|
Переклад Івана Огієнка. Слухати Євангелія від Матвія з музикою розділ 22 проект «Віра від слухання» Переклад Івана Огієнка. Слухати Євангелія від Матвія без музики розділ 22 проект «Віра від слухання» Переклад Івана Огієнка. Слухати Євангелія від Матвія розділ 22 без музики РКБ Переклад Івана Огієнка. Слухати Євангелія від Матвія розділ 22 з музикою РКБ Переклад Івана Огієнка. Слухати Євангелія від Матвія 22 розділ з музичним супроводом Переклад Івана Огієнка. Слухати Євангелія від Матвія 22 розділ без музики
Відео Аудіо Біблія з субтитрами. Слухати Євангелія від Матвія з музикою розділ 22 Проект «Віра від слухання»
Відео Біблія. Аудіо Біблія з субтитрами. Слухати Євангелія від св. Матвія розділ 22 без музичного супроводу з текстом. Українська аудіо Біблія онлайн. Переклад Івана Огієнка. Проект «Віра від слухання»
Відео Аудіо Біблія з субтитрами. Слухати Євангелія від Матвія розділ 22 з музичним супроводом
1 А Ісус, відповідаючи, знов почав говорити їм при́тчами, кажучи:
2 „Царство Небесне подібне одно́му царе́ві, що весі́лля справляв був для сина свого́.
3 І послав він своїх рабів покликати тих, хто був на весі́лля запрошений, — та ті не хотіли прийти.
4 Зно́ву послав він інших рабів, наказуючи: „Скажіть запрошеним: Ось я приготува́в обід свій, закололи бики й відгодо́ване, — і все готове. Ідіть на весі́лля!“
5 Та вони злегковажили та порозхо́дились, — той на поле своє, а той на свій торг.
6 А останні, похапавши рабів його́, знущалися, та й повбивали їх.
7 І розгнівався цар, і послав своє ві́йсько, — і вигубив тих убійників, а їхнє місто спалив.
8 Тоді каже рабам своїм: „Весі́лля готове, але́ недостойні були́ ті покликані.
9 Тож підіть на роздорі́жжя, і кого тільки спіткаєте, — кличте їх на весі́лля“.
10 І вийшовши раби ті на роздоріжжя, зібрали всіх, кого тільки спіткали, — злих і добрих. І весільна кімна́та гістьми́ перепо́внилась.
11 Як прийшов же той цар на гостей подивитись, побачив там чоловіка, в одежу весі́льну не вбра́ного,
12 та й каже йому: „Як ти, друже, ввійшов сюди, не мавши одежі весільної?“ Той же мовчав.
13 Тоді́ цар сказав своїм слу́гам: „Зв'яжіть йому ноги та руки, та й киньте до зо́внішньої те́мряви, — буде плач там і скрегіт зубів“.
14 Бо багато покли́каних, — та ви́браних мало“.
15 Тоді фарисеї пішли й умовлялись, я́к зловити на слові Його.
16 І посилають до Нього своїх учнів із іродія́нами, і кажуть: „Учителю, знаємо ми, що Ти справедливий, і наставляєш на Божу дорогу правдиво, і не зважаєш ні на кого, бо на лю́дське обличчя не дивишся Ти.
17 Скажи ж нам, як здається Тобі: чи годиться давати податок для ке́саря, чи ні?“
18 А Ісус, знавши їхнє лукавство, сказав: „Чого ви, лицеміри, Мене випробо́вуєте?
19 Покажіть Мені гріш податко́вий“. І прине́сли динарія Йому.
20 А Він каже до них: „Чий це образ і напис?“
21 Ті відказують: „Ке́сарів“. Тоді каже Він їм: „Тож віддайте кесареве — кесареві, а Богові — Боже“.
22 А почувши таке, вони диву далися. І, лишивши Його, відійшли.
23 Того дня приступили до Нього саддуке́ї, що твердять, ніби нема воскресіння, і запитали Його,
24 та й сказали: „Учителю, Мойсей наказав: „Коли хто помре, не мавши дітей, то нехай його брат візьме вдову́ його, — і відно́вить насіння для брата свого“.
25 Було ж у нас сім братів. І перший, одружи́вшись, умер, і, не мавши насіння, зоставив дружи́ну свою братові своєму.
26 Так само і другий, і третій, — аж до сьомого.
27 А по всіх вмерла й жінка.
28 Отож, у воскре́сенні котро́му з сімох вона дружи́ною буде? Бо всі мали її“.
29 Ісус же промовив у відповідь їм: „Помиляєтесь ви, не знавши Писа́ння, ні Божої сили.
30 Бо в воскресінні ні женяться, ані заміж виходять, але як Анголи́ ті на небі.
31 А про воскресіння померлих хіба не читали проре́ченого вам від Бога, що каже:
32 „Я Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів; Бог не є Богом мертвих, а живих“.
33 А наро́д, чувши це, дивувався науці Його.
34 Фарисеї ж, почувши, що Він у́ста замкнув саддуке́ям, зібралися ра́зом.
35 І спитався один із них, учитель Зако́ну, Його випробо́вуючи й кажучи:
36 „Учителю, котра́ заповідь найбільша в Зако́ні?“
37 Він же промовив йому́: „Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою“.
38 Це найбільша й найперша заповідь.
39 А друга одна́кова з нею: „Люби свого ближнього, як само́го себе́“.
40 На двох оцих заповідях увесь Зако́н і Пророки стоять“.
41 Коли ж фарисеї зібрались, Ісус їх запитав,
42 і сказав: „Що́ ви думаєте про Христа? Чий Він син?“ Вони Йому кажуть: „Давидів“.
43 Він до них промовляє: „Як же то силою Духа Давид Його Господом зве, коли каже:
44 „Промовив Господь Господе́ві моєму: сядь право́руч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм“.
45 Тож, коли Давид зве Його Господом, — як же Він йому син?“
46 І ніхто не спромігся відпові́сти Йому ані сло́ва... І ніхто з того дня не наважувався більш питати Його.
|
|
Переклад Івана Огієнка. Слухати Євангелія від Матвія з музикою розділ 23 проект «Віра від слухання» Переклад Івана Огієнка. Слухати Євангелія від Матвія без музики розділ 23 проект «Віра від слухання» Переклад Івана Огієнка. Слухати Євангелія від Матвія розділ 23 без музики РКБ Переклад Івана Огієнка. Слухати Євангелія від Матвія розділ 23 з музикою РКБ Переклад Івана Огієнка. Слухати Євангелія від Матвія 23 розділ з музичним супроводом Переклад Івана Огієнка. Слухати Євангелія від Матвія 23 розділ без музики
Відео Аудіо Біблія з субтитрами. Слухати Євангелія від Матвія з музикою розділ 23 Проект «Віра від слухання»
Відео Біблія. Аудіо Біблія з субтитрами. Слухати Євангелія від св. Матвія розділ 23 без музичного супроводу з текстом. Українська аудіо Біблія онлайн. Переклад Івана Огієнка. Проект «Віра від слухання»
Відео Аудіо Біблія з субтитрами. Слухати Євангелія від Матвія розділ 23 з музичним супроводом
1 Тоді промовив Ісус до народу й до учнів Своїх,
2 і сказав: „На сиді́нні Мойсеєвім усілися книжники та фарисеї.
3 Тож усе, що́ вони скажуть вам, — робіть і виконуйте; та за вчинками їхніми не робіть, бо говорять вони — та не роблять того́!
4 Вони ж в'яжуть тяжкі тягарі, і кладуть їх на лю́дські раме́на, самі ж навіть пальцем своїм не хотять їх пору́шити.
5 Усі ж учинки свої вони роблять, щоб їх бачили люди, і богомі́лля свої розширяють, і здовжують ки́тиці.
6 І люблять вони передніші місця на бенке́тах, і передніші лавки́ в синагогах,
7 і привіти на ринках, і щоб звали їх люди: Учителю!
8 А ви вчителями не звіться, — бо один вам Учитель, а ви всі брати́.
9 І не називайте нікого отцем на землі, — бо один вам Отець, що на небі.
10 І не звіться наста́вниками, — бо один вам Наста́вник, — Христос.
11 Хто між вами найбільший, хай слугою вам буде!
12 Хто бо підно́ситься, — буде понижений, хто ж понижується, той піднесе́ться.
13 Горе ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що перед людьми́ зачиняєте Царство Небесне, — бо й самі ви не вхо́дите, ані тих, хто хоче ввійти, увійти не пускаєте!
14 (Горе ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що вдови́ні хати поїдаєте, і напо́каз молитесь довго, — через те осуд тяжчий ви при́ймете!)
15 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що обходите море та землю, щоб придбати нововірця одно́го; а коли те стається, то робите його сином геє́нни, вдвоє гіршим від вас!
16 Горе вам, проводирі́ ви сліпі, що говорите: „Коли хто поклянеться храмом, то нічого; а хто поклянеться золотом храму, то той винуватий“.
17 Нерозумні й сліпі, — що бо більше: чи золото, чи той храм, що освячує золото?
18 І: „Коли хто поклянеться же́ртівником, — то нічого, а хто поклянеться жертвою, що на нім, то він винуватий“.
19 Нерозумні й сліпі, — що́ бо більше: чи жертва, чи той же́ртівник, що освячує жертву?
20 Отож, хто клянеться же́ртівником, — клянеться ним та всім, що на ньому.
21 І хто храмом клянеться, — клянеться ним та Тим, Хто живе в нім.
22 І хто небом клянеться, — клянеться Божим престолом і Тим, Хто на ньому сидить.
23 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що даєте десятину із м'я́ти, і га́нусу й кми́ну, але найважливіше в Зако́ні поки́нули: суд, милосе́рдя та віру; це треба робити, і того не ки́дати.
24 Проводирі́ ви сліпі, що відціджуєте комаря́, а верблю́да ковтаєте!
25 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що чистите зовнішність ку́хля та миски, а всере́дині повні вони здирства й кривди!
26 Фарисею сліпий, — очисти перше сере́дину кухля, щоб чистий він був і назо́вні!
27 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що подібні до гробі́в побі́лених, які гарними зверху здаються, а всере́дині повні трупних кісто́к та всякої нечи́стости!
28 Так і ви, — назовні здаєтеся лю́дям за праведних, а всере́дині повні лицемі́рства та беззаконня!
29 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що пророкам надгро́бники ставите, і праведникам прикраша́єте пам'ятники,
30 та говорите: „Якби ми жили́ за днів наших батьків, то ми не були б спільника́ми їхніми в крові пророків“.
31 Тим самим на себе свідкуєте, що сини ви убивців пророків.
32 Доповніть і ви міру провини ваших батьків!
33 О змії, о ро́де гадю́чий, — я́к ви втечете від за́суду до геє́нни?
34 І ось тому́ посилаю до вас Я пророків, і мудрих, і книжників; частину їх ви повбиваєте та розіпне́те, а частину їх ви бичува́тимете в синагогах своїх, і будете гнати з міста до міста.
35 Щоб спала на вас уся праведна кров, що пролита була на землі, від крови Авеля праведного, аж до крови Заха́рія, Варахі́їного сина, що ви замордували його між храмом і же́ртівником!
36 Поправді кажу вам: Оце все спаде на рід цей!
37 Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та каменуєш посланих до те́бе! Скільки разів Я хотів зібрати діти твої, як квочка збирає під крила курчаток своїх, — та ви не захотіли!
38 Ось ваш дім залиша́ється порожній для вас!
39 Говорю́ бо Я вам: Відтепер ви Мене не побачите, аж поки не скажете: „Благословенний, Хто йде у Господнє їм'я́!“
|
|
Переклад Івана Огієнка. Слухати Євангелія від Матвія з музикою розділ 24 проект «Віра від слухання» Переклад Івана Огієнка. Слухати Євангелія від Матвія без музики розділ 24 проект «Віра від слухання» Переклад Івана Огієнка. Слухати Євангелія від Матвія розділ 24 без музики РКБ Переклад Івана Огієнка. Слухати Євангелія від Матвія розділ 24 з музикою РКБ Переклад Івана Огієнка. Слухати Євангелія від Матвія 24 розділ з музичним супроводом Переклад Івана Огієнка. Слухати Євангелія від Матвія 24 розділ без музики
Відео Аудіо Біблія з субтитрами. Слухати Євангелія від Матвія з музикою розділ 24 Проект «Віра від слухання»
Відео Біблія. Аудіо Біблія з субтитрами. Слухати Євангелія від св. Матвія розділ 24 без музичного супроводу з текстом. Українська аудіо Біблія онлайн. Переклад Івана Огієнка. Проект «Віра від слухання»
Відео Аудіо Біблія з субтитрами. Слухати Євангелія від Матвія розділ 24 з музичним супроводом
1 І вийшов Ісус і від храму пішов. І підійшли Його учні, щоб Йому показати будинки храмо́ві.
2 Він же промовив у відповідь їм: „Чи бачите ви все оце? Поправді кажу́ вам: Не зали́шиться тут навіть камінь на камені, який не зруйнується!“
3 Коли ж Він сидів на Оли́вній горі, підійшли Його учні до Нього само́тньо й спитали: „Скажи нам, — коли станеться це? І яка буде ознака прихо́ду Твого й кінця віку?“
4 Ісус же промовив у відповідь їм: „Стережіться, щоб вас хто не звів!
5 Бо багато хто при́йде в Ім'я́ Моє, кажучи: „Я Христос“. І зведуть багатьох.
6 Ви ж про війни почуєте, і про воєнні чутки́, — глядіть, не лякайтесь, бо „статись належить тому“. Але це не кінець ще.
7 Бо „повстане наро́д на народ, і царство на царство“, і голод, мор та землетруси настануть місця́ми.
8 А все це — поча́ток терпінь породільних.
9 На муки тоді видаватимуть вас, і вбиватимуть вас, і вас будуть нена́видіти всі народи за Ймення Моє.
10 І багато-хто в той час спокусяться, і видавати один о́дного будуть, і один о́дного будуть нена́видіти.
11 Постане багато фальшивих пророків, — і зведу́ть багатьо́х.
12 І через розрі́ст беззаконства любов багатьох охоло́не.
13 А хто витерпить аж до кінця, — той буде спасе́ний!
14 І проповідана буде ця Євангелія Царства по ці́лому світові, на свідо́цтво наро́дам усім. І тоді при́йде кінець!
15 Тож, коли ви побачите ту „гидоту спусто́шення“, що про неї звіщав був пророк Даниїл, на місці святому, — хто читає, нехай розуміє, —
16 тоді ті, хто в Юдеї, нехай в го́ри втікають.
17 Хто на покрівлі, нехай той не сходить узяти речі з дому свого́.
18 І хто на полі, — хай назад не вертається взяти одежу свою.
19 Горе ж вагі́тним і тим, хто годує грудьми́, за днів тих!
20 Моліться ж, щоб ваша втеча не сталась зимою, ані в суботу.
21 Бо скорбо́та велика настане тоді, „якої не було́ з первопо́чину світу аж досі“ й не бу́де.
22 І коли б не вкороти́лись ті дні, не спаслася б ніяка люди́на; але через ви́браних дні ті вкоро́тяться.
23 Тоді, як хто скаже до вас: „Ото, Христос тут" чи „Отам“, — не йміть віри.
24 Бо постануть христи́ неправдиві, і неправдиві пророки, і будуть чинити великі ознаки та чуда, що звели́ б, коли б можна, і ви́браних.
25 Оце Я наперед вам сказав.
26 А коли скажуть вам: „Ось Він у пустині“ — не виходьте, „Ось Він у криївках“ — не вірте!
27 Бо як бли́скавка та вибігає зо схо́ду, і з'являється аж до за́ходу, так буде і при́хід Сина Лю́дського.
28 Бо де труп, — там зберуться орли́.
29 І зараз, по скорботі тих днів, „сонце затьми́ться, і місяць не дасть свого світла“, і зорі попа́дають з неба, і сили небесні пору́шаться.
30 І того ча́су на небі з'я́виться знак Сина Лю́дського, і тоді „заголосять всі зе́мні племе́на“, і побачать вони „Сина Лю́дського, що йтиме на хмарах небесних" із великою поту́гою й славою.
31 І пошле анголі́в Своїх Він із голосним сурмови́м гуком, і зберуть Його ви́браних — „від вітрі́в чотирьох, від кінців неба аж до кі́нців його“.
32 Від дерева ж фіґового навчіться при́кладу: коли віття його вже розпу́кується, і ки́неться листя, то ви знаєте, що близько вже літо.
33 Так і ви: коли все це побачите, знайте, що бли́зько, — під дверима!
34 Поправді кажу́ вам: не пере́йде цей рід, аж усе оце станеться.
35 Небо й земля промине́ться, але не минуться слова́ Мої!
36 А про день той й годину не знає ніхто: ані анголи́ небесні, ані Син, — лише́ Сам Отець.
37 Як було за днів Но́євих, так буде і при́хід Сина Лю́дського.
38 Бо так само, як за днів до пото́пу всі їли й пили, женилися й заміж вихо́дили, аж до дня, „коли Ной увійшов до ковче́гу“,
39 і не знали, аж поки пото́п прийшов та й усіх забрав, — так буде і при́хід Сина Лю́дського.
40 Будуть двоє на полі тоді, — один ві́зьметься, а другий поли́шиться.
41 Дві будуть молоти на жо́рнах, — одна ві́зьметься, а друга полишиться.
42 Тож пильнуйте, бо не знаєте, котрого дня при́йде Господь ваш.
43 Знайте ж це, що коли б знав госпо́дар, о котрі́й сторожі при́йде зло́дій, то він пильнував би, і підкопа́ти свого дому не дав би.
44 Тому бу́дьте готові й ви, — бо при́йде Син Лю́дський тієї години, коли ви не ду́маєте!
45 Хто ж вірний і мудрий раб, якого пан поставив над своїми челя́дниками давати своєчасно поживу для них?
46 Блаженний той раб, що пан його при́йде та зна́йде, що робить він так!
47 Поправді кажу́ вам, що над ці́лим маєтком своїм він поставить його.
48 А як той злий раб скаже у серці своїм: „Заба́риться пан мій прийти“,
49 і зачне бити товаришів своїх, а їсти та пити з п'яни́цями,
50 то пан того раба при́йде дня, якого він не сподівається, і о годині, якої не знає.
51 І він пополови́ні розі́тне його́, і визначить долю йому з лицемірами, — буде плач там і скре́гіт зубів!
|
|
Переклад Івана Огієнка. Слухати Євангелія від Матвія з музикою розділ 25 проект «Віра від слухання» Переклад Івана Огієнка. Слухати Євангелія від Матвія без музики розділ 25 проект «Віра від слухання» Переклад Івана Огієнка. Слухати Євангелія від Матвія розділ 25 без музики РКБ Переклад Івана Огієнка. Слухати Євангелія від Матвія розділ 25 з музикою РКБ Переклад Івана Огієнка. Слухати Євангелія від Матвія 25 розділ з музичним супроводом Переклад Івана Огієнка. Слухати Євангелія від Матвія 25 розділ без музики
Відео Аудіо Біблія з субтитрами. Слухати Євангелія від Матвія з музикою розділ 25 Проект «Віра від слухання»
Відео Біблія. Аудіо Біблія з субтитрами. Слухати Євангелія від св. Матвія розділ 25 без музичного супроводу з текстом. Українська аудіо Біблія онлайн. Переклад Івана Огієнка. Проект «Віра від слухання»
Відео Аудіо Біблія з субтитрами. Слухати Євангелія від Матвія розділ 25 з музичним супроводом
1 Тоді Царство Небесне буде подібне до десяти дів, що побрали каганці́ свої, та й пішли зустріча́ти молодого.
2 П'ять же з них нерозумні були, а п'ять мудрі.
3 Нерозумні ж, узявши каганці́, не взяли́ із собою оливи.
4 А мудрі набрали оливи в посудинки ра́зом із своїми каганця́ми.
5 А коли забари́всь молодий, то всі задрімали й поснули.
6 А опі́вночі крик залуна́в: „Ось молодий, — виходьте назу́стріч!“
7 Схопи́лись тоді всі ті діви, і каганці́ свої наготува́ли.
8 Нерозумні ж сказали до мудрих: „Дайте нам із своєї оливи, бо наші каганці́ ось гаснуть“.
9 Мудрі ж відповіли та сказали: „Щоб, бува, нам і вам не забракло, — краще вдайтеся до продавців, і купіть собі“.
10 І як вони купувати пішли, то прибув молодий; і готові ввійшли на весі́лля з ним, — і за́мкнені двері були́.
11 А по́тім прийшла й решта дів і казала: „Пане, пане, — відчини нам!“
12 Він же в відповідь їм проказав: „Поправді кажу вам, — не знаю я вас!“
13 Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли при́йде Син Лю́дський!
14 Так само ж один чоловік, як відходив, покликав своїх рабів і передав їм добро своє.
15 І одно́му він дав п'ять талантів, а другому два, а тому один, — кожному за спромо́жністю його. І відійшов.
16 А той, що взяв п'ять талантів, негайно пішов і орудував ними, — і набув він п'ять і́нших талантів.
17 Так само ж і той, що взяв два — і він ще два і́нших набув.
18 А той, що одно́го взя́в, пішов та й закопав його в землю, — і сховав срі́бло пана свого.
19 По довгому ж часі вернувся пан тих рабів, та й від них зажадав обрахунку.
20 І прийшов той, що взяв п'ять талантів, — приніс іще п'ять талантів і сказав: „Пане мій, п'ять талантів мені передав ти, — ось я здобу́в інші п'ять талантів“.
21 Сказав же йому його пан: „Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в мало́му був вірний, над великим поставлю тебе, — увійди до радощів пана свого!“
22 Підійшов же й той, що взяв два таланти, і сказав: „Два таланти мені передав ти, — ось іще два тала́нти здобу́в я“.
23 Сказав йому пан його: „Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в мало́му був вірний, над великим поставлю тебе, — увійди до радощів пана свого!“
24 Підійшов же і той, що одного таланта взяв, і сказав: „Я знав тебе, па́не, що тверда́ ти люди́на, — ти жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розси́пав.
25 І я побоявся, — пішов і таланта твого сховав у землю. Ото маєш своє“.
26 І відповів його пан і сказав йому: „Рабе лукавий і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розси́пав?
27 Тож тобі було треба віддати гроші мої грошомінам, і, вернувшись, я взяв би з прибу́тком своє.
28 Візьміть же від нього таланта, і віддайте тому́, що десять талантів він має.
29 Бо кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, — забереться від нього й те, що він має.
30 А раба непотрібного вкиньте до зо́внішньої темряви, — буде плач там і скрегіт зубів!
31 Коли ж при́йде Син Лю́дський у славі Своїй, і всі анголи́ з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї.
32 І перед Ним усі наро́ди зберуться, і Він відді́лить одного від о́дного їх, як відділя́є вівчар овець від козлів.
33 І поставить Він вівці право́руч Себе, а козлята — ліво́руч.
34 Тоді скаже Цар тим, хто право́руч Його: „Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закла́дин світу.
35 Бо Я голодував був — і ви нагодували Мене, пра́гнув — і ви напоїли Мене, мандрівником Я був — і Мене прийняли́ ви.
36 Був наги́й — і Мене зодягли ви, слабував — і Мене ви відвідали, у в'язни́ці Я був — і прийшли ви до Мене“.
37 Тоді відповідя́ть Йому праведні й скажуть: „Господи, коли то Тебе ми голодного бачили — і нагодували, або спрагненого — і напоїли?
38 Коли то Тебе мандрівником ми бачили — і прийняли́, чи наги́м — і зодягли?
39 Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в'язниці — і до Тебе прийшли?“
40 Цар відповість і промовить до них: „Поправді кажу́ вам: що́ тільки вчинили ви одно́му з найменших братів Моїх цих, — те Мені ви вчинили“.
41 Тоді скаже й тим, хто ліво́руч: „Ідіть ви від Мене, прокля́ті, у вічний огонь, що дияволові та його посланця́м пригото́ваний.
42 Бо Я голодував був — і не нагодували Мене, пра́гнув — і ви не напоїли Мене,
43 мандрівником Я був — і не прийняли́ ви Мене, був наги́й — і не зодягли ви Мене, слабий і в в'язниці — і Мене не відвідали ви“.
44 Тоді відповідять і вони, промовляючи: „Господи, коли то Тебе ми голодного бачили, або спра́гненого, або мандрівником, чи наго́го, чи недужого, чи в в'язниці — і не послужили Тобі?“
45 Тоді Він відповість їм і скаже: „Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, — Мені не вчинили!“
46 І ці пі́дуть на вічную муку, а праведники — на вічне життя“.
|
|
Переклад Івана Огієнка. Слухати Євангелія від Матвія з музикою розділ 26 проект «Віра від слухання» Переклад Івана Огієнка. Слухати Євангелія від Матвія без музики розділ 26 проект «Віра від слухання» Переклад Івана Огієнка. Слухати Євангелія від Матвія розділ 26 без музики РКБ Переклад Івана Огієнка. Слухати Євангелія від Матвія розділ 26 з музикою РКБ Переклад Івана Огієнка. Слухати Євангелія від Матвія 26 розділ з музичним супроводом Переклад Івана Огієнка. Слухати Євангелія від Матвія 26 розділ без музики
Відео Аудіо Біблія з субтитрами. Слухати Євангелія від Матвія з музикою розділ 26 Проект «Віра від слухання»
Відео Біблія. Аудіо Біблія з субтитрами. Слухати Євангелія від св. Матвія розділ 26 без музичного супроводу з текстом. Українська аудіо Біблія онлайн. Переклад Івана Огієнка. Проект «Віра від слухання»
Відео Аудіо Біблія з субтитрами. Слухати Євангелія від Матвія розділ 26 з музичним супроводом
1 І сталось, коли закінчи́в Ісус усі ці слова, Він сказав Своїм учням:
2 „Ви знаєте, що через два дні буде Па́сха, — і Лю́дський Син буде виданий на розп'я́ття“.
3 Тоді первосвященики, і книжники, і старші народу зібралися в домі первосвященика, званого Кайя́фою,
4 і радилися, щоб пі́дступом взяти Ісуса й забити.
5 І вони говорили: „Та не в свято, щоб бува колотнеча в наро́ді не сталась“.
6 Коли ж Ісус був у Віфа́нії, у домі Си́мона прокаже́ного,
7 підійшла одна жінка до Нього, маючи аляба́строву пляшечку дорогоцінного ми́ра, — і вилила на Його голову, як сидів при столі Він.
8 Як побачили ж учні це, то обурилися та й сказали: „На́що таке марнотра́тство?
9 Бо дорого можна було б це продати, і віддати убогим“.
10 Зрозумівши Ісус, промовив до них: „Чого при́крість ви робите жінці? Вона ж добрий учинок зробила Мені.
11 Бо вбогих ви маєте за́вжди з собою, а Мене не постійно ви маєте.
12 Бо, виливши миро оце на тіло Моє, вона те вчинила на по́хорон Мій.
13 Поправді кажу́ вам: де тільки оця Єва́нгелія проповідувана буде в цілому світі, — на пам'ятку їй буде сказане й те, що зробила вона!“
14 Тоді один із Дванадцятьох, званий Юдою Іскаріотським, подався до первосвящеників,
15 і сказав: „Що́ хочете дати мені, — і я вам Його видам?“ І вони йому виплатили тридцять срібняків.
16 І він відтоді шукав слу́шного ча́су, щоб видати Його.
17 А першого дня Опрі́сноків учні підійшли до Ісуса й сказали Йому: „Де́ хочеш, щоб ми приготува́ли пасху спожити Тобі?
18 А Він відказав: „Ідіть до такого то в місто, і перекажіть йому: каже Вчитель: час Мій близьки́й, — справлю Пасху з Своїми учнями в тебе“.
19 І учні зробили, як звелів їм Ісус, і зачали́ пасху готува́ти.
20 А коли настав вечір, Він із дванадцятьма учнями сів за стіл.
21 І, як вони споживали, Він сказав: „Поправді кажу вам, що один із вас видасть Мене“.
22 А вони засмутилися тяжко, і кожен із них став питати Його: „Чи не я то, о Господи?“
23 А Він відповів і промовив: „Хто руку свою вмочить у миску зо Мною, той видасть Мене.
24 Людський Син справді йде, як про Нього написано; але горе тому чоловікові, що видасть Лю́дського Сина! Було́ б краще йому, коли б той чоловік не родився!“
25 Юда ж, зрадник Його, відповів і сказав: „Чи не я то, Учителю?“ Відказав Він йому: „Ти сказав“.
26 Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і́ поблагословив, поламав, і давав Своїм учням, і сказав: „Прийміть, споживайте, це — тіло Моє“.
27 А взявши чашу, і подяку вчинивши, Він подав їм і сказав: „Пийте з неї всі,
28 бо це — кров Моя Ново́го Заповіту, що за багатьох проливається на відпу́щення гріхів!
29 Кажу́ ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного аж до дня, коли з вами його нови́м питиму в Царстві Мого Отця“.
30 А коли відспівали вони, то на го́ру Оливну пішли.
31 Промовляє тоді їм Ісус: „Усі ви через Мене споку́ситеся ночі цієї. Бо написано: „Уражу́ Па́стиря, — і розпоро́шаться вівці отари“.
32 По воскре́сенні ж Своїм Я вас ви́переджу в Галілеї“.
33 А Петро відповів і сказав Йому: „Якби й усі спокуси́лись про Тебе, — я не спокушу́ся ніко́ли“.
34 Промовив до нього Ісус: „Поправді кажу́ тобі, що ночі цієї, перше ніж заспіває півень, — відречешся ти тричі від Мене“.
35 Говорить до Нього Петро: „Коли б мені навіть умерти з Тобою, — я не відречуся від Тебе!“ Так сказали й усі учні.
36 Тоді з ними приходить Ісус до місцевости, званої Гефсима́нія, і промовляє до учнів: „Посидьте ви тут, аж поки піду́ й помолюся отам“.
37 І, взявши Петра й двох синів Зеведе́євих, зачав сумувати й тужити.
38 Тоді промовляє до них: „Обго́рнена сумом смертельним душа Моя! Залиші́ться тут, і попильнуйте зо Мною“.
39 І, трохи далі пройшовши, упав Він долі́лиць, та молився й благав: „Отче Мій, коли можна, нехай обмине ця чаша Мене. Та проте, — не як Я хо́чу, а як Ти“.
40 І, вернувшись до учнів, знайшов їх, що спали, і промовив Петрові: „Отак, — не змогли ви й однієї години попильнувати зо Мною?
41 Пильнуйте й моліться, щоб не впасти на спробу, — бадьо́рий бо дух, але немічне тіло“.
42 Відійшовши ще вдруге, Він молився й благав: „Отче Мій, як ця чаша не може минути Мене, щоб не пити її, — нехай станеться воля Твоя!“
43 І, прийшовши, знову знайшов їх, що спали, бо зважні́ли їм очі були.
44 І, залиши́вши їх, знов пішов, і помолився втре́тє, те саме слово промовивши.
45 Потому приходить до учнів і їм промовляє: „Ви ще далі спите й спочиваєте? Ось година набли́зилась, — і до рук грішникам виданий буде Син Лю́дський.
46 Уставайте, ходім, — ось наблизи́вся Мій зра́дник!“
47 І коли Він іще говорив, аж ось прийшов Юда, один із Дванадцятьо́х, а з ним люду багато від первосвящеників і старших наро́ду з мечами та ки́ями.
48 А зрадник Його дав був знака їм, кажучи: „Кого поцілую, то Він, — беріть Його“.
49 І зараз Він підійшов до Ісуса й сказав: Раді́й, Учителю!“ І поцілував Його.
50 Ісус же йому відказав: „Чого, друже, прийшов ти?“ Тоді приступили та руки наклали на Ісуса, — і схопи́ли Його.
51 А ось один із тих, що з Ісусом були́, витягнув руку, і меча свого ви́хопив та й рубону́в раба первосвященика, — і відтяв йому вухо.
52 Тоді промовляє до нього Ісус: „Сховай свого меча в його місце, бо всі, хто ві́зьме меча, — від меча і загинуть.
53 Чи ти ду́маєш, що не мо́жу тепер упросити Свого Отця, — і Він дасть Мені зараз більше дванадцяти леґіо́нів анголі́в?
54 Але як має збутись Писа́ння, що так статися мусить?“
55 Тієї години промовив Ісус до наро́ду: „Немов на розбійника вийшли з мечами та ки́ями, щоб узяти Мене! Я щоденно у храмі сидів і навчав, — і Мене не взяли́ ви.
56 Це ж сталось усе, щоб збулися писа́ння пророків“. Усі учні тоді залишили Його й повтікали.
57 А вони схопи́ли Ісуса, і повели́ до первосвященика Кайяфи, де зібралися книжники й старші.
58 Петро ж зда́лека йшов услід за Ним аж до дво́ру первосвященика, і, ввійшовши всере́дину, сів із слу́жбою, щоб бачити кінець.
59 А первосвященики та ввесь синедріо́н шукали на Ісуса неправдивого свідчення, щоб смерть заподіяти Йому,
60 і не знахо́дили, хоч кривосвідків багато підхо́дило. Аж ось накінець з'явилися двоє,
61 і сказали: „Він говорив: Я можу зруйнувати храм Божий, — і за три дні збудувати його“.
62 Тоді первосвященик устав і до Нього сказав: „Ти нічого не відповідаєш на те, що свідчать су́проти Тебе?“
63 Ісус же мовчав. І первосвященик сказав Йому: „Заприсягаю Тебе Живим Богом, щоб нам Ти сказав, — чи Христос Ти, Син Божий?“
64 Промовляє до нього Ісус: „Ти сказав... А навіть повім вам: відтепе́р ви побачите Лю́дського Сина, що сидітиме право́руч сили Божої, і на хмарах небесних прихо́дитиме!“
65 Тоді первосвященик розде́р одежу свою та й сказав: „Він богознева́жив! На́що нам іще свідки потрібні? Ось ви чули тепер Його богознева́гу!
66 Як вам здається?“ Вони ж відповіли та сказали: „Повинен умерти!“
67 Тоді стали плювати на обличчя Йому, та бити по що́ках Його, інші ж ки́ями били,
68 і казали: „Пророкуй нам, Христе́, хто́ то вдарив Тебе?“
69 А Петро перед домом сидів на подвір'ї. І приступила до Нього служни́ця одна та й сказала: „І ти був з Ісусом Галіле́янином!“
70 А він перед всіма́ відрікся, сказавши: „Не відаю я, що ти кажеш“.
71 А коли до воріт він підхо́див, побачила інша його та й сказала приявним там людям: „Оцей був з Ісусом Назаряни́ном!“
72 І він зно́ву відрікся та став присягатись: „Не знаю Цього Чоловіка!“
73 Підійшли ж трохи згодом присутні й сказали Петрові: „І ти справді з отих, та й мова твоя виявляє тебе“.
74 Тоді він став клясти́сь та божитись: „Не знаю Цього́ Чоловіка!“ І заспівав півень хвилі тієї.
75 І згадав Петро сказане слово Ісусове: „Перше ніж заспіває півень, — відречешся ти тричі від Мене“. І, вийшовши звідти, він гірко заплакав.
|
|
Переклад Івана Огієнка. Слухати Євангелія від Матвія з музикою розділ 27 проект «Віра від слухання» Переклад Івана Огієнка. Слухати Євангелія від Матвія без музики розділ 27 проект «Віра від слухання» Переклад Івана Огієнка. Слухати Євангелія від Матвія розділ 27 без музики РКБ Переклад Івана Огієнка. Слухати Євангелія від Матвія розділ 27 з музикою РКБ Переклад Івана Огієнка. Слухати Євангелія від Матвія 27 розділ з музичним супроводом Переклад Івана Огієнка. Слухати Євангелія від Матвія 27 розділ без музики
Відео Аудіо Біблія з субтитрами. Слухати Євангелія від Матвія з музикою розділ 27 Проект «Віра від слухання»
Відео Біблія. Аудіо Біблія з субтитрами. Слухати Євангелія від св. Матвія розділ 27 без музичного супроводу з текстом. Українська аудіо Біблія онлайн. Переклад Івана Огієнка. Проект «Віра від слухання»
Відео АудіоБіблія з субтитрами. Слухати Євангелія від Матвія розділ 27 з музичним супроводом
1 А коли настав ра́нок, усі первосвященики й старші наро́ду зібрали нараду супроти Ісуса, щоб Йому заподіяти смерть.
2 І, зв'язавши Його, повели́, та й По́нтію Пилату намісникові віддали́.
3 Тоді Юда, що ви́дав Його, як побачив, що Його засудили, розкаявся, і вернув тридцять срібнякі́в первосвященикам і старшим,
4 та й сказав: „Я згрішив, невинну кров ви́давши“. Вони ж відказали: „А нам що до того? Дивись собі сам“.
5 І, кинувши в храм срібняки́, відійшов, а потому пішов, — та й повісився.
6 А первосвященики, як взяли срібняки́, то сказали: „Цього не годи́ться покласти до сховку церковного, — це ж бо заплата за кров“.
7 А порадившись, купили на них поле ганча́рське, щоб мандрівників ховати,
8 чому й зветься те поле „полем крови“ аж до сьогодні.
9 Тоді справдилось те, що сказав був пророк Єремі́я, промовляючи: „І взяли вони тридцять срібнякі́в, заплату Оціненого, що Його оцінили сини Ізраїлеві,
10 і дали́ їх за поле ганча́рське, як Господь наказав був мені“.
11 Ісус же став перед намісником. І намі́сник Його запитав і сказав: „Чи Ти Цар Юдейський?“ Ісус же йому відказав: „Ти кажеш“.
12 Коли ж первосвященики й старші Його винуватили, Він нічо́го на те не відказував.
13 Тоді каже до Нього Пила́т: „Чи не чуєш, — як багато на Тебе свідку́ють?“
14 А Він ні на одне слово йому не відказував, так що намісник був ду́же здивований.
15 Мав же намісник звича́й відпускати на свято наро́дові в'я́зня одно́го, котро́го хотіли вони.
16 Був тоді в'я́зень відо́мий, що звався Вара́вва.
17 І, як зібрались вони, то сказав їм Пилат: „Котрого бажаєте, щоб я вам відпустив: Варавву, чи Ісуса, що зветься Христос?“
18 Бо він знав, що Його через за́здрощі видали.
19 Коли ж він сидів на судде́вім сиді́нні, його дружи́на прислала сказати йому: „Нічо́го не май з отим Праведником, бо сьогодні вві сні я багато терпіла з-за Нього“.
20 А первосвященики й старші попідмовля́ли наро́д, щоб просити за Варавву, а Ісусові смерть заподі́яти.
21 Намісник тоді відповів і сказав їм: „Котро́го ж із двох ви бажаєте, щоб я вам відпустив?“ Вони ж відказали: „Варавву“.
22 Пилат каже до них: „А що́ ж маю зробити з Ісусом, що зветься Христос?“ Усі закричали: „Нехай ро́зп'ятий бу́де!“
23 А намісник спитав: „Яке ж зло Він зробив?“ Вони ж зачали́ ще сильніше кричати й казати: „Нехай ро́зп'ятий буде!“
24 І, як побачив Пила́т, що нічо́го не вдіє, а неспо́кій ще більший стається, набрав він води, та й перед народом умив свої руки й сказав: „Я невинний у крові Його! Самі ви побачите“.
25 А ввесь наро́д відповів і сказав: „На нас Його кров і на наших дітей!“
26 Тоді відпустив їм Варавву, а Ісуса, збичувавши, він видав, щоб ро́зп'ятий був.
27 Тоді то намісникові вояки́, до прето́рія взявши Ісуса, зібрали на Нього ввесь відділ.
28 І, роздягнувши Його, багряни́цю наділи на Нього.
29 І, сплівши з терни́ни вінка, покла́ли Йому на голову, а трости́ну в прави́цю Його. І, навко́лішки падаючи перед Ним, сміялися з Нього й казали: „Раді́й, Ца́рю Юдейський!“
30 І, плювавши на Нього, хапали тростину, та й по голові Його били.
31 А коли назнущалися з Нього, зняли́ з Нього плаща́, і зодягнули в одежу Його. І повели́ Його на розп'яття́.
32 А виходячи, стріли одного кіріне́янина, — Си́мон на йме́ння, — його змусили не́сти для Нього хреста.
33 І, прибувши на місце, що зветься Голго́фа, цебто сказати „Черепо́вище“,
34 дали́ Йому пити вина, із гірко́тою змішаного, — та, покуштувавши, Він пити не схотів.
35 А розп'я́вши Його, вони поділили одежу Його, кинувши же́реба.
36 І, посідавши, стерегли́ Його там.
37 І напис провини Його помістили над Його головою: „Це Ісус, Цар Юдейський“.
38 Тоді ро́зп'ято з Ним двох розбійників: одного право́руч, а одного ліво́руч.
39 А хто побіч прохо́див, Його лихосло́вили та головами своїми хитали,
40 і казали: „Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, — спаси Само́го Себе! Коли Ти Божий Син, то зійди з хреста!“
41 Так само ж і первосвященики з книжниками та старши́ми, насміхаючися, говорили:
42 „Він інших спасав, — а Само́го Себе не може спасти́! Коли Цар Він Ізраїлів, нехай зі́йде тепер із хреста, — і ми повіримо Йому!
43 Покладав Він надію на Бога, — нехай Той Його тепер визволить, якщо Він угодний Йому́. Бо Він говорив: „Я — Син Божий“.
44 Також насміхалися з Нього й розбійники, що з Ним були ро́зп'яті.
45 А від години шостої аж до години дев'ятої — те́мрява сталась по ці́лій землі!
46 А коло години дев'ятої скрикнув Ісус гучни́м голосом, кажучи: „Елі́, Елі́, лама́ савахта́ні?“ цебто: „Боже Мій, Боже Мій, на́що Мене Ти покинув?“
47 Дехто ж із тих, що стояли там, це почули й казали, що Він кличе Іллю́.
48 А один із них зараз побіг і взяв гу́бку та, оцтом її напо́внивши, настромив на трости́ну й давав Йому пити.
49 Інші казали: „Чекай но, поба́чмо, — чи при́йде Ілля визволяти Його“.
50 А Ісус знову голосом гучним скрикнув, — і духа віддав.
51 І ось заві́са у храмі роздерлась надво́є — від ве́рху аж додолу, і земля потрясла́ся, і зачали́ розпада́тися скелі,
52 і повідкривались гроби́, і повставало багато тіл спочилих святих,
53 а з гробів повиходивши, по Його воскресінні, до міста святого ввійшли, і багатьо́м з'явились.
54 А сотник та ті, що Ісуса з ним стерегли́, як землетруса побачили, і те, що там сталося, налякалися ду́же й казали: „Він був справді Син Божий!“
55 Було там багато й жінок, що дивилися зда́лека, і що за Ісусом прийшли з Галілеї, і Йому прислуго́вували.
56 Між ними була́ Марія Магдалина, і Марія, мати Якова й Йо́сипа, і мати синів Зеведе́євих.
57 А коли настав вечір, то прийшов муж багатий із Аримате́ї, на ім'я́ Йо́сип, що й сам був навчався в Ісуса.
58 Він прийшов до Пилата й просив тіла Ісусового. Пилат ізвелів тоді видати.
59 І взяв Йосип Ісусове тіло, обгорнув його в чисте полотно́,
60 і поклав його в гробі ново́му своїм, що був висік у скелі. До дверей гробови́х привалив він великого каменя, та й відійшов.
61 Була́ ж там Марія Магдалина та інша Марія, що сиділи насу́проти гро́бу.
62 А наступного дня, що за п'ятницею, до Пилата зібралися первосвященики та фарисеї,
63 і сказали: „Пригадали ми, пане, собі, що обма́нець отой, як живий іще був, то сказав: „По трьох днях Я воскре́сну“.
64 Звели ж гріб стерегти аж до третього дня, щоб учні Його не прийшли, та й не вкрали Його, і не сказали наро́дові: Він із мертвих воскрес! І буде остання обмана гірша за першу“.
65 Відказав їм Пилат: „Сторо́жу ви маєте, — ідіть, забезпечте, як знаєте“.
66 І вони відійшли, і, запеча́тавши каменя, біля гро́бу сторожу поставили.
|
|
Переклад Івана Огієнка. Слухати Євангелія від Матвія з музикою розділ 28 проект «Віра від слухання» Переклад Івана Огієнка. Слухати Євангелія від Матвія без музики розділ 28 проект «Віра від слухання» Переклад Івана Огієнка. Слухати Євангелія від Матвія розділ 28 без музики РКБ Переклад Івана Огієнка. Слухати Євангелія від Матвія розділ 28 з музикою РКБ Переклад Івана Огієнка. Слухати Євангелія від Матвія 28 розділ з музичним супроводом Переклад Івана Огієнка. Слухати Євангелія від Матвія 28 розділ без музики
Відео Аудіо Біблія з субтитрами. Слухати Євангелія від Матвія з музикою розділ 28 Проект «Віра від слухання»
Відео Біблія. Аудіо Біблія з субтитрами. Слухати Євангелія від св. Матвія розділ 28 без музичного супроводу з текстом. Українська аудіо Біблія онлайн. Переклад Івана Огієнка. Проект «Віра від слухання»
Відео Аудіо Біблія з субтитрами. Слухати Євангелія від Матвія розділ 28 з музичним супроводом
1 Як минула ж субота, на світанку дня першого в тижні, прийшла Марія Магдалина та інша Марія побачити гріб.
2 І великий ось ставсь землетру́с, бо зійшов із неба Ангол Господній, і, приступивши, відвалив від гробу ка́меня, та й сів на ньому.
3 Його ж постать була́, як та бли́скавка, а шати його були білі, як сніг.
4 І від стра́ху перед ним затряслася сторо́жа, та й стала, як мертва.
5 А ангол озвався й промовив жінка́м: „Не лякайтеся, бо я знаю, що Ісуса розп'я́того це ви шукаєте.
6 Нема Його тут, — бо воскрес, як сказав. Підійдіть, — подивіться на місце, де знахо́дився Він.
7 Ідіть же хутко, і скажіть Його у́чням, що воскрес Він із мертвих, і ото випере́джує вас в Галілеї, — там Його ви побачите. Ось, вам я звістив!“
8 І пішли вони хутко від гро́бу, зо стра́хом і великою радістю, і побігли, щоб учнів Його сповістити.
9 Аж ось перестрів їх Ісус і сказав: „Ра́ді́йте!“ Вони ж підійшли, обняли Його ноги і вклонились Йому до землі.
10 Промовляє тоді їм Ісус: „Не лякайтесь! Ідіть, повідо́мте братів Моїх, — нехай вони йдуть у Галілею, — там побачать Мене!“
11 Коли ж вони йшли, ось дехто зо сторожі до міста прийшли та й первосвященикам розповіли́ все, що́ сталось.
12 І, зібравшись зо старшими, вони врадили раду, і дали́ сторожі чимало срібняків,
13 і сказали: „Розповідайте: Його учні вночі прибули́, — і вкрали Його, як ми спали.
14 Як почує ж намісник про це, то його ми перекона́ємо, і від клопоту ви́зволимо вас“.
15 І, взявши вони срібняки́, зробили, як на́вчено їх. І проне́слося слово оце між юдеями, і трима́ється аж до сьогодні.
16 Одина́дцять же учнів пішли в Галілею на го́ру, куди звелів їм Ісус.
17 І як вони Його вгледіли, поклонились Йому до землі, а дехто вагався.
18 А Ісус підійшов і промовив до них та й сказав: „Да́на Мені всяка вла́да на небі й на землі.
19 Тож ідіть, і навчі́ть всі наро́ди, христячи їх в їм'я́ Отця, і Сина, і Святого Духа,
20 навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів. І ото, Я перебува́тиму з вами повсякде́нно аж до кінця віку“! Амі́нь.
|