Перше послання до Солунян Розділ 2 (сучасний переклад)

Головна сторінка сайту Українська Біблія онлайн

• Бут • Вих • Лев • Чис • Втор • Нав • Суд • Рут • 1Сам • 2Сам • 1Цар • 2Цар • 1Хр • 2Хр • Езд • Неєм • Ест • Йов • Пс • Притчі • Екл • Пісн
• Іс • Єр • ПлЄр • Єз • Дан • Ос • Йоіл • Ам • Авд • Йона • Мих • Наум • Ав • Соф • Аг • Зах • Мал

• Мт • Мк • Лк • Ів • Дії • Рим • 1Кор • 2Кор • Гал • Еф • Фл • Кол • 1Сол • 2Сол • 1Тим • 2Тим • Тит • Флм • Євр • Як • 1Пт • 2Пт • 1Ів • 2Ів • 3Ів • Юд • Об

Слухати Перше послання до Солунян розділ 2 без музики сучасний переклад

Слухати Перше послання до Солунян розділ 2 сучасний переклад без музики

Слухати Перше послання до Солунян розділ 2 сучасний переклад з текстом

Біблія онлайн Новий Заповіт Перше послання до Солунян розділ 2 сучасний переклад

¹ Адже ви самі знаєте, брати, що наш прихід до вас не був даремним.
² Хоч ми раніше натерпілися і зазнали зневаг у Филипах, як вам відомо, ми з великими труднощами наважилися в нашому Бозі проповідувати вам Божу Євангелію.
³ Адже наш заклик не від омани, ні через зіпсованість, ні від лукавства.
⁴ Але, як Бог знайшов нас гідними, щоби довірити Євангелію, ми так і говоримо, догоджаючи не людям, але Богові, Який випробовує наші серця.
⁵ Бо ніколи, як вам відомо, в нас не було ні підлесливих слів, ні корисливих мотивів, — Бог свідок.
⁶ Ми не шукали слави в людей, ані у вас, ані в інших,
⁷ хоч ми, як Христові апостоли, могли бути вимогливими. Але ми були тихими серед вас, немов та годувальниця, яка доглядає своїх дітей.
⁸ Ми так прив’язалися до вас, що бажали передати вам не лише Божу Євангелію, але й свої душі, бо ви стали для нас любими.
⁹ Тож згадайте, брати, нашу працю та труднощі: ніч і день ми працювали, щоб не обтяжити когось із вас, і проповідували вам Божу Євангелію.
¹⁰ Ви та Бог — свідки, які святі, праведні та непорочні були ми для вас, котрі повірили.
¹¹ Ви знаєте, як кожного з вас, немов батько своїх дітей,
¹² ми просили, вмовляли і свідчили вам, щоб ви гідно ходили перед Богом, Який покликав вас у Своє Царство і славу.
¹³ Тому ми постійно дякуємо Богові за те, що ви, прийнявши почуте від нас Слово Боже, сприйняли його не як людське слово, а як істинно Боже Слово, яке й діє у вас, віруючих.
¹⁴ Адже ви, брати, стали наслідувати Божі Церкви, які в Ісусі Христі є в Юдеї, бо і ви так само потерпіли від своїх земляків, як і вони від юдеїв,
¹⁵ які вбили й Господа Ісуса та [Його] пророків, та й нас переслідували; і Богові не догодили, і ворожо настроєні до всіх людей,
¹⁶ перешкоджають нам говорити язичникам, аби спаслися, і тим самим вони постійно доповнюють свої гріхи. Зрештою, спіткав же їх гнів.
¹⁷ А ми, брати, були розлучені з вами на короткий час, — особисто, але не серцем, — та з великим бажанням намагалися побачити ваші обличчя.
¹⁸ Тому ми хотіли прийти до вас, — я, Павло, і один раз, і другий, — але перешкодив нам сатана.
¹⁹ Бо хто є нашою надією, радістю чи вінцем похвали, якщо не ви перед нашим Господом Ісусом під час Його приходу?
²⁰ Адже ви — наша слава і радість!