|
Слухати Перша книга Хронік розділ 16 сучасний переклад без музики
Слухати Перша книга Хронік розділ 16 сучасний переклад з текстом
1 Коли принесли Божий Ковчег і встановили його посеред Намету, який для нього спорудив Давид, то принесли жертви всепалення та мирні жертви перед Богом. 2 А як Давид закінчив приносити жертви всепалення та мирні жертви, то він поблагословив народ ГОСПОДНІМ Ім’ям. 3 Після цього роздав усім Ізраїльтянам, — чоловікам і жінкам, — кожному по одному буханцеві хліба, по шматку печеного м’яса та по коржику з родзинками. 4 Тоді ж він настановив деяких левітів звершувати служіння перед ГОСПОДНІМ Ковчегом, які би прикликали, дякували та прославляли ГОСПОДА, Бога Ізраїлю. 5 А ось їхні імена: Асаф був провідником, другим після нього йшов Захарія, а далі: Єіїл, Шемірамот, Єхіїл, Маттатій, Еліяв, Беная, Оведедом і Єіїл, що грали на інструментах, таких як цитри й арфи, тоді як Асаф голосно грав на цимбалах. 6 Священики Беная і Яхазіел повинні були постійно сурмити на трубах перед Ковчегом Божого Заповіту. 7 Того самого дня, Давид уперше доручив Асафові та його співбратам, щоб вони прославляли ГОСПОДА у такій хвалебній пісні: 8 Прославляйте ГОСПОДА, прикликайте Його Ім’я, сповіщайте між народами про Його вчинки! 9 Співайте Йому, грайте Йому, розповідайте про всі Його дивовижні діяння. 10 Хваліться Його святим Іменем; нехай веселяться серця тих, котрі шукають ГОСПОДА! 11 Шукайте ГОСПОДА і Його силу, завжди шукайте Його присутності! 12 Згадуйте про Його дивовижні діла, які Він учинив, Його ознаки та присуди Його уст. 13 Нащадки Ізраїля — Його слуги, діти Якова — Його обранці! 14 Він — ГОСПОДЬ, наш Бог, і для всієї землі Його закони! 15 Він вічно пам’ятає про Свій Заповіт, — слово, яке Він заповідав на тисячі родів, — 16 Заповіт, який уклав з Авраамом та про Свою клятву, яку дав Ісаакові. 17 Він підтвердив його для Якова як Закон, — як вічний Заповіт для Ізраїлю, 18 кажучи: Тобі дам ханаанський край, як визначену для вас спадщину. 19 Тоді вони були невеличкою купкою людей, — приходцями вони були в тому краю. 20 Вони мандрували від народу до народу, від одного царства — до іншого народу. 21 Він не дозволив жодній людині їх скривдити і за них картав навіть царів, говорячи: 22 Не доторкайтеся до Моїх помазаників і не робіть зла Моїм пророкам! 23 Співай ГОСПОДЕВІ, вся земле! Щодня сповіщайте про Його спасіння! 24 Розповідайте між народами про Його славу, — серед усіх племен, про Його дивовижні діла. 25 Тому що ГОСПОДЬ величний і гідний найвищої пошани. Він грізний понад усі боги. 26 Адже всі боги народів — це ідоли, а ГОСПОДЬ створив небеса. 27 Перед Ним — слава і величність, а в Його Святині — сила і радість. 28 Племена народів, визнайте ГОСПОДА! Визнайте за ГОСПОДОМ славу та могутність! 29 Визнайте за ГОСПОДОМ славу Його Імені, принесіть дари й приходьте до Нього, та поклоніться ГОСПОДУ в славі Його величі! 30 Нехай затремтить перед Ним уся земля! Тому що Всесвіт стоїть твердо й не захитається. 31 Нехай веселяться небеса, і радіє земля! Нехай скажуть між народами: ГОСПОДЬ царює! 32 Нехай вирує море і все, що його наповнює! Нехай радіє поле і все, що на ньому! 33 Нехай веселяться перед ГОСПОДОМ усі лісові дерева, бо Він гряде судити землю! 34 Прославляйте ГОСПОДА, адже Він добрий, і Його милосердя вічне! 35 Та промовляйте: Спаси нас, Боже нашого спасіння, і збери нас! Визволи нас з-поміж народів, щоб ми могли оспівувати Твоє святе Ім’я, і пишатися, що можемо славити Тебе. 36 Благословенний ГОСПОДЬ, Бог Ізраїлю, від віку й до віку! І весь народ нехай скаже: Амінь! Хвала ГОСПОДУ! 37 Отже, Давид залишив там перед Ковчегом ГОСПОДНЬОГО Заповіту Асафа з його братами, щоб вони постійно звершували служіння перед Ковчегом відповідно до щоденних вимог. 38 А також Оведедома з його співбратами, в кількості шістдесят вісім осіб; Оведедома, сина Єдутуна та Хоса призначив придверними. 39 Священику Садоку і його співбратам-священикам, що були перед ГОСПОДНІМ Наметом ще на пагорбі в Ґівеоні, Давид доручив, 40 аби приносили ГОСПОДУ жертви всепалень на жертовнику всепалень постійно, — вранці та ввечері, згідно з усім, що записано в ГОСПОДНЬОМУ Законі, який Він дав Ізраїлю. 41 При них були Геман і Єдутун, а також інші з обраних й названих поіменно, щоб прославляли ГОСПОДА, бо Його милосердя вічне. 42 У них, тобто в Гемана та Єдутуна, були труби і цимбали для тих, що грали, а також інструменти для вторування пісень на Божу славу. А Єдутунові сини були вартовими при дверях. 43 Після цього весь народ розійшовся, — кожен до свого дому. Повернувся і Давид, аби поблагословити свою родину. |