Головна сторінка сайту Українська Біблія онлайн
Біблія онлайн Старий Завіт Книга Ісуса Навина Розділи з 1 по 24 сучасний переклад
Слухати Книга Ісуса Навина розділ 1 сучасний переклад без музики

Слухати Книга Ісуса Навина розділ 1 сучасний переклад з текстом
Біблія онлайн Старий Заповіт Книга Ісуса Навина розділ 1 сучасний переклад

1 Після смерті ГОСПОДНЬОГО слуги Мойсея ГОСПОДЬ звернувся до помічника Мойсея Ісуса, Навинового сина, з такими словами:
2 Мойсей, Мій слуга, помер. Тож тепер піднімайся і переходь з усім тим народом через цей Йордан у край, який Я даю Ізраїлевим синам.
3 Кожне місце, де лише ступить ваша нога, Я дам його вам, як обіцяв Я Мойсеєві.
4 Від пустелі й цього Лівану, та до Великої Ріки, ріки Євфрат, — увесь край хеттейців, і аж до Великого Моря на заході, буде ваша територія.
5 Ніхто не зможе тобі протистояти до кінця твого життя. Як Я був з Мойсеєм, так буду Я і з тобою. Я не залишу тебе, й не відступлю від тебе.
6 Будь хоробрий і мужній, адже ти маєш дати цьому народові в спадщину землю, про яку Я присягнувся ще їхнім батькам, що дам їм!
7 Отже, будь сильний духом і дуже мужній, аби старанно дотримуватись і діяти, згідно з усім Законом, про який тобі заповів Мій слуга Мойсей. Не ухиляйся від нього ні направо, ні наліво, щоб тобі щастило в усіх твоїх справах.
8 Нехай книга цього Закону не відходить від твоїх уст; роздумуй над ним удень і вночі, щоб докладно дотримуватись усього, що написано в ньому. Лише тоді ти матимеш успіх у всіх твоїх справах і діятимеш розважливо.
9 Тому Я тобі наказую: будь хоробрим і мужнім! Не жахайся і не бійся, адже ГОСПОДЬ, твій Бог, буде з тобою скрізь, куди б ти не пішов!
10 Після цього Ісус звернувся до начальників народу з такими словами:
11 Пройдіть поміж табором й звеліть народові, говорячи: Приготуйте собі на дорогу запас їжі, тому що через три дні, вам належить перейти цей Йордан, аби заволодіти землею, яку ГОСПОДЬ, ваш Бог, дає вам у спадщину!
12 А нащадкам Рувима, Ґада й половині племені Манассії Ісус сказав такі слова:
13 Пригадайте слова, які вам заповів ГОСПОДНІЙ слуга Мойсей, кажучи: ГОСПОДЬ, ваш Бог, дав вам відпочинок і наділив вас цією землею.
14 Нехай ваші жінки, ваші діти і ваша худоба оселяються в краю, який дав вам Мойсей по цей бік Йордану, а всі боєздатні і здорові організовано підуть попереду своїх братів, щоб їм допомагати.
15 Коли ж ГОСПОДЬ дасть відпочинок вашим братам, як і вам; коли і вони заволодіють краєм, який ГОСПОДЬ, ваш Бог, їм дає, тоді ви повернетесь до земель ваших наділів і успадкуєте те, що дав вам Мойсей, ГОСПОДНІЙ слуга, на іншому — східному боці Йордану.
16 Вони ж відповіли Ісусові, говорячи: Все, що ти нам звелів, зробимо, і куди б ти нас не послав, підемо!
17 Як ми в усьому були слухняні Мойсею, так будемо слухняні й тобі! Нехай тільки ГОСПОДЬ, твій Бог, буде з тобою, як Він був із Мойсеєм.
18 А хто чинитиме опір твоїм наказам, і не виконуватиме всіх твоїх розпоряджень, той буде страчений! Будь лише відважним і мужнім!
Слухати Книга Ісуса Навина розділ 2 сучасний переклад без музики

Слухати Книга Ісуса Навина розділ 2 сучасний переклад з текстом
Біблія онлайн Старий Заповіт Книга Ісуса Навина розділ 2 сучасний переклад

1 Із Шіттіма Ісус, син Навина таємно послав двох мужів у розвідку, наказуючи: Підіть і огляньте той край, і особливо Єрихон. Вони пішли й зупинились у домі жінки-повії на ім’я Рахав, аби там переночувати.
2 Але єрихонському цареві повідомили, мовляв: Цієї ночі прийшли в місто якісь чоловіки з ізраїльтян, аби розвідати країну.
3 Тому єрихонський цар послав до Рахави слуг з наказом: Виведи чоловіків, які прийшли до тебе, й зупинились у твоєму домі, адже вони прийшли розвідати наш край!
4 Але жінка встигла тих двох чоловіків заховати, а слугам царя сказала: Це правда, що якісь чоловіки приходили до мене, але звідкіля вони я не знала.
5 Але щойно почало смеркати і мала закриватись брама міста, то чоловіки вийшли. Не знаю, куди ті мужі подались, тож швидше біжіть за ними, — може ще наздоженете їх!
6 Вона ж, вивівши їх на дах, заховала їх під в’язанками льону, що були складені у неї на даху.
7 Люди царя кинулись їх наздоганяти по Йорданській дорозі, до бродів. Як тільки переслідувачі, що наздоганяли розвідників вийшли, як браму міста замкнули.
8 Перш ніж вони (розвідники) лягли спати, вона піднялася до них на дах
9 і сказала цим чоловікам: Я знаю, що ГОСПОДЬ дав вам цю землю, через що ми й злякались вас, — тому всі мешканці цього краю тремтять перед вами.
10 Адже ми чули, що ГОСПОДЬ висушив перед вами води Червоного моря, коли ви вийшли з Єгипту; нам відомо й те, що ви зробили обом аморейським царям, Сіхону й Оґу, які були з іншого боку Йордану, і яких ви знищили.
11 І коли ми це почули, то занепокоїлось наше серце, і духом люди впали від страху перед вами, тому що ГОСПОДЬ, ваш Бог, є Богом на небесах вгорі й на землі внизу!
12 А тепер, прошу, присягніться мені ГОСПОДОМ, що за мою доброту до вас, ви також виявите милосердя до родини мого батька; дайте мені належну запоруку,
13 що залишите живими мого батька і мою матір, моїх братів і моїх сестер, а також усіх, котрі до них належать, врятувавши нас від смерті.
14 Тоді ці чоловіки їй відповіли: Нашим життям ручаємось за вас, але якщо ви не розголосите цієї нашої умови! А коли ГОСПОДЬ дасть нам це місто, то виявимо до тебе милосердя і дотримаємось вірності.
15 Тоді вона спустила їх на мотузці через вікно, оскільки її житло було вмонтоване у стіну міста, і тут, у стіні, вона мешкала.
16 Вона їм сказала: Ідіть у гори, аби часом не натрапили на вас ті, що переслідують вас; там переховуйтесь три дні, поки не повернуться переслідувачі, після чого можете йти своєю дорогою.
17 На прощання ті мужі її попередили: Ми будемо чисті щодо присяги, якою заприсягнулись тобі,
18 але за умови, що коли ми будемо входити у цей край, ти прив’яжеш цю червону мотузку до вікна, через яке ти нас спустила, а свого батька і свою матір, своїх братів і всю родину твого батька збереш у себе в домі!
19 Проте кожний, хто вийде з дверей твого дому назовні, той сам буде нести відповідальність за своє життя, — ми невинуваті. Але якби хтось лише доторкнувся до будь-кого з тих, котрі будуть з тобою у домі, то провина лежатиме на нас.
20 Крім того, якщо ти розголосиш цю нашу справу, то ми також будемо чисті щодо присяги, якою ми присягнули за твоїм проханням.
21 Вона ж сказала: Як ви сказали, нехай так і буде! І вона їх відпустила. Коли вони пішли, жінка прив’язала червону мотузку до вікна.
22 Розвідники пішли, подавшись у гори, й залишалися там три дні, доки не повернулись у місто переслідувачі, які шукали їх по всіх дорогах, але не знайшли.
23 А ті два чоловіки повернулись, зійшли з гір і, переправившись через ріку, прийшли до Ісуса, сина Навина; вони розповіли йому все, що трапилось з ними.
24 Зокрема, вони таке сказали Ісусові: Справді, ГОСПОДЬ віддав у наші руки всю ту землю, адже кожен з мешканців того краю тремтить зі страху перед нами!
Слухати Книга Ісуса Навина розділ 3 сучасний переклад без музики

Слухати Книга Ісуса Навина розділ 3 сучасний переклад з текстом
Біблія онлайн Старий Заповіт Книга Ісуса Навина розділ 3 сучасний переклад

1 Устав Ісус рано-вранці разом з усіма Ізраїльтянами; вони вирушили з Шіттіма, прийшли до Йордану і, перш ніж переправлятись, зупинилися для ночівлі.
2 Через три дні урядовці пройшли по табору
3 і проголосили народові такий наказ: Коли побачите священиків і левітів, котрі несуть Ковчег Заповіту ГОСПОДА, вашого Бога, вставайте і вирушайте з ваших місць і йдіть за ним!
4 Але віддаль між вами і Ковчегом має бути близько двох тисяч ліктів. Не наближайтесь до нього, — але ви знатимете дорогу, якою маєте йти, адже до цього ви не ходили тією дорогою ні вчора, ні третього дня.
5 Після цього Ісус звелів народові: Освятіться, бо завтра ГОСПОДЬ звершить серед вас дивовижне!
6 Потім Ісус звернувся до священиків зі словами: Підніміть Ковчег Заповіту, й вирушайте перед народом! І вони підняли Ковчег Заповіту, й пішли перед народом.
7 Тоді ГОСПОДЬ промовив до Ісуса: Відсьогодні почну звеличувати тебе перед усім Ізраїлем, аби вони зрозуміли, що як був Я з Мойсеєм, так буду і з тобою.
8 Ти ж дай розпорядження священикам, котрі несуть Ковчег Заповіту, звелівши: Щойно ви вступите у води Йордану, то зупиніться в Йордані!
9 Після цього Ісус сказав Ізраїльтянам: Підійдіть ближче і послухайте слів ГОСПОДА, вашого Бога.
10 І промовив Ісус: З того ви дізнаєтеся, що Живий Бог є серед вас, і що Він неодмінно проганятиме перед вами ханаанців, хеттейців, гіввійців, періззейців, гіргашейців, аморейців і євусейців.
11 Зараз Ковчег Заповіту Господа всієї землі переходитиме перед вами Йордан.
12 Тому оберіть з-поміж себе, з племен Ізраїлю, дванадцять мужів по одному чоловіку з кожного племені.
13 І коли ноги священиків, котрі несуть Ковчег ГОСПОДА, Владики всієї землі, опиняться в йорданській воді, то йорданські води зупиняться, — вода, що тече зверху, стане одним великим валом (стіною).
14 І сталося неймовірне. Коли народ згорнув свої намети, й пішов до Йордану, а священики, котрі несли Ковчег Заповіту, вирушили попереду народу;
15 коли ті, що несли Ковчег, почали входити в Йордан, і ноги священиків, котрі несли Ковчег, занурились скраю у воду, — Йордан же протягом усього часу жнив виступає з берегів, —
16 то вода, що текла по руслу ріки згори, зупинилась і стала одним суцільним валом на дуже широкій відстані неподалік від міста Адам, збоку Царетану, а та, що тече вниз у напрямку Моря пустелі, тобто Солоного моря, повністю зійшла, так що народ перейшов ріку навпроти Єрихона.
17 Священики, котрі несли Ковчег ГОСПОДНЬОГО Заповіту, впевнено стояли на суші посеред русла Йордану, а весь Ізраїль переходив по суші, аж доки всі люди не закінчили свій перехід через Йордан.
Слухати Книга Ісуса Навина розділ 4 сучасний переклад без музики

Слухати Книга Ісуса Навина розділ 4 сучасний переклад з текстом
Біблія онлайн Старий Заповіт Книга Ісуса Навина розділ 4 сучасний переклад

1 І коли весь народ завершив свою переправу через Йордан, ГОСПОДЬ звернувся до Ісуса з такими словами:
2 Оберіть з народу дванадцять чоловіків, — по одному з кожного племені, —
3 і накажи їм, говорячи: Візьміть звідти, з-посеред Йордану, — з того місця, де впевнено стоять священики, — дванадцять каменів і несіть їх із собою, аби покласти на тому місці, де ви будете ночувати.
4 Тож покликав Ісус дванадцятьох мужів, які були обрані з-посеред Ізраїльських синів, по одному з кожного племені,
5 і сказав їм Ісус: Ідіть на середину Йордану і там, перед Ковчегом ГОСПОДА, вашого Бога, нехай кожен візьме на свої плечі один камінь, — за числом Ізраїльських племен.
6 Вони будуть у вас ознакою, аби в майбутньому, коли ваші нащадки питатимуть вас, мовляв: Що це за камені та що вони означають? —
7 ви могли їм розповісти: Води Йордану зупинилися перед Ковчегом Заповіту ГОСПОДА; щойно він увійшов у Йордан, води Йордану перестали текти. Отже, ці камені будуть пам’ятником Ізраїльським нащадкам навіки.
8 Ізраїльтяни зробили все так, як заповів Ісус. Вони винесли дванадцять каменів з-посеред Йордану за числом Ізраїльських племен, — як і звелів ГОСПОДЬ Ісусові, — вони принесли їх із собою на місце нічлігу, і там їх поклали.
9 Ісус встановив також дванадцять інших каменів посеред Йордану, — на тому місці, де стояли ноги священиків, які переносили Ковчег Заповіту. Вони там аж по сьогодні.
10 Священики, котрі переносили Ковчег Заповіту, стояли посеред Йордану доки не було здійснене все, що наказав ГОСПОДЬ Ісусові й що він сповістив народові, та згідно з усім тим, що Мойсей заповів Ісусові. А в той час народ з поспіхом переходив.
11 Коли народ закінчив переправу, то перейшов також ГОСПОДНІЙ Ковчег, і священики знову стали на чолі народу.
12 Перейшли також сини Рувима, сини Ґада, а також сини половини племені Манассії; озброєні, вони підрозділами йшли попереду всіх Ізраїльтян, як і заповів їм Мойсей.
13 Близько сорока тисяч озброєних військових, готових до бою, вийшли перед ГОСПОДОМ на Єрихонську Рівнину.
14 Того дня звеличив ГОСПОДЬ Ісуса перед усім Ізраїлем; тож протягом усього його життя боялися і поважали його так, як боялися і поважали Мойсея.
15 Отже, перед тим, як Ковчег винесли на берег, ГОСПОДЬ звернувся до Ісуса з такими словами:
16 Скажи священикам, які несуть Ковчег Заповіту, аби вони вийшли з Йордану.
17 Тоді Ісус віддав наказ священикам, говорячи: Вийдіть з Йордану!
18 Щойно священики, котрі несли Ковчег ГОСПОДНЬОГО Заповіту, вийшли з Йордану, і їхні ноги ступили на берег, як вода Йордану повернулася на своє звичне русло і, як було перед тим, потекла, виступаючи з усіх своїх берегів.
19 Отже, вийшов народ з Йордану в десятий день першого місяця й отаборився в Ґілґалі, зі східного боку Єрихона.
20 А ті дванадцять каменів, що були взяті з Йордану, Ісус встановив у Ґілґалі.
21 При цьому він звернувся до Ізраїльтян з такими словами: Коли в майбутньому ваші нащадки запитають своїх батьків, говорячи: Що це за камені? —
22 то ви розповісте своїм дітям, що Ізраїль перейшов цей Йордан, як по суходолу.
23 Адже ГОСПОДЬ, ваш Бог, осушив перед вами води Йордану, доки ви не перейшли, — так само як ГОСПОДЬ, ваш Бог, учинив і з Червоним морем, яке Він осушив перед нами, доки ми не перейшли;
24 і щоб усі народи землі пізнали, що ГОСПОДНЯ рука могутня, та щоб ви боялися ГОСПОДА, вашого Бога, поки будете жити.
Слухати Книга Ісуса Навина розділ 5 сучасний переклад без музики

Слухати Книга Ісуса Навина розділ 5 сучасний переклад з текстом
Біблія онлайн Старий Заповіт Книга Ісуса Навина розділ 5 сучасний переклад

1 Так сталось, що всі аморейські царі, які правили на другому, тобто західному, боці Йордану, а також усі ханаанські царі, які правили на узбережжі Середземного моря, дізнались, що ГОСПОДЬ осушив води Йордану перед Ізраїльтянами, поки вони переправлялись через ріку. Тому їхні серця охопив жах, і вони впали у відчай від страху перед Ізраїльтянами.
2 У той час ГОСПОДЬ сказав Ісусові: Зроби кам’яні ножі, й удруге здійсни обрізання Ізраїльських синів.
3 Тож Ісус зробив ножі з каменю, і здійснив обрізання Ізраїльських синів біля Ґібеат-Гааралот (узгір’я).
4 А причиною, за якої Ісус мав зробити обрізання всіх чоловіків, було: Всі боєздатні чоловіки, котрі вийшли з Єгипту, повмирали під час подорожі в пустелі, після їх виходу з Єгипту.
5 Увесь народ, який вийшов з Єгипту, був обрізаний, а всі ті, котрі народилися під час мандрівки пустелею, після виходу з Єгипту, — не були обрізані.
6 Адже протягом сорока років Ізраїльські сини ходили по пустелі, доки не померли всі люди, в тому числі й боєздатні чоловіки, котрі вийшли з Єгипту, оскільки виявились неслухняними до ГОСПОДНЬОГО голосу. Тому ГОСПОДЬ присягнувся, що вони не побачать землі, що тече молоком і медом, про яку ГОСПОДЬ присягався їхнім батькам, що дасть її нам.
7 Тож замість них Він зростив їхніх синів, яким Ісус і здійснив обрізання, оскільки вони були необрізані, позаяк в дорозі їм не робили обрізання.
8 Так сталось, що після завершення обрізання усього народу вони залишались на місці в таборі, аж доки всі не видужали.
9 Тоді ГОСПОДЬ сказав Ісусові: Сьогодні Я зняв з вас ганьбу Єгипту. Тому й досі те місце носить назву Ґілґал.
10 Отже, Ізраїльтяни отаборились у Ґілґалі, а ввечері чотирнадцятого дня того місяця, на Єрихонських полях, вони святкували Пасху.
11 Наступного дня після Пасхи вони споживали врожай землі, — опрісноки й пряжене в той день зерно.
12 Як тільки вони почали споживати плоди землі, на другий день манна перестала падати. Отже, з того часу не було більше манни для Ізраїльтян, і того року вони харчувались плодами ханаанської землі.
13 Якось, коли Ісус був неподалік Єрихона, то, звівши свої очі, він побачив чоловіка, котрий стояв перед ним, з оголеним у своїй руці мечем. Підійшовши до нього, Ісус запитав його: Ти належиш до нас, чи до наших ворогів?
14 А Той відповів: Ні, Я — Вождь ГОСПОДНЬОГО війська і тепер Я прийшов сюди. Тоді Ісус, впавши долілиць, поклонився і сказав Йому: Що мій Владика накаже Своєму слузі?
15 Вождь ГОСПОДНЬОГО війська промовив до Ісуса: Зніми взуття з твоїх ніг, бо місце, на якому ти стоїш, святе! Тож Ісус так і вчинив.
Слухати Книга Ісуса Навина розділ 6 сучасний переклад без музики

Слухати Книга Ісуса Навина розділ 6 сучасний переклад з текстом
Біблія онлайн Старий Заповіт Книга Ісуса Навина розділ 6 сучасний переклад

1 Брами Єрихона в той час були закритими та замкненими через страх перед Ізраїльтянами. Ніхто не виходив з нього й ніхто не входив.
2 І сказав ГОСПОДЬ Ісусові: Ось Я віддаю в твої руки Єрихон, разом з його царем і хоробрими воїнами.
3 Ви ж, з усім вашим військом, один раз обійдіть навколо міста. Так будете робити шість днів.
4 Сім священиків будуть нести перед Ковчегом сім ювілейних сурем. А сьомого дня обійдете навколо міста сім разів, і священики засурмлять у сурми.
5 Щойно залунає голос ювілейних сурем і ви почуєте звук цих сурем, нехай увесь народ голосно видасть могутній бойовий клич, і стіни міста впадуть самі по собі, а військо увірветься в місто, — кожен піде перед собою.
6 Ісус, син Навина покликав священиків і сказав їм: Візьміть Ковчег Заповіту, а сім священиків нехай несуть перед ГОСПОДНІМ Ковчегом сім ювілейних сурем.
7 А воїнам він віддав наказ: Вирушайте й обійдіть навколо місто; військові нехай йдуть перед ГОСПОДНІМ Ковчегом.
8 І коли Ісус усе це сказав народу, то сім священиків, які несли сім ювілейних сурем перед ГОСПОДОМ, вирушили й почали сурмити; за ними йшов Ковчег ГОСПОДНЬОГО Заповіту.
9 Передовий загін війська рухався перед священиками, які голосно сурмили; за Ковчегом йшов другий, тиловий, загін; при цьому звук сурем не вмовкав.
10 Але всьому народові Ісус наказав, говорячи: Не кричіть, і нехай взагалі не буде чути вашого голосу; жоден звук нехай не вийде з ваших уст, поки я вам не накажу: Кричіть! — ось тоді й видайте бойовий клич!
11 Отже, ГОСПОДНІЙ Ковчег разом з народом пішов довкола міста. Обійшли один раз, і повернулися до табору. Після того всі вони заночували в таборі.
12 На другий день Ісус устав уранці, й священики знову взяли ГОСПОДНІЙ Ковчег.
13 А сім священиків, котрі несли сім ювілейних сурем, пішли перед ГОСПОДНІМ Ковчегом і безперестанку сурмили в сурми; перед ними ішов передовий загін війська, а за Господнім Ковчегом йшов тиловий загін, — при цьому звук сурем не вмовкав.
14 Другого дня також один раз обійшли місто й повернулися до табору. Так вони робили шість днів.
15 Сьомого ж дня вони встали рано-вранці, ще на світанку, і обійшли місто таким же порядком сім разів. Лише цього дня вони обійшли навколо міста сім разів.
16 Далі сталося надзвичайне. Сьомого разу, коли засурмили священики у сурми, Ісус наказав народові: Видайте бойовий клич! Адже ГОСПОДЬ віддав вам це місто!
17 Але пам’ятайте: Саме місто й усе, що в ньому, віддане ГОСПОДНЬОМУ закляттю! І лише повія Рахав має залишитися живою, а також усі, хто з нею в домі, оскільки вона переховувала розвідників, яких ми посилали.
18 Вважайте, бережіться заклятого, аби вам самим не стати закляттям, адже, взявши щось із заклятого, ви тим самим наведете закляття на весь Ізраїльський табір і накличете на нього лихо!
19 Усе срібло й золото, мідний посуд та залізо посвячене ГОСПОДУ, і його слід внести до ГОСПОДНЬОЇ скарбниці!
20 Тож усе військо видало могутній бойовий клич, і засурмили сурми. Щойно люди почули звук сурем і народ також видав могутній окрик, як стіни міста самі по собі впали і воїни увірвались у місто, — кожен прямо перед собою, — і місто було захоплене…
21 Вони віддали закляттю (знищенню) все, що було в місті, — чоловіків і жінок, молодих і старих, волів, овець і ослів, — всі полягли від меча.
22 А двом розвідникам, котрі вивідували край, Ісус звелів: Зайдіть у дім жінки-повії, і, як ви їй заприсяглися, виведіть звідти як саму жінку, так і всіх, що з нею!
23 Тож юнаки-розвідники ввійшли, і вивели повію Рахав, її батька й матір, її братів і всіх, що з нею, — всю її родину вивели й розмістили їх неподалік Ізраїльського табору.
24 А місто й усе, що було в ньому, воїни дощенту спалили вогнем; і лише срібло та золото, мідний посуд і залізо вони віднесли в скарбницю ГОСПОДНЬОГО Дому.
25 Але повію Рахав, її батьківську родину та все, що вона мала, Ісус залишив при житті. Ця жінка й до цих пір живе серед Ізраїлю, позаяк вона переховувала розвідників, яких Ісус послав вивідати Єрихон.
26 У ті часи Ісус заприсягнувся, кажучи: Проклята перед ГОСПОДОМ людина, яка вирішить відбудувати це місто, Єрихон! На своєму первістку він закладе його основу, й на своєму наймолодшому встановить його (міста) браму.
27 Отже, ГОСПОДЬ був з Ісусом, і його ім’я стало відомим по всій тій землі.
Слухати Книга Ісуса Навина розділ 7 сучасний переклад без музики

Слухати Книга Ісуса Навина розділ 7 сучасний переклад з текстом
Біблія онлайн Старий Заповіт Книга Ісуса Навина розділ 7 сучасний переклад

1 Але Ізраїльтяни вчинили гріх щодо заклятого. Оскільки Ахан, син Кармія, внук Завдія, нащадок Зераха з племені Юди, взяв дещо з заклятого. Тому на Ізраїльтян спалахнув ГОСПОДНІЙ гнів.
2 Утой час Ісус послав з Єрихона в Ай, що неподалік Бет-Авена, — на схід від Бетеля, — розвідників з дорученням, сказавши: Йдіть і огляньте ту місцевість. Ті мужі пішли, й розвідали місто Ай.
3 Повернувшись до Ісуса, вони сказали йому: Немає потреби йти всьому народові (війську), — достатньо двох або трьох тисяч мужів, — і вони завоюють Ай; для чого турбувати все військо, адже їх (мешканців) небагато!
4 Тому відрядили туди (в Ай) якихось три тисячі чоловіків (воїнів), але вони побігли від мешканців Аю.
5 Більше того, мешканці Аю вбили тридцять шість Ізраїльських мужів і переслідували їх від брами міста по схилу гори аж до Шеваріма. Через це засмутились серця людей, і народ занепав духом.
6 Ісус роздер на собі одежу, впав долілиць перед ГОСПОДНІМ Ковчегом і лежав до вечора. Посипавши порохом свої голови, те саме зробили також Ізраїльські старійшини.
7 Ісус у молитві говорив: О, Владико ГОСПОДИ! Невже Ти справді перевів цей народ через Йордан, щоб видати нас у руки аморейців, та знищити нас? Краще би ми позостались і жили з того боку Йордану.
8 О, Владико, що я маю сказати після того, як Ізраїль, обернувшись, утік від своїх ворогів?
9 Адже дізнаються про це ханаанці та всі мешканці цього краю, оточать нас і знищать навіть наше ім’я з землі. Як таке Ти можеш допустити заради Свого великого Імені?
10 Та ГОСПОДЬ промовив до Ісуса: Встань! Чому ти лежиш долілиць?
11 Ізраїль згрішив, порушивши Мій Заповіт, який Я звелів їм дотримуватись. Вони взяли дещо з заклятого, — фактично вкрали й приховали, поклавши серед своїх речей.
12 Тому й не змогли Ізраїльтяни встояти перед своїми ворогами; вони повернулись спинами, втікаючи від своїх ворогів, тому що самі стали закляттям. Не залишатимусь надалі з вами, якщо не знищите з-поміж себе заклятого!
13 Тож устань, освяти народ і скажи: Освятіться на завтра, тому що так говорить ГОСПОДЬ, Бог Ізраїлю: Серед вас, Ізраїлю, є закляте, тому ви не зможете встояти перед вашими ворогами, доки не усунете з-поміж себе заклятого.
14 Завтра вранці ви будете проходити за вашими племенами. Буде так: те плем’я, на яке вкаже ГОСПОДЬ, проходитиме за своїми родами. Той рід, на який вкаже ГОСПОДЬ, пройде за родинами. Родина ж, на яку вкаже ГОСПОДЬ, пройде за своїми мужчинами.
15 Таким чином, хто буде впійманий на тому, що взяв із заклятого, хай буде спалений у вогні разом з усім, що належить йому, адже він порушив ГОСПОДНІЙ Заповіт і зганьбив увесь Ізраїль!
16 Тож, уставши рано-вранці, Ісус почав проводити Ізраїль за його племенами, — було вказано на плем’я Юди.
17 Потім плем’я Юди почало проходити за своїми родами, — був вказаний рід Зераха. І коли проходив рід Зераха, було вказано на родину Завдія.
18 Тож провели родину Завдія за його чоловіками, і було вказано на Ахана, сина Кармія, внука Завдія, нащадка Зераха з племені Юди.
19 Тоді Ісус промовив до Ахана: Сину мій, віддай славу ГОСПОДУ, Ізраїлевому Богові, виявивши до Нього пошану! Признайся, прошу тебе, мені, що ти зробив, і нічого не приховуй від мене!
20 Відповідаючи Ісусові, Ахан сказав: Я й справді згрішив перед ГОСПОДОМ, Богом Ізраїлю! Ось що я вчинив:
21 Серед здобичі я побачив гарний шінеарський плащ, двісті шеклів срібла та один золотий злиток у п’ятдесят шеклів вагою. Я дуже зажадав цього і взяв. Усе це заховане в землі в моєму наметі, а срібло — під ним внизу.
22 Тож Ісус направив посланців, які побігли до намету, й знайшли все закопане в його наметі, а під ним внизу — срібло.
23 Забрали заховане в наметі й принесли до Ісуса та до всіх Ізраїльтян, і поклали це перед ГОСПОДОМ.
24 Ісус і весь Ізраїль з ним, взяли Ахана, сина Зераха, закляте срібло, плащ та золотий злиток, а також його синів і його дочок, його волів, його ослів та всіх його овець, його намет і все, що було в нього, й повиводили у долину Ахор.
25 І тоді промовив Ісус: Навіщо ти навів на нас таке лихо? Сьогодні ГОСПОДЬ повертає на тебе цю біду! І весь Ізраїль почав побивати його камінням… Так само побили камінням тих, що були з ним, і спалили їх.
26 Вони накидали над ним велику купу каміння, яка там є і по сьогодні. І ущух ГОСПОДНІЙ гнів та Його обурення. З того часу і дотепер те місце називається долиною Ахор.
Слухати Книга Ісуса Навина розділ 8 сучасний переклад без музики

Слухати Книга Ісуса Навина розділ 8 сучасний переклад з текстом
Біблія онлайн Старий Заповіт Книга Ісуса Навина розділ 8 сучасний переклад

1 Тоді ГОСПОДЬ промовив до Ісуса: Не бійся та не падай духом! Візьми з собою всіх озброєних мужів, вставай і вирушай на Ай. Май на увазі, що Я віддаю айського царя, його народ, його місто та його край у твої руки.
2 Тому зроби з Аєм та його царем так само, як ти зробив з Єрихоном та його царем; однак усю здобич і його худобу заберете собі. Проте спочатку влаштуй з тильного боку міста засаду.
3 Тож підняв Ісус усіх озброєних мужів, аби виступити на Ай. Ісус відібрав з них тридцять тисяч хоробрих воїнів і послав їх уночі.
4 Він наказав їм, говорячи: Ви маєте зробити засідку з тильного боку міста! Не відходьте надто далеко від міста, й будьте всі напоготові!
5 А я з моїм загоном війська наблизимось до міста. Коли ж вони вирушать на нас, як перший раз, то ми кинемось від них утікати.
6 Безперечно, вони поженуться за нами, мовляв: Вони втікають від нас, як і раніше. Ми ж, утікаючи від них, відволічемо їх від міста.
7 Тоді ви підніметесь із засади й оволодієте містом. ГОСПОДЬ, ваш Бог, віддасть його у ваші руки.
8 Коли захопите місто, то підпаліть його вогнем, як сказав ГОСПОДЬ. Вважайте, це — мій наказ!
9 Послані Ісусом воїни пішли й влаштували засідку, розташувавшись між Бетелем та західною стороною Ая. Ту ніч Ісус провів серед військового люду.
10 На світанку Ісус переглянув військо, й зі старійшинами Ізраїлю на чолі війська вони вирушили в напрямку міста Ай.
11 Отже, всі озброєні мужі, що були з Ісусом, вирушили й розташувались навпроти міста. Вони отаборились з північної сторони Аю, так що між ними й містом Ай була долина.
12 Потім Ісус взяв близько п’яти тисяч чоловік і влаштував ще одну засідку між Бетелем та Аєм із західного боку міста.
13 Таким чином, військо й увесь табір (головні сили) були розташовані з північного боку міста, а той спеціальний загін (засідка), був із західного (тильного) боку міста. Сам Ісус зі своїм загоном вирушив на середину долини.
14 І от, коли цар Ая побачив їх, то зразу, того ж ранку, разом з усіма озброєними мужами міста вирушив, аби зайняти позиції з іншого боку долини, і воювати з Ізраїлем. Проте він не знав, що за містом влаштована на нього засідка.
15 Ісус та Ізраїльське військо, що було з ним, зробили вигляд, що вони розгромлені, й під натиском ворога втікають у бік пустелі.
16 Підбадьорені цим, вони покликали тих воїнів, які ще залишались у місті, й погнались, переслідуючи Ісуса, і одночасно віддаляючись від міста.
17 Таким чином не залишилось ні в Аї, ні в Бетелі нікого з чоловіків, хто би не вирушив у погоню за Ізраїлем. Місто залишилось відкритим, адже всі погнались за Ізраїлем.
18 Тоді ГОСПОДЬ промовив до Ісуса: Простягни списа, що в твоїй руці, в бік Аю, адже Я віддаю його в твої руки. Тож Ісус простягнув списа, що був у його руці, в напрямку міста.
19 Щойно він простягнув руку, військові в засідці негайно зірвались зі свого місця й побігли; вони ввійшли в місто і, заволодівши ним, зразу підпалили місто вогнем.
20 Озирнувшись позад себе, воїни Ая побачили, що підіймається над містом дим аж до небес; вони не мали куди втікати, — ні вперед, ні назад, оскільки Ізраїльтяни, що втікали в пустелю, повернулись проти своїх переслідувачів.
21 Адже Ісус і весь Ізраїль, побачивши, що воїни, які були в засідці, взяли місто, оскільки над містом підіймається дим, — вони обернулися назад і почали знищувати захисників Аю.
22 Крім того, ті загони війська, що взяли місто, кинулись їм назустріч, так що мешканці Аю виявились в оточенні Ізраїлю, — як з одного боку, так і з іншого. Їх громили, доки не залишилося жодного живого, навіть утікача.
23 Царя Ая схопили живим і привели його до Ісуса.
24 І коли Ізраїль знищив усіх захисників Аю, на полі битви та в пустелі, куди вони погналися за ними (Ізраїльтянами), — коли всі до останнього полягли від меча, — то Ізраїльтяни повернулися в Ай і знищили мечем тих, хто ще там залишався.
25 Того дня полягло дванадцять тисяч мешканців Ая, — як чоловіків, так і жінок.
26 А Ісус не опускав своєї руки, яку він простягнув зі списом, доки не загинули всі мешканці Аю.
27 Лише худобу й здобич того міста Ізраїльтяни взяли собі, за велінням ГОСПОДА, даним Ісусові.
28 Ісус спалив Ай, перетворивши його на віковічну руїну, — на пустку аж по сьогодні.
29 Що ж до айського царя, то його повісили на дереві ще до вечора. Коли ж заходило сонце, Ісус наказав зняти його тіло з дерева і кинути його до входу в браму міста. Над ним накидали велику купу каміння, яка там і дотепер.
30 Після цього Ісус спорудив на горі Евал жертовник ГОСПОДУ, Богові Ізраїлю;
31 як і заповів Мойсей, ГОСПОДНІЙ слуга, Ізраїльтянам і, як записано в книзі закону Мойсея (Второзаконня), — жертовник був з нетесаних каменів, до яких не застосовували залізного знаряддя. Тож принесли на ньому всепалення ГОСПОДУ, а також складали мирні (подячні) жертви.
32 І він (Ісус) записав на тих каменях слова із Книги Закону, які колись Мойсей написав у присутності Ізраїльтян.
33 Увесь Ізраїль, — як приходці, так і корінні Ізраїльтяни, — разом зі своїми старійшинами, урядниками й своїми суддями стояли по обох боках Ковчегу перед священиками-левітами, котрі носили Ковчег ГОСПОДНЬОГО Заповіту. Половина з них навпроти гори Герізім, а половина з них навпроти гори Евал. Саме так заповів ГОСПОДНІЙ слуга Мойсей, аби насамперед благословити Ізраїльський народ.
34 Після цього він прочитав усі слова Закону, — благословення і прокляття, — згідно з усім написаним у сувої Закону.
35 Не залишилось жодного слова з усього, що заповів Мойсей, і чого б не прочитав Ісус перед усією Ізраїльською громадою, — в тому числі перед жінками, дітьми й приходцями, які серед них перебували.
Слухати Книга Ісуса Навина розділ 9 сучасний переклад без музики

Слухати Книга Ісуса Навина розділ 9 сучасний переклад з текстом
Біблія онлайн Старий Заповіт Книга Ісуса Навина розділ 9 сучасний переклад

1 Коли ж почули про це всі царі, які жили на другому боці Йордану, — ті, котрі в горах і котрі на рівнинах, а також уздовж усього узбережжя Великого Моря, аж до Лівану, — хеттейці й аморейці, ханаанці та періззейці, гіввійці та євусейці, —
2 то об’єдналися разом, аби одностайно виступити проти Ісуса та Ізраїлю.
3 Але мешканці Ґівеона, почувши про те, що вчинив Ісус з Єрихоном і Аєм,
4 удались до хитрощів: вони вибрались у дорогу, заготовивши собі заздалегідь їжу, поклали на своїх ослів старі рвані мішки, а також потріскані й полатані бурдюки з вином.
5 На їхніх ногах були сходжені й полатані сандалі; їхній верхній одяг був старим і зношеним, а весь, заготовлений ними хліб — черствий і запліснявілий.
6 Вони прийшли до Ісуса в табір у Ґілґалі, й промовили до нього та до Ізраїльських мужів: Ми прийшли з далекого краю, аби ви уклали з нами Заповіт!
7 Але Ізраїльські мужі запитали гіввійців: А може ви мешкаєте неподалік від нас, то як же ми можемо укладати з вами Заповіт?
8 Вони ж звернулись до Ісуса: Ми — твої слуги! А Ісус запитав їх: Хто ви, й звідки ви прибули?
9 А вони йому відповіли: З дуже далекого краю прибули твої слуги в ім’я ГОСПОДА, Бога твого, бо ми почули вістку про Нього, і те, що Він учинив у Єгипті,
10 а також усе, що Він зробив з двома аморейськими царями, які з іншого боку Йордану, — з Сіхоном, царем Хешбону та Оґом, башанським царем, котрий мешкав у Аштароті.
11 Наші старійшини й мешканці нашого краю звернулися до нас з такими словами: Візьміть із собою про запас харчів на дорогу, підіть назустріч з ними й скажіть їм: Ми — ваші слуги, — тож тепер укладіть з нами Заповіт.
12 Цей наш хліб був ще теплим, коли ми брали його з наших осель на дорогу, коли ми вирушали, аби йти до вас, — тепер же він сухий і запліснявілий.
13 Так само й ці бурдюки з-під вина були новими, коли їх наповнювали, а тепер вони подерті; цей наш одяг і наше взуття зносилося від надто далекої дороги.
14 Тоді мужі Ізраїлю попробували дещо з їхньої їжі, але з ГОСПОДОМ не порадились.
15 Тож Ісус уклав з ними мирний Заповіт, пообіцявши зберегти їм життя. У цьому заприсяглись і старійшини громади.
16 Так сталося, що через три дні, після того як був укладений з ними Заповіт, виявилось, що вони зблизька, й мешкають неподалік від них.
17 Тож, вирушивши, Ізраїльтяни на третій день прибули до їхніх міст. А їхніми містами були: Ґівеон, Кефіра, Беерот і Кір’ят-Єарім.
18 Проте Ізраїльтяни не знищили їх, позаяк старійшини громади заприсяглися їм ГОСПОДОМ, Богом Ізраїлю, через що вся громада пізніше нарікала на старійшин.
19 Але старійшини пояснили всій громаді: Ми заприсяглися їм ГОСПОДОМ, Богом Ізраїлю, тому й не сміємо до них доторкатись.
20 Зробимо з ними, як обіцяли: збережемо їм життя, щоб не впав на нас гнів Божий через порушення присяги, якою ми їм присяглися.
21 Тому старійшини громади вирішили: Нехай вони живуть і працюють дроворубами й носять воду для потреб усієї громади.
22 Після того Ісус покликав їх (гіввійців) і сказав такі слова: Чому ви нас обманули, сказавши: Ми живемо від вас дуже далеко? Адже ви мешкаєте майже між нами!
23 Через те будете ви прокляті, й повіки залишитесь слугами, — будете рубати дрова й носити воду для Дому (Храму) мого Бога!
24 Вони ж, відповідаючи Ісусові, сказали: Твої слуги довідались про те, що ГОСПОДЬ, Бог твій, заповів Мойсеєві, Своєму слузі, віддати вам усю цю землю і знищити перед вами всіх мешканців цього краю. Тож ми з цієї причини дуже налякались за своє життя, тому й учинили так.
25 Тепер ми в твоїх руках, — що вважатимеш за краще й справедливе з нами зробити, те й роби.
26 А вчинив він (Ісус) з ними так: врятував їх від рук Ізраїльтян, і вони їх не знищили.
27 І призначив їх Ісус з того дня рубати дрова та носити воду для громади й для ГОСПОДНЬОГО жертовника на тому місці, яке Господь обере. І так воно залишається по сьогодні.
Слухати Книга Ісуса Навина розділ 10 сучасний переклад без музики

Слухати Книга Ісуса Навина розділ 10 сучасний переклад з текстом
Біблія онлайн Старий Заповіт Книга Ісуса Навина розділ 10 сучасний переклад

1 Тим часом, коли єрусалимський цар Адоні Цедек, дізнався що Ісус здобув Ай і повністю його зруйнував, прирікши на закляття, — тобто вчинив з Аєм і його царем так, як зробив з Єрихоном і його царем, — а мешканці Ґівеону уклали з Ізраїлем мир і залишились серед них жити,
2 то він (Цедек) дуже налякався. Адже Ґівеон був великим містом, — більшим, ніж Ай, — як одне зі столичних царських міст, а всі його мужі вважались хоробрими.
3 Тому Адоні Цедек, цар Єрусалима, послав гінців до Гогама, — царя Хеврона, до Пірама — царя Ярмута, до Яфія — царя Лахіша, й до Девіра — царя Еґлона, з такою пропозицією:
4 Об’єднайтесь зі мною й допоможіть мені зруйнувати Ґівеон, оскільки він уклав з Ісусом та Ізраїльтянами мир!
5 Тож п’ятеро аморейських царів: цар єрусалимський, цар хевронський, цар ярмутський, цар лахіський та цар еґлонський об’єднались і з усіма своїми військами вирушили, й оточивши навколо Ґівеон, почали проти нього воювати.
6 Тоді мешканці Ґівеона, послали до Ісуса, в табір у Ґілґал, вісників з проханням: Не залишай твоїх слуг без допомоги! Прийди до нас скоріше й визволи нас та допоможи нам; адже проти нас виступили всі аморейські царі, що живуть у горах!
7 Тому вирушив Ісус з Ґілґала з усім озброєним народом, — усіма хоробрими воїнами.
8 Тоді промовив ГОСПОДЬ до Ісуса: Не бійся їх, оскільки Я віддаю їх у твої руки, — ніхто з них не зможе встояти перед тобою!
9 Цілу ніч Ісус йшов з Ґілґала й напав на них зненацька.
10 ГОСПОДЬ викликав у них збентеження через страх перед Ізраїльтянами, котрі й завдали їм великої поразки біля Ґівеона. Вони переслідували їх дорогою до Бет-Хорона, знищуючи їх аж до Азеки та до Маккеди.
11 Так сталося, що коли вони втікали перед Ізраїлем і спускались від Бет-Хорона, ГОСПОДЬ став кидати на них з небес велике каміння аж до Азеки, й вони гинули. Виявилось, що тих, котрі померли від кам’яного граду, було більше, ніж тих, котрі загинули від меча Ізраїльтян.
12 Саме того дня, коли ГОСПОДЬ видав аморейців у руки Ізраїлю, Ісус у присутності всіх Ізраїльтян заволав до ГОСПОДА, проголосивши: Нехай зупиниться сонце над Ґівеоном і місяць — над Аялонською долиною!
13 І сонце, насправді, зупинилось; не рухався і місяць, доки народ не помстився своїм ворогам. Про це записано в Книзі Праведного. Тож стояло сонце посеред неба й не спішило на захід протягом усього дня.
14 І не було більше такого дня ні до того, ані пізніше, щоби ГОСПОДЬ вислухав і здійснив таке прохання людини, оскільки Сам ГОСПОДЬ воював за Ізраїль.
15 Після цього Ісус, разом з усім Ізраїлем, повернулись до табору в Ґілґалі.
16 А ті п’ять царів утекли й сховались у печері, що неподалік Маккеди.
17 І коли Ісусові повідомили, говорячи: Знайдено п’ять царів, які заховалися в печері, що біля Маккеди,
18 то Ісус наказав: Прикотіть великі камені до отвору печери й поставте біля неї вартових, аби їх стерегли!
19 Ви ж не зупиняйтесь, переслідуючи своїх ворогів, знищуйте їхні тили й не давайте їм заховатись у своїх містах, адже ГОСПОДЬ, ваш Бог, передав їх у ваші руки!
20 В результаті Ісус разом з Ізраїльтянами завдали нищівної поразки своїм ворогам, вигубивши їх дощенту, так що лише дехто з них врятувався, заховавшись у своїх містах-фортецях.
21 А весь озброєний народ благополучно повернувся до Ісуса, в табір біля Маккеди, після чого ніхто не посмів вимовити хоча б слово проти Ізраїльтян.
22 Тоді Ісус наказав: Відкрийте вхід до печери й приведіть до мене з печери тих п’ятьох царів!
23 Так і зробили; вони вивели з печери до нього тих п’ятьох царів: царя єрусалимського, царя хевронського, царя ярмутського, царя лахіського і царя еґлонського.
24 Коли ж привели цих царів до Ісуса, то Ісус скликав усіх Ізраїльських мужів і сказав військовим начальникам, які його супроводжували, такі слова: Підійдіть і наступіть ногою кожному з цих царів на шию! Вони підійшли і наступили своїми ногами на їхні шиї.
25 Тоді Ісус сказав їм (воєначальникам): Не бійтеся і не жахайтесь! Будьте сильними й мужніми, адже так учинить ГОСПОДЬ з усіма вашими ворогами, з якими будете воювати!
26 Після цього Ісус позбавив їх життя, повісивши їх на п’яти деревах. І висіли вони на деревах до вечора.
27 Коли ж заходило сонце, Ісус наказав, аби їх зняли з дерев, і вкинули їх у печеру, в якій вони ховались, а вхід до печери заклали великими каменями, які там знаходяться до цього часу.
28 У той же день Ісус захопив також Маккеду, знищивши мечем її мешканців разом з їхнім царем. Він віддав усе під закляття, так що не залишилось нікого, хто врятувався б. А з царем Маккеди він учинив так, як зробив з царем Єрихона.
29 З Маккеди Ісус вирушив з усім Ізраїлем до Лівни; вони також воювали проти Лівни.
30 ГОСПОДЬ віддав і це місто та його царя в руки Ізраїлю; вони захопили його та знищили мечем усе живе, що було в місті, — не залишилось нікого, хто врятувався б. З царем Лівни Ісус учинив так, як зробив з єрихонським царем.
31 Після цього вирушив Ісус разом з усім Ізраїлем з Лівни до Лахіша, вчинив проти нього осаду й почав з ним воювати.
32 І ГОСПОДЬ віддав Лахіш у руки Ізраїлю; на другий день він його здобув, і знищив у ньому мечем все живе так, як він зробив із Лівною.
33 Тоді ґезерський цар Горам прийшов на допомогу Лахішові, але Ісус розбив і його, та його військо, так що не залишилось у нього нікого, хто врятувався б.
34 Далі пішов Ісус з усім Ізраїлем з Лахіша до Еґлона; вони учинили проти нього облогу й почали з ним воювати.
35 У той же день вони його захопили й знищили в ньому мечем усе живе, прирікши його закляттю так само, як було зроблено з Лахішом.
36 Потім Ісус разом з усім Ізраїлем вирушили з Еґлона до Хеврона; він воював також й проти нього,
37 і захопив його. Від меча полягли всі: його цар й усі хто був у місті, а також усі мешканці навколишніх поселень, — не залишилось у них нічого живого, — нікого, хто врятувався б, як було вчинено з Еґлоном; він знищив, усе прирікши закляттю місто і все живе, що було в ньому.
38 Після цього Ісус разом з Ізраїльським військом вирушив на Давір, і розпочав проти нього бойові дії.
39 Він захопив його, його царя, та всіх мешканців навколишніх поселень, — всіх їх знищив мечем, прирікши закляттю все, що було в них і не залишивши нікого, хто врятувався б. З Давіром і його царем він учинив так, як учинив з Хевроном, та як учинив з Лівною разом з їхніми царями.
40 Таким чином Ісус завоював усю гірську місцевість, південний (Неґев) край, рівнини й узбіччя гір; знищив усіх їхніх царів, не залишивши нікого живим, — дощенту вигубив усе живе, як заповів ГОСПОДЬ, Бог Ізраїлю.
41 Ісус розгромив усе — від Кадеш-Барнеа й до Ґази, — захопив увесь край Ґошен аж до самого Ґівеона;
42 знищив усіх тих царів і завоював їхні землі. Усе це зробив Ісус протягом одного військового походу, оскільки ГОСПОДЬ, Бог Ізраїлю, воював за Ізраїль.
43 Після цього Ісус з усім Ізраїльським військом повернувся в свій табір у Ґілґал.
Слухати Книга Ісуса Навина розділ 11 сучасний переклад без музики

Слухати Книга Ісуса Навина розділ 11 сучасний переклад з текстом
Біблія онлайн Старий Заповіт Книга Ісуса Навина розділ 11 сучасний переклад

1 Коли хацорський цар Явін про все це довідався, то послав гінців до Йовава, царя Мадона, до царя Шімрона й до царя Ахшафа;
2 до царів, які правили на північних узгір’ях та в Йорданській Долині південніше Кіннерета, а також на рівнині й передгір’ях Дору — на заході;
3 до ханаанців на сході й на заході; до аморейців, хеттейців, періззейців і євусейців, що мешкають у горах, до гіввійців біля підніжжя Хермону в краю Міцпи.
4 Тож виступили вони (царі) з усіма своїми військами — вельми численний народ; їх було, наче піску на березі моря, коней і колісниць — безліч.
5 Об’єднавши свої війська, всі ці царі вирушили і отаборились разом при водах озера Мерома, щоб воювати з Ізраїлем.
6 Але ГОСПОДЬ сказав до Ісуса: Не бійся їх, адже завтра в цей самий час Я покладу їх усіх полеглими перед Ізраїлем! Їхнім коням ти підріжеш жили, а колісниці спалиш вогнем.
7 Тож підійшов Ісус з усіма своїми озброєними мужами до вод Мерома несподівано, й зненацька напав на них (ворогів).
8 ГОСПОДЬ віддав їх у руки Ізраїльтян, які їх повністю розгромили й переслідували до Великого Сидона, до Місрефот-Маїма й аж до долини Міцпи на сході; вони дощенту їх знищили, так що не залишилося з них жодного, хто врятувався б.
9 Ісус учинив з ними так, як звелів йому ГОСПОДЬ: їхнім коням попідрізав жили, а бойові колісниці він спалив у вогні.
10 Повертаючись, Ісус у той час захопив Хацор, а його царя вбив мечем. Оскільки Хацор раніше стояв на чолі всіх тих царств,
11 то вони (Ізраїльтяни) прирекли його на закляття, дощенту знищивши мечем усе живе, не залишивши нікого, а Хацор спалили вогнем.
12 Отже, Ісус захопив усі ті міста разом з їхніми царями і знищив їх мечем, прирікши їх на закляття, як і заповів Мойсей, ГОСПОДНІЙ слуга.
13 Проте всіх міст, які розташовані на пагорбах, Ізраїль не спалив, за винятком одного лише Хацора, який був спалений Ісусом.
14 Усю здобич тих міст і худобу Ізраїльтяни взяли собі, а всіх людей дощенту знищили мечем, не залишивши нікого живим.
15 Як звелів ГОСПОДЬ Мойсеєві, Своєму слузі, і як Мойсей заповів Ісусові, — так Ісус і вчинив; не пропустив нічого з того, що звелів ГОСПОДЬ Мойсеєві.
16 Отже, Ісус зайняв увесь той край: нагірну територію, всю південну (Неґев) землю, край Ґошену, Йорданську Долину та рівнину (степ), Ізраїлеві гори і їхні надморські низини, —
17 від гори Халак (Лиса гора), що підноситься в сторону Сеіру й до Баал-Гада в Ліванській Долині — підніжжі гори Хермон. Усіх їхніх царів він захопив і стратив.
18 Довго Ісус воював з усіма тими царями,
19 проте жодне місто не попросило пощади, аби укласти з Ізраїлем мир, окрім гіввійців, мешканців Ґівеона. Усі інші були здобуті в битві.
20 Адже це було від ГОСПОДА, щоб їхні серця виявились жорстокими й вони протистояли Ізраїлю, тому й були приречені на закляття, аби не було їм пощади й щоб вони всі були знищені, — як і звелів ГОСПОДЬ Мойсеєві.
21 Тоді ж Ісус пішов і знищив ущент велетнів Енакіїв (нащадків Енака), що мешкали на узгір’ях Хеврона, Дебіра та Анава, — в усіх гірських околицях Юдеї та в Ізраїлевих горах, — їх усіх Ісус прирік на закляття (повне знищення) разом з їхніми містами.
22 Не залишилося жодного енакійця в Ізраїлевому краю, за винятком деяких з них, що мешкали в Газі, в Газі і в Ашдоді.
23 Отже, Ісус завоював увесь край, — як і сказав ГОСПОДЬ Мойсеєві. Всі ці території Ісус віддав у володіння Ізраїльтянам, поділивши їх, згідно з їхніми племенами. І країна заспокоїлась від війни.
Слухати Книга Ісуса Навина розділ 12 сучасний переклад без музики

Слухати Книга Ісуса Навина розділ 12 сучасний переклад з текстом
Біблія онлайн Старий Заповіт Книга Ісуса Навина розділ 12 сучасний переклад

1 Ось царі краю, яких Ізраїльтяни знищили, заволодівши їхніми землями на іншому, східному боці Йордану — від потоку Арнон до гори Хермон з усією східною долиною Арнона:
2 Сіхон, цар аморейців, який мешкав у Хешбоні, й владарював від міста Ароера, яке розташоване частково на березі потоку Арнон, а частково посередині потоку та половиною Гілеаду, аж до потоку Яббок, — кордону з аммонійцями,
3 а також східною частиною Йорданської Долини — від східного берега Кіннеретського моря й до східного берега Моря Рівнини, тобто Мертвого моря, — аж до Бет-Гаєшімота, й підніжжя гори Пісґи на півдні.
4 Далі кордони башанського царя Оґа, — одного з останніх рефаїмців, котрий мешкав у Аштароті та в Едреї.
5 Він владарював околицями гори Хермон, Салхою та всім Башаном аж до кордонів гессурійців та маахатійців, а також половиною Гілеаду, — до кордонів царя Сіхона, що мешкав у Хешбоні.
6 ГОСПОДНІЙ слуга Мойсей разом з Ізраїльтянами розгромили їх, а їхні землі Мойсей, ГОСПОДНІЙ слуга, віддав у власність нащадкам Рувима, Ґада та половині племені Манассії.
7 А ось царі краю, яких переміг Ісус разом з Ізраїльтянами на іншому (західному) боці Йордану, починаючи від Баал-Гада, в Ліванській Долині, і до гори Халак (Лисої гори), в напрямку Сеіру. Ці землі Ісус дав у володіння Ізраїльським племенам, згідно з належним кожному наділом, —
8 на горах та низинах, у степах та на схилах гір, у пустелі й на півдні (Неґеві), де мешкали хеттейці, аморейці, ханаанці, періззейці, гіввійці та євусейці.
9 Цар Єрихона — один; цар Аю, що неподалік Бетеля — один;
10 цар Єрусалима — один; цар Хеврона — один;
11 цар Ярмута — один; цар Лахіша — один;
12 цар Еґлона — один; цар Ґезера — один;
13 цар Девіра — один; цар Ґедера — один;
14 цар Хорми — один; цар Аради — один;
15 цар Лівни — один; цар Адуллама — один;
16 цар Маккеди — один; цар Бетеля — один;
17 цар Таппуаха — один; цар Хефера — один;
18 цар Афека — один; цар Лашарона — один;
19 цар Мадона — один; цар Хацора — один;
20 цар Шімрон-Мерона — один; цар Ахшафа — один;
21 цар Таанаха — один; цар Меґіддо — один;
22 цар Кедеша — один; цар Йокнеама на Кармелі — один;
23 цар Дора, що в Нафат-Дорі, — один; цар Ґоїма, що в Ґілґалі, — один;
24 цар Тірци — один. Усіх царів було тридцять один.
Слухати Книга Ісуса Навина розділ 13 сучасний переклад без музики

Слухати Книга Ісуса Навина розділ 13 сучасний переклад з текстом
Біблія онлайн Старий Заповіт Книга Ісуса Навина розділ 13 сучасний переклад

1 Коли Ісус був уже в похилому віці, ГОСПОДЬ сказав йому: Ти вже досяг похилого віку, а земель, яких потрібно завоювати, залишилось ще дуже багато.
2 Ось землі, які ще залишились: усі Филистимські околиці й увесь Гессурський край, —
3 від Шіхору, що межує з Єгиптом, й до північних кордонів Екрона, — все це вважається частиною ханаанського краю, а саме п’ять Филистимських князівств: Газа, Ашдод, Ашкелон, Ґат та Екрон, — колишні землі аввійців.
4 На півдні весь ханаанський край від Меара сидонського і аж до Афека та аморейського кордону;
5 також територія гівлійців та весь Ліван на сході, від Баал-Гада, біля підніжжя гори Хермон і аж до входу в Хамат.
6 Усіх мешканців нагір’я, від Лівану і до Місрефот-Маїма, всіх сидонців, Я прожену перед Ізраїльтянами, тому поділиш цю землю жеребкуванням Ізраїльтянам у володіння, як Я тобі заповів.
7 Отже, тепер розділи ці землі у спадщину дев’ятьом племенам і половині племені Манассії.
8 Друга половина племені Манассії та покоління Рувима й Ґада отримали свою спадщину, яку їм дав Мойсей на іншому, східному, боці Йордану, — адже ГОСПОДНІЙ слуга Мойсей передав належну їм територію, —
9 від Ароера, що на березі потоку Арнон, разом з містом, що посеред долини, а також усю рівнину від Медеви й до Дівона;
10 всі міста Сіхона, аморейського царя, який владарював у Хешбоні, аж до кордонів аммонійців,
11 а також Гілеад і край гессурійців та маахатійців в усіх їхніх кордонах; усю гору Хермон і весь Башан аж до Салеки.
12 Усе царство башанського царя Оґа, що урядував у Аштароті та в Едреї, і був одним із останніх рефаїмців. Мойсей розгромив їх усіх і прогнав їх.
13 Однак Ізраїльтяни не прогнали гессурійців та маахатійців, так що гессурійці й маахатійці й досі мешкають поміж Ізраїлем.
14 Лише племені Левія Мойсей не дав наділу; адже їхня спадщина, — як і сказав їм Мойсей, — жертвоприношення, що приносяться ГОСПОДУ, Богу Ізраїлю.
15 Мойсей дав також спадщину племені Рувима за їхніми родинами.
16 Кордони їхнього наділу були від Ароера, що на березі потоку Арнон, з містом посеред долини, а також усю рівнину до самого міста Медеви, —
17 Хешбон, і всі його міста, що на рівнині: Дівон, Бамот-Баал і Бет-Баал-Меон;
18 Ягца, Кедемот і Мефаат;
19 Кір’ятаїм, Сівма і Церет-Гашшахар на пагорбі посеред рівнини (Емек);
20 Бет-Пеор, схили гори Пісґи й Бет-Гаєшімот;
21 усі міста рівнини та всі володіння аморейського царя Сіхона, що владарював у Хешбоні, та якого розгромив Мойсей, разом з підвладними йому мідіянськими князями: Евієм, Рекемом, Цуром, Хуром і Ревою, які урядували в цьому краю.
22 Так само Ізраїльтяни вразили мечем, разом з іншими, й ворожбита Валаама, Беорового сина.
23 Отже, кордоном нащадків Рувима був Йордан і його узбережжя. Це — спадщина Рувимового покоління за їхніми родинами, містами та прилеглими до них поселеннями.
24 Мойсей наділив спадщиною і племена Ґада. Нащадки Ґада також отримали володіння за своїми родинами.
25 У межі їхніх володінь входили: Язер й усі гілеадські міста, а також половина землі аммонійців аж до Ароера, що навпроти Рабби;
26 далі від Хешбона і до Рамат-Міцпи й Бетоніма, від Маханаїма і до границі з Девіром;
27 а в долині: Бет-Харам, Бет-Німра, Суккот і Цафон, — залишки царства Сіхона, хешбонського царя; Йордан і узбережжя, — аж до краю Кіннеретського моря зі східного боку Йордану.
28 Така була спадщина нащадків Ґада за їхніми родинами, — їхні міста й прилеглі до них поселення.
29 Мойсей дав наділ і половині племені Манассії; але тут оселилась зі своїми родинами лише половина племені нащадків Манассії.
30 Їхня територія починалась від Маханаїма, й сягала через увесь Башан, тобто все царство Оґа, башанського царя, з усіма поселеннями Яіра, що в Башані, — шістдесят міст;
31 також половина Гілеаду, разом зі столичними містами Аштарот та Едреї, в яких урядував цар Оґ у Башані, — усе це було наділом нащадків Махіра, сина Манассії, за їхніми родинами.
32 Такими були наділи, які Мойсей дав у спадщину на рівнинах (в степах) Моаву на іншому, східному, боці Йордану, навпроти Єрихона.
33 Але племені Левія не дав Мойсей спадщини. Сам ГОСПОДЬ, Бог Ізраїлю, — Він їхня спадщина, як і пообіцяв їм.
Слухати Книга Ісуса Навина розділ 14 сучасний переклад без музики

Слухати Книга Ісуса Навина розділ 14 сучасний переклад з текстом
Біблія онлайн Старий Заповіт Книга Ісуса Навина розділ 14 сучасний переклад

1 А ось володіння Ізраїльтян, які вони успадкували в ханаанському краю, і якими їх наділили священик Елеазар та Ісус Навин, разом із начальниками Ізраїлевих племен, за батьківськими (патріархів) іменами.
2 Вони розподілили наділи дев’яти племенам і другій половині племені Манассії жеребкуванням, як і заповів ГОСПОДЬ через Мойсея,
3 оскільки Мойсей двом племенам і половині племені вже дав спадщину з іншого боку Йордану. Левіти спадщини між ними також не отримали,
4 тоді як сини Йосифа, Манассія і Єфрем, утворили два племені. Хоча левітам і не дали окремого земельного наділу, їм визначили певні міста для проживання та прилеглі до міст ділянки як пасовиська для їхньої худоби та для їхнього господарства.
5 Як ГОСПОДЬ заповів Мойсеєві, так Ізраїльтяни і вчинили, коли ділили землю.
6 В Ґілґалі нащадки Юди підійшли до Ісуса, й Халев, син Єфунея, кенезеєць, промовив до нього: Ти пам’ятаєш слова, які ГОСПОДЬ сказав Мойсеєві, чоловікові Божому, щодо мене і тебе в Кадеш-Барнеа.
7 Мені було сорок років, коли Мойсей, ГОСПОДНІЙ слуга, послав мене з Кадеш-Барнеа розвідати землю, і я приніс йому правдиву вістку за переконанням свого серця.
8 Мої брати, що ходили зі мною, посіяли страх і зневіру в серця людей, тимчасом як я цілковито був слухняним ГОСПОДУ, моєму Богові.
9 Того дня Мойсей, присягнувшись, сказав: Земля, по якій ступали твої ноги, належатиме, як спадщина, тобі й твоїм нащадкам навіки, тому що ти виявив повний послух ГОСПОДУ, моєму Богові.
10 Отже, ГОСПОДЬ зберіг мені життя, як і обіцяв. Вже минуло сорок п’ять років, відколи ГОСПОДЬ промовив ці слова до Мойсея. Протягом цих років Ізраїль мандрував пустелею, і от тепер мені вісімдесят п’ять років.
11 Але й сьогодні я почуваю себе сповненим сили, як і тоді, коли посилав мене Мойсей; і яка була моя сила тоді, така моя сила і тепер, — чи то до битви, чи до походу.
12 Тож дай мені ті гори, про які говорив ГОСПОДЬ того дня. Адже ти тоді сам чув, що там мешкають енакійці, а їхні міста великі й укріплені. Але сподіваюсь, що ГОСПОДЬ буде зі мною, і я вижену їх, як і сказав ГОСПОДЬ!
13 Поблагословив його Ісус, і дав Халевові, синові Єфунея, у наділ Хеврон.
14 З того часу Хеврон став належати кенезейцю Халеву, синові Єфунея, як спадщина аж до цього дня, тому що він цілковито був слухняним ГОСПОДУ, Богу Ізраїлю.
15 Раніше Хеврон називався Кір’ят-Арба (місто Арби), за ім’ям найвидатнішого мужа з енакійців. І край заспокоївся від війни.
Слухати Книга Ісуса Навина розділ 15 сучасний переклад без музики

Слухати Книга Ісуса Навина розділ 15 сучасний переклад з текстом
Біблія онлайн Старий Заповіт Книга Ісуса Навина розділ 15 сучасний переклад

1 Племені нащадків Юди за їхніми родинами наділ жеребкуванням сягав далеко на південь аж до кордонів Едому й пустелі Цін.
2 Їхній південний кордон починався від узбережжя Солоного моря, — тобто від затоки, що повертає на південь.
3 Далі кордон тягнеться на південь від Маале-Акраббім, проходить через пустелю Цін, підіймається південніше Кадеш-Барнеа, проходить через місцевість Хецрон, піднімається в напрямку Аддара і звертає до Каркаї.
4 Далі йде до місцевості Ацмон, простягається до Єгипетського Потоку, й закінчується на узбережжі Середземного моря. Таким буде ваш південний кордон.
5 Східним кордоном служить Солоне море до гирла ріки Йордану. Північний кордон починається від морської затоки при гирлі Йордану,
6 підіймається до Бет-Хоґли й проходить з північного боку Бет-Гаарави. Звідти кордон підіймається до Каменя Богана, Рувимового сина;
7 далі кордон підіймається з долини Ахор до Девіра, повертає на північ до Ґілґала, що навпроти підвищення Адуммім, на південь від потоку. Далі кордон проходить уздовж вод Ен-Шемеша й досягає джерела Ен-Роґел.
8 Після цього кордон підіймається долиною Бен-Гінном південніше євусейців, тобто Єрусалима, після чого кордон простягається на верхів’я гори, яка знаходиться з західного боку долини Гінном у кінці Рефаїмської Долини з півночі.
9 Від верхів’я гори кордон повертає до джерела води Нефтаах і тягнеться до міст нагір’я Ефрон. Звідти кордон повертає до Баале, тобто Кір’ят-Єаріма.
10 Від Баале кордон повертає на захід, до гори Сеір, проходить з північного боку гори Єарім, тобто Кесалону, спускається до Бет-Шамеша й проходить через Тімну.
11 Далі кордон сягає північного боку Екрона, повертає до Шіккарона й, минаючи гору Баале, виходить до Явнеїла. Кордон закінчується на узбережжі Середземного моря.
12 Західний кордон — це Велике Море. Отакі навколишні кордони території нащадків Юди за їхніми родинами.
13 Халевові, синові Єфунея, за ГОСПОДНІМ наказом Ісусові, був даний наділ серед нащадків Юди, зокрема, місто Арба, за ім’ям батька Енакіїв. Нині це Хеврон.
14 Халев прогнав звідти трьох енакійців — Шешая, Ахімана й Талмая, нащадків Енака.
15 Звідти він вирушив проти мешканців Девіра, — раніше місто Девір називалось Кір’ят-Сефер.
16 Але перед тим Халев оголосив: Хто здобуде Кір’ят-Сефер, й оволодіє ним, тому я віддам за дружину мою дочку Ахсу!
17 Захопив місто Отніїл, син Кеназа, брата Халева, тож він (Халев) віддав свою дочку Ахсу йому за дружину.
18 Так сталося, що коли вона відходила, то її підмовили просити в свого батька поле! Коли ж вона зійшла з осла, то Халев запитав її: Що хочеш?
19 Вона ж відповіла: Дай мені в благословення придане: оскільки ти дав мені землю на півдні, то дай мені також і джерела води! Він дав їй як горішні джерела, так і джерела долішні.
20 Отака спадщина племені нащадків Юди за їхніми родинами.
21 Пограничними містами племені Юдиних нащадків на південному кордоні з Едомом були: Кавцеїл, Едер і Яґур;
22 Кіна, Дімон і Адада;
23 Кедеш, Хацор та Їтнан;
24 Зіф, Телем і Беалот;
25 Гацор-Хадатт і Керіот-Хецрон, тобто Хацор;
26 далі Амам, Шема та Молада;
27 Хацор-Ґадда, Хешмон і Бет-Пелет;
28 Хацар-Шуал, Беер-Шева та Бізйотея;
29 Баала, Іїм та Ецем;
30 Елтолад, Хесіл і Хорма;
31 Ціклаґ, Мадманна та Сансанна;
32 Леваот, Шілхім, Аїн і Ріммон, — усього двадцять дев’ять міст з їхніми околицями.
33 Міста на рівнинах: Ештаол, Цора та Ашна;
34 Заноах, Ен-Ґаннім, Таппуах і Енам;
35 Ярмут, Адуллам, Сохо та Азека;
36 Шаараїм, Адітаїм, Ґедера і Ґедеротаїм, — усього чотирнадцять міст з їхніми околицями.
37 Далі Ценан, Хадаша та Міґдал-Ґад;
38 Ділеан, Міцпа та Йоктеїл;
39 Лахіш, Боцкат і Еґлон;
40 Каббон, Лахмас і Кітліш;
41 Ґедерот, Бет-Даґон, Наама та Маккеда, — всього шістнадцять міст з їхніми околицями.
42 Потім Лівна, Етер і Ашан;
43 Ївтах, Ашна та Неців;
44 Кеіла, Ахців і Мареша, — всього дев’ять міст з їхніми околицями.
45 Також Екрон і належні до нього міста та їхні околиці.
46 Від Екрону й до самого моря, — всі поселення, що навколо Ашдода з їхніми околицями.
47 Сам Ашдод зі своїми поселеннями та їхніми околицями; Газа зі своїми поселеннями та їхніми околицями до Єгипетського Потоку й Великого (Середземного) Моря з узбережжям.
48 Далі на плоскогір’ї: Шамір, Яттір і Сохо;
49 Данна, Кір’ят-Санна, тобто Девір;
50 Анав, Ештемо й Анім;
51 Ґошен, Холон і Гіло, — всього одинадцять міст з їхніми околицями.
52 Потім Арав, Дума та Ешан;
53 Янум, Бет-Таппуах і Афека;
54 Хумта, Кір’ят-Арба, тобто Хеврон і Ціор, — усього дев’ять міст з їхніми околицями.
55 Далі Маон, Кармел, Зіф і Ютта;
56 Єзреел, Йокдеам і Заноах;
57 Каїн, Гіва та Тімна, — всього десять міст з їхніми околицями.
58 Далі Халхул, Бет-Цур і Ґедор;
59 Маарат, Бет-Анот і Елтекон, — всього шість міст з їхніми околицями.
60 Тоді Кір’ят-Баал, тобто Кір’ят-Єарім, і Рабба, — лише два міста з їхніми околицями.
61 Далі міста пустелі: Бет-Арава, Міддін і Секаха;
62 Нівшан, Місто Солі (Ір-Гаммелах) та Ен-Ґеді, — всього шість міст з їхніми околицями.
63 Однак Єрусалима, який населяли євусейці, Юдині нащадки не змогли завоювати. Тому євусейці й досі живуть у Єрусалимі з нащадками Юди.
Слухати Книга Ісуса Навина розділ 16 сучасний переклад без музики

Слухати Книга Ісуса Навина розділ 16 сучасний переклад з текстом
Біблія онлайн Старий Заповіт Книга Ісуса Навина розділ 16 сучасний переклад

1 Нащадкам Йосифа жеребкуванням наділ випав від Йордану, неподалік Єрихона, — зі східного боку Єрихонських Вод, — проходить по пустелі, піднімаючись з Єрихона до узгір’я Бетеля.
2 Від Бетеля сягає до Луза й тягнеться до кордонів аркійців у Атароті;
3 далі йде на захід до яфлетійських земель і кордонів Нижнього Бет-Хорона та Ґезеру й закінчується на морському узбережжі.
4 Таким був загальний наділ, який успадкували нащадки обох синів Йосифа — Манассії та Єфрема.
5 Границі наділу нащадків Єфрема за їхніми родинами такі: На сході границя їхньої спадщини починається від Атерот-Адара і простягається до Верхнього Бет-Хорона.
6 Далі кордон проходить у напрямку моря з північного боку Мікметата й повертає на схід до Таанат-Шіло й, обминаючи його зі східного боку, тягнеться до Яноха;
7 від Яноха сходить униз до Атарота та Наарата, сягає Єрихона й виходить до Йордану.
8 А з Таппуаха границя іде на захід до потоку Кана, й закінчується на узбережжі моря. Така спадщина племені нащадків Єфрема за їхніми родинами.
9 Крім того, Єфремовим нащадкам були виділені міста посеред спадщини нащадків Манассії, — цілі міста із їхніми околицями.
10 Але вони (єфремовці) не вигнали ханаанців, котрі мешкали в Ґезері; тож ханаанці живуть між єфремовцями аж до сьогодні, платять їм данину та працюють на них.
Слухати Книга Ісуса Навина розділ 17 сучасний переклад без музики

Слухати Книга Ісуса Навина розділ 17 сучасний переклад з текстом
Біблія онлайн Старий Заповіт Книга Ісуса Навина розділ 17 сучасний переклад

1 А ось наділ, виділений жеребкуванням, племені Манассії, котрий був первістком Йосифа. Махір, первісток Манассії й батько Гілеада, оскільки був хоробрим воїном, то йому дістався Гілеад і Башан.
2 Також і для інших синів Манассії випали наділи за їхніми родинами, зокрема: нащадкам Авієзера, нащадкам Хелека, нащадкам Азріїла, нащадкам Шехема, нащадкам Хефера й нащадкам Шеміди. Це — плем’я Манассії, сина Йосифа по чоловічій лінії за їхніми родинами.
3 Але в Целофхада, сина Хефера, внука Гілеада, правнука Махіра, праправнука Манассії, не було синів, а лише дочки. Ось імена його дочок: Махла, Ноа, Хоґла,, Мілка і Тірца.
4 Тож прийшли вони до священика Елеазара, до Ісуса, сина Навина та до старійшин й сказали: ГОСПОДЬ наказав Мойсеєві дати нам спадщину між нашими братами! І він (Ісус Навин) за наказом ГОСПОДА, жеребкуванням визначив їм спадщину між братами їхнього батька.
5 Таким чином племені Манассії, окрім земель Гілеаду й Башану, дісталось ще десять наділів на іншому боці Йордану,
6 тому що дочки Манассії отримали спадщину між його синами, а земля Гілеаду вже була наділена одному з синів Манассії.
7 Кордон другої половини племені Манассії простягається від Ашера до Міхметата, що навпроти Сихема; потім кордон повертає вправо (на південь) до мешканців Ен-Таппуаха.
8 Околиці Таппуаха належали Манассії, а саме місто Таппуах, що на кордоні володінь Манассії, належало нащадкам Єфрема.
9 Далі кордон сходить униз за руслом потоку Кана. З південного боку потоку — міста Єфрема, що були йому визначені серед міст Манассії. З північного боку потоку — володіння Манассії, які закінчуються узбережжям моря.
10 Отже, на південь від потоку — володіння Єфрема, а з півночі — Манассії, а море — їхній спільний кордон. На півночі вони межують з Асиром, на сході — з Іссахаром.
11 Крім того, Манассії належали деякі наділи в межах володінь Іссахара та Асира, зокрема: Бет-Шеан з його поселеннями, Ївлеам з його поселеннями, мешканці Дора з його поселеннями, мешканці Ен-Дори з її поселеннями, мешканці Таанаха з його поселеннями, а також мешканці Меґіддо з його поселеннями, — три округи.
12 Проте нащадки Манассії не змогли повністю оволодіти цими містами, тому ханаанці й далі мешкали в тих місцевостях.
13 Коли ж Ізраїльтяни употужніли силами, то зробили ханаанців підвладними, але повністю їх не прогнали.
14 Якось нащадки Йосифа звернулись до Ісуса й запитали: Чому ти нам виділив у спадщину жеребкуванням лише один наділ? Адже ми є численним народом, тому що ГОСПОДЬ і далі нас благословляє!
15 Ісус же їм відповів: Якщо ви є численним народом, і вам затісно на Єфремовому нагір’ї, то вирушайте в ліс і викорчовуйте ділянки дерев у краю періззейців та рефаїмців.
16 А нащадки Йосифа сказали: Нам, насправді нагір’я не вистачає, але в усіх ханаанців, що мешкають у низинних місцевостях, — як-то в Бет-Шеані та в його околицях, так і в тих, що мешкають у Долині Єзреела, — залізні колісниці!
17 Тоді Ісус сказав нащадкам Йосифа, Єфремові й Манассії, такі слова: Ви є численним народом і володієте великою силою, тому не лише один наділ буде вам.
18 Адже весь нагірний край буде вашим. Оскільки ж там ліс, то викорчуйте його, й він стане вашим до самих кордонів. Ви проженете ханаанців, хоча й у них залізні колісниці й вони самі сильні!
Слухати Книга Ісуса Навина розділ 18 сучасний переклад без музики

Слухати Книга Ісуса Навина розділ 18 сучасний переклад з текстом
Біблія онлайн Старий Заповіт Книга Ісуса Навина розділ 18 сучасний переклад

1 Коли весь край був здобутий, то вся Ізраїльська громада зібралась у Шіло. Там вони поставили Намет Зборів.
2 Однак серед Ізраїльтян залишилось ще сім племен, які не отримали своєї спадщини
3 Тому Ісус сказав Ізраїльтянам: Доки будете зволікати з успадкуванням краю, який дав вам ГОСПОДЬ, Бог ваших батьків?
4 Оберіть з-посеред себе по три чоловіки від кожного племені, і я їх пошлю; нехай вони вирушать, аби обійти весь край, і опишуть його, відповідно до їхніх наділів, і повернуться до мене.
5 Вони поділять його на сім частин, тому що Юда залишиться в межах свого володіння на півдні, а покоління Йосифа — в своїх границях на півночі.
6 Ви ж зробите опис землі, поділеної на сім частин, і принесете його до мене сюди, а я тут перед ГОСПОДОМ, нашим Богом кину для вас жереб.
7 Не буде наділу між вами лише для левітів, адже їхня спадщина — ГОСПОДНЄ священство. Що ж до Ґада, Рувима й половини племені Манассії, то вони вже отримали свою спадщину на сході, по той бік Йордану, що дав їм Мойсей, ГОСПОДНІЙ слуга.
8 Тоді встали ті мужі й пішли. Тим, котрі відправлялись описувати край, Ісус дав наказ, звелівши: Вирушайте й обійдіть всю землю, складіть її опис і повертайтесь до мене, після чого тут, у Шіло, я кину перед ГОСПОДОМ для вас жереб!
9 Ті мужі пішли, обійшли край і склали опис у книзі всіх міст, поділивши землю на сім частин, і повернулись до Ісуса в табір у Шіло.
10 Там, у Шіло, Ісус для них кинув перед ГОСПОДОМ жереб.
11 Перший жереб випав племені нащадків Веніяміна, за їхніми родинами; границі їхнього наділу проходили між нащадками Юди, та між нащадками Йосифа.
12 З північного боку їхній кордон починається від Йордану, після чого кордон проходить з північного боку Єрихона, і підіймається в західному напрямку до гір і простягається до пустелі Бет-Авен.
13 Звідти кордон йде в напрямку Луза, обходячи Луз, тобто Бетель з південного боку. Далі границя тягнеться до Атарот-Аддара в сторону гори, що на півдні Нижнього Бет-Хорона.
14 Там кордон повертає на південь, позначаючи західний край володіння; далі, від гори, що на півдні Бет-Хорона, йде на південь і закінчується біля Кір’ят-Баала, тобто Кір’ят-Єаріма, — міста нащадків Юди. Це західний кордон.
15 А з південного боку кордон починається від краю Кір’ят-Єаріма, тягнеться на захід і сягає водних джерел Нефтааху.
16 Далі кордон спускається до підніжжя гори, яка неподалік долини Бен-Гіннома, що з північного боку Рефаїмської Долини; спускається вниз по долині Гіннома з південного боку євусейців, і сходить до Ен-Роґела.
17 Після цього кордон повертає на північ, досягає Ен-Шемеша, і далі до Ґелілота, що навпроти Адуммімського підвищення, і сходить вниз до Каменя Богана (Рувимового сина).
18 Звідти кордон, обминаючи з північного боку місто Бет-Араву, спускається до Арави, Йорданської Долини;
19 далі проходить з північного боку Бет-Хоґли, й закінчується кордон над північною затокою Солоного Моря біля південного гирла Йордану. Це південний кордон.
20 Кордоном зі східного боку має бути Йордан. Ось у таких довколишніх кордонах знаходиться спадщина Веніямінових нащадків за їхніми родинами.
21 А міста племені нащадків Веніяміна за їхніми родинами такі: Єрихон, Бет-Хоґла, й Амек-Кеціц;
22 Бет-Арава, Цемараїм і Бетель;
23 Аввім, Пара та Офра;
24 Кефар-Аммоні, Офні та Ґева, — всього дванадцять міст з їхніми поселеннями.
25 Ґівеон, Рама та Беерот;
26 Міцпа, Кефіра та Моца;
27 Рекем, Їрпеїл і Тарала;
28 Цела, Елеф, Євусей (тобто Єрусалим), Гіва і Кір’ят, — усього чотирнадцять міст з їхніми поселеннями. Це — спадщина нащадків Веніяміна за їхніми родинами.
Слухати Книга Ісуса Навина розділ 19 сучасний переклад без музики

Слухати Книга Ісуса Навина розділ 19 сучасний переклад з текстом
Біблія онлайн Старий Заповіт Книга Ісуса Навина розділ 19 сучасний переклад

1 Другий жереб випав Симеонові, тобто племені Симеонових нащадків за їхніми родинами. Їхня спадщина припадала поміж нащадками Юди.
2 В їхнє володіння входили: Вірсавія, Шева й Молада;
3 Хацар-Шуал, Бала та Ецем;
4 Елтолад, Бетул і Хорма;
5 Ціклаґ, Бет-Маркавот і Хацар-Суса;
6 Бет-Леваот і Шарухен, — усього тринадцять міст з їхніми поселеннями.
7 Далі Аїн, Ріммон, Етер і Ашан, — чотири міста з їхніми поселеннями.
8 Всі поселення, що довкола цих міст, аж до Баал-Беера (Південного Рамата). Це спадщина племені нащадків Симеона за їхніми родинами.
9 Отже, спадщина нащадків Симеона була частиною наділу Юдиних нащадків. Оскільки наділ нащадків Юди був для них завеликий, тому нащадки Симеона отримали свою спадщину посеред їхнього (Юдиного) наділу.
10 Третій жереб випав нащадкам Завулона за їхніми родинами. Кордон їхнього наділу сягає Саріда.
11 Далі кордон піднімається в західному напрямку до Марали, доходить до Даббашета, й простягається до потоку, що навпроти Йокнеама;
12 тоді повертає від Саріда в східному напрямку до межі з Кіслот-Тавором, доходить до Даберата, та підіймається до Яфія.
13 Звідти повертає на схід до Ґат-Хефера й до Ет-Каціна, доходить до Ріммона, де повертає до Неа;
14 тоді кордон, обходячи з північного боку Ханнатон, закінчується в долині Їфтах-Ел.
15 До наділу належать: Каттат, Нагалал, Шімрон, Їдала та Бет-Лехем, — дванадцять міст з їхніми поселеннями.
16 Така спадщина нащадків Завулона за їхніми родинами, Це також їхні міста з навколишніми поселеннями.
17 Четвертий жереб випав Іссахарові, тобто нащадкам Іссахара, за їхніми родинами.
18 В межі їхніх володінь входили: Єзреел, Кесулот і Шунем;
19 Хафараїм, Шіон та Анахарат;
20 Раббіт, Кішйон та Авец;
21 Ремет, Ен-Ґаннім, Ен-Хадда і Бет-Пацец.
22 Їхній кордон проходить по Фавору, по Шахаціму і Бет-Шемешу; закінчується їхній кордон Йорданом. — Усього в них шістнадцять міст з їхніми поселеннями.
23 Це спадщина племені нащадків Іссахара за їхніми родинами, а також міста з їхніми поселеннями.
24 П’ятий жереб випав племені нащадків Асира за їхніми родинами.
25 До їхніх володінь належали: Хелкат, Халі, Бетен і Ахшаф;
26 Аламмелех, Амад і Мішал. Їхній кордон доходить до Кармелю на заході, й до Шіхор-Лівнати.
27 Звідти повертає на схід, сягає Бет-Даґону, дотикається з півночі наділу Завулона й долини Їфтах-Ели, включаючи з півночі Бет-Емек і Неієл. Далі обходить з лівого боку Кавул,
28 Еврон, Рехов, Хаммон і Кану аж до Великого Сидона.
29 Тоді кордон повертає до Рами і тягнеться до укріпленого міста Тир; потім кордон повертає до Хос, і виходить на морське узбережжя до Акзіву,
30 і Умма, і Афек, і Рехов, — всього двадцять два міста з їхніми поселеннями.
31 Така спадщина племені нащадків Асира за їхніми родинами, а також міста з їхніми поселеннями.
32 Нащадкам Нефталима випав шостий жереб; тобто Нефталимові нащадки отримали наділ за своїми родинами.
33 Їхній кордон розпочинається від Хелефа, — від дуба (Елона) в Цеананнімі, — йде попри Адмі-Некев та Явнеїл; далі до Лаккума, й закінчується Йорданом.
34 Потім кордон повертає на захід до Азнот-Тавора й простягається до Хуккока, а з південного боку сягає наділу Завулона; з заходу межує з Асиром, а зі сходу — з наділом Юди при Йордані.
35 Укріпленими містами були Ціддім, Цер, Хаммат, Раккат і Кіннерет;
36 Адама, Рама та Хацор;
37 далі Кедеш, Едреї та Ен-Хацор;
38 Їрон, Міґдал-Ел, Хорем, Бет-Анат і Бет-Шемеш, — усього дев’ятнадцять міст зі своїми поселеннями.
39 Така спадщина племені нащадків Нефталима за їхніми родинами, а також міста з їхніми поселеннями.
40 Сьомий жереб випав племені нащадків Дана за їхніми родинами.
41 В межі їхньої спадщини входили: Цора, Ештаол та Ір-Шемеш;
42 Шаалаббін, Аялон та Їтла;
43 Елон, Тімната та Екрон;
44 Елтеке, Ґіббетон і Баалат;
45 Єгуд, Бене-Барак і Ґат-Ріммон;
46 Ме-Яркон і Раккон разом з територією, що прилягала до Яффи.
47 Однак нащадкам Дана не вдалось зберегти своїх володінь. Тому нащадки Дана пішли війною проти Лешема, здобули його та вигубили його мешканців мечем. Оволодівши містом, вони оселились у ньому й назвали Лешем-Дан, за ім’ям свого прабатька Дана.
48 Такою була спадщина племені нащадків Дана за їхніми родинами, а також міста з їхніми поселеннями.
49 Коли був завершений поділ землі у спадщину в межах кордонів, Ізраїльтяни визначили між собою наділ Ісусові, синові Навина.
50 За ГОСПОДНІМ наказом вони дали йому місто, яке він побажав, — Тімнат-Серах на плоскогір’ї Єфрема. Він відбудував це місто, й почав у ньому мешкати.
51 Ось такі наділи, які були визначені жеребкуванням у спадщину священиком Елеазаром, Ісусом, сином Навина та старійшинами всіх племен, за ім’ям патріархів Ізраїльських нащадків, в Шіло перед ГОСПОДОМ біля входу в Намет Зборів. Нарешті, поділ Обітованої землі був закінчений.
Слухати Книга Ісуса Навина розділ 20 сучасний переклад без музики

Слухати Книга Ісуса Навина розділ 20 сучасний переклад з текстом
Біблія онлайн Старий Заповіт Книга Ісуса Навина розділ 20 сучасний переклад

1 Тоді ГОСПОДЬ звернувся до Ісуса з такими словами:
2 Промов до Ізраїлю і скажи їм: Визначте собі міста-сховища (притулки), про які Я говорив вам через Мойсея,
3 аби там міг заховатись вбивця, котрий вбив людину ненароком, без злого наміру. Вони будуть у вас притулком від месника за кров.
4 Він (убивця) утече в одне з таких міст і, зупинившись біля входу в браму міста, він розповість старійшинам того міста свою справу, й вони приймуть його до себе в місто, та визначать для нього місце, де він мешкатиме серед них.
5 Якщо месник за кров переслідуватиме його, то старійшини не повинні видавати того вбивці в його (месника) руки, адже він не навмисне вбив свого ближнього, і не був його ворогом ні вчора, ні позавчора.
6 Він же буде мешкати в тому місті, доки не стане перед судом громади й до смерті первосвященика, який буде на той час. Лише після того вбивця повернеться до свого міста та до свого дому в місті, з якого він колись утік.
7 В результаті (Ізраїльтяни) освятили, тобто відокремили для такої мети: Кедеш у Ґалілеї, на пагорбі Нефталима; Сихем на нагір’ї Єфрема та Кір’ят-Арбу, тобто Хеврон на плоскогір’ї Юди.
8 На другому боці Йордану, на схід від Єрихона, відділили Бецер у пустелі, — на плоскогір’ї, що належав племені Рувима; Рамот у Гілеаді, який належав племені Ґада, та Ґолан у Башані, що належав племені Манассії.
9 Ці міста були призначені для всіх Ізраїльтян, а також для приходців, котрі мешкали з ними, аби міг там заховатись кожен, хто вб’є людину ненавмисне, щоб не загинути від руки месника за кров, доки вбивця не постане перед громадою.
Слухати Книга Ісуса Навина розділ 21 сучасний переклад без музики

Слухати Книга Ісуса Навина розділ 21 сучасний переклад з текстом
Біблія онлайн Старий Заповіт Книга Ісуса Навина розділ 21 сучасний переклад

1 Начальники всіх левітських родин прийшли до священика Елеазара, до Ісуса Навина, та до старійшин інших племен по лінії нащадків патріархів Ізраїлю.
2 Вони звернулись до них у ханаанському краю в Шіло з такими словами: ГОСПОДЬ заповів через Мойсея, аби дали нам міста для проживання і прилеглі до них землі для пасовиськ нашої худоби.
3 Тож Ізраїльтяни, виконуючи Господній наказ, зі своїх наділів дали левітам такі міста з прилеглими до них землями-пасовиськами.
4 Перший жереб випав родині Кегата. Нащадки священика Аарона, з покоління Левія, жеребкуванням отримали: від племені Юди, від племені Симеона та від племені Веніяміна тринадцять міст.
5 Решта нащадків Кегата жеребкуванням отримали: від родин племені Єфрема, від племені Дана та від половини племені Манассії ще десять міст.
6 Нащадки Гершона жеребкуванням отримали: від родин племені Іссахара, від племені Асира, від племені Нефталима, а також від другої половини племені Манассії в Башані тринадцять міст.
7 Нащадки Мерарі за своїми родинами отримали: від племені Рувима, від племені Ґада та від племені Завулона дванадцять міст.
8 Отже, Ізраїльтяни передали жеребкуванням левітам усі ті міста з прилеглими до них землями, як і наказав ГОСПОДЬ через Мойсея.
9 Зокрема, з власності племені Юдиних нащадків та від племені нащадків Симеона була виділена поіменно певна кількість міст.
10 Оскільки перший жереб випав нащадкам Аарона з родини Кегата, Левієвого покоління,
11 то вони отримали Кір’ят-Арбу (назва за ім’ям батька енакійців), тобто Хеврон, на плоскогір’ї Юди, та прилеглі до нього навколишні пасовиська.
12 Поля ж того міста з його поселеннями дали Халевові, синові Єфунея, як його спадщину.
13 Нащадкам священика Аарона дали такі міста-сховища для вбивці: Хеврон з його пасовиськами та Лівну з прилеглими пасовиськами;
14 Яттір з прилеглими до нього землями, Ештемоу з її пасовиськами;
15 Холон з його пасовиськами та Девір з прилеглими до нього землями-пасовиськами;
16 Аїн з його пасовиськами, Ютту з його пасовиськами та Бет-Шемеш з прилеглими до нього землями-пасовиськами. Всього від цих двох племен — дев’ять левітських міст.
17 А від племені Веніяміна дали: Ґівеон з прилеглими до нього пасовиськами, Ґеву разом з її пасовиськами;
18 Анатот з його пасовиськами та Алмон з прилеглими до нього землями-пасовиськами, — всього чотири міста.
19 Усіх міст для священиків, нащадків Аарона, було тринадцять з їхніми навколишніми землями-пасовиськами.
20 А родині нащадків Кегата, левітам, тобто решті Кегатових нащадків, жеребкуванням припали такі міста: від племені Єфрема
21 їм дали місто-сховище для вбивці, Сихем з прилеглими до нього пасовиськами на нагір’ї Єфрема; Ґезер і прилеглі до нього пасовиська;
22 Ківцаїм з прилеглими до нього пасовиськами та Бет-Хорон з прилеглими до нього землями-пасовиськами, — всього чотири міста.
23 А від племені Дана дали: Елтеке з його околицями, Ґіббетон з прилеглими до нього землями-пасовиськами;
24 Аялон з прилеглими до нього пасовиськами та Ґат-Ріммон з прилеглими до нього пасовиськами, — всього чотири міста.
25 Дали два міста і від половини племені Манассії: Таанах з прилеглими до нього пасовиськами, та Ґат-Ріммон з прилеглими до нього пасовиськами.
26 Отже, решта родин нащадків Кегата отримали всього десять міст з прилеглими до них пасовиськами.
27 Нащадки Гершона, з левітських родин, отримали від другої половини племені Манассії місто-сховище для вбивці, Ґолан у Башані, з прилеглими до нього землями-пасовиськами та Беештеру (Аштерот) з прилеглими пасовиськами, — всього два міста.
28 Так само й від племені Іссахара: Кішйон з прилеглими до нього пасовиськами; Доврат з прилеглими пасовиськами;
29 Ярмут з прилеглими до нього пасовиськами, Ен-Ґаннім з прилеглими до нього пасовиськами, — всього чотири міста.
30 Від племені Асира: Мішал з прилеглими до нього пасовиськами; Авдон з прилеглими до нього пасовиськами;
31 Хелкат з прилеглими до нього пасовиськами й Рехов з прилеглими до нього пасовиськами, — всього чотири міста.
32 Від племені Нефталима — місто-сховище для вбивці, Кедеш у Ґалілеї, з прилеглими до нього пасовиськами, Хаммот-Дор з прилеглими до нього пасовиськами і Картан з його пасовиськами, — всього три міста.
33 Усіх Гершонових міст за їхніми родинами було тринадцять з їхніми пасовиськами.
34 Стосовно решти нащадків Мерарі, з левітських родин, то вони від племені нащадків Завулона отримали: Йокнеам з його пасовиськами, Карту з його пасовиськами,
35 Дімну з її пасовиськами та Нагалал з його пасовиськами, — всього чотири міста.
36 Від племені Рувима: Бецер з його пасовиськами, Ягцу з його пасовиськами,
37 Кедемот з його пасовиськами та Мефаат з прилеглими до нього пасовиськами, — всього чотири міста.
38 Від племені Ґада місто-сховище для вбивці, Рамот у Гілеаді, та його пасовиська, а також Маханаїм з його пасовиськами,
39 Хешбон з його пасовиськами і Язер з його пасовиськами, — всього чотири міста.
40 Таким чином, усіх міст, які отримали жеребкуванням родини Мерарі з племені Левія було дванадцять.
41 Усього левітських поселень серед володінь Ізраїлю було сорок вісім міст з прилеглими до них землями-пасовиськами.
42 Кожне таке поселення складалося з самого міста та навколишніх земель-пасовиськ для худоби.
43 Отже, ГОСПОДЬ дав Ізраїлеві весь той край, про який присягався їхнім батькам. Заволодівши краєм, вони в ньому залишились.
44 ГОСПОДЬ також сприяв навколишньому спокою, як і присягався їхнім батькам. Адже ніхто з усіх їхніх ворогів не міг їм протистояти, оскільки всіх тих ворогів ГОСПОДЬ віддав у їхні руки.
45 З усіх добрих обітниць, які ГОСПОДЬ дав нащадкам Ізраїля, не залишилось невиконаним жодне слово, — все здійснилось!
Слухати Книга Ісуса Навина розділ 22 сучасний переклад без музики

Слухати Книга Ісуса Навина розділ 22 сучасний переклад з текстом
Біблія онлайн Старий Заповіт Книга Ісуса Навина розділ 22 сучасний переклад

1 Прийшов час, коли Ісус покликав військових із нащадків Рувима, Ґада й половини племені Манассії,
2 і сказав їм: Ви дотримались усього, що звелів вам Мойсей, ГОСПОДНІЙ слуга; ви були також слухняні моїм велінням в усьому, що я вам наказував.
3 Ви не залишали ваших братів упродовж цих багатьох днів аж до сьогодні, бездоганно дотримуючись Заповідей і постанов ГОСПОДА, вашого Бога.
4 Тепер же, коли ГОСПОДЬ, ваш Бог, подарував спокій вашим братам, як обіцяв їм, тому ви також вирушайте й повертайтесь до ваших наметів, — у край вашої спадщини, яку вам дав ГОСПОДНІЙ слуга Мойсей на іншому боці Йордану.
5 Але пильно дбайте про те, щоб виконувати Заповіді й Закон, як заповів вам Мойсей, ГОСПОДНІЙ слуга. Любіть ГОСПОДА, вашого Бога, й ходіть лише Його дорогами, дотримуючись Його Заповідей; прихиляйтесь до Нього й служіть Йому вашим щирим серцем й усією вашою душею.
6 Поблагословив їх Ісус, і відпустив. Тож вони вирушили до своїх наметів.
7 Як відомо, одній половині племені Манассії Мойсей дав наділ у Башані, а його другій половині дав Ісус володіння з їхніми братами на другому, західному, боці Йордану. Тож, випроваджуючи їх до своїх домівок, Ісус поблагословив їх.
8 Промовляючи до них, він сказав: Ви повертаєтесь до своїх наметів з великим багатством, — з вельми численними стадами худоби, зі сріблом, золотом, міддю, залізом і великою кількістю одягу. Поділіться здобутим у ваших ворогів зі своїми братами.
9 Попрощавшись з рештою Ізраїльтян у Шіло, що в ханаанському краю, сини Рувима, сини Ґада й сини половини племені Манассії вирушили в дорогу, в Ґілґал, у край своєї спадщини, в якій оселились за велінням Господа, отриманим через Мойсея.
10 Коли ж сини Рувима, сини Ґада й половина племені Манассії повернулись до надйорданських околиць, що в ханаанському краю, то збудували там, над Йорданом, жертовник. З вигляду це був досить величний жертовник.
11 Тому Ізраїльтяни з іншого боку Йордану почали говорити: Подивіться, що утворили нащадки Рувима, нащадки Ґада й половина племені Манассії! Вони збудували жертовник на кордоні ханаанського краю в йорданській околиці, в межах Ізраїлю!
12 Тож, почувши таке, Ізраїльтяни зібрали всю Ізраїльську громаду в Шіло, аби виступити проти них (зайорданців) війною.
13 Проте спочатку Ізраїльтяни послали до нащадків Рувима, до нащадків Ґада, й до половини племені Манассії в Гілеадський край сина священика Елеазара, Пінхаса,
14 а з ним десять старійшин, — по одному старійшині з кожного племені за ім’ям патріархів від усього Ізраїлю. Кожен з них був главою й начальником батьківського роду серед тисяч Ізраїльтян.
15 Вони прийшли до нащадків Рувима, до нащадків Ґада та до половини покоління Манассії в Гілеадський край і звернулися до них з такими словами:
16 Передаємо слова ГОСПОДНЬОЇ громади: Що це за зрадництво ви учинили щодо Ізраїлевого Бога?! Адже виходить, що ви відступили від ГОСПОДА, спорудивши собі власний жертовник; такими діями ви тепер учинили бунт проти ГОСПОДА!
17 Хіба недостатньо нам гріха Пеора, від якого ми й досі ще не оправились і за який ГОСПОДНЄ покарання спіткало всю громаду?!
18 Адже ви тепер знову відступаєте від ГОСПОДА! Може статися так: сьогодні ви підняли бунт проти ГОСПОДА, а завтра Його гнів запалає на всю громаду Ізраїлю!
19 Тож сьогодні, якщо земля, якою ви володієте, нечиста, то перейдіть у край ГОСПОДНЬОГО володіння, туди, де знаходиться ГОСПОДНІЙ Намет, й отримайте спадщину поміж нами, тільки не бунтуйте проти ГОСПОДА, й не повставайте проти нас, спорудивши собі власний жертовник, окрім жертовника ГОСПОДА, нашого Бога.
20 Хіба не впав гнів Господній на всю громаду Ізраїлю, коли Ахан, син Зераха, вчинив тяжкий злочин, зазіхнувши на закляте? Хоч завинив один чоловік, але не тільки він загинув через свій гріх!?
21 Відповідаючи, нащадки Рувима, нащадки Ґада й половина племені Манассії сказали начальникам тисяч Ізраїлю:
22 ГОСПОДЬ — Бог над богами! ГОСПОДЬ — Бог над богами! Він усе знає, і нехай також зрозуміє Ізраїль! Якщо ми збунтувались, учинивши віроломство щодо ГОСПОДА, то нехай вже сьогодні Він нас покарає!
23 Якщо ми спорудили собі власний жертовник, аби, відступивши від ГОСПОДА, приносити на ньому жертви всепалення, чи приносити на ньому мирні жертви, то нехай ГОСПОДЬ нас не щадить!
24 Але ж ні! Ми це зробили, побоюючись, аби в майбутньому ваші нащадки не сказали нашим нащадкам, говорячи: Що вам до ГОСПОДА, Бога Ізраїлю?
25 Адже ГОСПОДЬ навіть зробив Йордан кордоном між нами та вами, нащадки Рувима й нащадки Ґада! Тож немає для вас жодної частки в ГОСПОДІ! Таким чином ваші нащадки відштовхнуть наших дітей від вшанування й страху перед ГОСПОДОМ.
26 З тієї причини ми вирішили: Побудуймо собі жертовник, але не задля жертв всепалення чи задля мирних жертв,
27 але щоб він був німим свідком між нами й вами, та між нашими нащадками після нас, що ми бажаємо вшановувати ГОСПОДА, звершуючи перед Ним служіння нашими жертвами всепалення та іншими нашими жертвами, а також нашими мирними жертвами. Нехай ніколи ваші нащадки не скажуть нашим нащадкам: Немає у вас нічого спільного з ГОСПОДОМ!
28 Ми розмірковували: Якби таке й сталось, що нам, або нашим дітям щось подібне колись сказали, то ми відповімо: Подивіться на цю подобу ГОСПОДНЬОГО жертовника, який зробили наші батьки не для жертв всепалення, і не для мирних жертв, але для свідчення між нами та між вами!
29 Нехай же ніколи не станеться таке, щоб ми збунтувалися проти ГОСПОДА, чи відвернулись тепер від ГОСПОДА, збудувавши власний жертовник для жертв всепалення, або мирних жертв, окрім жертовника ГОСПОДА, нашого Бога, що перед Його Наметом Зборів.
30 Коли ж священик Пінхас, старійшини громади та глави Ізраїльських тисяч, котрі були з ним, почули слова, які говорили нащадки Рувима, нащадки Ґада та нащадки Манассії, то визнали їх слушними.
31 Тоді син священика Елеазара, Пінхас, звертаючись до нащадків Рувима, нащадків Ґада й нащадків Манассії, сказав: Сьогодні ми переконались, що ГОСПОДЬ з усіма вами, і ви не вчинили перед ГОСПОДОМ жодного зрадництва; цим ви врятували Ізраїльтян від ГОСПОДНЬОЇ відплати.
32 Залишивши Гілеадський край, син священика Елеазара, Пінхас, разом зі старійшинами повернулись від нащадків Рувима та від нащадків Ґада, в ханаанський край, до решти Ізраїльтян, і розповіли їм про розмову, що відбулась.
33 Їхнє повідомлення сподобалось Ізраїльтянам. Вони віддали славу Богові Ізраїлю, й перестали говорити про те, щоб іти війною, і знищити край, в якому живуть нащадки Рувима та нащадки Ґада.
34 А той жертовник нащадки Рувима й нащадки Ґада назвали Ед, тобто Свідок, мовляв: він свідчитиме серед нас, що ГОСПОДЬ є нашим Богом!
Слухати Книга Ісуса Навина розділ 23 сучасний переклад без музики

Слухати Книга Ісуса Навина розділ 23 сучасний переклад з текстом
Біблія онлайн Старий Заповіт Книга Ісуса Навина розділ 23 сучасний переклад

1 Минуло багато часу з тих пір, як ГОСПОДЬ дав Ізраїлеві спокій від усіх його навколишніх ворогів; Ісус постарів, досягнувши похилого віку.
2 Тому Ісус скликав увесь Ізраїль: його старійшин, його начальників-глав, його суддів, його розпорядників і сказав їм: Я постарів, досягнувши похилого віку.
3 Ви ж бачили все, що ГОСПОДЬ, ваш Бог, учинив з усіма цими народами заради вас, адже ГОСПОДЬ, ваш Бог, Сам воював за вас.
4 Пам’ятайте, що я жеребкуванням поділив між вами у власність вашим племенам землі решти всіх позосталих народів, як і ті, котрі я знищив, — від Йордану, й до Великого Моря на заході.
5 ГОСПОДЬ, ваш Бог, Сам прожене їх перед вами; Він вигубить їх з-перед вашої присутності, й ви заволодієте їхнім краєм, як і обіцяв вам ГОСПОДЬ, ваш Бог.
6 Але ви повинні з усією мужністю дотримуватись і виконувати все, що написане в книзі Мойсеєвого закону, не ухиляючись від нього ні направо, ні наліво!
7 Ви не повинні змішуватись з тими народами, які ще залишились між вами; навіть не згадуйте імен їхніх богів, й не присягайтесь ними; у жодному разі не служіть їм, і не поклоняйтесь їм.
8 Натомість горніться всім серцем до ГОСПОДА, вашого Бога, як ви чинили до цього часу.
9 Тому й прогнав ГОСПОДЬ перед вами великі й потужні народи, так що ніхто не зміг протистояти вам аж до цього часу.
10 Один чоловік з-посеред вас проганяв тисячу, тому що Сам ГОСПОДЬ, ваш Бог, воював за вас, як і обіцяв вам.
11 Тож з усіх сил пильнуйте ваші душі, аби любити ГОСПОДА, вашого Бога.
12 Але якщо ви дійсно відвернетесь (зрадите) і пристанете до залишку цих народів, які ще мешкають поміж вами, та будете ріднитись з ними через шлюби, змішуючись з ними, а вони з вами,
13 то запам’ятайте, що ГОСПОДЬ, ваш Бог, вже не проганятиме тих народів перед вами, й вони стануть для вас пасткою та сіткою, бичем на ваших боках, і колючками для ваших очей, аж доки не будете винищені з цієї доброї землі, яку вам дав ГОСПОДЬ, ваш Бог.
14 Що ж до мене, то я вже знаходжусь на дорозі, якої досягає кожен мешканець землі, але запам’ятайте всім вашим серцем і всією вашою душею, що не залишилось невиконаним жодне слово з усіх добрих обітниць, які дав щодо вас ГОСПОДЬ, ваш Бог, — усе здійснилось; жодне слово не виявилось марним.
15 Проте може статись так: як здійснилось на вас кожне добре слово, яке про вас сказав ГОСПОДЬ, ваш Бог, так виконає ГОСПОДЬ щодо вас кожне погане слово, аж доки не вигубить вас із цієї доброї землі, яку дав вам ГОСПОДЬ, ваш Бог,
16 якщо ви порушите Заповіт з ГОСПОДОМ, вашим Богом, який Він уклав з вами, й почнете служити іншим богам, поклоняючись їм. В такому разі запалає на вас Господній гнів, і незабаром ви щезнете з цієї гарної землі, яку Він вам дав.
Слухати Книга Ісуса Навина розділ 24 сучасний переклад без музики

Слухати Книга Ісуса Навина розділ 24 сучасний переклад з текстом
Біблія онлайн Старий Заповіт Книга Ісуса Навина розділ 24 сучасний переклад

1 Ісус зібрав усі Ізраїльські племена в Сихемі, — покликав старійшин Ізраїлю, начальників (глав) поколінь, їхніх суддів і їхніх розпорядників, — усі вони стали перед Богом.
2 Тоді Ісус промовив до всього народу, що сказав ГОСПОДЬ, Бог Ізраїлю: У давні часи ваші прабатьки, — зокрема Терах, батько Авраама й Нахора, — жили з того боку Ріки (Євфрат), і служили іншим богам.
3 Але Я взяв вашого батька Авраама із-за Ріки, і водив його по всьому ханаанському краю. Я намножив його нащадків, давши йому Ісаака,
4 а Ісаакові дав Якова та Ісава. Я дав у володіння Ісавові гору Сеір, а Яків разом зі своїми дітьми пішли в Єгипет.
5 Потім Я послав Мойсея та Аарона й покарав Єгипет. Після всього, що Я вчинив серед нього, Я нарешті вивів вас.
6 Я вивів ваших батьків з Єгипту, й коли вони прийшли до моря, єгиптяни почали наздоганяти ваших прабатьків на колісницях разом з вершниками до самого Червоного моря!
7 Тоді вони (Ізраїльтяни) заволали до ГОСПОДА; тож Він поставив темряву між вами та між єгиптянами, а потім спровадив на них море, яке й покрило їх. Ваші очі бачили, що Я вчинив у Єгипті! Після цього ви довгий час перебували в пустелі.
8 Пізніше Я привів вас у край аморейців, що мешкали на другому боці Йордану. Коли ж вони почали воювати з вами, то Я віддав їх у ваші руки, так що ви заволоділи їхнім краєм, а їх самих Я вигубив перед вами.
9 Тоді виступив моавський цар Валак, син Ціппора, й також почав воювати з Ізраїлем. Він послав людей, аби покликали Валаама, сина Беора, проклясти вас.
10 Але Я не захотів слухати Валаама, й він став вас благословляти. Таким чином Я врятував вас з його рук.
11 Ви перейшли Йордан і підійшли до Єрихона. З вами воювали єрихонські мешканці, а потім аморейці, періззейці, ханаанці, хеттейці, гіргашейці, гіввійці та євусейці, але Я віддав їх усіх у ваші руки.
12 А ще Я посилав перед вами шершнів, які проганяли їх (ворогів) перед вами. Так що не вашим мечем і не вашим луком були переможені два аморейських царі!
13 Я дав вам землю, яку ви не обробляли, а також міста, яких ви не будували, але в них поселились. Ви споживаєте плоди з виноградників і оливкових дерев, яких ви не садили.
14 Тому бійтеся ГОСПОДА і служіть Йому щиро й віддано; геть відкиньте богів, яким служили ваші прабатьки на другому боці Ріки (Євфрат) і в Єгипті, але служіть лише ГОСПОДУ!
15 Якщо ж вам не подобається служити ГОСПОДУ, то вибирайте собі сьогодні, кому будете служити: чи богам, яким служили ваші прабатьки, на тому боці Ріки (Євфрат), чи богам аморейців, у краю яких ви живете. Проте я і мій дім будемо служити ГОСПОДУ!
16 Відповідаючи, народ сказав: Нехай так не станеться ніколи, щоб ми залишили ГОСПОДА, аби служити іншим богам!
17 Адже ГОСПОДЬ, Бог наш, вивів нас і наших батьків з єгипетського краю, з дому неволі; Він учинив перед нашими очима всі великі чудеса, й охороняв нас протягом усієї дороги, якою ми йшли, а також між усіма народами, через землі яких ми проходили.
18 ГОСПОДЬ прогнав перед нами всі народи, в тому числі й аморейців, які мешкали в цьому краю. Отже, ми також будемо служити ГОСПОДУ, тому що Він є нашим Богом!
19 Ісус знову промовив до народу: Вам не легко буде служити ГОСПОДУ, оскільки Він є Богом Святим! Він — Бог ревнивий, Який не простить вам ваших беззаконних учинків (зради) та ваших гріхів!
20 Але знайте: коли ви залишите ГОСПОДА й почнете служити чужим богам, то Він від вас відвернеться і спровадить на вас лихо й вигубить вас, хоч перед тим Він був добрим до вас!
21 Але народ знову відповів Ісусові: Ні, ми будемо служити лише ГОСПОДУ!
22 Тоді Ісус промовив до народу: Ви самі є свідками проти себе, що ви обрали собі ГОСПОДА, аби Йому служити. А вони відповіли: Так, ми — свідки!
23 Тому негайно відкиньте від себе чужих богів, які є ще у вас, — підсумував Ісус, — і цілковито прихиліть ваші серця до ГОСПОДА, Бога Ізраїлю!
24 І народ знову запевнив Ісуса: Ми служитимемо ГОСПОДУ, нашому Богові, і Його голосу будемо слухатись!
25 Того дня Ісус уклав з народом Заповіт, — там, у Сихемі, він (Ісус) дав йому закони і постанови.
26 Ісус записав ті слова у книгу Божого Закону. Тоді він узяв великого каменя і поставив його під дубом, що неподалік ГОСПОДНЬОЇ Святині.
27 Після цього Ісус промовив до всього народу: Оцей камінь буде в нас свідком, оскільки він чув усі сказані ГОСПОДОМ слова, які Він говорив нам. Він буде свідчити проти вас, якби ви зрадили вашого Бога!
28 І відпустив Ісус народ — кожного до свого наділу.
29 Після всіх цих подій Господній слуга Ісус, син Навина помер у віці ста десяти років.
30 Його поховали в краю його спадщини, в Тімнат-Сераху, що на Єфремовому нагір’ї, на північ від гори Ґааш.
31 Ізраїль служив ГОСПОДУ протягом усього часу життя Ісуса, а також протягом життя старійшин, що пережили Ісуса, й котрі були свідками всіх ГОСПОДНІХ звершень, які Він учинив для Ізраїлю.
32 Кості Йосифа, які Ізраїльтяни винесли з Єгипту, вони поховали в Сихемі, на тому самому полі, що придбав Яків у синів Гамора, Сихемового батька, за сто кесіт (срібняків), і яке дісталось у наділ Йосифовим нащадкам.
33 Помер також і Єлеазар, син Аарона. Його поховали в наділі його сина Пінхаса на Єфремовому нагір’ї.