Біблія онлайн Новий Завіт Послання до Євреїв Розділи з 1 по 13 сучасний переклад

Слухати Послання до Євреїв розділ 1 без музики сучасний переклад

Слухати Послання до Євреїв розділ 1 сучасний переклад без музики

Слухати Послання до Євреїв розділ 1 сучасний переклад з текстом

1 Багато разів і багатьма способами колись через пророків говорив Бог до [наших] батьків.
2 А цими останніми днями заговорив до нас через Сина, Якого поставив спадкоємцем усього і через Якого створив віки.
3 Він, будучи сяйвом слави та образом Його сутності, утримуючи все словом Своєї сили, здійснивши [Собою] очищення [наших] гріхів, сів праворуч Величності на висотах.
4 Він настільки кращий за ангелів, наскільки преславніше від них Його Ім’я, яке Він успадкував.
5 Бо кому з ангелів і коли мовилося: Ти є Мій Син, Я нині породив Тебе? Або: Я буду Йому за Отця, а Він буде Мені за Сина?
6 І коли знову вводить Первородного у світ, то каже: І хай поклоняться Йому всі Божі ангели!
7 А щодо ангелів каже: Ти робиш духів Своїми ангелами, а палючий вогонь — Своїми слугами.
8 А до Сина: Боже, Твій престол навіки‑віків, і скіпетр Твого Царства — це скіпетр справедливості.
9 Ти полюбив праведність і зненавидів беззаконня, тому помазав Тебе, Боже, Твій Бог олією радості — більше, ніж друзів Твоїх.
10 І ще: Ти, Господи, на початку заснував землю, і небеса — діло Твоїх рук.
11 Вони загинуть, а Ти стоятимеш; і всі, мов одяг, постаріють.
12 Наче накидку, згорнеш їх, — і як одяг, вони будуть замінені. А Ти — Той Самий, і рокам Твоїм не буде кінця.
13 Кому з ангелів і коли Він сказав: Сядь праворуч Мене, доки не покладу Твоїх ворогів підніжком для Твоїх ніг?
14 Хіба не всі вони є духами служіння, які посилаються на служіння задля тих, хто має успадкувати спасіння?
Слухати Послання до Євреїв розділ 2 без музики сучасний переклад

Слухати Послання до Євреїв розділ 2 сучасний переклад без музики

Слухати Послання до Євреїв розділ 2 сучасний переклад з текстом

1 Ось чому ми повинні бути надзвичайно уважними до почутого, щоби часом не відпасти.
2 І якщо слово, сказане ангелами, було непохитним, і кожний переступ та непослух отримали справедливу відплату,
3 то як ми уникнемо її, коли знехтуємо таким великим спасінням? Воно мало початок у проповіді Господа і було підтверджене нам тими, хто почув.
4 А Бог свідчив ознаками і чудесами, різноманітними проявами сили і дарами Святого Духа згідно зі Своєю волею.
5 Адже не ангелам Він підпорядкував майбутній світ, про який говоримо.
6 А дехто засвідчив десь, кажучи: Хто така людина, що пам’ятаєш про неї, або людський син, що навідуєшся до нього?
7 Ти зробив її дещо меншою від ангелів, Ти увінчав її славою і честю;
8 все підкорив Ти під її ноги. Коли ж підпорядкував їй усе, то не залишив нічого, що було б їй не підпорядковане. Однак тепер ще не бачимо, щоб їй усе було підпорядковане.
9 А бачимо Ісуса, Який, через те, що витерпів смерть, був увінчаний славою і честю. Він став дещо меншим за ангелів, щоби за Божою благодаттю зазнати за всіх смерть.
10 Оскільки так і мало бути, щоб Той, задля Якого все і через Якого все, Хто привів багатьох синів до слави, — Того, Хто є Першопричиною їхнього спасіння, через страждання зробити завершеним.
11 Адже і Той, Хто освячує, і ті, які освячуються, — всі від Одного. Через це Він не соромиться називати їх братами,
12 кажучи: Сповіщу Твоє Ім’я Моїм братам, серед Церкви оспівуватиму Тебе.
13 І знову: Я буду надіятися на Нього! І ще: Ось Я і діти, яких Мені дав Бог.
14 А що діти стали спільниками крові й тіла, то й Він подібним чином став їхнім спільником, аби Своєю смертю знищити того, хто має владу смерті, тобто диявола,
15 і визволити тих, які через страх смерті все життя утримувалися в рабстві.
16 Адже не ангелів Він приймає, але приймає нащадків Авраама.
17 Тому треба було Йому в усьому уподібнитися братам, аби бути милосердним і вірним Первосвящеником перед Богом, для ублагання за гріхи людей.
18 Бо в чому Сам постраждав, будучи випробуваним, Він може допомогти і тим, хто переносить випробування.
Слухати Послання до Євреїв розділ 3 без музики сучасний переклад

Слухати Послання до Євреїв розділ 3 сучасний переклад без музики

Слухати Послання до Євреїв розділ 3 сучасний переклад з текстом

1 Тому, святі брати, учасники небесного покликання, роздумуйте про Апостола й Первосвященика нашого віровизнання — Ісуса,
2 Який вірний Тому, Хто поставив Його, як і Мойсей, у всьому Його домі.
3 Тому що Він настільки гідний більшої слави, ніж Мойсей, наскільки більшу честь має будівничий, ніж дім.
4 Адже кожний дім хтось будує, а Той, Хто збудував усе, є Бог.
5 Отже, Мойсей був вірний у всьому його домі, як слуга — для засвідчення того, що мало бути сказане,
6 а Христос — як Син у Своєму домі. Цим домом є ми, якщо [аж до кінця непохитно] збережемо відвагу та похвалу надії.
7 Тому так промовляє Святий Дух: Сьогодні, коли почуєте Його голос,
8 не робіть закам’янілими ваші серця, як ото було під час нарікання в день випробування в пустелі,
9 де [Мене] спокушували ваші батьки, випробовували [Мене] й бачили Мої вчинки
10 впродовж сорока років. Тому Я обурився на цей рід і сказав: Постійно вони блукають серцем, вони не пізнали Моїх доріг, —
11 тому Я поклявся у Своєму гніві, що вони не ввійдуть до Мого відпочинку!
12 Бережіться, брати, щоби часом не було в когось з вас лукаве серце, повне невірства, щоб відступити від Живого Бога,
13 але потішайте себе щодня, доки ще «сьогодні» триває, щоб не закам’янів дехто з вас через підступність гріха.
14 Тому що ми стали співучасниками Христа, якщо цей початковий стан твердо збережемо аж до кінця,
15 як сказано: Сьогодні, коли почуєте Його голос, не зробіть закам’янілими ваші серця, як було під час нарікання.
16 Адже хто ті, які почули, але повстали? Хіба не всі ті, котрі вийшли з Єгипту з Мойсеєм?
17 На кого ж Він був обурений сорок років? Чи не на тих, які згрішили й чиї кості полягли в пустелі?
18 Кому присягав, що не ввійдуть до Його відпочинку, як не тим, хто не послухався?
19 І ми бачимо, що вони не змогли увійти через своє невірство!
Слухати Послання до Євреїв розділ 4 без музики сучасний переклад

Слухати Послання до Євреїв розділ 4 сучасний переклад без музики

Слухати Послання до Євреїв розділ 4 сучасний переклад з текстом

1 Тому, поки діє обітниця ввійти до Його відпочинку, біймося, аби не здалося комусь із вас, що він запізнився.
2 Адже ми, як і вони, одержали Добру Звістку, але слово, яке слухали, не принесло їм користі, бо не слухали з вірою.
3 Ми, які повірили, входимо до відпочинку, як Він провістив: Я присягнув у Моєму гніві, що не ввійдуть до Мого відпочинку, — хоча діла Його були закінчені при створенні світу.
4 Тому що сказав десь про сьомий день ось так: І відпочив Бог сьомого дня від усіх Своїх діл.
5 І знову тут: Не ввійдуть до Мого відпочинку.
6 Отже, виходить, що деякі ввійшли до нього, а ті, хто раніше одержав Добру Звістку, не ввійшли через непослух.
7 І знову призначає якийсь день — сьогодні, — кажучи через Давида по багатьох роках те, про що раніше говорилося: Сьогодні, коли почуєте Його голос, не зробіть закам’янілими ваші серця.
8 Якби Ісус Навин дав їм відпочинок, то не говорив би після цього про інший день.
9 Тому для народу Божого залишається суботній відпочинок,
10 бо хто увійшов до Його відпочинку, той і відпочив від своїх діл, як Бог від Своїх.
11 Тож поспішімо увійти до того відпочинку, щоби хтось не впав у непокору за тим же прикладом.
12 Адже Слово Боже — живе й діяльне, гостріше від усякого двосічного меча: воно проникає аж до поділу душі й духа, суглобів і мозку кісток, судить думки й наміри серця.
13 І немає створіння, яке б сховалося від Нього, але все оголене й відкрите перед Його очима, — Йому дамо звіт!
14 Тому, маючи великого Первосвященика, Який пройшов небеса, — Ісуса, Божого Сина, — тримаймося визнання.
15 Адже маємо не Такого Первосвященика, Який не може співчувати нашим слабкостям, але Який подібно до нас був випробуваний у всьому, за винятком гріха.
16 Тому приступаймо сміливо до престолу благодаті, щоб одержати милість і знайти благодать для своєчасної допомоги.
Слухати Послання до Євреїв розділ 5 без музики сучасний переклад

Слухати Послання до Євреїв розділ 5 сучасний переклад без музики

Слухати Послання до Євреїв розділ 5 сучасний переклад з текстом

1 Оскільки кожний первосвященик, який вибирається з‑поміж людей, настановляється для людей у Божих справах, аби приносити дари та жертви за гріхи,
2 щоб міг співчувати необізнаним і тим, які заблукали, адже й сам оточений неміччю, —
3 і тому він повинен як за людей, так і за себе приносити жертви за гріхи.
4 Та ніхто сам по собі не приймає честі, а тільки тоді, коли покликаний Богом, — як Аарон.
5 Так і Христос не Сам Себе прославив, аби стати Первосвящеником, але Той, Хто сказав Йому: Ти — Мій Син, Я сьогодні породив Тебе.
6 І в іншому місці говорить: Ти — Священик навіки, за чином Мелхиседека.
7 Він, перебуваючи у Своєму тілі, з великим риданням і слізьми заніс благання і молитви до Того, Хто може спасти Його від смерті, й був вислуханий за благочестя;
8 хоча був Він Сином, проте навчився послуху через те, що постраждав.
9 Досягнувши досконалості, Він став причиною вічного спасіння для всіх, хто Йому покірний, —
10 і Бог назвав Його Первосвящеником за чином Мелхиседека.
11 Про це нам слід було би багато що сказати, та нелегке воно, щоб висловити, оскільки ви стали нездатними слухати.
12 Адже ви, з огляду на вік, мали би бути вчителями, однак знову потребуєте, щоби хтось вас навчав початкових принципів слів Божих, — потребуєте молока, а не твердої їжі.
13 Адже кожний, хто вживає молоко, ще недосвідчений у слові праведності, оскільки є немовлям.
14 А тверда їжа — для дорослих, які мають вироблені звичкою почуття розрізняти добро і зло.
Слухати Послання до Євреїв розділ 6 без музики сучасний переклад

Слухати Послання до Євреїв розділ 6 сучасний переклад без музики

Слухати Послання до Євреїв розділ 6 сучасний переклад з текстом

1 Тому, залишивши початки Христового вчення, скеруймо себе до досконалості, щоби знову не покладати основу: покаяння від мертвих діл та віри в Бога,
2 науки про хрещення, про покладання рук, про воскресіння мертвих і вічний суд.
3 І це зробимо, якщо Бог дозволить.
4 Адже неможливо, щоб ті, які раз були просвічені й скуштували небесного дару, стали співучасниками Святого Духа,
5 скуштували доброту Божого Слова, силу майбутнього віку,
6 і відпали, аби знову обновлятися для покаяння, повторно розпинаючи в собі та зневажаючи Божого Сина!
7 Бо земля, що напилася дощу, який її часто зрошує, і родить корисну зелень тим, котрі її обробляють, — одержує благословення від Бога.
8 А та, що зростила терня і бур’ян, — не потрібна і близька до прокляття; її кінець — спалення.
9 Улюблені, хоча ми так і говоримо, але ми впевнені, що з вами справи кращі й що ви тримаєтеся спасіння.
10 Адже Бог не є несправедливий, щоби забути ваше діло і [працю] любові, яку ви виявили Його Імені, послуживши і продовжуючи служити святим.
11 Тож бажаємо, щоб кожний з вас аж до кінця виявляв ту саму дбайливість для повної певності надії,
12 аби ви не розлінилися, а наслідували тих, які вірою і терпінням успадковують обітниці.
13 Коли Бог давав обітницю Авраамові, не маючи ким більшим поклястися, поклявся Собою,
14 кажучи: Я поблагословлю тебе вельми і дуже розмножу!
15 Тож, будучи довготерпеливим, він одержав обітницю.
16 Люди клянуться вищим, адже клятва для підтвердження кладе край усякої їхньої незгоди.
17 Тим більше Бог, бажаючи показати спадкоємцям обітниці незмінність Своєї волі, дав клятву,
18 щоби через ті дві незмінні речі, в яких неможливо, аби Бог сказав неправду, ухопившись за надію, що перед нами, ми, котрі знайшли захист, мали велику втіху.
19 Вона, немов якір для душі, міцний і надійний, що входить усередину, за внутрішню завісу,
20 куди, як предтеча, увійшов задля нас Ісус, ставши навіки Первосвящеником за чином Мелхиседека.
Слухати Послання до Євреїв розділ 7 без музики сучасний переклад

Слухати Послання до Євреїв розділ 7 сучасний переклад без музики

Слухати Послання до Євреїв розділ 7 сучасний переклад з текстом

1 Адже цей Мелхиседек, цар Салимський, священик Бога Всевишнього, зустрів Авраама, коли той повертався з бою з царями, і благословив його.
2 Авраам же виділив йому десятину з усього; він, ім’я якого насамперед означає «цар праведності», потім уже «цар Салимський», тобто «цар миру», —
3 без батька, без матері, без родоводу, не має ані початку днів, ані кінця життя; він — подібний до Божого Сина — назавжди залишається священиком.
4 Бачите, який великий той, кому патріарх Авраам дав десятину з найкращої здобичі!
5 Ті з синів Левія, які одержують священство, мають заповідь за Законом: брати десятину від людей, тобто від своїх братів, хоч і вони з роду Авраама.
6 А той, хто не був з їхнього роду, взяв десятину від Авраама і поблагословив того, котрий мав обітниці.
7 Без жодного заперечення: менше благословляється більшим.
8 Отже, тут десятини одержують смертні люди, а там — Той, про кого засвідчено, що Він живий.
9 Тож, так би мовити, і Левій, який бере десятини, дав через Авраама десятину,
10 оскільки він ще не народився від батька, коли його зустрів Мелхиседек.
11 Отже, якби досконалість була через левітське священство, адже через нього народ одержав Закон, то чому мав з’явитися ще інший Священик за чином Мелхиседека, а не названий за чином Аарона?
12 Це тому, що зі зміною священства потрібно, щоби змінився і Закон.
13 Адже Той, про Кого йде мова, належав до іншого племені, з якого ніхто не мав участі в жертовнику.
14 Бо ж відомо, що наш Господь походив від Юди, а про це плем’я Мойсей нічого не говорив щодо священства.
15 Це стає ще яснішим, коли за подобою Мелхиседека з’являється інший Священик,
16 Який став таким не за Законом тілесної заповіді, а за силою незнищенного життя.
17 Тому що є свідчення: Ти — Священик навіки за чином Мелхиседека.
18 Отже, попередня заповідь скасовується через її немічність і некорисність,
19 бо Закон нічого не вдосконалив, тож нововведене — краща надія, якою ми наближаємося до Бога.
20 І оскільки це не без клятви, бо ті стали священиками без клятви, —
21 Цей же — з клятвою Того, Хто до Нього каже: Поклявся Господь і не розкається, що Ти — Священик навіки [за чином Мелхиседека], —
22 то настільки й Ісус став запорукою кращого Завіту.
23 Крім того, тих священиків було багато, оскільки смерть не давала залишатися їм,
24 а Цей, перебуваючи вічно, має священство нескінченне.
25 Тому, будучи завжди живим, Він може завжди спасати тих, хто приходить до Бога через Нього, аби заступатися за них.
26 Такого потрібно було нам Первосвященика: святого, невинного, непричетного до зла, відділеного від грішників, вищого за небо.
27 Він не має потреби щодня, як первосвященики, приносити жертви, — спочатку за Свої гріхи, а потім за гріхи народу, бо Він це зробив один раз, принісши Самого Себе.
28 Адже Закон велів наставляти первосвящениками людей, які мають немочі, а слово клятви, що після Закону, настановило навіки досконалого Сина.
Слухати Послання до Євреїв розділ 8 без музики сучасний переклад

Слухати Послання до Євреїв розділ 8 сучасний переклад без музики

Слухати Послання до Євреїв розділ 8 сучасний переклад з текстом

1 У тому, про що я веду мову, головним є ось що: ми маємо такого Первосвященика, Який сів на небі праворуч престолу Величності.
2 Він — Служитель святині та істинного намету, який поставив Господь, а не людина.
3 Адже кожний первосвященик настановляється на те, аби приносити дари й жертви, тому й потрібно, щоб і Він мав що принести.
4 Тому, коли б Він був на землі, то не був би священиком, адже є ті, які приносять дари за Законом,
5 які служать образові й тіні небесного, як було вказано Мойсеєві, коли мав спорудити намет: Пильнуй, кажу, зроби все за зразком, який був показаний тобі на горі!
6 А тепер Він прийняв значно краще служіння, оскільки Він є Посередником кращого Завіту, узаконеного на кращих обітницях.
7 Бо якщо б перший Завіт був бездоганним, то для другого не шукалося б місця.
8 Докоряючи їм, Він говорить: Ось надходять дні, — мовить Господь, — коли з домом Ізраїля і з домом Юди Я укладу Новий Завіт, —
9 не за Завітом, який Я уклав з їхніми батьками того дня, коли взяв Я їх за руку, щоб вивести їх з Єгипетської землі. Оскільки вони порушили Мій Завіт, то і Я їх покинув, — каже Господь.
10 Ось Завіт, який Я укладу з домом Ізраїля по тих днях, — говорить Господь, — Мої Закони Я вкладу в їхній розум, напишу їх на їхніх серцях і буду для них Богом, а вони будуть для Мене народом.
11 І ніхто не буде навчати свого ближнього та свого брата, кажучи: Пізнай Господа! — бо всі вони пізнають Мене, від малого до великого.
12 Тому що Я буду милосердний до їхньої неправедності й більше не згадаю їхніх гріхів [та їхнього беззаконня].
13 Коли йде мова про «новий», то тим самим перший Він визнав «старим», а те, що стає давнім і старіє, близьке до зотління.
Слухати Послання до Євреїв розділ 9 без музики сучасний переклад

Слухати Послання до Євреїв розділ 9 сучасний переклад без музики

Слухати Послання до Євреїв розділ 9 сучасний переклад з текстом

1 Отже, перший Завіт мав постанови, служіння та земну святиню.
2 Тож був збудований перший намет, у якому були світильник, стіл і хліби покладання, який називається Святе.
3 За другою заслоною — намет, що називається Святе Святих;
4 він мав золоту кадильницю, ковчег Завіту, повністю покритий золотом, у якому містилася золота посудина, в якій була манна, розквітла палиця Аарона і скрижалі Завіту.
5 А над ним — херувими слави, які затінюють престол благодаті, про що нині не час говорити докладно.
6 Згідно з установленням, до першого намету постійно входили священики, щоб виконувати служіння;
7 до другого — один раз на рік входив лише первосвященик, не без крові, яку приносив за себе і за гріхи народу.
8 Святий Дух засвідчує те, що дорога до святині ще не відкрита, доки стоїть перший намет.
9 Він — образ теперішнього часу, в якому приносяться дари й жертви, які не можуть зробити досконалим сумління того, хто служить;
10 які відносяться тільки до їжі, напоїв, різних обмивань, постанов щодо тіла, і залишаються до часу виправлення.
11 А Христос, Первосвященик майбутніх благ, прийшов через більший, досконаліший, нерукотворний намет, тобто неземної будови;
12 і не завдяки крові козлів і телят, а завдяки власній крові Він увійшов один раз до святині й здійснив вічне викуплення.
13 Бо якщо кров козлів і телят та з водою змішаний попіл телиці, коли ним покропити, освячує нечистих для очищення тіла,
14 то наскільки більше кров Христа, Який вічним Духом приніс Себе, непорочного, Богові, очистить наше сумління від мертвих діл, щоб ми служили Живому Богові!
15 І тому Він є Посередником Нового Завіту, щоби через смерть для викуплення від переступів першого Завіту покликані одержали обітницю вічної спадщини.
16 Тому що де є заповіт, там має бути смерть заповітника,
17 адже заповіт вступає в силу після його смерті й не має жодної вартості, поки живе заповітник.
18 Тож і перший Завіт був освячений не без крові.
19 Адже Мойсей, проголосивши всім людям усі заповіді за Законом і взявши кров козлів і телят, — разом з водою, червоною вовною та гісопом — покропив і саму книгу, і весь народ,
20 промовляючи: Це кров Завіту, що його заповів вам Бог.
21 І намет, і весь посуд для служіння також окропив кров’ю.
22 І відтоді все за Законом очищається кров’ю, і без пролиття крові немає прощення.
23 Отже, треба було, щоби подоби небесних речей отак очищалися, а саме небесне — жертвами, які кращі від цих.
24 Адже Христос увійшов не в рукотворну святиню, яка відображала істинну, але в саме небо, щоб тепер з’явитися перед Божим обличчям за нас.
25 І не для того, аби багато разів приносити Себе, як первосвященик, входячи щороку до святині з чужою кров’ю, —
26 у такому випадку від створення світу Він мав би багато разів страждати. Тепер же Він з’явився один раз наприкінці віків, щоб Своєю жертвою усунути гріх.
27 І так, як призначено людям один раз померти, а потім суд,
28 так і Христос: один раз приніс Себе, аби понести гріхи багатьох; другий же раз Він з’явиться не задля гріха, а тим, які очікують Його на спасіння [через віру].
Слухати Послання до Євреїв розділ 10 без музики сучасний переклад

Слухати Послання до Євреїв розділ 10 сучасний переклад без музики

Слухати Послання до Євреїв розділ 10 сучасний переклад з текстом

1 Адже Закон, маючи тінь майбутніх благ, а не сам образ речей, не може ніколи тими самими жертвами, які щороку постійно приносяться, зробити досконалими тих, які приходять.
2 Інакше вони перестали б приноситися, бо в тих, які здійснюють служіння і які раз очистилися, не було би більше жодного усвідомлення гріхів.
3 Але в них — щорічне нагадування про гріхи,
4 оскільки неможливо, щоб кров телят і козлів усувала гріхи.
5 Тому, входячи у світ, Він каже: Жертв і приношень Ти не схотів, але Ти підготував Мені тіло.
6 Всепалення і жертви за гріх Тобі не до вподоби.
7 Тоді Я сказав: Ось іду, — на початку книги написано про Мене, — щоб виконати, Боже, Твою волю.
8 Сказавши спочатку, що ні жертв, ні приношень, ні всепалень за гріхи, які приносяться, згідно із Законом, — не забажав Ти і не вподобав Собі,
9 а потім додав: Ось іду, щоб виконати волю Твою. Він скасовує перше, щоби поставити друге.
10 Згідно з цією волею ми освячені одноразовим принесенням тіла Ісуса Христа.
11 І кожний священик стояв щоденно на служінні, аби багато разів приносити ті самі жертви, які ніколи не можуть усунути гріхів.
12 Він же, принісши один раз жертву за гріхи, назавжди сів праворуч Бога,
13 далі очікуючи, доки Його вороги не будуть покладені до підніжка Його ніг.
14 Адже одним принесенням Він назавжди вдосконалив тих, які освячуються.
15 Свідчить нам і Дух Святий, згідно зі сказаним:
16 Оце Завіт, який Я укладу з ними по тих днях, — говорить Господь, — дам Мої Закони в їхні серця і запишу їх у їхній розум,
17 і більше не згадаю їхніх гріхів та їхнього беззаконня!
18 А де є прощення їх, там вже немає приношення за гріх.
19 Тому, брати, маючи відвагу входити до святині через кров Ісуса —
20 новою і живою дорогою, яку Він відкрив нам через завісу, тобто через Своє тіло, —
21 і маючи Великого Священика в Божому домі,
22 приступаймо з щирим серцем, у повноті віри, очистивши серця від недоброго сумління, обмивши тіла чистою водою.
23 Непохитно тримаймося визнання надії, адже вірний Той, Хто обіцяв.
24 Будьмо уважні один до одного, заохочуймо до любові та добрих діл;
25 не залишаймо своїх зібрань, як то деякі ввели у звичку, але заохочуймо один одного, і тим більше, чим більше бачите, що наближається день.
26 Адже коли ми добровільно грішимо після того, як одержали пізнання істини, то за гріхи немає більше жертви,
27 а є якесь страшне очікування суду і палаючого вогню, що має пожерти противників.
28 Як хто відрікся Закону Мойсея, той без милосердя гине при двох або трьох свідках.
29 Зважте, наскільки суворішого покарання заслужить той, хто потоптав Божого Сина, хто не пошанував крові Завіту, якою освятився, хто зневажив Духа благодаті?
30 Ми знаємо Того, Хто сказав: У Мене — помста, і Я відплачу, — [говорить Господь]. І знову: Господь судитиме Свій народ.
31 Страшно попасти в руки Живого Бога!
32 Тож згадуйте минулі дні, коли ви, просвітившись, витерпіли великий подвиг страждань:
33 або будучи виставленими на посміховисько та знущання, або ж як спільники тих, які опинилися в такому становищі.
34 Адже ви терпіли разом із в’язнями, з радістю приймали розграбування вашого майна, знаючи, що маєте для себе краще і вічне майно [на небі].
35 Тому не залишайте вашої відваги, оскільки вона варта великої нагороди.
36 Вам потрібна терпеливість, щоб виконати Божу волю і одержати обітницю.
37 Адже ще трохи, дуже недовго — і прийде Той, Хто йде, — і не забариться.
38 Праведний Мій житиме вірою, а коли відступить, то Моя душа не матиме вподобання в ньому.
39 Ми ж не з тих, які відступають на загибель, але з тих, які вірять для спасіння душі.
Слухати Послання до Євреїв розділ 11 без музики сучасний переклад

Слухати Послання до Євреїв розділ 11 сучасний переклад без музики

Слухати Послання до Євреїв розділ 11 сучасний переклад з текстом

1 Віра є підставою для надії, те, що переконує про речі, недоступні для споглядання.
2 Нею були засвідчені стародавні.
3 Вірою розуміємо, що віки були створені Божим Словом, так що з невидимого постало видиме.
4 Вірою Авель приніс Богові кращу, ніж Каїн, жертву, якою засвідчено, що він праведний, бо про його дари засвідчив Бог; нею він і після смерті промовляє.
5 Вірою Енох був перенесений, щоб не побачити смерті; і його не знайшли, тому що Бог його переніс. Адже перед перенесенням було засвідчено, що він догодив Богові.
6 Без віри неможливо догодити Богові. Тим, які приходять до Бога, треба вірити, що Він є і що винагороджує тих, які Його шукають.
7 Вірою Ной, одержавши об’явлення про те, чого ще не бачив, зі страхом зробив ковчег для спасіння свого дому, чим осудив увесь світ і став спадкоємцем тієї праведності, що походить з віри.
8 Вірою Авраам, коли був покликаний іти на місце, яке мав одержати в спадок, — послухався і пішов, не знаючи, куди йде.
9 Вірою прибув до обіцяної землі, немов до чужої, оселившись у шатрах з Ісааком і Яковом — співспадкоємцями тієї самої обітниці,
10 тому що він очікував міста з підвалинами, творцем і будівничим якого є Бог.
11 Вірою ж і сама Сарра, будучи неплідною, дістала силу зачати і [народила], незважаючи на похилий вік, оскільки вважала вірним Того, Хто обіцяв.
12 І тому від одного — і до того ж змертвілого — народилося так багато, наче зірок на небі, наче незліченного піску край моря.
13 Всі вони повмирали у вірі, не одержавши обітниць, але здалека побачили їх і привітали, визнаючи, що вони є чужинцями і приходьками на землі.
14 Адже ті, які так кажуть, визнають, що шукають батьківщини.
15 А якби пам’ятали ту батьківщину, звідки вийшли, то мали б нагоду повернутися.
16 Нині ж кращої бажають, тобто небесної. Тому Бог не соромиться називати Себе їхнім Богом, адже Він приготував їм місто.
17 Авраам, будучи випробовуваний вірою, привів Ісаака і, маючи обітниці, приносив у жертву єдинородного сина;
18 йому було сказано, що в Ісаакові назветься твій нащадок.
19 Оскільки він зрозумів, що Бог має силу воскресити з мертвих, тому й одержав його як прообраз.
20 Вірою в майбутнє поблагословив Ісаак Якова та Ісава.
21 Вірою Яків, помираючи, поблагословив кожного з Йосифових синів і схилився на руків’я свого посоха.
22 Вірою Йосиф, помираючи, нагадував про вихід синів Ізраїля і зробив заповіт про свої кості.
23 Вірою Мойсей, коли народився, три місяці був переховуваний своїми батьками, адже побачили вони, що дитя гарне, тож не злякалися наказу царя.
24 Вірою Мойсей, коли виріс, відмовився називатися сином дочки фараона;
25 він краще зволів терпіти з Божим народом, ніж тимчасово мати насолоду від гріха.
26 Він уважав наругу Христа за більше багатство, ніж скарби Єгипту, тому що споглядав на нагороду.
27 Вірою він покинув Єгипет, не злякавшись гніву царя, адже стояв непохитно, як той, хто бачить Невидимого.
28 Вірою справив він Пасху й пролиття крові, аби той, хто вигублював первістків, не торкнувся їх.
29 Вірою перейшли Червоне море, наче суходіл, на що спокусилися і єгиптяни, та потонули.
30 Вірою впали по семиденному обході єрихонські мури.
31 Вірою повія Рахав, прийнявши з миром розвідників, не загинула з невірними.
32 І що ще скажу? Адже мені забракне часу, як розповідатиму про Гедеона, Варака, Самсона, Єфтая, Давида, Самуїла та про інших пророків,
33 які вірою перемогли царства, чинили справедливість, одержали обітниці, замкнули лев’ячі пащі,
34 згасили силу вогню, втекли від вістря меча, одужали від недуги, були сильними у війні, обернули до втечі полки чужинців.
35 Жінки одержували своїх померлих через воскресіння; інші були закатовані, не отримавши звільнення, щоб осягнути краще воскресіння.
36 Ще інші зазнали знущань і побоїв, а також кайданів і ув’язнення.
37 Їх каменували, перепилювали навпіл, вони вмирали, зарубані мечем, тинялися в овечих і козячих шкурах — збідовані, знедолені, покривджені.
38 Ті, яких світ не був гідний, тинялися в пустелях, у горах, у печерах, в земних яругах.
39 І всі вони, засвідчені вірою, не одержали обітниці,
40 оскільки Бог передбачив для нас щось краще, щоб вони не без нас досягли завершення.
Слухати Послання до Євреїв розділ 12 без музики сучасний переклад

Слухати Послання до Євреїв розділ 12 сучасний переклад без музики

Слухати Послання до Євреїв розділ 12 сучасний переклад з текстом

1 Тому й ми, маючи довкола себе таку велику хмару свідків, відкиньмо всяку гордість та гріх, що нас легко обплутує, з терпінням прямуймо до тієї боротьби, яка перед нами,
2 дивлячись на Проводиря і Вершителя віри, на Ісуса, Який, незважаючи на сором, замість належної Йому радості перетерпів хрест і сів праворуч Божого престолу.
3 Подумайте ж про Того, Хто від грішників перетерпів таку наругу над Собою, щоб ви не знемоглися та не ослабли вашими душами.
4 Ви ще не боролися до крові, воюючи з гріхом.
5 І забули про заклик, що звернений до вас як до синів: Сину мій, не нехтуй Господніми картаннями і не падай духом, коли Він докоряє.
6 Адже кого Господь любить, того й карає, і б’є кожного сина, якого приймає.
7 Якщо зазнаєте докору, то з вами Бог поводиться, як із синами. Хіба є такий син, якого батько не картає?
8 Якщо ж ви залишаєтеся без картання, якого зазнавали всі, тоді ви незаконні діти, а не сини.
9 До того ж ми мали наших тілесних батьків, які карали, і ми соромилися, то чи не значно більше повинні коритися Отцеві духів, аби жити?
10 Ті — на короткий час нас карали, коли вважали це за потрібне, а Цей — для нашої користі, щоб ми стали учасниками Його святості.
11 Усяке ж покарання в даний час не здається радістю, але смутком; та згодом ті, які навчені ним, приносять мирний плід праведності.
12 Тому випростайте опущені руки і знеможені коліна,
13 і стежки для ваших ніг зробіть прямими, аби кульгаве не збочило, але радше щоб виправилося.
14 Майте мир з усіма і святість, без яких ніхто не побачить Господа.
15 Пильнуйте, щоб ніхто не був позбавлений Божої благодаті, аби хто не наробив прикрощів, коли випустить гіркий корінь, та щоб ним багато хто не опоганився;
16 аби не був хто блудником або нечестивим, як Ісав, який за одну страву віддав своє первородство.
17 Тож знайте, що й тоді, коли він забажав успадкувати благословення, — був відкинутий, хоча зі слізьми його шукав, бо не знайшов можливості покаятися.
18 Адже ви приступили не [до гори], до котрої можна доторкнутися, ні до палаючого вогню, і хмари, і темряви, і бурі,
19 і звука сурми, і голосу мови; його почувши, вони просили, аби більше не звучало до них слово,
20 тому що не могли знести наказу: Коли б і тварина доторкнулася до гори, то нехай буде побита камінням!
21 І таким страшним було те видовище, що Мойсей сказав: Я наляканий і тремчу.
22 Але ви приступили до гори Сіон, до міста Живого Бога, до небесного Єрусалима, до десятків тисяч ангелів, до торжества,
23 до Церкви первістків, записаних на небі, до Бога — Судді всіх, до духів праведників, які досягли досконалості,
24 до Посередника Нового Завіту — Ісуса — і до крові очищення, яка краще промовляє від крові Авеля.
25 Пильнуйте, аби не відректися Того, Хто говорить. Якщо ті, котрі зреклися того, хто пророкував на землі, не уникнули кари, то тим більше ми, коли зрікаємося Того, Хто з неба,
26 і голос Якого тоді захитав землею, і Який тепер обіцяв, кажучи: Ще раз Я захитаю не тільки землею, але й небом.
27 Оце «ще раз» означає заміну того, що хитається, як такого, що створене, аби залишилося непохитним.
28 Тому, одержуючи непохитне Царство, маємо благодать, якою служимо до вподоби Богові з побожністю і страхом.
29 Адже наш Бог — це нищівний вогонь.
Слухати Послання до Євреїв розділ 13 без музики сучасний переклад

Слухати Послання до Євреїв розділ 13 сучасний переклад без музики

Слухати Послання до Євреїв розділ 13 сучасний переклад з текстом

1 Нехай утверджується братолюбність!
2 Не забувайте гостинності, бо завдяки їй деякі, не відаючи, гостинно прийняли ангелів.
3 Пам’ятайте про в’язнів, наче з ними ув’язнені, — про тих, які страждають, бо й ви самі перебуваєте в тілі.
4 Шлюб у всіх нехай буде у великій пошані, й ложе незаплямоване, а розпусників і перелюбників судитиме Бог.
5 У поведінці будьте не грошолюбні, задоволені тим, що маєте. Бо Він сказав: Я тебе не покину і не відступлю від тебе!
6 Тому ми відважуємося говорити: Господь — мені помічник, тож я не боятимусь. Що зробить мені людина?
7 Згадуйте ваших наставників, які проповідували вам Боже Слово, і, дивлячись на кінець їхнього життя, наслідуйте їхню віру.
8 Ісус Христос учора, сьогодні й навіки Той Самий!
9 Не піддавайтеся різним чужим вченням. Адже добре підкріпляти серця благодаттю, а не стравами, від чого не отримали користі ті, які так живуть.
10 Маємо жертовника, з якого не мають права їсти ті, які служать наметові.
11 Адже тіла тих тварин, кров яких за гріх первосвященик вносить до Святого, спалюються поза табором.
12 Тому й Ісус, щоб освятити народ Своєю кров’ю, постраждав поза брамою.
13 Тож виходьмо до Нього поза табір, несучи Його наругу,
14 бо ми не маємо тут постійного міста, але шукаємо майбутнього.
15 Отже, через Нього завжди приносьмо жертву хвали Богові, тобто плід уст, що прославляють Його Ім’я.
16 Не забувайте про доброчинність і спілкування, бо такі жертви до вподоби Богові.
17 Слухайтеся ваших наставників, підкоряйтеся їм, тому що вони дбають про ваші душі, оскільки мають дати звіт. Хай же вони роблять це з радістю, а не із зітханням, адже це для вас не корисне.
18 Моліться за нас, бо ми переконані, що маємо добре сумління, в усьому бажаючи поводитися чесно.
19 Особливо ж прошу робити це, щоб я швидше був повернений вам.
20 А Бог миру, Який кров’ю вічного Завіту підняв з мертвих Великого Пастиря овець — Господа нашого Ісуса,
21 нехай удосконалить вас у всякому доброму ділі, аби виконати Його волю, здійснюючи у вас усе, що Йому до вподоби, — через Ісуса Христа, Якому слава навіки‑віків! Амінь.
22 Прошу вас, брати: прийміть слова втіхи. Адже я, стисло написавши, послав вам.
23 Знайте, що наш брат Тимофій звільнений, — і я разом з ним; якщо він незабаром прийде, то я вас побачу.
24 Вітайте всіх ваших наставників та всіх святих. Вітають вас ті, хто в Італії.
25 Благодать з усіма вами! [Амінь].