Слухати Євагелія від Матвія розділ 13 сучасний переклад з текстом
Біблія онлайн Новий Заповіт Євангелія від Матвія розділ 13 сучасний переклад
2 і зібралося біля Нього безліч людей; Він увійшов у човен і сів, а всі люди стояли на березі. 3 І Він багато розповідав їм притчами, кажучи: Ось вийшов сіяч сіяти. 4 І коли сіяв, одне зерно впало при дорозі, й прилетіли птахи та визбирали його. 5 Інше впало на кам’янистий ґрунт, де не було багато землі, й швидко зійшло, бо не мало глибокої землі, 6 а як піднялося сонце, — зів’яло і, не маючи кореня, засохло. 7 Інше впало в терня, а терня виросло й заглушило його. 8 А інше впало на добру землю і давало плід: одне в сто, одне в шістдесят, одне в тридцять разів. 9 Хто має вуха [щоби слухати], нехай слухає! 10 Підійшовши, учні запитали Його: Чому Ти говориш до них притчами? 11 А Він у відповідь сказав їм: Бо вам дано пізнати таємниці Царства Небесного, а їм не дано. 12 Адже хто має, тому дасться, і матиме понад міру, а хто не має, то й те, що має, буде забране від нього. 13 Я тому говорю до них притчами, що, дивлячись, вони не бачать, а слухаючи, — не чують і не розуміють; 14 і збувається щодо них пророцтво Ісаї, в якому говориться: Слухом будете чути, та не зрозумієте, і вдивляючись, будете дивитися, та не побачите. 15 Адже серце цього народу огрубіло, і вухами недочувають, і очі свої замружили, аби не побачити очима і не почути вухами; та й серцем не зрозуміли і не навернулися, щоб Я зцілив їх. 16 Ваші ж очі та ваші вуха блаженні, бо бачать і чують. 17 Запевняю вас, що багато пророків і праведників бажали бачити те, що ви бачите, але не бачили; і чути хотіли те, що ви чуєте, але не чули. 18 Отже, послухайте притчу про сіяча. 19 До кожного, хто слухає слово про Царство, та не розуміє, приходить лукавий і викрадає посіяне в його серці; це те, що посіяне при дорозі. 20 А посіяне на кам’янистому ґрунті — це той, хто слухає слово і відразу з радістю його приймає, 21 але, не маючи в собі кореня, він є непостійний, і коли настають труднощі або переслідування за слово, він відразу спокушується. 22 Посіяне в тернях — це той, хто слухає слово, але клопоти цього віку та омана багатства заглушають те слово, і воно залишається без плоду. 23 А посіяне в добру землю — це той, хто слухає слово і розуміє, тому приносить плід — один родить у сто разів, інший — у шістдесят, а ще інший — у тридцять. 24 Іншу притчу подав їм, кажучи: Подібне Царство Небесне до людини, яка посіяла добірне насіння на своєму полі. 25 Коли люди спали, прийшов ворог, посіяв кукіль серед пшениці та й пішов. 26 А як зійшло збіжжя і дало колос, тоді ж з’явився і кукіль. 27 Тож прийшли слуги господаря і сказали йому: Пане, хіба не добірне насіння ти сіяв на своєму полі? Звідки ж узявся кукіль? 28 А він сказав їм: Людина‑ворог це зробила. І кажуть йому раби: Хочеш, щоб ми пішли й випололи його? 29 Він же сказав: Ні, щоб ви часом, виполюючи кукіль, не повиривали разом з ним і пшениці. 30 Залиште, щоб і те, й друге разом росло до жнив, а під час жнив скажу женцям: зберіть спершу кукіль та пов’яжіть його в снопи, аби спалити його, а пшеницю зберіть до моєї клуні. 31 Іншу притчу подав їм, кажучи: Царство Небесне подібне до зерна гірчиці, що його людина взяла та й посіяла на своєму полі; 32 воно, хоч і найменше з усіх зерен, та, коли виросте, стає більшим за всю городину і стає деревом, так що прилітають птахи небесні й гніздяться на його гілках. 33 Іншу притчу навів їм: Царство Небесне подібне до закваски, що її жінка взяла й поклала до трьох мірок борошна, поки все вкисло. 34 Все це промовляв Ісус людям у притчах, а без притчі нічого їм не говорив, 35 щоби збулося сказане через пророка, який говорив: Відкрию уста Мої в притчах, виявлю сховане від початку світу! 36 Відпустивши натовп, Він прийшов у дім. І підійшли до Нього учні Його, кажучи: Роз’ясни нам притчу про польовий кукіль. 37 Він же, відповідаючи, сказав: Той, Хто сіє добірне насіння, — це Син Людський, 38 а поле — це світ; добірне ж насіння — це сини Царства; кукіль — це сини лукавого; 39 ворог, що його посіяв, — це диявол; жнива — це кінець світу, а женці — це ангели. 40 Отже, як збирають кукіль і палять у вогні, так буде при кінці світу: 41 Син Людський пошле Своїх ангелів, які зберуть з Його Царства всі спокуси й тих, хто чинить беззаконня, 42 і вкинуть їх у вогняну піч; там буде плач і скрегіт зубів. 43 Тоді праведники засяють, як сонце, в Царстві Отця Свого. Хто має вуха, нехай слухає. 44 Царство Небесне подібне до скарбу, схованого в полі, який людина, знайшовши, ховає і з тієї радості йде та продає все, що має, й купує те поле. 45 Ще Царство Небесне подібне до людини, — до купця, який шукає гарних перлин; 46 знайшовши одну дорогоцінну перлину, іде, продає все, що має, і купує її. 47 Царство Небесне подібне також до закинутого в море невода, який назбирав усякої всячини, 48 а коли він наповниться, його витягнуть на берег та, сівши, виберуть усе добре до посудин, а непридатне викинуть геть. 49 Так буде при кінці віку: вийдуть ангели і відділять злих з‑поміж праведних, 50 і їх повкидають у вогняну піч; там буде плач і скрегіт зубів. 51 [Каже їм Ісус]: Чи зрозуміли це все? Відповідають Йому: Так. 52 Він же сказав їм: Тому‑то кожний книжник, котрий навчений про Царство Небесне, подібний до людини‑господаря, яка витягає зі своєї скарбниці нове й старе. 53 Коли закінчив Ісус ці притчі, Він пішов звідти. 54 Прийшовши на Свою батьківщину, Він навчав їх у їхній синагозі, так що дивувалися вони й говорили: Звідки в Нього ця мудрість і сила? 55 Хіба Він не син теслі? Хіба не Його мати зветься Марією, а брати Його — Яків, Йосип, Симон і Юда? 56 Хіба Його сестри не всі між нами? Тож звідки у Нього це все? 57 І вони спокушувалися Ним. Ісус же сказав їм: Пророк не буває без пошани, — хіба тільки на своїй батьківщині та у своєму домі. 58 І не зробив там багатьох чудес через їхнє невірство. |