Біблія онлайн Новий Завіт Євангелія від Матвія Розділи з 1 по 28 сучасний переклад

Слухати Євангелія від Матвія розділ 1 без музики сучасний переклад

Слухати Євангелія від Матвія розділ 1 сучасний переклад без музики

Слухати Євангелія від Матвія розділ 1 сучасний переклад з текстом

1 Книга родоводу Ісуса Христа, Сина Давидового, Сина Авраамового.
2 Авраам породив Ісаака. Ісаак породив Якова. Яків породив Юду та братів його.
3 Юда породив Фареса і Зару від Тамари. Фарес породив Есрома. Есром породив Арама.
4 Арам породив Амінадава. Амінадав породив Наассона. Наассон породив Салмона.
5 Салмон породив Вооза від Рахави. Вооз породив Овида від Рути. Овид породив Єссея.
6 Єссей породив царя Давида. А [цар] Давид породив Соломона від дружини Урія.
7 Соломон породив Ровоама. Ровоам породив Авію. Авія породив Асафа.
8 Асаф породив Йосафата. Йосафат породив Йорама. Йорам породив Озію.
9 Озія породив Йоатама. Йоатам породив Ахаза. Ахаз породив Єзекію.
10 Єзекія породив Манассію. Манассія породив Амоса. Амос породив Йосію.
11 Йосія породив Єхонію та його братів під час вавилонського переселення.
12 А після вавилонського переселення Єхонія породив Салатиїла. Салатиїл породив Зоровавеля.
13 Зоровавель породив Авіюда. Авіюд породив Еліякима. Еліяким породив Азора.
14 Азор породив Садока. Садок породив Ахима. Ахим породив Еліюда.
15 Еліюд породив Елеазара. Елеазар породив Маттана. Маттан породив Якова.
16 Яків породив Йосипа, чоловіка Марії, від якої народився Ісус, названий Христом.
17 Усіх же поколінь, від Авраама до Давида, було чотирнадцять поколінь; і від Давида до вавилонського переселення — чотирнадцять поколінь; і від вавилонського переселення до Христа — ще чотирнадцять поколінь.
18 А народження Ісуса Христа відбулося так. Коли Його мати Марія була заручена з Йосипом, перш ніж вони зійшлися, виявилося, що вона мала в лоні від Духа Святого.
19 А Йосип, її чоловік, будучи праведним і не бажаючи її ославити, вирішив таємно відпустити її.
20 Щойно він про це подумав, як ось Господній ангел з’явився йому уві сні, кажучи: Йосипе, сину Давидів, не бійся прийняти Марію, дружину свою, бо зачате в ній є від Духа Святого.
21 Вона ж народить Сина, і даси Йому ім’я Ісус, бо Він спасе Свій народ від його гріхів.
22 Це ж усе сталося, щоби збулося Господнє слово, сказане через пророка:
23 Ось, діва матиме в лоні та народить Сина, і дадуть Йому ім’я Емануїл, що означає: З нами Бог.
24 Прокинувшись від сну, Йосип вчинив так, як наказав йому Господній ангел, і прийняв свою дружину;
25 і не пізнав її, аж поки вона не народила Сина свого [первонародженого], і дав Йому ім’я Ісус.
Слухати Євангелія від Матвія розділ 2 без музики сучасний переклад

Слухати Євангелія від Матвія розділ 2 сучасний переклад без музики

Слухати Євангелія від Матвія розділ 2 сучасний переклад з текстом

1 Коли ж Ісус народився у Вифлеємі юдейському за днів царя Ірода, то до Єрусалима прийшли зі сходу мудреці,
2 запитуючи: Де Цар юдейський, Який народився? Бо ми побачили Його зорю на сході й прийшли поклонитися Йому.
3 Почувши це, цар Ірод занепокоївся, а з ним і весь Єрусалим;
4 тож зібравши всіх первосвящеників і книжниківнароду, він випитував у них, де б мав народитися Христос.
5 Вони ж сказали йому: У Вифлеємі юдейському, бо так написано пророком:
6 І ти, Вифлеєме, земле Юдина, нічим не менший серед інших володінь Юди, бо з тебе вийде Вождь, Який пастиме народ Мій, Ізраїля.
7 Тоді Ірод, таємно прикликавши мудреців, вивідав у них про час, коли з’явилася зоря,
8 і, пославши їх до Вифлеєма, сказав: Ідіть і докладно розвідайте про Дитя; коли ж знайдете, сповістіть мене, щоб і я пішов та поклонився Йому.
9 Вислухавши царя, вони пішли; і ось зоря, яку побачили на сході, йшла перед ними, доки не зупинилася над місцем, де було Дитя.
10 Побачивши зорю, вони зраділи дуже великою радістю.
11 І, увійшовши в дім, побачили Дитя з Його матір’ю Марією. Впавши на коліна, вони поклонилися Йому і, відкривши свої скарбниці, піднесли Йому дари — золото, ладан та миро.
12 Та, одержавши уві сні застереження не повертатися до Ірода, вони вирушили іншою дорогою до своєї країни.
13 Коли вони відійшли, то Господній ангел з’явився уві сні Йосипові й сказав: Вставай, візьми Дитя та Його матір і втікай до Єгипту; будь там, доки я тобі не скажу, бо Ірод буде розшукувати Дитя, щоб убити Його.
14 Тож, вставши, він узяв уночі Дитя та Його матір і вирушив до Єгипту.
15 І був там, поки не помер Ірод, аби збулося сказане Господом через пророка, який говорив: З Єгипту покликав Я Мого Сина.
16 Тоді Ірод, побачивши, що мудреці поглузували з нього, дуже розлютився і послав повбивати всіх дітей, які були у Вифлеємі та в усіх його околицях, — від двох років і менше, — за часом, про який вивідав у мудреців.
17 Таким чином збулося сказане пророком Єремією, який говорив:
18 У Рамі чути крик, [плач і] ридання, і велике голосіння: це Рахиль оплакує своїх дітей і не хоче втішитися, бо їх немає.
19 Коли помер Ірод, Господній ангел з’явився уві сні Йосипові в Єгипті
20 й промовив: Вставай, бери Дитя та Його матір і йди в землю Ізраїльську, бо повмирали ті, хто шукав душі Дитяти.
21 І той, вставши, взяв Дитя і Його матір та й прийшов до Ізраїльської землі.
22 Та, почувши, що в Юдеї замість свого батька Ірода царює Архелай, побоявся туди йти. Отримавши уві сні застереження, він пішов у Галилейські околиці,
23 а прибувши туди, поселився в місті, що має назву Назарет, аби збулося сказане пророками, що Він буде названий Назарянином.
Слухати Євангелія від Матвія розділ 3 без музики сучасний переклад

Слухати Євангелія від Матвія розділ 3 сучасний переклад без музики

Слухати Євангелія від Матвія розділ 3 сучасний переклад з текстом

1 Тими ж днями приходить Іван Хреститель проповідувати в Юдейській пустелі
2 і каже: Покайтеся, бо наблизилося Царство Небесне!
3 Він є тим, про кого говорив пророк Ісая, промовляючи: Голос волаючого в пустелі: Приготуйте дорогу Господу, вирівняйте стежки для Нього!
4 Сам же Іван мав одяг з верблюжої шерсті й шкіряний пояс довкола своїх стегон; їжею його була сарана та дикий мед.
5 Тоді виходив до нього Єрусалим, і вся Юдея, і вся околиця Йордану,
6 і, визнаючи свої гріхи, були хрещені ним у річці Йордані.
7 А коли він побачив, що багато фарисеїв і садукеїв приходять на хрещення до нього, то сказав їм: Поріддя гадюче, хто підказав вам втікати від майбутнього гніву?
8 Тож принесіть плід, гідний покаяння,
9 і не пробуйте говорити: Маємо батька Авраама. Бо кажу вам, що Бог може з цього каміння пробудити дітей Авраамові.
10 Сокира вже лежить біля коріння дерев, — усяке дерево, яке не приносить доброго плоду, зрубують і кидають у вогонь.
11 Отже, я хрещу вас водою на покаяння, а Той, Хто прийде після мене, сильніший за мене; Йому я недостойний нести взуття; Він вас хреститиме Духом Святим і вогнем.
12 У Його руці лопата, і Він очистить Свій тік та збере Свою пшеницю в засіки, а полову спалить невгасимим вогнем.
13 Тоді прийшов Ісус з Галилеї на Йордан до Івана, щоб у нього хреститися.
14 Іван же стримував Його, кажучи: Це мені потрібно від Тебе хреститися, а Ти йдеш до мене?
15 Відповідаючи, Ісус сказав йому: Облиш тепер, бо так належить нам виконати всю правду. Тоді Іван допустив Його.
16 Охрестившись, Ісус відразу вийшов з води. І ось відчинилися Йому небеса, і Він побачив Духа Божого, Який спускався, як голуб, та сходив на Нього.
17 І ось, почувся голос з неба: Це є Син Мій Улюблений, Якого Я вподобав.
Слухати Євангелія від Матвія розділ 4 без музики сучасний переклад

Слухати Євангелія від Матвія розділ 4 сучасний переклад без музики

Слухати Євангелія від Матвія розділ 4 сучасний переклад з текстом

1 Тоді Дух повів Ісуса в пустелю, аби диявол Його випробовував.
2 І Він, постивши сорок днів та сорок ночей, зрештою зголоднів.
3 І підійшов до Нього спокусник, і сказав: Якщо Ти — Син Божий, скажи, щоби це каміння стало хлібом.
4 У відповідь Він сказав: Написано: Не самим хлібом житиме людина, але кожним словом, що виходить з Божих уст.
5 Тоді диявол узяв Його до святого міста і поставив на наріжнику храму
6 та й каже: Якщо Ти — Божий Син, то кинься вниз, адже написано, що Своїм ангелам звелить, [щоб оберігали Тебе], і на руках піднесуть Тебе, щоб Ти не вдарив об камінь ногу Свою.
7 Відповів йому Ісус: Ще написано: Не спокушатимеш Господа, Бога свого.
8 Знову бере Його диявол на дуже високу гору, показує Йому всі царства світу та їхню славу
9 й каже: Усе це дам Тобі, якщо, впавши ниць, поклонишся мені.
10 Тоді Ісус відказує йому: Іди геть [від Мене], сатано! Адже написано: Господу, Богові своєму, поклонятимешся і Йому єдиному служитимеш!
11 Тоді залишив Його диявол; і ось ангели приступили й служили Йому.
12 Почувши, що Івана ув’язнено, [Ісус] відійшов у Галилею.
13 І, залишивши Назарет, Він прийшов і оселився в Капернаумі, що біля моря, в околицях Завулонових і Нефталимових,
14 щоби збулося сказане пророком Ісаєю, який сповіщав:
15 Земле Завулонова й земле Нефталимова, приморський шляху, по інший бік Йордану, Галилеє язичницька!
16 Народ, який сидів у темряві, побачив велике світло; і тим, хто сидить у країні смертної тіні, — їм засяяло світло.
17 Відтоді Ісус почав проповідувати, говорячи: Покайтеся, бо наблизилось Царство Небесне!
18 Коли Він проходив біля Галилейського моря, то побачив двох братів — Симона, який звався Петром, і Андрія, його брата, — які закидали сіті в море, оскільки були рибалками,
19 і каже їм: Ідіть за Мною, і зроблю вас ловцями людей.
20 Негайно ж, залишивши сіті, вони пішли за Ним.
21 І, відійшовши звідти, побачив інших двох братів: Якова Зеведеєвого та Івана, його брата; вони разом зі своїм батьком Зеведеєм лагодили в човні свої сіті, і Він покликав їх.
22 Залишивши човен і батька, вони відразу пішли за Ним.
23 Тож [Ісус] ходив по всій Галилеї, навчаючи в їхніх синагогах, проповідуючи Євангелію Царства та зцілюючи всяку недугу і всяку хворобу в народі.
24 І розійшлася про Нього чутка по всій Сирії, і привели до Нього всіх хворих на різні недуги, знеможених стражданнями, біснуватих, лунатиків і паралізованих, — і Він оздоровив їх.
25 І за Ним ішло багато людей з Галилеї, з Десятимістя, з Єрусалима, з Юдеї і Зайордання.
Слухати Євангелія від Матвія розділ 5 без музики сучасний переклад

Слухати Євангелія від Матвія розділ 5 сучасний переклад без музики

Слухати Євангелія від Матвія розділ 5 сучасний переклад з текстом

1 Побачивши юрбу, Ісус вийшов на гору; коли Він сів, до Нього підійшли Його учні.
2 І, відкривши Свої уста, Він навчав їх, промовляючи:
3 Блаженні убогі духом, бо їхнє Царство Небесне.
4 Блаженні ті, хто плаче, бо вони будуть потішені.
5 Блаженні лагідні, бо вони успадкують землю.
6 Блаженні голодні й спраглі праведності, бо вони наситяться.
7 Блаженні милосердні, бо вони помилувані будуть.
8 Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать.
9 Блаженні миротворці, бо вони синами Божими названі будуть.
10 Блаженні переслідувані за праведність, бо їхнє Царство Небесне.
11 Блаженні ви, коли будуть вас зневажати та переслідувати, і наговорюватимуть на вас усяке лукаве [слово], обмовляючи вас за Мене.
12 Радійте й веселіться, бо велика нагорода ваша на небесах, адже так само переслідували пророків, які були перед вами.
13 Ви — сіль землі. Якщо сіль втратить силу, то як зробити її солоною? Нінащо вона вже не буде більше придатна, хіба щоб викинути геть, аби топтали її люди.
14 Ви — світло для світу. Не можна сховати міста, що стоїть на горі.
15 І не запалюють світильника, аби поставити його під посудину, але ставлять на свічник, щоби світив усім, хто в домі.
16 Тож нехай сяє ваше світло перед людьми, щоб вони побачили ваші добрі діла й прославили Отця вашого, Який на небесах.
17 Не думайте, що Я прийшов відмінити Закон або Пророків. Я не прийшов відмінити, але сповнити.
18 Запевняю вас: доки будуть існувати небо й земля, жодна йота, жодна риска із Закону не зникне, — все збудеться.
19 Якщо хтось порушить одну з цих найменших заповідей і так навчить людей, — він найменшим назветься в Царстві Небесному, а хто виконає і навчить, той великим назветься в Царстві Небесному.
20 Тож кажу вам, що коли ваша праведність не перевищить праведності книжників і фарисеїв, то не ввійдете до Царства Небесного.
21 Ви чули, що було сказано прадавнім: Не вбивай, а коли хто вб’є, той підлягає суду.
22 А Я кажу вам, що кожний, хто гнівається на брата свого [безпідставно], підпадає під суд. Якщо хто скаже на свого брата: рака (виродок), — той підлягає верховному суду. А хто скаже: дурний, — той підпадає під вогняну геєну.
23 Отже, якщо принесеш свій дар до жертовника і там пригадаєш, що твій брат має щось проти тебе,
24 залиши там свій дар перед жертовником, піди спершу помирися зі своїм братом, а тоді вже приходь і принось свій дар.
25 Домовляйся швидко зі своїм противником, доки ти з ним на дорозі, щоби противник не видав тебе судді, а суддя [тебе не видав] слузі й не кинули тебе до в’язниці.
26 Запевняю тебе: не вийдеш звідти, доки не віддаси останнього кодранта.
27 Ви чули, що було сказано: Не чини перелюбу.
28 А Я кажу вам, що кожний, хто погляне на жінку, щоби пожадати її, той уже вчинив перелюб з нею у своєму серці.
29 Якщо ж твоє праве око спокушає тебе, — вийми його і кинь геть від себе, бо краще для тебе, щоби пропав один із твоїх членів, аніж щоб усе твоє тіло було вкинуте до геєни [вогняної].
30 І якщо твоя права рука спокушає тебе, — відрубай її і кинь геть від себе, бо краще для тебе, щоби загинув один із твоїх членів, аніж щоб усе твоє тіло було вкинуте до геєни.
31 Сказано було: Хто розведеться зі своєю дружиною, нехай дасть їй розвідного листа.
32 А Я кажу вам, що кожний, хто розлучається зі своєю дружиною, — за винятком випадку, спричиненого розпустою, — той штовхає її на перелюб; і хто одружується з розлученою, той чинить перелюб.
33 Знову, ви чули, що сказано було стародавнім: Не клянися неправдиво, а виконуй перед Господом клятви свої.
34 А Я кажу вам зовсім не клястися: ні небом, бо воно є Божим престолом,
35 ні землею, бо вона є підніжжям для Його ніг, ні Єрусалимом, бо це місто великого Царя;
36 не клянися і своєю головою, бо не можеш жодної волосини зробити ані білою, ані чорною.
37 Тож нехай же буде ваше слово «так» — так, «ні» — ні, а що більше цього, — те від лукавого.
38 Ви чули, що було сказано: Око за око і зуб за зуб.
39 А Я кажу вам не противитися злу; але якщо тебе хто вдарить у твою праву щоку, підстав йому й другу.
40 А тому, хто хоче з тобою судитися і забрати в тебе одяг, віддай йому й плаща.
41 Якщо хто примушуватиме тебе пройти одну верству, йди з ним дві.
42 Тому, хто просить у тебе щось, дай; і від того, хто хоче в тебе позичити, не відвертайся.
43 Ви чули, що було сказано: Люби ближнього свого і ненавидь свого ворога.
44 А Я кажу вам: Любіть ваших ворогів, [благословляйте тих, хто проклинає вас, робіть добро тим, хто ненавидить вас], і моліться за тих, які [кривдять і] переслідують вас,
45 щоби бути вам синами вашого Отця, Того, Хто на небі, Який Своєму сонцю велить сходити над злими і над добрими та посилає дощ на праведних і на неправедних.
46 Бо коли любите тих, хто вас любить, то яку нагороду від цього маєте? Хіба не те саме й митники роблять?
47 Коли вітаєте тільки ваших братів, то що особливого робите? Чи не так і язичники роблять?
48 Тож будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний.
Слухати Євангелія від Матвія розділ 6 без музики сучасний переклад

Слухати Євангелія від Матвія розділ 6 сучасний переклад без музики

Слухати Євангелія від Матвія розділ 6 сучасний переклад з текстом

1 Стережіться, не робіть ваших добрих вчинків перед людьми, щоб вони вас бачили, бо не будете мати нагороди від вашого Отця, Який на небесах.
2 Отже, коли даєш милостиню, не сурми перед собою, як це роблять лицеміри в синагогах та на вулицях, щоб їх прославляли люди. Запевняю вас: вони вже одержують свою нагороду.
3 А як ти даєш милостиню, хай твоя ліва рука не знає, що робить твоя права рука,
4 щоби твоя милостиня була в таємниці, — й твій Отець, Який бачить таємне, віддасть тобі [явно].
5 І коли молитеся, не будьте, як ті лицеміри, котрі люблять молитися в синагогах і, стоячи на перехрестях широких вулиць, щоби показатися людям. Запевняю вас: вони одержують свою нагороду.
6 Ти ж, коли молишся, ввійди до своєї кімнати і, замкнувши свої двері, помолися до свого Отця в тайні, — і твій Отець, Який бачить і таємне, віддасть тобі [явно].
7 Молячись, не говоріть багато, як ті язичники, бо думають, що завдяки своїй багатомовності будуть вислухані.
8 Отже, не уподібнюйтеся їм, бо ваш Отець знає, чого потребуєте, перш ніж ви попросите в Нього.
9 Тому‑то моліться так: Отче наш, Який на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє,
10 нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі;
11 хліб наш насущний дай нам сьогодні,
12 і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим,
13 і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. [Бо Твоє є Царство, і сила, і слава навіки. Амінь].
14 Бо коли ви прощаєте людям їхні переступи, простить і вам ваш Небесний Отець;
15 якщо ж не прощаєте людям [їхніх переступів], то й ваш Отець не простить вам ваших переступів.
16 Коли ж постите, не будьте такими, як лицеміри, які сумують, виснажують свої обличчя, щоби показати людям, що постять. Запевняю вас, що вони вже одержують свою нагороду.
17 Ти ж, коли постиш, намасти голову свою і вмий обличчя своє,
18 аби постити не напоказ людям, але таємно — своєму Отцеві; і твій Отець, Який бачить таємне, віддасть тобі явно.
19 Не збирайте собі скарбів на землі, де міль та іржа нищать, і де злодії підкопують і крадуть,
20 а збирайте собі скарби на небі, де ані міль, ані іржа не нищать, і де злодії не підкопують і не крадуть.
21 Адже де твій скарб, там буде і твоє серце.
22 Світильником для тіла є око. Тому, якщо твоє око буде чистим, все твоє тіло буде світлим,
23 а коли твоє око буде лукавим, то й усе твоє тіло буде темним. Отже, коли світло, яке в тобі, є темрявою, то яка ж велика тоді темрява!
24 Ніхто не може служити двом панам, оскільки, або одного зненавидить, а другого любитиме, або одного триматиметься, а іншим знехтує. Не можете служити Богові й мамоні.
25 Задля цього кажу вам: не журіться про своє життя, що будете їсти або що будете пити, ні про своє тіло, у що одягнетеся. Хіба душа не більша за їжу, а тіло — за одяг?
26 Погляньте на птахів небесних, які не сіють, не жнуть і в клуні не збирають, та ваш Небесний Отець годує їх; хіба ви не цінніші від них?
27 Хто ж із вас, турбуючись, може додати до свого росту хоч один лікоть?
28 І чого про одяг клопочетеся? Погляньте на польові лілеї, як вони ростуть: не працюють і не прядуть;
29 та кажу вам, що й Соломон у всій своїй славі не одягався так, як одна з них.
30 Якщо ж польову траву, яка сьогодні є, а завтра буде вкинута в піч, Бог так одягає, то чи не краще одягне вас, маловіри?
31 Тож не журіться і не говоріть: Що будемо їсти? Або: Що будемо пити? Чи: В що зодягнемося?
32 Адже цього всього язичники шукають. Бо ж знає ваш Отець Небесний, що цього всього потребуєте.
33 Шукайте перш за все Царства Божого і Його праведності, а це все вам додасться.
34 Отже, не журіться про завтрашній день, бо завтрашній день і сам про себе поклопочеться; вистачає дневі власних турбот.
Слухати Євангелія від Матвія розділ 7 без музики сучасний переклад

Слухати Євангелія від Матвія розділ 7 сучасний переклад без музики

Слухати Євангелія від Матвія розділ 7 сучасний переклад з текстом

1 Не судіть, щоб і вас не судили,
2 бо яким судом судите, таким будуть судити і вас; і якою мірою міряєте, такою буде відміряно і вам.
3 Чому ж бачиш скалку, що в оці твого брата, а колоди, яка в твоєму оці, не відчуваєш?
4 Або, як скажеш своєму братові: Дай, витягну скалку з твого ока, коли ось колода в твоєму оці?
5 Лицеміре, спочатку вийми колоду зі свого ока, а тоді побачиш, як вийняти скалку з ока брата твого.
6 Не давайте святого псам і не кидайте ваших перлин перед свинями, щоб не потоптали їх своїми ногами і, обернувшись, не розшарпали вас.
7 Просіть — і дасться вам; шукайте — і знайдете; стукайте — і відчинять вам.
8 Адже кожний, хто просить, — отримує, а той, хто шукає, — знаходить; і тому, хто стукає, — відчинять.
9 Чи ж є з‑поміж вас хтось такий, котрий, коли в нього син попросить хліба, подасть йому камінь?
10 Або, якщо попросить риби, подасть йому гадюку?
11 Тож якщо ви, будучи злими, вмієте добрі дари давати вашим дітям, то наскільки більше ваш Небесний Отець дасть добра тим, які просять у Нього?
12 Отже, все, що тільки бажаєте, щоби чинили вам люди, те чиніть їм і ви, бо в цьому Закон і Пророки.
13 Входьте вузькими ворітьми, бо широкі ті ворота й широка та дорога, що ведуть до загибелі, — і багато є тих, які ними входять,
14 але вузькі ті ворота й тісна та дорога, що ведуть до життя, — і мало є тих, хто їх знаходить.
15 Стережіться лжепророків, які приходять до вас в овечих шкурах, а всередині — хижі вовки.
16 За їхніми плодами впізнаєте їх. Хіба збирають виноград з тернини або смокви — з будяків?
17 Так усяке добре дерево родить добрі плоди, а погане дерево родить погані плоди.
18 Не може добре дерево поганих плодів родити, а погане дерево родити добрих плодів.
19 Кожне дерево, що не родить доброго плоду, зрубують і кидають у вогонь.
20 Тож за їхніми плодами пізнаєте їх.
21 Не кожний, хто каже Мені: Господи, Господи! — увійде до Царства Небесного, але той, хто виконує волю Мого Отця, Який на небесах.
22 Багато хто скаже Мені того дня: Господи, Господи, чи не Твоїм Ім’ям ми пророкували, чи не Твоїм Ім’ям бісів ми виганяли, чи не Твоїм Ім’ям численні чудеса творили?
23 Тоді скажу їм: Я ніколи не знав вас! Відійдіть від Мене ви, які чините беззаконня!
24 Отже, кожний, хто слухає ці Мої слова та виконує їх, буде подібний до чоловіка розумного, який збудував свій дім на скелі;
25 і линув дощ, і ринули ріки, і здійнялися вітри, й обрушилися на той дім, та він не впав, бо був заснований на скелі.
26 А кожний, хто слухає ці Мої слова, та не виконує їх, буде подібний до чоловіка нерозумного, який збудував свій дім на піску;
27 і линув дощ, і ринули ріки, і здійнялися вітри, й обрушилися на той дім, і він упав; і великим було падіння його.
28 І коли Ісус закінчив промовляти, простий люд дивувався з Його вчення,
29 тому що навчав їх, як Той, Хто має владу, а не як їхні книжники [та фарисеї].
Слухати Євангелія від Матвія розділ 8 без музики сучасний переклад

Слухати Євангелія від Матвія розділ 8 сучасний переклад без музики

Слухати Євангелія від Матвія розділ 8 сучасний переклад з текстом

1 Коли Ісус зійшов з гори, за Ним пішов великий натовп.
2 І ось прокажений, прийшовши, кланявся Йому й говорив: Господи, коли хочеш, Ти можеш мене очистити.
3 [Ісус], простягнувши руку, доторкнувся до нього, кажучи: Хочу, стань чистим! — і він вмить очистився від прокази.
4 А Ісус йому каже: Дивися, нікому не розповідай, але йди, покажися священикові та принеси дар, який наказав Мойсей [у Законі] на свідчення їм.
5 Коли ж Він увійшов у Капернаум, до Нього підійшов сотник, благаючи Його
6 і промовляючи: Господи, слуга мій лежить вдома паралізований, тяжко мучиться.
7 [Ісус] йому каже: Я піду й оздоровлю його.
8 У відповідь сотник сказав: Господи, я не достойний, щоб Ти увійшов під мій дах, але тільки скажи слово, — і мій слуга одужає.
9 Тому що і я людина під владою, і в себе маю воїнів; кажу цьому: Іди! — і йде; іншому: Прийди! — і приходить; моєму рабові: Зроби це! — і робить.
10 А Ісус, коли почув, здивувався і сказав тим, які йшли за Ним: Запевняю вас: ні в кого в Ізраїлі не знайшов Я стільки віри.
11 Кажу вам, що багато хто прийде зі сходу й заходу і сяде з Авраамом, Ісааком та Яковом у Царстві Небесному,
12 а сини Царства будуть викинуті в навколишню темряву; там буде плач і скрегіт зубів.
13 А сотникові Ісус сказав: Іди, нехай буде тобі так, як ти повірив. І його слуга тієї ж миті одужав.
14 Коли Ісус прийшов до хати Петра, то побачив його тещу, яка лежала в гарячці;
15 Він доторкнувся до її руки, — і гарячка покинула її; вона встала й служила Йому.
16 А як звечоріло, привели до Нього багатьох біснуватих, і Він словом вигнав духів та зцілив усіх хворих,
17 щоби збулося сказане через пророка Ісаю, який говорив: Він узяв наші недуги і поніс хвороби.
18 Коли Ісус побачив навколо Себе багато народу, то наказав [учням] відплисти на другий бік.
19 Підійшов один книжник і сказав Йому: Учителю, я йтиму за Тобою, куди б Ти не йшов.
20 Ісус же йому каже: Лисиці мають нори, небесні птахи — гнізда, а Син Людський не має, де голови прихилити.
21 А інший з Його учнів сказав Йому: Господи, дозволь мені спершу піти й поховати свого батька.
22 Та Ісус каже йому: Йди за Мною і залиши мертвим ховати своїх мерців.
23 Як увійшов Він до човна, за Ним пішли Його учні.
24 І ось здійнялася велика буря на морі, аж хвилі заливали човен, а Він спав.
25 Підійшовши, [Його учні] розбудили Його, кажучи: Господи, рятуй, гинемо!
26 А Він каже їм: Чого боїтеся, маловіри? Тоді Він встав і наказав вітрам та морю, — і настала велика тиша.
27 А люди дивувалися й говорили: Хто Він такий, що й вітри, і море Йому підкоряються?
28 Коли Він прибув на той бік, у землю Гадаринську, зустріли Його два біснуваті, які вийшли з гробниць; вони були дуже люті, так що ніхто не міг перейти тією дорогою.
29 І ось, вони закричали, гукаючи: Що Тобі до нас, [Ісусе], Сину Божий? Чи не прийшов Ти сюди, щоби передчасно нас мучити?
30 На віддалі від них паслося велике стадо свиней.
31 Біси попросили Його: Якщо виганяєш нас, то пошли нас у стадо свиней.
32 І сказав їм: Ідіть! Вони ж, вийшовши, увійшли у свиней. І ось, усе стадо кинулося з кручі в море й потонуло у воді.
33 А пастухи втекли і, прибігши до міста, сповістили про все і про біснуватих.
34 І ось усе місто вийшло назустріч Ісусові й, побачивши Його, благали, щоб Він залишив їхні околиці.
Слухати Євангелія від Матвія розділ 9 без музики сучасний переклад

Слухати Євангелія від Матвія розділ 9 сучасний переклад без музики

Слухати Євангелія від Матвія розділ 9 сучасний переклад з текстом

1 Сівши в човен, Він переплив назад і прийшов до Свого міста.
2 І ось, принесли до Нього паралізованого, який лежав на носилках. Побачивши їхню віру, Ісус сказав паралізованому: Кріпися, сину! Прощаються тобі твої гріхи!
3 Тут деякі з книжників заговорили між собою: Він Бога зневажає!
4 А Ісус, знаючи їхні думки, сказав: Чому думаєте лукаве у ваших серцях?
5 Що легше: сказати «прощаються твої гріхи», чи сказати «встань і ходи»?
6 Та щоб ви знали, що Син Людський має на землі владу прощати гріхи. Тоді каже паралізованому: Встань, візьми свою постіль і йди додому!
7 Підвівшись, [він узяв свої носилки і] пішов до своєї хати.
8 А люди, побачивши це, налякалися і прославили Бога, Який дає таку владу людям.
9 Відходячи звідти, Ісус запримітив чоловіка, який сидів на митниці і звався Матвієм, та й каже йому: Іди за Мною! Той підвівся і пішов слідом за Ним.
10 І коли Він сидів при столі в домі, прийшло багато митників та грішників, і посідали вони з Ісусом та Його учнями.
11 Побачивши це, фарисеї сказали Його учням: Чому це ваш Учитель їсть [і п’є] з митниками та грішниками?
12 Він же, почувши, відповів: Не здорові потребують лікаря, а хворі.
13 Ідіть же й навчіться, що то значить «хочу милосердя, а не жертви», адже Я прийшов закликати не праведників, а грішників [до покаяння].
14 Тоді підходять до Нього учні Івана й кажуть: Чому ми й фарисеї багато постимо, а Твої учні не постять?
15 А Ісус їм сказав: Чи можуть гості молодого сумувати, поки молодий з ними? Настануть дні, коли заберуть від них молодого, і тоді будуть постити.
16 Адже ніхто не пришиває латки з нової тканини до старого одягу, тому що латка збіжиться на одязі, й діра стане ще більша.
17 І не вливають нового вина до старих бурдюків, тому що бурдюки розірвуться — і вино розіллється, і бурдюки пропадуть, але вливають нове вино в нові бурдюки — і те й інше зберігається.
18 Коли Він це казав їм, підійшов один начальник, вклонився і сказав Йому: Моя донька щойно померла; прийди й поклади на неї Свою руку, — і вона оживе.
19 Тож Ісус та Його учні, вставши, пішли за ним.
20 І ось жінка, яка нездужала на кровотечу дванадцять років, підійшовши ззаду, доторкнулася до краю Його одягу,
21 бо говорила сама собі: Як тільки доторкнуся до Його одягу, стану здоровою.
22 Ісус же, обернувшись і побачивши її, сказав: Кріпися, дочко! Віра твоя тебе спасла. І жінка була оздоровлена тієї ж миті.
23 Прийшовши до дому начальника і побачивши сопілкарів та натовп, який голосив, Ісус
24 сказав: Відійдіть, бо дівчина не померла, а спить. Та з Нього почали глузувати.
25 Коли ж натовп вигнали, Він увійшов, узяв її за руку, — і дівчина встала.
26 Ця звістка розійшлася по всій тій землі.
27 А як Ісус відходив звідти, за Ним пішло двоє сліпих, котрі голосно гукали: Помилуй нас, Сину Давидів!
28 Коли ж увійшов Він до хати, сліпі підійшли до Нього. Ісус сказав їм: Чи ви вірите, що Я можу це зробити? Вони відповіли Йому: Так, Господи!
29 Тоді Він доторкнувся до їхніх очей, промовивши: Нехай вам станеться за вашою вірою!
30 І їхні очі відкрилися. Ісус суворо наказав їм: Глядіть, щоб ніхто не довідався!
31 Вони ж, вийшовши, розголосили про Нього по всій тій землі.
32 А як вони виходили, то привели до Нього німого чоловіка, біснуватого.
33 Коли був вигнаний біс, німий заговорив. І здивувалися люди, перемовляючись: Ніколи не було такого в Ізраїлі.
34 А фарисеї говорили: То князем бісівським виганяє Він бісів.
35 Ісус обходив усі міста й села, навчаючи в їхніх синагогах, проповідуючи Євангелію Царства й зцілюючи всяку недугу і всяку хворобу [в народі].
36 Побачивши ж юрби, Він змилосердився над ними, оскільки були втомлені та розпорошені, наче вівці, які не мають пастуха.
37 Тоді каже Ісус Своїм учням: Жнива великі, а женців мало.
38 Тож благайте Господаря жнив, щоби послав робітників на Свої жнива.
Слухати Євангелія від Матвія розділ 10 без музики сучасний переклад

Слухати Євангелія від Матвія розділ 10 сучасний переклад без музики

Слухати Євангелія від Матвія розділ 10 сучасний переклад з текстом

1 Прикликавши дванадцятьох Своїх учнів, Ісус дав їм владу над нечистими духами, щоб виганяти їх і зціляти всяку хворобу й усяку недугу.
2 Ось імена дванадцятьох апостолів: перший — Симон, прозваний Петром, і Андрій, його брат; Яків Зеведеїв та Іван, його брат;
3 Пилип і Вартоломій; Хома і митник Матвій; Яків Алфеїв і Тадей;
4 Симон Кананіт і Юда Іскаріотський, який зрадив Його.
5 Цих дванадцятьох послав Ісус і заповів їм, кажучи: На дорогу язичників не йдіть і до міста самарійського не входьте,
6 а йдіть радше до загиблих овець дому Ізраїля.
7 Ідіть і проповідуйте, кажучи, що наблизилося Царство Небесне.
8 Хворих оздоровляйте, прокажених очищайте, мертвих воскрешайте, бісів виганяйте; даром отримали — даром давайте.
9 Не беріть ні золота, ні срібла, ні мідяків у ваші пояси,
10 ні торб у дорогу, ні двох одежин, ні взуття, ні палиці, бо робітник вартий свого утримання.
11 А коли ввійдете в якесь місто чи село, розпитайте, хто там є достойний; і там залишайтеся, доки не вийдете.
12 Входячи ж до дому, вітайте його, [кажучи: Мир цьому дому!]
13 І якщо дім буде достойний, нехай зійде ваш мир на нього; якщо ж не буде достойний, ваш мир нехай повернеться до вас.
14 І як хто не прийме вас і не послухає ваших слів, то, виходячи з дому чи з того міста, обтрусіть пил з ваших ніг.
15 Запевняю вас: легше буде землі содомській і гоморрській у день суду, ніж тому місту.
16 Ось Я посилаю вас, як овець поміж вовків. Тому будьте мудрі, як змії, і невинні, як голуби.
17 Та стережіться людей, бо видаватимуть вас на суди і по своїх синагогах будуть вас бичувати;
18 поведуть вас заради Мене до володарів і царів для свідчення і їм, і язичникам.
19 Коли ж видаватимуть вас, не журіться, що і як казати: дасться вам в ту хвилину, що казати,
20 бо не ви будете говорити, а Дух Отця вашого, Котрий говорить у вас.
21 Брат брата видаватиме на смерть і батько дитину; і повстануть діти проти батьків, і вбиватимуть їх.
22 Вас будуть усі ненавидіти за Моє Ім’я, але хто витерпить до кінця, той спасеться.
23 Коли ж будуть вас переслідувати в тому місті, втікайте до іншого. Запевняю вас: не встигнете обійти ізраїльських міст, як прийде Син Людський.
24 Учень не вищий за вчителя, а раб — за свого пана.
25 Досить учневі стати таким, як його вчитель, а рабові — як його пан. Коли Господаря дому назвали Вельзевулом, то наскільки більше говоритимуть на Його домашніх!
26 Тож не бійтеся їх, бо немає нічого прихованого, що не відкриється, і нічого таємного, що не стане відомим.
27 Те, що кажу вам у темряві, кажіть при світлі; і те, що на вухо почуєте, проповідуйте на дахах.
28 Не бійтеся тих, хто вбиває тіло, душі ж убити не можуть; бійтеся більше того, хто може і душу, і тіло погубити в геєні.
29 Хіба два горобці не продаються за асарія? Проте жодний з них не впаде на землю без волі вашого Отця.
30 А у вас усе волосся на голові пораховане.
31 Не бійтеся, бо ви кращі за багатьох горобців.
32 Кожного, хто визнає Мене перед людьми, визнаю і Я його перед Моїм Отцем, Який на небесах,
33 а хто відречеться від Мене перед людьми, відречуся його і Я перед Отцем Моїм, Який на небесах.
34 Не думайте, що Я прийшов принести мир на землю; не мир прийшов Я принести, а меч.
35 Адже Я прийшов розлучити сина з його батьком, дочку з її матір’ю і невістку з її свекрухою;
36 вороги людини — її домашні.
37 Хто любить батька або матір більше, ніж Мене, той недостойний Мене; і хто любить сина або дочку більше за Мене, той недостойний Мене.
38 І хто не бере свого хреста і не йде слідом за Мною, той недостойний Мене.
39 Хто зберігає душу свою, той втратить її, а хто втратить душу свою заради Мене, той знайде її.
40 Хто вас приймає, той Мене приймає; хто приймає Мене, приймає Того, Хто послав Мене.
41 Хто приймає пророка в ім’я пророка, дістане нагороду пророка; і хто приймає праведника в ім’я праведника, одержить нагороду праведника.
42 Якщо хто напоїть одного з цих малих чашкою холодної води тільки в ім’я учня, запевняю вас, — не втратить своєї нагороди.
Слухати Євангелія від Матвія розділ 11 без музики сучасний переклад

Слухати Євангелія від Матвія розділ 11 сучасний переклад без музики

Слухати Євангелія від Матвія розділ 11 сучасний переклад з текстом

1 Коли Ісус закінчив наставляти своїх дванадцятьох учнів, то пішов звідти, щоб навчати й проповідувати в їхніх містах.
2 Іван же, почувши у в’язниці про діла Христа, послав своїх учнів
3 запитати Його: Чи Ти є Той, Хто йде, чи нам чекати іншого?
4 А Ісус у відповідь сказав їм: Ідіть і сповістіть Іванові, що чуєте й бачите:
5 сліпі прозрівають, криві ходять, прокажені очищаються і глухі чують, мертві встають, убогим звіщається Євангелія;
6 щасливий той, хто не спокуситься через Мене.
7 Коли ті відходили, Ісус почав говорити людям про Івана: На що ви ходили подивитися в пустелю? На тростину, яку хитає вітер?
8 Або що ходили побачити? Людину, вдягнену в м’які шати? Та ж ті, хто носить м’який одяг, живуть у царських палацах.
9 Кого ж ви вийшли побачити? Пророка? Так, кажу вам: більше, ніж пророка!
10 Це той, про кого написано: Ось Я посилаю Мого ангела перед Твоє обличчя, який приготує Тобі дорогу перед Тобою.
11 Запевняю вас: не було між народженими від жінок більшого за Івана Хрестителя, але найменший у Царстві Небесному більший від нього.
12 Від днів Івана Хрестителя і дотепер Царство Небесне здобувається силою, і ті, хто застосовує силу, здобувають його.
13 Адже всі Пророки й Закон пророкували до Івана;
14 і коли хочете знати, він — Ілля, який має прийти.
15 Хто має вуха, нехай слухає.
16 З ким Мені порівняти цей рід? Він подібний до дітей, які сидять на майданах і гукають до інших,
17 кажучи: Ми грали вам на сопілці, та ви не танцювали; ми голосили, та ви не ридали.
18 Бо прийшов Іван, який не їсть, не п’є, а вони кажуть: Біса має.
19 Прийшов Син Людський, Який їсть і п’є, а вони кажуть: Ось ця людина ненажера і п’яниця, друг митників та грішників. Тож виправдалася премудрість власними ділами.
20 Тоді почав [Ісус] докоряти містам, у яких сталося найбільше Його чудес, за те, що вони не покаялися:
21 Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Витсаїдо! Бо якби в Тирі й Сидоні сталися ті чудеса, які сталися у вас, вони давно покаялися б у волосяниці та в попелі.
22 Однак кажу вам: Тиру й Сидону буде легше в день суду, ніж вам.
23 І ти, Капернауме, хіба до неба піднесешся? До аду провалишся, бо коли би чудеса, що сталися в тобі, відбулися в Содомі, він існував би донині.
24 Тож кажу вам, що землі содомській легше буде в день суду, ніж тобі.
25 Того часу, відповідаючи, Ісус сказав: Славлю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти це від премудрих та розумних і відкрив те немовлятам.
26 Так, Отче, бо то було Тобі до вподоби.
27 Все передав Мені Мій Отець, і ніхто не знає Сина, тільки Отець; ані Отця ніхто не знає, лише Син — і той, кому тільки бажає Син відкрити.
28 Прийдіть до Мене всі втомлені та обтяжені, — і Я заспокою вас!
29 Візьміть Моє ярмо на себе і навчіться від Мене, бо Я лагідний і покірний серцем, — і знайдете спокій своїм душам.
30 Адже Моє ярмо любе, і Мій тягар легкий.
Слухати Євангелія від Матвія розділ 12 без музики сучасний переклад

Слухати Євангелія від Матвія розділ 12 сучасний переклад без музики

Слухати Євангелія від Матвія розділ 12 сучасний переклад з текстом

1 Того часу проходив Ісус у суботу засіяними ланами. Учні Його зголодніли й почали зривати колосся та їсти.
2 А фарисеї, побачивши те, сказали Йому: Поглянь, Твої учні роблять те, що не годиться робити в суботу.
3 Та Він відповів їм: Хіба ви не читали, що зробив Давид, коли зголоднів сам і ті, котрі були з ним?
4 Коли увійшов до Божого дому і їв хліби покладання, які, за винятком лише священиків, не годилося їсти ні йому, ні тим, котрі з ним були!
5 Або хіба ви не читали в Законі, що в суботу священики в храмі порушують суботу, та є невинні?
6 Я ж кажу вам, що тут є щось більше, ніж храм.
7 Коли б ви збагнули, що це значить: Я милосердя хочу, а не жертви, — то ніколи не осуджували б невинних.
8 Адже Син Людський є Володарем і суботи.
9 І вирушивши звідти, Він прийшов до їхньої синагоги;
10 там був чоловік, який мав суху руку. І щоб Його звинуватити, запитали, кажучи: Чи годиться в суботу оздоровлювати?
11 А Він відказав їм: Чи є хтось з‑поміж вас, хто має одну вівцю, і коли вона в суботу впаде в яму, то не візьме та й не витягне її?
12 А наскільки ціннішою за вівцю є людина! Тому годиться і в суботу робити добро.
13 Тоді каже чоловікові: Простягни свою руку. Той простягнув, — і вона стала здоровою, як і друга.
14 А фарисеї вийшли і вчинили проти Нього змову — як Його погубити.
15 Ісус же, довідавшись про це, пішов звідти. За Ним пішло багато людей, і Він оздоровив їх усіх,
16 але застеріг їх, щоб не виявляли Його,
17 аби збулося сказане через пророка Ісаю, який промовляв:
18 Ось Мій Слуга, Якого Я обрав, Мій Улюблений, що Його вподобала душа Моя; Я покладу Духа Мого на Нього, і Він сповіщатиме суд народам.
19 Він не буде змагатися, не буде кричати, ніхто не почує на майданах Його голосу.
20 Надламаної тростини Він не доламає і тліючого ґнота не загасить, доки не доведе правосуддя до перемоги.
21 І на Його Ім’я будуть надіятися народи!
22 Тоді привели до Нього біснуватого: сліпого та німого, — і Він зцілив його, так що сліпий [і німий] заговорив і став бачити.
23 Дивувалися всі люди й говорили: Чи не є це [Христос], Син Давидів?
24 Фарисеї ж, почувши це, сказали: Він виганяє бісів не інакше, як Вельзевулом, князем бісівським!
25 А Ісус, знаючи їхні думки, сказав їм: Кожне царство, що розділилося саме в собі, запустіє, і кожне місто чи дім, що розділилися самі в собі, не встоять.
26 І коли сатана виганяє сатану, він сам у собі розділився. Як же встоїть його царство?
27 Коли Я Вельзевулом виганяю бісів, то ким тоді виганяють ваші сини? Тому вони будуть вам суддями.
28 Коли ж Я Божим Духом виганяю бісів, то прийшло до вас Царство Боже.
29 Або як може хтось увійти в дім сильного й пограбувати його майно, коли раніше не зв’яже сильного? І лише тоді його дім пограбує.
30 Хто не зі Мною, той проти Мене, і хто зі Мною не збирає, той розкидає.
31 Тому кажу вам, що кожний гріх і кожна хула будуть прощені людям, але хула на Духа не буде прощена.
32 І коли хто скаже слово проти Сина Людського, проститься йому, а хто скаже проти Духа Святого, не проститься йому ні в цьому віці, ні в майбутньому.
33 Виростіть добре дерево, то й плід його добрий, а виростіть погане дерево, то й плід його поганий, бо дерево пізнається по плодах.
34 Роде гадючий, як ви можете добре говорити, будучи злими? Адже чим переповнене серце, те промовляють уста.
35 Добра людина з доброго скарбу виносить добро, а погана людина зі злого скарбу виносить зло.
36 Кажу ж вам, що за кожне пусте слово, яке люди скажуть, відповідатимуть судного дня,
37 бо за словами своїми будеш виправданий, і за словами своїми будеш осуджений.
38 Тоді озвалися деякі з книжників і фарисеїв, кажучи: Учителю, хочемо від Тебе бачити ознаку.
39 А Він у відповідь їм сказав: Лукавий і перелюбний рід шукає ознаку, та ознаки не буде дано йому, хіба лише ознака пророка Йони.
40 Адже так, як Йона був у череві кита три дні й три ночі, так буде Син Людський у серці землі три дні й три ночі.
41 Мужі ніневійські встануть на суд з цим родом і засудять його, бо вони покаялися через проповідь Йони, а тут — більше, ніж Йона.
42 Цариця півдня підніметься на суд з цим родом і засудить його, бо вона прийшла з краю світу, щоби послухати мудрість Соломона, а тут — більше від Соломона.
43 Коли нечистий дух виходить з людини, то блукає безводними місцями, шукаючи відпочинку, та не знаходить.
44 Тоді каже: Повернуся до свого дому, звідки вийшов. І, повернувшись, він знаходить його порожнім, заметеним і прибраним.
45 Він тоді іде, бере із собою сім інших духів, гірших від себе, і вони, ввійшовши, живуть там; і кінець тієї людини буває гірший від початку. Так буде і цьому злому родові.
46 Коли Він ще промовляв до людей, то Його мати й брати стояли надворі, намагаючись поговорити з Ним.
47 Хтось сказав Йому: Ось Твоя мати і Твої брати стоять надворі, бажаючи з Тобою розмовляти.
48 Він же відповів тому, хто говорив до Нього: А хто Моя мати і хто Мої брати?
49 І, вказавши Своєю рукою на Своїх учнів, промовив: Ось Моя мати і Мої брати.
50 Адже хто чинитиме волю Мого Отця, Який на небі, той є Моїм братом, і сестрою, і матір’ю!
Слухати Євангелія від Матвія розділ 13 без музики сучасний переклад

Слухати Євангелія від Матвія розділ 13 сучасний переклад без музики

Слухати Євангелія від Матвія розділ 13 сучасний переклад з текстом

1 Того дня Ісус вийшов з дому і сидів біля моря;
2 і зібралося біля Нього безліч людей; Він увійшов у човен і сів, а всі люди стояли на березі.
3 І Він багато розповідав їм притчами, кажучи: Ось вийшов сіяч сіяти.
4 І коли сіяв, одне зерно впало при дорозі, й прилетіли птахи та визбирали його.
5 Інше впало на кам’янистий ґрунт, де не було багато землі, й швидко зійшло, бо не мало глибокої землі,
6 а як піднялося сонце, — зів’яло і, не маючи кореня, засохло.
7 Інше впало в терня, а терня виросло й заглушило його.
8 А інше впало на добру землю і давало плід: одне в сто, одне в шістдесят, одне в тридцять разів.
9 Хто має вуха [щоби слухати], нехай слухає!
10 Підійшовши, учні запитали Його: Чому Ти говориш до них притчами?
11 А Він у відповідь сказав їм: Бо вам дано пізнати таємниці Царства Небесного, а їм не дано.
12 Адже хто має, тому дасться, і матиме понад міру, а хто не має, то й те, що має, буде забране від нього.
13 Я тому говорю до них притчами, що, дивлячись, вони не бачать, а слухаючи, — не чують і не розуміють;
14 і збувається щодо них пророцтво Ісаї, в якому говориться: Слухом будете чути, та не зрозумієте, і вдивляючись, будете дивитися, та не побачите.
15 Адже серце цього народу огрубіло, і вухами недочувають, і очі свої замружили, аби не побачити очима і не почути вухами; та й серцем не зрозуміли і не навернулися, щоб Я зцілив їх.
16 Ваші ж очі та ваші вуха блаженні, бо бачать і чують.
17 Запевняю вас, що багато пророків і праведників бажали бачити те, що ви бачите, але не бачили; і чути хотіли те, що ви чуєте, але не чули.
18 Отже, послухайте притчу про сіяча.
19 До кожного, хто слухає слово про Царство, та не розуміє, приходить лукавий і викрадає посіяне в його серці; це те, що посіяне при дорозі.
20 А посіяне на кам’янистому ґрунті — це той, хто слухає слово і відразу з радістю його приймає,
21 але, не маючи в собі кореня, він є непостійний, і коли настають труднощі або переслідування за слово, він відразу спокушується.
22 Посіяне в тернях — це той, хто слухає слово, але клопоти цього віку та омана багатства заглушають те слово, і воно залишається без плоду.
23 А посіяне в добру землю — це той, хто слухає слово і розуміє, тому приносить плід — один родить у сто разів, інший — у шістдесят, а ще інший — у тридцять.
24 Іншу притчу подав їм, кажучи: Подібне Царство Небесне до людини, яка посіяла добірне насіння на своєму полі.
25 Коли люди спали, прийшов ворог, посіяв кукіль серед пшениці та й пішов.
26 А як зійшло збіжжя і дало колос, тоді ж з’явився і кукіль.
27 Тож прийшли слуги господаря і сказали йому: Пане, хіба не добірне насіння ти сіяв на своєму полі? Звідки ж узявся кукіль?
28 А він сказав їм: Людина‑ворог це зробила. І кажуть йому раби: Хочеш, щоб ми пішли й випололи його?
29 Він же сказав: Ні, щоб ви часом, виполюючи кукіль, не повиривали разом з ним і пшениці.
30 Залиште, щоб і те, й друге разом росло до жнив, а під час жнив скажу женцям: зберіть спершу кукіль та пов’яжіть його в снопи, аби спалити його, а пшеницю зберіть до моєї клуні.
31 Іншу притчу подав їм, кажучи: Царство Небесне подібне до зерна гірчиці, що його людина взяла та й посіяла на своєму полі;
32 воно, хоч і найменше з усіх зерен, та, коли виросте, стає більшим за всю городину і стає деревом, так що прилітають птахи небесні й гніздяться на його гілках.
33 Іншу притчу навів їм: Царство Небесне подібне до закваски, що її жінка взяла й поклала до трьох мірок борошна, поки все вкисло.
34 Все це промовляв Ісус людям у притчах, а без притчі нічого їм не говорив,
35 щоби збулося сказане через пророка, який говорив: Відкрию уста Мої в притчах, виявлю сховане від початку світу!
36 Відпустивши натовп, Він прийшов у дім. І підійшли до Нього учні Його, кажучи: Роз’ясни нам притчу про польовий кукіль.
37 Він же, відповідаючи, сказав: Той, Хто сіє добірне насіння, — це Син Людський,
38 а поле — це світ; добірне ж насіння — це сини Царства; кукіль — це сини лукавого;
39 ворог, що його посіяв, — це диявол; жнива — це кінець світу, а женці — це ангели.
40 Отже, як збирають кукіль і палять у вогні, так буде при кінці світу:
41 Син Людський пошле Своїх ангелів, які зберуть з Його Царства всі спокуси й тих, хто чинить беззаконня,
42 і вкинуть їх у вогняну піч; там буде плач і скрегіт зубів.
43 Тоді праведники засяють, як сонце, в Царстві Отця Свого. Хто має вуха, нехай слухає.
44 Царство Небесне подібне до скарбу, схованого в полі, який людина, знайшовши, ховає і з тієї радості йде та продає все, що має, й купує те поле.
45 Ще Царство Небесне подібне до людини, — до купця, який шукає гарних перлин;
46 знайшовши одну дорогоцінну перлину, іде, продає все, що має, і купує її.
47 Царство Небесне подібне також до закинутого в море невода, який назбирав усякої всячини,
48 а коли він наповниться, його витягнуть на берег та, сівши, виберуть усе добре до посудин, а непридатне викинуть геть.
49 Так буде при кінці віку: вийдуть ангели і відділять злих з‑поміж праведних,
50 і їх повкидають у вогняну піч; там буде плач і скрегіт зубів.
51 [Каже їм Ісус]: Чи зрозуміли це все? Відповідають Йому: Так.
52 Він же сказав їм: Тому‑то кожний книжник, котрий навчений про Царство Небесне, подібний до людини‑господаря, яка витягає зі своєї скарбниці нове й старе.
53 Коли закінчив Ісус ці притчі, Він пішов звідти.
54 Прийшовши на Свою батьківщину, Він навчав їх у їхній синагозі, так що дивувалися вони й говорили: Звідки в Нього ця мудрість і сила?
55 Хіба Він не син теслі? Хіба не Його мати зветься Марією, а брати Його — Яків, Йосип, Симон і Юда?
56 Хіба Його сестри не всі між нами? Тож звідки у Нього це все?
57 І вони спокушувалися Ним. Ісус же сказав їм: Пророк не буває без пошани, — хіба тільки на своїй батьківщині та у своєму домі.
58 І не зробив там багатьох чудес через їхнє невірство.
Слухати Євангелія від Матвія розділ 14 без музики сучасний переклад

Слухати Євангелія від Матвія розділ 14 сучасний переклад без музики

Слухати Євангелія від Матвія розділ 14 сучасний переклад з текстом

1 На той час тетрарх Ірод почув про Ісуса
2 і сказав своїм слугам: Це Іван Хреститель; він воскрес із мертвих, і тому чудеса діють у ньому!
3 Оскільки Ірод, схопивши Івана, зв’язав його й посадив до в’язниці через Іродіяду, дружину свого брата Пилипа,
4 бо Іван говорив йому: Не годиться тобі її мати!
5 За ці слова Ірод хотів вбити його, та боявся народу, тому що Івана вважали пророком.
6 Коли був день народження Ірода, дочка Іродіяди танцювала серед гостей і сподобалася Іродові;
7 він з клятвою пообіцяв їй дати те, чого тільки не попросить.
8 Вона ж, намовлена своєю матір’ю, сказала: Дай мені тут на полумиску голову Івана Хрестителя!
9 Цар засмутився, але через клятву й тих, які сиділи, наказав дати,
10 тож послав стяти голову Іванові у в’язниці.
11 Голову принесли на полумиску та подали дівчині, а вона віднесла своїй матері.
12 І прийшли його учні, взяли тіло, поховали його та пішли й сповістили Ісуса.
13 Почувши це, Ісус відплив звідти човном у безлюдне місце й усамітнився; довідавшись про те, багато людей пішло за Ним пішки з міст.
14 Вийшовши, [Ісус] побачив багатьох людей, змилосердився над ними і оздоровив їхніх хворих.
15 А як звечоріло, підійшли до Нього учні та й кажуть: Тут місце пустинне і година вже пізня; відпусти людей, щоби пішли у села купити собі їсти.
16 Ісус же відповів їм: Не треба їм іти, ви дайте їм їсти!
17 Та вони говорять Йому: Маємо тут лише п’ять хлібів і дві риби.
18 А Він сказав: Принесіть їх Мені сюди.
19 І, звелівши людям посідати на траві, узяв п’ять хлібів та дві риби, звернув погляд до неба, поблагословив і, переломивши, дав хліб учням, а учні — людям.
20 І всі їли й наїлися, і назбирали залишків дванадцять повних кошиків.
21 А тих, які їли, було близько п’яти тисяч чоловіків, не рахуючи жінок і дітей.
22 І зараз же звелів [Ісус Своїм] учням сісти в човна й плисти раніше за Нього на інший бік, а Він тим часом відпустить людей.
23 Відпустивши народ, піднявся Сам на гору, щоб молитися. Як звечоріло, Він залишався там на самоті.
24 Човен уже був далеко від берега; його кидали хвилі, бо дув супротивний вітер.
25 У четверту сторожу ночі [Ісус] попрямував до них, ідучи по морю.
26 А учні, побачивши, що Він іде по морю, жахнулися, кажучи, що це привид, і зі страху закричали.
27 Зараз же сказав їм Ісус: Кріпіться, це Я, не бійтеся!
28 Петро, озвавшись до Нього, сказав: Господи, коли це Ти, накажи, щоб я пройшов до Тебе по воді!
29 Він же сказав: Іди! І, вийшовши з човна, Петро пішов по воді, щоб іти до Ісуса.
30 Та, побачивши сильний вітер, злякався, почав тонути і закричав, гукаючи: Господи, спаси мене!
31 І зараз Ісус, простягнувши руку, схопив його та й каже йому: Маловірний, чому ти засумнівався?
32 Коли вони увійшли до човна, вітер стих.
33 А ті, які були в човні, поклонилися Йому, кажучи: Ти насправді є Божий Син!
34 Перепливши, ступили на землю Генісаретську.
35 Впізнавши Його, люди цієї місцевості сповістили всю околицю, принесли до Нього всіх хворих
36 і благали Його, щоб тільки доторкнутися до краю Його одягу; і ті, хто доторкався, — одужували.
Слухати Євангелія від Матвія розділ 15 без музики сучасний переклад

Слухати Євангелія від Матвія розділ 15 сучасний переклад без музики

Слухати Євангелія від Матвія розділ 15 сучасний переклад з текстом

1 Тоді підходять до Ісуса фарисеї і книжники з Єрусалима й питають:
2 Чому Твої учні порушують передання старших: не миють своїх рук, коли їдять хліб?
3 А Він у відповідь сказав їм: Чому ж і ви порушуєте Божу заповідь через ваші передання?
4 Адже Бог сказав: Шануй батька і матір. І ще: Хто зневажає батька або матір, хай смертю помре.
5 А ви кажете: Хто скаже батькові чи матері: Добро, яким я міг би допомогти вам, є мій дар для Бога,
6 то може й не шанувати свого батька [чи матері]? Так і ви — задля ваших передань скасовуєте Слово Боже.
7 Лицеміри, добре пророкував про вас Ісая, кажучи:
8 Цей народ [наближається до Мене своїми устами], губами шанує Мене, серце ж їхнє далеко від Мене;
9 та даремно поклоняються Мені, навчаючи людських заповідей.
10 Покликавши людей, Він звернувся до них: Слухайте й розумійте:
11 не те, що входить в уста, опоганює людину, а те, що виходить з уст, опоганює людину.
12 Тоді учні, підійшовши, кажуть Йому: Чи знаєш, що фарисеї, почувши ці слова, спокусилися?
13 А Він у відповідь сказав: Кожна рослина, яку не посадив мій Небесний Отець, буде викоренена.
14 Залиште їх: це сліпі проводирі сліпих. А коли сліпий веде сліпого, то обидва впадуть у яму.
15 У відповідь Петро попросив Його: Поясни нам цю притчу.
16 [Ісус] же відповів: Невже й досі ви не розумієте?
17 Не можете збагнути, що все, що входить в уста, іде в шлунок і виходить геть?
18 А те, що виходить з уст, виходить із серця — воно опоганює людину.
19 Адже із серця виходять лукаві думки, вбивства, перелюб, розпуста, злодійство, неправдиві свідчення, богозневага.
20 Це те, що опоганює людину; їсти ж немитими руками не опоганює людини.
21 І вийшовши звідти, Ісус відійшов до околиць Тира й Сидона.
22 Жінка‑ханаанка з тих околиць вийшла й кричала, гукаючи: Господи, Сину Давидів, помилуй мене, бо мою доньку тяжко мучить біс!
23 Але Він не відповів їй ані слова. Підійшли Його учні та почали просити Його, кажучи: Відпусти її, бо вона кричить нам услід.
24 У відповідь Він сказав: Я посланий тільки до загиблих овець з дому Ізраїля.
25 Вона ж підійшла, поклонилася Йому й каже: Господи, допоможи мені!
26 А Він у відповідь промовив: Не годиться брати хліб у дітей і кидати щенятам.
27 Вона сказала: Так, Господи, але й щенята їдять крихти, які падають зі столу їхніх панів.
28 Тоді Ісус сказав їй у відповідь: О жінко, велика твоя віра! Нехай буде так, як ти хочеш! І видужала її дочка тієї ж миті.
29 Відійшовши звідти, Ісус наблизився до Галилейського моря і, піднявшись на гору, сів там.
30 І прийшло до Нього багато людей, маючи із собою кривих, сліпих, калік, німих і багатьох інших; їх поклали до Його ніг, а Він зцілив їх.
31 Тож люди дивувалися, коли бачили, що німі говорять, каліки здорові, кульгаві ходять, і сліпі бачать, — прославляли Бога Ізраїлевого.
32 А Ісус, покликавши Своїх учнів, сказав: Жаль Мені цих людей, бо вже три дні перебувають зі Мною і не мають що їсти. Не хочу відпустити їх голодними, щоби часом не ослабли в дорозі.
33 Та учні кажуть Йому: Звідки нам у пустелі взяти стільки хліба, щоб нагодувати таку юрбу?
34 А Ісус запитує: Скільки хлібів маєте? Вони відказали: Сім і декілька рибин.
35 Звелівши людям сісти на землі,
36 Він узяв сім хлібів і рибу та, віддавши подяку, переломив і давав учням, а учні — людям.
37 Усі поїли й наситилися. І зібрали кусків, що залишилися, сім повних кошиків.
38 А тих, які їли, було чотири тисячі чоловіків, не рахуючи жінок і дітей.
39 Відпустивши народ, Ісус сів у човен і прибув до околиць Магдалинських.
Слухати Євангелія від Матвія розділ 16 без музики сучасний переклад

Слухати Євангелія від Матвія розділ 16 сучасний переклад без музики

Слухати Євангелія від Матвія розділ 16 сучасний переклад з текстом

1 Підійшли фарисеї та садукеї і, випробовуючи Його, попросили показати їм ознаку з неба.
2 А Він у відповідь сказав їм: Як вечір настає, кажете: Буде погода, бо червоне небо.
3 А вранці: Буде негода, бо червоне небо захмарюється. Отже, вигляд неба ви пояснити можете, а ознак часу — не здатні?
4 Лукавий і перелюбний рід шукає ознаку, але ознаки йому не дасться, хіба що ознака Йони. І залишивши їх, Він відійшов.
5 А переправившись на другий бік, учні забули взяти хліба.
6 Ісус же сказав їм: Будьте обережні та стережіться фарисейської та садукейської закваски.
7 Вони ж роздумували над цим і казали, що не взяли хліба.
8 Знаючи це, Ісус промовив: Чому міркуєте між собою, маловіри, що не маєте хліба?
9 Чи й досі не розумієте? Невже не пам’ятаєте п’ятьох хлібів на п’ять тисяч, і скільки кошиків ви зібрали,
10 ні сімох хлібів на чотири тисячі, та скільки кошиків ви зібрали?
11 Як ви не розумієте, що не про ті хліби кажу Я вам? Але стережіться закваски фарисейської та садукейської.
12 Тоді зрозуміли, що Він сказав їм стерегтися не хлібної закваски, а фарисейської та садукейської науки.
13 Прийшовши в околиці Кесарії Пилипової, Ісус звернувся до Своїх учнів, запитуючи: За кого люди вважають Сина Людського?
14 Вони відповіли: Одні — за Івана Хрестителя, другі — за Іллю, інші — за Єремію або за одного з пророків.
15 Каже їм [Ісус]: А ви Мене за кого вважаєте?
16 У відповідь Симон‑Петро промовив: Ти є Христос, Син Бога Живого!
17 А Ісус відповів йому і сказав: Блаженний ти, Симоне, сину Йонин, бо не тіло і кров тобі це відкрили, а Мій Отець Небесний.
18 І Я тобі кажу, що ти є Петро; і на цій скелі Я збудую Свою Церкву, і брами аду не переможуть її.
19 Я дам тобі ключі Царства Небесного: і те, що ти зв’яжеш на землі, буде зв’язане на небесах; і те, що ти розв’яжеш на землі, буде розв’язане на небесах.
20 Тоді наказав [Ісус Своїм] учням нікому не казати, що Він — Христос.
21 Відтоді Ісус почав виявляти Своїм учням, що Йому потрібно йти в Єрусалим та багато постраждати від старших, первосвящеників і книжників, бути вбитим і третього дня воскреснути.
22 Петро, відкликавши Його вбік, почав перечити Йому, кажучи: Змилуйся над Собою, Господи! Хай з Тобою цього не станеться!
23 А Він, обернувшись, сказав Петрові: Відійди від Мене, сатано, ти спокушаєш Мене, бо думаєш не про Боже, а про людське!
24 Тоді Ісус сказав Своїм учням: Коли хто хоче йти за Мною, нехай зречеться самого себе, візьме свій хрест і йде за Мною.
25 Бо коли хто хоче спасти свою душу, той погубить її, а хто погубить свою душу заради Мене, той знайде її.
26 Тому що яка користь людині, коли вона весь світ здобуде, а свою душу занапастить? Або що дасть людина взамін за свою душу?
27 Адже Син Людський має прийти у славі Свого Отця з ангелами Своїми, і тоді Він віддасть кожному згідно з його ділами.
28 Запевняю вас, що деякі з тих, котрі стоять тут, не зазнають смерті, доки не побачать Сина Людського, що йде у Своєму Царстві.
Слухати Євангелія від Матвія розділ 17 без музики сучасний переклад

Слухати Євангелія від Матвія розділ 17 сучасний переклад без музики

Слухати Євангелія від Матвія розділ 17 сучасний переклад з текстом

1 Через шість днів Ісус бере Петра, Якова та його брата Івана і виводить їх самих на високу гору.
2 І Він преобразився перед ними: обличчя Його засяяло, немов сонце, одяг став білий, немов світло.
3 І ось з’явилися їм Мойсей та Ілля, які розмовляли з Ним.
4 Озвавшись, Петро сказав Ісусові: Господи, добре нам тут; коли хочеш, поставлю тут три намети: один Тобі, один Мойсеєві та один Іллі.
5 Поки він говорив, ясна хмара оповила їх, і з хмари пролунав голос: Це є Мій Улюблений Син, Якого Я вподобав; Його слухайте!
6 Почувши це, учні попадали долілиць і дуже злякалися.
7 Ісус підійшов, доторкнувся до них і сказав: Підійміться й не бійтеся.
8 Підвівши свої очі, учні не побачили нікого, крім одного Ісуса.
9 Коли вони сходили з гори, Ісус наказав їм, говорячи: Нікому не розповідайте про видіння, доки Син Людський не воскресне з мертвих.
10 І учні запитали Його, кажучи: Чому книжники говорять, що спочатку має прийти Ілля?
11 А Він, відповідаючи їм, сказав: Ілля справді прийде і все приготує.
12 Проте кажу вам, що Ілля вже прийшов, та його не впізнали, але зробили з ним те, що хотіли. Так і Син Людський має від них постраждати.
13 Тоді учні зрозуміли, що Він говорив їм про Івана Хрестителя.
14 Коли вони прийшли до людей, то до Нього підійшов один чоловік і, впавши Йому до ніг,
15 каже: Господи, помилуй мого сина, бо він — сновида і тяжко страждає: часто кидається у вогонь і часто у воду.
16 Я привів його до Твоїх учнів, та вони не могли його оздоровити.
17 А Ісус сказав у відповідь: О роде невірний і розбещений, доки буду з вами? Доки терпітиму вас? Приведіть Мені його сюди!
18 І погрозив йому Ісус, і біс вийшов з нього: тієї ж миті юнак одужав.
19 Тоді учні, прийшовши до Ісуса, Який був на самоті, запитали: Чому ми не змогли його вигнати?
20 Він сказав їм: Через ваше маловір’я. Запевняю вас: коли будете мати віру, як гірчичне зерно, то скажете цій горі: Перейди звідси туди! — і вона перейде; і нічого не буде для вас неможливого.
21 [Цей же рід не виходить інакше — тільки молитвою і постом].
22 Коли вони зібралися в Галилеї, Ісус сказав їм: Син Людський буде виданий у руки людям,
23 і вони Його вб’ють, але третього дня Він воскресне. І учні дуже засмутилися.
24 Коли вони прибули в Капернаум, наблизилися збирачі дидрахм до Петра і запитали: А ваш Учитель заплатить дидрахму?
25 Він відповідає: Так. А коли увійшов до хати, випередив його Ісус, промовивши: Як тобі здається, Симоне, з кого земні царі беруть данину чи податок: зі своїх синів чи з чужих?
26 Коли той відповів: Із чужих, — то Ісус сказав йому: Отже, сини вільні.
27 Але, щоб ми не спокусили їх, піди до моря, закинь вудку, візьми рибу, яка першою попадеться, і, відкривши їй рота, знайдеш статир; візьми його і дай їм за Мене та за себе.
Слухати Євангелія від Матвія розділ 18 без музики сучасний переклад

Слухати Євангелія від Матвія розділ 18 сучасний переклад без музики

Слухати Євангелія від Матвія розділ 18 сучасний переклад з текстом

1 На той час підійшли до Ісуса учні й кажуть: То хто найбільший у Царстві Небесному?
2 [Ісус] покликав дитину, поставив її серед них
3 і сказав: Запевняю вас: якщо не навернетеся і не станете, як діти, не ввійдете в Царство Небесне.
4 Отже, хто умалиться, як ця дитина, той буде найбільшим у Царстві Небесному.
5 Хто приймає таку дитину в Моє Ім’я, той Мене приймає.
6 А хто спокусить одного з цих малих, які вірять у Мене, тому краще повісити млинове жорно на шию і втопити у морській глибині.
7 Горе світові від спокус, бо повинні прийти спокуси; однак горе тій людині, через яку спокуси приходять.
8 Коли твоя рука або нога тебе спокушає, відрубай її і кинь геть від себе; краще тобі ввійти в життя кульгавим або кволим, ніж, маючи дві руки та дві ноги, бути вкинутим у вогонь вічний.
9 Коли твоє око тебе спокушає, вийми його й кинь від себе; краще тобі однооким увійти в життя, ніж, маючи два ока, бути вкинутим у вогняну геєну.
10 Стережіться, щоб ви не погордували жодним з цих малих, бо кажу вам, що їхні ангели на небі повсякчас бачать обличчя Мого Небесного Отця.
11 [Адже Син Людський прийшов знайти і спасти те, що загинуло].
12 Як ви вважаєте? Коли в якогось чоловіка буде сто овець і одна з них заблукає, чи не покине він дев’яносто дев’ять у горах і не піде шукати заблудлої?
13 І коли станеться, що знайде її, запевняю вас, що радітиме нею більше, ніж дев’яноста дев’ятьма, які не заблукали.
14 Так само немає бажання в Отця вашого Небесного, щоби загинув один із цих малих.
15 Якщо згрішить твій брат проти тебе, піди й докори йому віч-на-віч. Коли послухає тебе, ти придбав свого брата,
16 а коли не послухає, візьми із собою ще одного або двох, щоб устами двох або трьох свідків підтвердилося кожне слово;
17 коли не послухає їх, скажи Церкві, а коли й Церкви не послухає, нехай буде тобі як язичник і митник.
18 Запевняю вас: усе те, що зв’яжете на землі, буде зв’язане на небі; й усе те, що розв’яжете на землі, буде розв’язане на небі.
19 Знову запевняю вас: коли двоє з вас на землі погодяться просити про будь‑яку річ, яку лише просять, буде їм дано від Мого Отця Небесного.
20 Адже де двоє або троє зберуться в Ім’я Моє, там і Я серед них!
21 Тоді, підійшовши до Нього, Петро сказав: Господи, якщо згрішить мій брат проти мене, чи маю йому прощати до семи разів?
22 Відповів йому Ісус: Не кажу тобі до семи разів, але до сімдесяти разів по сім.
23 Тож Царство Небесне подібне до чоловіка‑царя, який хотів розрахуватися зі своїми рабами.
24 Коли почав він розраховуватися, привели до нього одного, котрий був винен десять тисяч талантів.
25 А як той не мав чим віддати, пан наказав продати його, жінку, дітей і все, що має, і віддати борг.
26 Тоді раб, упавши ниць, кланявся йому й благав: Потерпи ще мені — й усе тобі віддам.
27 І пан того раба, змилосердившись, відпустив його, а борг йому простив.
28 Коли вийшов той раб, він зустрів іншого раба, який був винен йому сто динаріїв, схопив його, почав душити, проказуючи: Віддай те, що винен!
29 А той другий раб, упавши, благав його, кажучи: Потерпи мені, я все тобі віддам.
30 Він же не забажав і вкинув його до в’язниці, доки не віддасть борг.
31 Побачивши, що сталося, інші раби дуже засмутилися, пішли й розповіли своєму панові про все, що трапилося.
32 Тоді його пан покликав його та каже йому: Лукавий рабе, весь той борг я тобі простив, бо ти вблагав мене.
33 Хіба не слід і тобі було змилосердитися над своїм співрабом, як я змилосердився над тобою?
34 І його пан, розгнівавшись, передав його катам, доки не віддасть увесь борг.
35 Так і Мій Отець Небесний чинитиме з вами, якщо не простите від вашого серця кожний братові своєму [його переступів].
Слухати Євангелія від Матвія розділ 19 без музики сучасний переклад

Слухати Євангелія від Матвія розділ 19 сучасний переклад без музики

Слухати Євангелія від Матвія розділ 19 сучасний переклад з текстом

1 Після того, як Ісус закінчив ці слова, Він вийшов з Галилеї і прибув до юдейських околиць, що за Йорданом.
2 За Ним пішло багато людей, і Він оздоровив їх там.
3 Підійшли до Нього фарисеї і, випробовуючи Його, запитали: Чи годиться чоловікові розлучатися зі своєю дружиною з будь‑якої причини?
4 А Він у відповідь сказав: Хіба не читали ви, що Творець на початку створив їх чоловіком і жінкою?
5 І сказав: Тому залишить чоловік батька й матір і пристане до своєї жінки, і обоє будуть одним тілом.
6 То вже буде не два, а одне тіло. Отже, що Бог поєднав, людина хай не розлучає.
7 Кажуть Йому: А чому ж Мойсей звелів дати розвідний лист і її відпустити?
8 Він каже їм: Мойсей через вашу жорстокість дозволив вам розлучатися з вашими дружинами, але спочатку так не було.
9 Кажу ж вам, що кожен, хто розлучається зі своєю дружиною, — за винятком випадку, спричиненого розпустою, — і одружується з іншою, чинить перелюб, [і хто одружується з розлученою, чинить перелюб].
10 Його учні кажуть Йому: Коли така справа чоловіка з жінкою, то краще не одружуватися.
11 Він же сказав їм: Не всі розуміють це слово, а лише ті, кому дано.
12 Бо є скопці, що такими народилися з лона матері; є скопці, яких оскопили люди, і є скопці, які задля Царства Небесного оскопили самі себе. Хто може збагнути, нехай збагне.
13 Тоді привели до нього дітей, щоб руки поклав на них і помолився, а учні заборонили їм.
14 Та Ісус сказав: Облиште дітей і не забороняйте їм приходити до Мене, бо для таких є Царство Небесне.
15 І, поклавши на них руки, Він пішов звідти.
16 І ось один, підійшовши, сказав Йому: Учителю [добрий], що доброго я маю робити, аби мати вічне життя?
17 Ісус сказав йому: Чому питаєш Мене про добре? Добрий тільки Один Бог. Як хочеш увійти до життя, дотримуйся заповідей.
18 Той питає Його: Яких? Ісус відповів: Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідчи неправдиво,
19 шануй батька та матір і люби ближнього свого, як самого себе.
20 Каже Йому юнак: Це все зберіг я [змалку], чого ще мені бракує?
21 Ісус відповів йому: Якщо хочеш бути досконалим, піди та продай своє майно, роздай бідним і матимеш скарб на небесах, а тоді приходь і йди за Мною.
22 Почувши ці слова, юнак із сумом відійшов, бо мав великі маєтки.
23 А Ісус сказав Своїм учням: Запевняю вас, що важко багатому ввійти в Царство Небесне.
24 І ще додам: легше верблюдові пройти через вушко голки, ніж багатому ввійти в Царство Боже.
25 Почувши це, учні дуже здивувалися і сказали: То хто ж тоді може спастися?
26 Поглянувши на них, Ісус промовив: Для людей це неможливо, а для Бога все можливе.
27 Тоді Петро, звернувшись до Нього, сказав: Ось ми залишили все й пішли за Тобою, то що нам буде?
28 А Ісус відказав: Запевняю вас, що ви, які пішли за Мною, в новому бутті, коли сяде Син Людський на престолі Своєї слави, сядете й ви на дванадцятьох престолах, щоб судити дванадцять племен Ізраїля.
29 І кожний, хто задля Мого Імені залишить дім або братів, або сестер, або батька, або матір, [або дружину], або дітей, або поля, той отримає в сто разів більше і матиме у спадок вічне життя.
30 Багато перших будуть останніми, а останні — першими.
Слухати Євангелія від Матвія розділ 20 без музики сучасний переклад

Слухати Євангелія від Матвія розділ 20 сучасний переклад без музики

Слухати Євангелія від Матвія розділ 20 сучасний переклад з текстом

1 Царство Небесне подібне до господаря, який вийшов якось вранці найняти робітників до свого виноградника.
2 Домовившись з робітниками по динарію за день, він послав їх до свого виноградника.
3 Вийшовши о третій годині, побачив інших, які стояли без діла на ринку,
4 і сказав їм: Ідіть і ви у виноградник — і дам вам по справедливості.
5 Вони пішли. Далі, вийшовши о шостій та о дев’ятій годинах, зробив так само.
6 Коли вийшов об одинадцятій годині, знайшов інших, які стояли, і каже їм: Чому ви стоїте тут без діла цілий день?
7 Кажуть йому: Бо нас ніхто не найняв. Він каже їм: Ідіть і ви у виноградник [мій — і одержите, що вам належить].
8 Коли настав вечір, каже господар виноградника до свого управителя: Поклич робітників і дай їм платню, почавши від останніх і аж до перших.
9 Ті, хто прийшов об одинадцятій годині, одержали по динарію.
10 А коли підійшли перші, то думали, що одержать більше, але й вони отримали по динарію.
11 Відтак, одержавши, нарікали на пана,
12 кажучи: Оці останні попрацювали одну годину, а ти прирівняв їх до нас, які винесли тягар дня і спеку.
13 А він у відповідь сказав одному з них: Друже, не кривджу тебе; чи не за динарія домовився ти зі мною?
14 Візьми своє і йди. Я хочу й цьому останньому дати так само, як і тобі;
15 хіба не можна мені зробити з моїм те, що я бажаю? Чи твоє око лукаве через те, що я добрий?
16 Так останні будуть першими, а перші — останніми, [бо багато є покликаних, а мало вибраних].
17 Прямуючи до Єрусалима, Ісус узяв дванадцятьох учнів окремо і дорогою сказав їм:
18 Ось, ідемо до Єрусалима, і Син Людський буде виданий первосвященикам і книжникам; і засудять Його на смерть,
19 і видадуть Його язичникам на наругу, на катування та розп’яття, а третього дня Він воскресне.
20 Тоді підійшла до Нього мати синів Зеведеєвих зі своїми синами, кланяючись і просячи щось у Нього.
21 Він запитав її: Чого бажаєш? Вона відповідає Йому: Звели, щоби двоє моїх синів сіли — один праворуч Тебе, а другий — ліворуч у Твоєму Царстві.
22 У відповідь Ісус промовив: Не знаєте, чого просите. Чи можете пити чашу, яку Я маю пити? [Або хреститися хрещенням, яким Я хрещуся?] Кажуть Йому: Можемо.
23 Він говорить їм: Отже, чашу Мою будете пити [і хрещенням, яким Я хрещуся, будете хреститися], але щоб сісти по правиці й лівиці від Мене, не Моє це давати, а лише кому приготував Мій Отець.
24 Почувши це, десятеро обурилися на двох братів.
25 Ісус же, покликавши їх, сказав: Ви знаєте, що князі народів володіють ними, а сильні світу панують над ними.
26 Не так буде у вас: бо хто хоче між вами стати великим, той нехай буде вашим слугою,
27 і хто лише хоче між вами бути першим, нехай буде вашим рабом;
28 так само і Син Людський — прийшов Він не для того, щоби служили Йому, а щоби послужити й віддати Свою душу як викуп за багатьох!
29 Коли вони виходили з Єрихона, за Ним пішов великий натовп.
30 І ось двоє сліпих, які сиділи при дорозі, почувши, що Ісус наближається, закричали: Помилуй нас, Господи, Сину Давидів!
31 Натовп втихомирював їх, щоби замовкли, а вони ще дужче кричали, гукаючи: Помилуй нас, Господи, Сину Давидів!
32 Ісус зупинився, покликав їх і промовив: Що хочете, щоб Я зробив для вас?
33 Вони кажуть Йому: Господи, аби відкрилися наші очі.
34 Ісус, змилосердившись, доторкнувся до їхніх очей — і вони враз стали зрячими й пішли за Ним.
Слухати Євангелія від Матвія розділ 21 без музики сучасний переклад

Слухати Євангелія від Матвія розділ 21 сучасний переклад без музики

Слухати Євангелія від Матвія розділ 21 сучасний переклад з текстом

1 Коли вони наблизилися до Єрусалима і прийшли у Витфагію, до Оливної гори, Ісус послав двох учнів,
2 повелівши їм: Ідіть у село, що перед вами; відразу знайдете ослицю на прив’язі й осля з нею; відв’яжіть і приведіть до Мене.
3 А коли хтось вам щось скаже, то відповісте, що Господь потребує їх і що відразу ж їх поверне.
4 Сталося це, щоби збулося сказане пророком, який промовляв:
5 Скажіть сіонській дочці: Ось, твій Цар іде до тебе — лагідний і верхи на ослиці та осляті, яке народжене від під’яремної!
6 Учні пішли і зробили так, як звелів їм Ісус:
7 привели ослицю та осля, поклали на них одяг, і Він сів на них.
8 І багато людей стелили свій одяг по дорозі, інші зрізували гілля з дерев і клали на шляху.
9 Люди, які йшли перед Ним і слідом за Ним, вигукували, проголошуючи: Осанна Синові Давидовому! Благословенний Той, Хто йде в Ім’я Господнє! Осанна на висотах!
10 Коли Він увійшов у Єрусалим, захвилювалося ціле місто, питаючи: Хто це Такий?
11 А натовп відповідав: Це — Пророк Ісус, Той, Котрий із Назарета галилейського.
12 Ісус увійшов у храм і вигнав усіх, хто продавав і купував у храмі, перекинув столи міняльників грошей і ослони тих, які продавали голубів,
13 і каже їм: Написано: Мій дім буде названий домом молитви, ви ж робите його печерою розбійників.
14 Підійшли до Нього сліпі та кульгаві в храмі, й Він оздоровив їх.
15 Первосвященики та книжники, побачивши чудеса, які Він чинив, і дітей, які вигукували в храмі: Осанна Синові Давидовому! —
16 обурилися і сказали Йому: Чи чуєш, що вони кажуть? А Ісус відповів їм: Так! Хіба ви не читали ніколи, що з уст немовлят і тих, які ссуть, Ти приготував хвалу?
17 Залишивши їх, Він пішов геть з міста до Витанії і замешкав там.
18 Уранці, повертаючись до міста, зголоднів.
19 Побачивши одну смоківницю при дорозі, Він підійшов до неї і нічого на ній не знайшов, крім самого листя, тож сказав їй: Хай довіку не буде від тебе плоду! І смоківниця враз усохла.
20 Учні, коли побачили це, здивувалися і кажуть: Як швидко ця смоківниця засохла!
21 У відповідь Ісус сказав їм: Запевняю вас: якщо матимете віру і не будете сумніватися, то не лише зробите те, що сталося зі смоківницею, але коли й цій горі скажете: Піднесися і кинься в море! — так і станеться.
22 І все, що попросите в молитві з вірою, — одержите.
23 Коли Він увійшов у храм, до Нього, як Він навчав, підійшли первосвященики та старші народу і запитали: Якою владою Ти це робиш? І хто Тобі дав цю владу?
24 У відповідь Ісус сказав їм: Задам і Я вам одне запитання. Якщо на нього відповісте Мені, то і Я вам скажу, якою владою Я це чиню:
25 Хрещення Іванове звідки було? З неба чи від людей? Вони ж міркували між собою: Якщо скажемо: З неба, Він відкаже нам: То чому ви не повірили йому?
26 Якщо ж скажемо: Від людей, то боїмося народу, бо всі вважають Івана за пророка.
27 Тож у відповідь вони Ісусові сказали: Не знаємо! Тоді й Він промовив до них: І Я не скажу вам, якою владою Я це чиню!
28 Як вам здається? Один чоловік мав двох синів. І прийшовши до першого, сказав: Сину, іди попрацюй сьогодні у винограднику!
29 Той же у відповідь сказав: Не хочу! Та пізніше, розкаявшись, пішов.
30 Підійшовши до другого, сказав так само. А той у відповідь промовив: Я іду, пане, — але не пішов.
31 Котрий із двох виконав волю батька? Кажуть: Перший! Промовляє до них Ісус: Запевняю вас, що митники й розпусниці випереджають вас до Царства Божого.
32 Бо прийшов до вас Іван дорогою праведності, та ви не повірили йому, а митники й розпусниці повірили йому; ви ж, побачивши це, не покаялися, щоб хоч потім повірити йому!
33 Слухайте іншу притчу. Був чоловік‑господар, який насадив виноградник, обгородив його огорожею, викопав у ньому давильню, збудував башту, найняв робітників і відійшов.
34 Коли ж достигли плоди, послав він своїх рабів до робітників, щоб узяти свою частку врожаю.
35 Та робітники, схопивши його рабів, кого побили, кого вбили, кого закидали камінням.
36 Тоді він послав інших рабів, більше, ніж перед тим, але й з ними вчинили так само.
37 Нарешті послав до них свого сина, кажучи: Посоромляться мого сина.
38 Робітники ж, побачивши сина, заговорили між собою: Це спадкоємець; ходімо, вб’ємо його і одержимо його спадщину.
39 І схопивши його, викинули геть із виноградника і вбили.
40 Тож коли прийде господар виноградника, то що він зробить тим робітникам?
41 Кажуть йому: Злих люто вигубить, а виноградник передасть іншим робітникам, які будуть вчасно віддавати його частку.
42 Каже їм Ісус: Хіба ви не читали ніколи в Писаннях: Камінь, який будівничі відкинули як непридатний, саме він став наріжним. Від Господа це сталося, і це дивовижне в очах наших?
43 Тому й кажу це вам, що буде забране від вас Царство Боже і дане народові, який буде приносити його плоди.
44 І хто впаде на цей камінь, розіб’ється, а на кого він упаде, того розчавить.
45 Почувши його притчі, первосвященики та фарисеї зрозуміли, що Він говорить про них,
46 і намагалися Його схопити, та побоялися людей, котрі вважали Його за пророка.
Слухати Євангелія від Матвія розділ 22 без музики сучасний переклад

Слухати Євангелія від Матвія розділ 22 сучасний переклад без музики

Слухати Євангелія від Матвія розділ 22 сучасний переклад з текстом

1 У відповідь Ісус знову заговорив до них у притчах, кажучи:
2 Схоже Царство Небесне на одного чоловіка — царя, який справив весілля своєму синові.
3 Він послав своїх рабів покликати запрошених на весілля, але ті не захотіли прийти.
4 Тоді знову послав інших рабів, кажучи: Скажіть запрошеним: Ось, я приготував мій бенкет; моїх волів і годовану худобу зарізано, і все готове; приходьте на весілля!
5 А вони, знехтувавши, відійшли: один — на своє поле, другий — на свій торг;
6 інші ж, схопивши його рабів, познущалися над ними й повбивали.
7 Цар розгнівався, послав своє військо, вигубив убивців і спалив їхнє місто.
8 Тоді каже своїм рабам: Оскільки весілля готове, а запрошені виявилися недостойними,
9 то йдіть на роздоріжжя і кого тільки зустрінете, кличте на весілля.
10 Вийшовши на дороги, ті раби зібрали всіх, кого знайшли, — і злих, і добрих; і наповнилася весільна світлиця гістьми.
11 Цар прийшов подивитися на тих, які зібралися, і побачив чоловіка, не вбраного у весільний одяг,
12 і каже йому: Друже, як ти ввійшов сюди без весільного одягу? Той же мовчав.
13 Тоді сказав цар слугам: Зв’яжіть йому ноги й руки та викиньте в зовнішню темряву: там буде плач і скрегіт зубів.
14 Адже багато запрошених, та мало вибраних!
15 Тоді фарисеї пішли і зібрали раду, щоби зловити Його на слові.
16 І послали до Нього своїх учнів з іродіянами, кажучи: Учителю, знаємо, що Ти є праведний, правдиво навчаєш Божої дороги і не зважаєш ні на кого, бо не дивишся на обличчя людей.
17 Тож скажи нам, як Ти вважаєш: чи належить давати податок кесареві, чи ні?
18 Знаючи їхнє лукавство, Ісус сказав: Навіщо випробовуєте Мене, лицеміри?
19 Покажіть Мені податкову монету! Вони принесли Йому динарій.
20 А Він каже їм: Чий це образ і напис?
21 Відповідають: Кесаря! Тоді Він каже їм: То кесареве віддайте кесареві, а Боже — Богові!
22 Почувши це, ті здивувалися і, залишивши Його, відійшли.
23 Того дня підійшли до Нього садукеї, які твердять, що не існує воскресіння, і запитали Його,
24 кажучи: Учителю, Мойсей сказав: коли хто помре, не маючи дітей, то нехай його брат візьме його дружину і воскресить нащадків брата свого.
25 Було у нас семеро братів: і перший, одружившись, помер, не маючи дітей, залишив свою дружину своєму братові;
26 так само другий і третій — аж до сьомого.
27 Після всіх померла й жінка.
28 Тож котрого із семи буде вона дружиною у воскресінні? Адже всі мали її!
29 У відповідь Ісус сказав їм: Помиляєтеся, не знаючи ані Писання, ані сили Божої,
30 бо по воскресінні не одружуються і не виходять заміж, а є мов ангели на небі.
31 Щодо воскресіння з мертвих, то хіба ви не читали Слова Божого, яке говорить:
32 Я є Богом Авраама, Богом Ісаака, Богом Якова, — Богом не мертвих, а живих.
33 І почувши це, люди були в захопленні з Його вчення.
34 А фарисеї, почувши, що Він закрив уста садукеям, зібралися разом,
35 і один з них, законовчитель, запитав, випробовуючи Його:
36 Учителю, яка заповідь найбільша в Законі?
37 Він же сказав йому: Любитимеш Господа Бога свого всім своїм серцем, і всією своєю душею, і всією своєю думкою!
38 Це — перша і найбільша заповідь.
39 Друга — подібна до неї: Любитимеш свого ближнього, як самого себе!
40 На цих двох заповідях тримається весь Закон і Пророки.
41 Коли зібралися фарисеї, Ісус запитав їх, кажучи:
42 Що ви думаєте про Христа? Чий Він Син? Вони Йому відказали: Давидів.
43 Він каже їм: То як же Давид у Дусі називає Його Господом, говорячи:
44 Промовив Господь до мого Господа: Сядь праворуч Мене, доки не покладу Твоїх ворогів під Твої ноги?
45 Отже, якщо Давид називає Його Господом, як Він може бути йому сином?
46 І ніхто не міг відповісти Йому ні слова, тож від того дня ніхто більше не наважувався Його запитувати.
Слухати Євангелія від Матвія розділ 23 без музики сучасний переклад

Слухати Євангелія від Матвія розділ 23 сучасний переклад без музики

Слухати Євангелія від Матвія розділ 23 сучасний переклад з текстом

1 Тоді Ісус промовив до натовпу і до своїх учнів,
2 кажучи: На сидіння Мойсея посідали книжники та фарисеї.
3 Все, що лише скажуть вам, робіть і виконуйте, але так, як вони, не чиніть, бо вони кажуть і не роблять.
4 Вони в’яжуть важкі, непосильні тягарі й кладуть на плечі людей, а самі пальцем своїм не хочуть їх поворухнути.
5 Всі свої вчинки вони роблять так, щоб їх бачили люди. Роблять ширшими свої філактерії та побільшують китиці,
6 люблять почесні місця на бенкетах і перші місця в синагогах,
7 і вітання на майданах, щоб їх кликали люди: Учителю!
8 Ви ж не називайте себе вчителями, бо один є у вас Учитель, а всі ви — брати.
9 І не називайте нікого на землі отцем, бо є один у вас Отець — Небесний.
10 Не називайтеся і наставниками, бо є один у вас Наставник — Христос.
11 Найбільший з вас нехай буде вам слугою.
12 Тому що хто буде себе підносити, буде принижений, а той, хто буде принижувати себе, буде піднесений.
13 Горе ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри, тому що ви зачиняєте Царство Небесне перед людьми: і самі не входите, і тим, які йдуть, не дозволяєте ввійти.
14 [Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, тому що ви поїдаєте хати вдовиць і про людське око довго молитеся, — за це отримаєте дуже тяжкий осуд].
15 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, які обходите море і суходіл, аби здобути бодай одного новонаверненого, а коли це станеться, то робите його сином геєни — вдвічі гіршим за вас.
16 Горе вам, проводирі сліпі, які говорите: Хто клянеться храмом, то це нічого, а хто клянеться золотом храму, той винний.
17 Безумні й сліпі! Бо що є більше: золото чи храм, який освячує золото?
18 І: Хто клянеться жертовником, то це нічого, а хто клянеться даром, що на ньому, той винний.
19 [Нерозумні й] сліпі! Що більше: дар чи жертовник, який освячує той дар?
20 Отже, хто клянеться жертовником, клянеться ним і тим, що є на ньому;
21 і хто клянеться храмом, клянеться ним і Тим, Хто живе в ньому;
22 і хто клянеться небом, клянеться Божим престолом і Тим, Хто сидить на ньому.
23 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, бо даєте десятину з м’яти, кропу й кмину, а занедбали найважливіше в Законі: суд, милосердя та віру; і це належить робити, і того не залишати.
24 Проводирі ви сліпі, які відціджуєте комара, а верблюда ковтаєте.
25 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, бо очищаєте чашу й миску ззовні, а всередині вони повні здирства та ненаситності.
26 Фарисею сліпий, очисти спершу чашу всередині, щоб і ззовні вона стала чистою.
27 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, бо ви подібні до гробів побілених, які ззовні видаються гарними, а всередині повні мертвих кісток і всякої нечистоти.
28 Так і ви ззовні видаєтеся людям праведними, а всередині повні лицемірства й беззаконня.
29 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, бо будуєте гробниці пророкам і прикрашаєте пам’ятники праведникам,
30 і кажете: Коли б ми жили в дні наших батьків, то не були б їхніми спільниками в пролитті крові пророків!
31 Отак свідчите самі собі, що ви є синами тих, хто вбивав пророків.
32 Тож виповніть міру беззаконня ваших батьків.
33 Змії, поріддя гадюче! Як втечете від суду геєни?
34 Тому Я посилаю до вас пророків, мудреців та книжників; з них деяких уб’єте і розіпнете, а деяких будете бичувати у ваших синагогах і гнати з міста до міста,
35 щоб упала на вас уся кров праведників, пролита на землі: від крові праведного Авеля до крові Захарії, сина Варахіїного, якого вбили ви між храмом і жертовником.
36 Запевняю вас: це все прийде на цей рід.
37 Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків і побиваєш камінням посланих до тебе! Скільки разів хотів Я зібрати твоїх дітей, як квочка збирає своїх курчат під крила, та ви не захотіли!‥
38 Ось, залишається вам ваш дім порожнім.
39 Кажу вам: не побачите Мене відтепер, доки не скажете: Благословенний, Хто йде в Ім’я Господнє!
Слухати Євангелія від Матвія розділ 24 без музики сучасний переклад

Слухати Євангелія від Матвія розділ 24 сучасний переклад без музики

Слухати Євангелія від Матвія розділ 24 сучасний переклад з текстом

1 Вийшовши, Ісус пішов від храму; Його учні підійшли до Нього, щоби показати Йому будівлі храму.
2 А Ісус у відповідь сказав їм: Чи не бачите все це? Запевняю вас: не залишиться тут каменя на камені, який не буде зруйнований.
3 Коли Він сидів на Оливній горі, до Нього на самоті підійшли учні, кажучи: Скажи нам, коли це буде і яка ознака Твого приходу та кінця віку?
4 У відповідь Ісус сказав їм: Стережіться, щоби хтось вас не ввів у оману,
5 бо багато хто прийде під Моїм Ім’ям, кажучи: Я — Христос! — і багатьох зведуть.
6 Ви почуєте про війни і про чутки воєнні. Глядіть, не жахайтеся, бо має так статися; але це ще не кінець.
7 Бо повстане народ проти народу, і царство піде на царство, і буде голод, [і пошесті], і землетруси в різних місцях,
8 та це все — лише початок страждань.
9 Тоді видаватимуть вас на муки і вбиватимуть вас, і зненавидять вас усі народи через Моє Ім’я.
10 І тоді багато хто спокуситься, і одне одного будуть видавати, і зненавидять одне одного;
11 і повстануть численні лжепророки, і зведуть багатьох;
12 і через поширення беззаконня охолоне любов багатьох.
13 А той, хто вистоїть до кінця, буде спасенний.
14 І ця Євангелія Царства буде проповідуватися по всьому світі на свідчення всім народам, — і тоді прийде кінець.
15 Отже, коли побачите гидоту спустошення, що знаходиться на святому місці, провіщену пророком Даниїлом, — хто читає, нехай розуміє, —
16 тоді ті, хто в Юдеї, хай втікають у гори;
17 хто на даху, хай не сходить узяти те, що в його домі,
18 і хто на полі, хай не повертається назад узяти свій одяг.
19 Горе ж вагітним і тим, хто годуватиме грудьми в ті дні.
20 Тож моліться, щоб ваша втеча не сталася взимку або в суботу.
21 Адже тоді буде велике горе, якого не було від початку світу дотепер, і не буде.
22 Коли б не були ті дні вкорочені, то не спаслася б жодна людина. Але заради вибраних ті дні будуть вкорочені.
23 Тоді, коли хто вам скаже: Ось тут Христос! Або: Там! — не вірте.
24 Бо постануть лжехристи та лжепророки і будуть чинити великі ознаки й чудеса, щоби звести, якщо вдасться, навіть і вибраних.
25 Ось я попередив вас!
26 Отже, коли вам скажуть: Ось Він у пустелі! — не виходьте; Ось Він у потайних кімнатах! — не вірте,
27 адже як блискавка виходить зі сходу і з’являється аж на заході, таким буде й прихід Сина Людського;
28 бо де буде труп, там зберуться орли.
29 Відразу по тих днях горя сонце померкне, і місяць не дасть свого світла, і зорі падатимуть з неба, і небесні сили захитаються.
30 І тоді з’явиться ознака Сина Людського на небі, й заголосять усі племена землі, й побачать Сина Людського, Який іде на хмарах небесних з великою силою і славою;
31 і з гучною сурмою Він пошле Своїх ангелів, і зберуть Його вибраних з чотирьох вітрів, з одного кінця неба до другого.
32 Від смоківниці навчіться притчі: коли вже її бруньки стають м’якими і випускають листя, знаєте, що близько літо;
33 так і ви, коли все це побачите, знайте, що близько, вже при дверях.
34 Запевняю вас: не мине цей рід, як усе це збудеться.
35 Небо і земля проминуть, а Мої слова не проминуть.
36 Про той же день і годину не знає ніхто: ані небесні ангели, ані Син, а тільки один Отець.
37 Адже так, як було за днів Ноя, таким буде прихід Сина Людського.
38 Бо так, як у ті дні перед потопом їли й пили, одружувалися і виходили заміж — аж до того дня, коли Ной увійшов у ковчег,
39 і ніхто не знав, аж ось прийшов потоп і забрав усіх, — таким буде і прихід Сина Людського.
40 Тоді двоє будуть у полі: один буде забраний, а один залишиться;
41 дві будуть молоти на жорнах: одна буде забрана, а одна залишиться.
42 Отже, пильнуйте, бо не знаєте, якого дня прийде ваш Господь.
43 Тож пам’ятайте, що коли б господар знав, у яку сторожу приходить злодій, він пильнував би і не дав би підкопати свого дому.
44 Тому й ви будьте готові, бо Син Людський приходить тієї години, про яку й не думаєте.
45 Хто ж є вірним і мудрим рабом, якого поставить пан над своєю челяддю, щоби вчасно давати їм їжу?
46 Блаженний той раб, якого пан, коли прийде, знайде, що він так робить.
47 Запевняю вас, що він поставить його над усім своїм маєтком.
48 А коли той злий раб скаже у своєму серці: Мій пан запізнюється! —
49 і почне бити своїх товаришів, а їсти й пити з п’яницями,
50 то прийде пан того раба в день, у який не сподівається, і в годину, якої не знає;
51 розітне його навпіл і визначить його долю з лицемірами; там буде плач і скрегіт зубів.
Слухати Євангелія від Матвія розділ 25 без музики сучасний переклад

Слухати Євангелія від Матвія розділ 25 сучасний переклад без музики

Слухати Євангелія від Матвія розділ 25 сучасний переклад з текстом

1 Тоді Царство Небесне буде подібне до десятьох дів, які, взявши свої каганці, вийшли назустріч молодому.
2 П’ять із них були нерозумні, а п’ять — мудрі.
3 Нерозумні, взявши свої каганці, не взяли із собою олії.
4 А мудрі разом зі своїми каганцями в посудинах взяли олію.
5 Оскільки молодий запізнювався, всі задрімали й поснули.
6 А опівночі пролунав крик: Ось молодий, виходьте йому назустріч!
7 Тоді всі ті діви встали і приготували свої каганці.
8 Нерозумні сказали мудрим: Дайте нам вашої олії, бо наші каганці гаснуть!
9 А мудрі у відповідь сказали: Щоби часом не забракло і нам, і вам, краще підіть до продавців та й купіть собі.
10 Коли вони пішли купувати, прийшов молодий, і ті, які були готові, пішли з ним на весілля, і за ними замкнули двері.
11 Потім приходять й інші діви та й кажуть: Пане, пане, відчини нам!
12 А він у відповідь сказав: Запевняю вас, я вас не знаю!
13 Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, [коли Син Людський прийде].
14 Подібно, як один чоловік, відходячи, покликав своїх рабів і передав їм своє майно;
15 одному дав п’ять талантів, другому — два, а третьому — один, кожному згідно з його спроможністю, і відійшов.
16 Той, хто одержав п’ять талантів, негайно пішов, пустив їх в обіг і заробив ще п’ять;
17 так само той, хто взяв два, заробив ще два.
18 А той, хто одержав один, пішов і закопав у землю гроші свого пана.
19 Через тривалий час приходить пан тих рабів і розраховується з ними.
20 Підійшов той, який одержав п’ять талантів, — приніс ще п’ять талантів і каже: Пане, п’ять талантів ти мені передав. Ось іще п’ять талантів я придбав!
21 Сказав йому його пан: Гаразд, рабе добрий і вірний! У малому був ти вірний, над великим тебе поставлю. Увійди в радість свого пана!
22 Підійшов і той, який одержав два таланти, і сказав: Пане, два таланти ти мені передав. Ось іще два таланти я заробив!
23 Сказав йому пан: Гаразд, рабе добрий і вірний! У малому був ти вірний, над великим тебе поставлю. Увійди в радість свого пана!
24 Підійшов і той, який одержав один талант, і сказав: Пане, знав я тебе, що ти жорстока людина: жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав.
25 Я, побоявшись, пішов і сховав твій талант у землю. Ось, бери своє!
26 У відповідь його пан сказав йому: Злий і лінивий рабе! То ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав?
27 Треба тобі було віддати мої гроші торговцям, і тепер я взяв би своє з прибутком.
28 Тож візьміть у нього талант і дайте тому, хто має десять талантів.
29 Адже кожному, хто має, дано буде, і матиме ще більше, а від того, який не має, буде забране і те, що має.
30 А нікчемного раба викиньте в зовнішню темряву; там буде плач і скрегіт зубів! [Це сказавши, закликав: Хто має вуха, щоби слухати, нехай слухає]!
31 Коли прийде Син Людський у Своїй славі й усі ангели з Ним, тоді сяде на престолі Своєї слави;
32 і зберуться перед Ним усі народи, і відділить їх одне від одного, як пастух відділяє овець від козлів;
33 і поставить овець праворуч, а козлів — ліворуч.
34 Тоді Цар скаже тим, які праворуч: Прийдіть, благословенні Мого Отця, успадкуйте Царство, приготоване вам від створення світу!
35 Бо голодував Я, і ви дали Мені їсти; спраглим був, і ви Мене напоїли; чужинцем був Я, і ви Мене прийняли;
36 не мав одягу, і ви Мене одягнули; хворів, і ви Мене відвідали; у в’язниці був Я, і ви прийшли до Мене!
37 Тоді озвуться до Нього праведники, кажучи: Господи, коли ми бачили Тебе голодним і нагодували, або спраглим і напоїли?
38 Коли ми бачили Тебе чужинцем і прийняли, або нагим і одягнули?
39 Коли ми бачили Тебе хворим, або у в’язниці, і прийшли до Тебе?
40 Цар у відповідь скаже їм: Запевняю вас: те, що зробили одному з Моїх найменших братів, ви зробили Мені.
41 Тоді скаже й тим, які ліворуч: Ідіть від Мене, прокляті, у вічний вогонь, приготований дияволові та його ангелам!
42 Бо голодував Я, а ви не дали Мені їсти; спраглим був Я, а ви не напоїли Мене;
43 чужинцем був, а ви не прийняли Мене; нагим був, а ви не одягнули Мене; був хворим і у в’язниці, а ви не відвідали Мене.
44 Тоді озвуться і ті, кажучи: Господи, коли це ми бачили Тебе голодним, або спраглим, або чужинцем, або нагим, або хворим, або у в’язниці й не послужили Тобі?
45 Тоді у відповідь скаже їм: Запевняю вас: коли ви не зробили цього одному з найменших, то не зробили й Мені.
46 І підуть ті на вічне покарання, а праведники — на життя вічне.
Слухати Євангелія від Матвія розділ 26 без музики сучасний переклад

Слухати Євангелія від Матвія розділ 26 сучасний переклад без музики

Слухати Євангелія від Матвія розділ 26 сучасний переклад з текстом

1 Коли Ісус промовив усі ці слова, то сказав Своїм учням:
2 Ви знаєте, що через два дні буде Пасха, і Син Людський буде виданий на розп’яття.
3 Тоді зібралися первосвященики, [книжники] та старші народу в дворі первосвященика на ім’я Каяфа
4 і змовилися підступом схопити Ісуса та вбити.
5 Однак вони казали: Не у свято, щоб не сталося заколоту в народі!
6 І ось, коли Ісус був у Витанії, в домі Симона прокаженого,
7 до нього підійшла жінка, яка мала алебастрову посудину з дорогоцінним миром, і, коли Він сидів, вилила Йому на голову.
8 Побачивши це, учні обурилися і сказали: Навіщо така даремна трата?
9 Адже це можна було дорого продати і роздати бідним!
10 Зрозумівши, Ісус сказав їм: Навіщо ви докоряєте жінці? Вона зробила Мені добре діло;
11 бідних ви завжди маєте із собою, а Мене не завжди маєте.
12 Виливши миро на Моє тіло, вона вчинила це на Мій похорон.
13 Запевняю вас: де тільки буде проповідуватися ця Євангелія в усьому світі, буде розповідатися і про те, що вона зробила, — на згадку про неї.
14 Тоді один із дванадцятьох, якого звали Юда Іскаріотський, пішов до первосвящеників
15 і сказав: Що ви дасте мені, і я видам Його вам? Вони ж заплатили йому тридцять срібних монет.
16 І відтоді він шукав слушної нагоди, щоб Його видати.
17 Першого дня Опрісноків до Ісуса підійшли учні й запитали: Де хочеш, щоб ми приготували Тобі спожити пасху?
18 Він відповів: Ідіть у місто до одного чоловіка й скажіть йому: Учитель каже: Мій час близько, в тебе справлю Пасху зі Своїми учнями.
19 Учні зробили так, як звелів їм Ісус, і приготували пасху.
20 Коли настав вечір, Він сів до столу з дванадцятьма [учнями]
21 і, як вони їли, сказав: Запевняю вас, що один із вас Мене видасть.
22 Дуже сумуючи, кожний почав говорити Йому: Чи не я, Господи?
23 А Він у відповідь сказав: Той, хто вмочить зі Мною рукою в мисці, — Мене видасть.
24 Син Людський іде, як написано про Нього, але горе тій людині, яка зрадить Сина Людського. Краще було б тій людині не народитися!
25 Озвався і Юда, зрадник Його, і сказав: Чи це не я, Учителю? Відповів йому: Ти сказав.
26 Коли ж вони їли, Ісус, узявши хліб і поблагословивши, переломив, дав учням і сказав: Прийміть, їжте, це — тіло Моє.
27 Потім узяв чашу і, віддавши подяку, подав їм і сказав: Пийте з неї всі,
28 бо це кров Моя [Нового] Завіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів.
29 Та кажу вам, що віднині не питиму з цього плоду виноградного аж до того дня, коли його новим питиму з вами в Царстві Мого Отця.
30 Заспівавши, вони вийшли на Оливну гору.
31 Тоді каже їм Ісус: Ви всі спокуситеся Мною цієї ночі, бо написано: Уражу пастиря — і розсіються вівці отари.
32 А після Мого воскресіння Я випереджу вас у Галилеї.
33 У відповідь Петро сказав Йому: Навіть якщо всі спокусяться в Тобі, то я ніколи не спокушуся!
34 Ісус промовив до нього: Запевняю тебе, що цієї ночі, перш ніж заспіває півень, ти тричі від Мене відречешся.
35 Каже Йому Петро: Якби мені навіть треба було померти з Тобою, не відречуся від Тебе! Так само сказали і всі учні.
36 Тоді Ісус приходить з ними до місця, яке зветься Гетсиманія, і каже їм: Посидьте тут, поки Я піду і там помолюся.
37 І, взявши Петра та двох Зеведеєвих синів, почав сумувати й тужити.
38 Тоді каже їм: Смертельним смутком охоплена душа Моя. Залишайтеся тут і пильнуйте зі Мною!
39 І, пройшовши трохи далі, впав долілиць, молячись і кажучи: Отче Мій, якщо можливо, нехай Мене обмине ця чаша; однак не як Я хочу, а як Ти.
40 Повертається до учнів і знаходить, що вони сплять, і каже Петрові: То не змогли ви й однієї години попильнувати зі Мною?
41 Пильнуйте та моліться, щоб не потрапити у спокусу, бо дух бадьорий, а тіло немічне.
42 Знову відійшов; удруге почав молитися, промовляючи: Отче Мій, якщо ця чаша не може обминути, щоб Я не пив її, нехай буде Твоя воля.
43 Повернувшись, побачив, що вони знову спали, бо їхні очі стали важкими.
44 Залишивши їх, Він відійшов, знову помолився і втретє повторив ті самі слова.
45 Тоді приходить до учнів і каже їм: Ви все ще спите й відпочиваєте? Ось наблизилася година, і Син Людський видається в руки грішників.
46 Встаньте, ходімо, бо наблизився Мій зрадник!
47 Він ще говорив, як прийшов Юда, один із дванадцятьох, а з ним велика юрба з мечами та киями від первосвящеників і старших народу.
48 А той, хто видавав Його, подав їм знак, кажучи: Кого я поцілую, то Він. Схопіть Його!
49 Він відразу підійшов до Ісуса і сказав: Радій, Учителю! — та й поцілував Його.
50 Ісус запитав його: Друже, для чого ти прийшов? А ті підступили, наклали руки на Ісуса й схопили Його.
51 І ось один із тих, які були з Ісусом, простягнувши руку, вихопив свого меча і вдарив раба первосвященика й відтяв йому вухо.
52 Тоді каже йому Ісус: Поверни свого меча на його місце, бо всі, хто бере меч, від меча загинуть.
53 Чи ти думаєш, що Я не можу вблагати Мого Отця, аби Він дав Мені понад дванадцять легіонів ангелів?
54 Як же тоді збудуться Писання, що так має статися?
55 В той час Ісус промовив до юрби: Немов на розбійника ви вийшли з мечами й киями, щоб Мене схопити; щодня Я перебував у храмі, навчаючи, і ви не схопили Мене.
56 Це ж усе сталося, аби збулося Писання пророків. Тоді всі учні, залишивши Його, втекли.
57 Ті, котрі схопили Ісуса, повели Його до первосвященика Каяфи, де зібралися книжники та старші.
58 Петро ж ішов за Ним віддалік до двору первосвященика і, увійшовши всередину, сів зі слугами, щоби побачити, чим то закінчиться.
59 А первосвященики [та старші] і весь синедріон шукали фальшивого свідчення проти Ісуса, щоби Його вбити,
60 але не знаходили, хоч виступало багато лжесвідків. Нарешті прийшло двоє
61 і кажуть: Він говорив: Я можу зруйнувати Божий храм і за три дні відбудувати.
62 Первосвященик встав і сказав Йому: Нічого не відповідаєш на те, що вони проти Тебе свідчать?
63 Але Ісус мовчав. І первосвященик сказав Йому: Заклинаю Тебе Богом Живим, щоб Ти сказав нам: Чи Ти Христос — Син Божий?
64 Ісус йому відповів: Ти сказав! Однак Я кажу вам: відтепер ви побачите Сина Людського, Який буде сидіти праворуч Сили та прийде на хмарах небесних!
65 Тоді первосвященик роздер свій одяг, кажучи: Він сказав богохульство! Яких ще потребуємо свідків? Ось, тепер ви чули богохульство!
66 Як ви вважаєте? Вони ж у відповідь сказали: Він повинен померти!
67 Тоді плювали Йому в обличчя та били Його, а інші били по щоках
68 і приговорювали: Пророкуй нам, Христе, хто Тебе вдарив?
69 Петро сидів ззовні у дворі; до нього підійшла одна служниця, кажучи: І ти був з Ісусом галилейцем!
70 Але він відрікся перед усіма, промовивши: Не знаю, що ти кажеш!
71 Коли ж він вийшов до брами, побачила його інша й каже тим, які там були: Цей був з Ісусом Назарянином!
72 І знову відрікся з клятвою: Я не знаю Цієї Людини!
73 Дещо згодом підійшли ті, які там стояли, і сказали Петрові: Та ти справді один з них, бо і твоя говірка тебе виявляє!
74 Тоді він почав зарікатися і клястися, що не знав Цієї Людини. І враз заспівав півень.
75 Тож згадав Петро слова, які сказав Ісус: Перше ніж півень заспіває, ти тричі відречешся від Мене. І, вийшовши геть, він гірко заплакав.
Слухати Євангелія від Матвія розділ 27 без музики сучасний переклад

Слухати Євангелія від Матвія розділ 27 сучасний переклад без музики

Слухати Євангелія від Матвія розділ 27 сучасний переклад з текстом

1 Коли ж настав ранок, усі первосвященики і старші народу скликали раду проти Ісуса, щоб убити Його;
2 і, зв’язавши Його, повели й передали правителеві Пилату.
3 Тоді Юда, який Його видав, побачивши, що Він засуджений, розкаявся і повернув тридцять срібних монет первосвященикам і старшим,
4 кажучи: Я згрішив, видавши невинну кров. Вони ж сказали: А що нам до того? Сам дивися.
5 Тоді він кинув срібняки в храмі, пішов геть і повісився.
6 А первосвященики, узявши срібняки, сказали: Не годиться класти їх до скарбниці, бо це ціна крові.
7 Порадившись, вони купили на них гончарське поле, щоб хоронити там чужинців.
8 Тому те поле досі зветься Полем крові.
9 Тоді сповнилося сказане через пророка Єремію, який говорив: І взяли вони тридцять срібняків — вартість Оціненого, — Того, Кого оцінили сини Ізраїля,
10 і дали їх за гончарське поле, як наказав мені Господь.
11 Ісус же став перед правителем. Правитель запитав Його: Чи ти юдейський Цар? Ісус відповів: Ти кажеш!
12 Коли первосвященики і старші Його звинувачували, Він нічого не відповідав.
13 Тоді Пилат каже Йому: Хіба не чуєш, скільки проти Тебе свідчать?
14 Але Він не відповідав йому на жодне слово, так що правитель дуже дивувався.
15 На кожне свято правитель мав звичай відпускати народові одного в’язня, якого бажали.
16 Був же тоді відомий в’язень, якого звали Вараввою.
17 Коли вони зібралися, Пилат сказав їм: Кого хочете, щоб я відпустив вам, Ісуса Варавву чи Ісуса, Котрий зветься Христос?
18 Адже знав, що через заздрощі видали Його.
19 Коли ж він сидів на судилищі, послала до нього його дружина сказати: Не май нічого до Того Праведника, бо я багато натерпілася нині уві сні через Нього!
20 А первосвященики й старші підмовили людей, аби просити за Варавву, а Ісуса щоб убити.
21 Правитель озвався і сказав їм: Кого з двох хочете, щоб я відпустив вам? Вони сказали: Варавву.
22 Пилат їм відповів: А що я маю зробити з Ісусом, Який зветься Христос? Усі закричали: Нехай буде розп’ятий!
23 Він же сказав: А який злочин Він скоїв? Та вони ще дужче кричали: Нехай буде розп’ятий!
24 Побачивши, що нічого не вдіє, а заколот дедалі посилюється, Пилат узяв воду, вмив руки перед народом і сказав: Невинний я в крові Цього Праведника! Дивіться самі!
25 У відповідь весь народ закричав: Кров Його на нас і на наших дітях!
26 Тоді відпустив їм Варавву, а Ісуса після бичування видав на розп’яття.
27 Тоді воїни правителя, взявши Ісуса до преторію, зібрали через Нього весь підрозділ.
28 І, роздягнувши Його, накинули на Нього багряницю
29 та, сплівши вінок з тернини, поклали Йому на голову, а тростину дали в праву руку і, впавши на коліна перед Ним, глузували з Нього, кажучи: Радій, Царю юдейський!
30 І плювали на Нього та, взявши тростину, били Його по голові.
31 А коли наглузувалися з Нього, стягли з Нього багряницю, надягли на Нього Його одяг і повели на розп’яття.
32 Виходячи, зустріли чоловіка з Киринеї на ім’я Симон, якого примусили нести Його хрест.
33 Коли прийшли на місце, яке зветься Голгофа, що в перекладі означає Череповище,
34 дали Йому випити вина, змішаного з жовчю, але Він, покуштувавши, не схотів пити.
35 А ті, які розіп’яли Його, кидаючи жереб, поділили Його одяг
36 і, посідавши, стерегли Його там.
37 Над Його головою прибили напис Його провини: Це Ісус — Цар юдейський.
38 Тоді розіп’яли з Ним двох розбійників: одного — праворуч, другого — ліворуч.
39 А ті, хто проходив повз Нього, лихословили Його, похитуючи своїми головами
40 і кажучи: Ти, Котрий руйнуєш храм і за три дні відбудовуєш, спаси Себе Самого! Якщо Ти є Син Божий, то зійди з хреста!
41 Так само й первосвященики з книжниками та старшими, глузуючи, говорили:
42 Інших спасав, а Себе Самого не може спасти?! Він, Цар ізраїльський, нехай зійде тепер з хреста — і повіримо в Нього.
43 Він покладав надію на Бога; нехай тепер Його визволить, якщо хоче, бо Він сказав: Я — Божий Син!
44 Так само і розбійники, розп’яті з Ним, насміхалися з Нього.
45 Від шостої години по всій землі тривала темрява — аж до дев’ятої години.
46 А о дев’ятій годині Ісус скрикнув гучним голосом, кажучи: Елі, Елі, лема савахтані? Тобто: Боже Мій, Боже Мій, чому Ти Мене покинув?
47 Деякі з тих, які там стояли, почувши це, говорили, що Він кличе Іллю.
48 І зараз же один із них, підбігши, взяв губку, наповнив її оцтом, настромив на очеретину і дав Йому пити.
49 Інші ж казали: Облиш, подивимося, чи прийде Ілля Його спасати.
50 Ісус же, знову голосно скрикнувши, віддав духа.
51 І ось завіса храму роздерлася надвоє — згори додолу; земля затряслася, скелі порозпадалися,
52 гроби повідкривалися, багато тіл померлих святих встали
53 і, вийшовши з гробів після Його воскресіння, ввійшли до святого міста і явилися багатьом.
54 А сотник і ті, які з ним стерегли Ісуса, побачивши землетрус і те, що сталося, дуже злякалися й говорили: Справді, Він був Божий Син!
55 Було ж там багато жінок, які дивилися здалека; вони йшли за Ісусом з Галилеї, прислуговуючи Йому.
56 Поміж ними була Марія Магдалина, Марія — мати Якова та Йосипа, мати Зеведеєвих синів.
57 Коли настав вечір, прийшов заможний чоловік з Ариматеї на ім’я Йосип, який і сам був учнем Ісуса;
58 він прийшов до Пилата й попросив тіло Ісуса. Після чого Пилат наказав дати.
59 Взявши тіло, Йосип обгорнув Його чистим полотном
60 і поклав Його до своєї нової гробниці, яку висік у скелі, та, прикотивши до отвору гробниці великий камінь, відійшов.
61 Була ж там Марія Магдалина і друга Марія, які сиділи напроти гробу.
62 Наступного дня, що після п’ятниці, зібралися первосвященики та фарисеї до Пилата
63 і кажуть: Пане, ми пригадали, що той обманщик сказав ще за життя: Через три дні Я воскресну!
64 Тож накажи стерегти гробницю до третього дня, щоби часом Його учні, прийшовши вночі, не викрали Його та не сказали народові: Він воскрес із мертвих! — бо буде цей останній обман гірший від першого.
65 Пилат сказав їм: Маєте варту, ідіть і забезпечте, як знаєте.
66 Вони пішли й забезпечили гробницю: опечатали камінь і поставили варту.
Слухати Євангелія від Матвія розділ 28 без музики сучасний переклад

Слухати Євангелія від Матвія розділ 28 сучасний переклад без музики

Слухати Євангелія від Матвія розділ 28 сучасний переклад з текстом

1 Після суботнього вечора, як розвиднялося першого дня тижня, прийшла Марія Магдалина й інша Марія, щоб навідатися до гробу.
2 І ось стався великий землетрус, бо Господній ангел, зійшовши з неба, підійшов і відкотив камінь від отвору гробниці та сів на ньому.
3 Був же його вигляд, мов блискавка, а його одяг — білий, мов сніг.
4 Зі страху перед ним затремтіла варта і стала, наче мертва.
5 Та ангел озвався і сказав жінкам: Не бійтеся, бо знаю, що ви шукаєте Ісуса розп’ятого!
6 Немає Його тут, бо Він воскрес, як сказав. Ідіть, подивіться на місце, де Він лежав.
7 Швидше ідіть та скажіть Його учням, що Він устав із мертвих; Він чекатиме вас у Галилеї, там Його й побачите. Ось, я сказав вам!
8 Вони з поспіхом відійшли від гробниці — зі страхом та великою радістю; побігли, щоби сповістити Його учнів.
9 [Коли ж вони йшли сповістити Його учнів], ось Ісус зустрів їх, кажучи: Радійте! Вони ж підійшли, обняли Його ноги й поклонилися Йому.
10 Тоді каже їм Ісус: Не бійтеся, ідіть, сповістіть Моїм братам, щоб ішли до Галилеї, — там Мене побачать.
11 Коли вони йшли, дехто з вартових, прийшовши до міста, сповістив первосвященикам про все, що сталося.
12 Зібравшись зі старшими та скликавши раду, дали достатньо грошей воїнам
13 і сказали: Говоріть, що Його учні, прийшовши вночі, викрали Його, коли ми спали.
14 А як почує це правитель, ми переконаємо його, і він вас не буде турбувати.
15 Тож вони, взявши гроші, зробили так, як їх навчили. І це слово розійшлося між юдеями — аж до сьогодні.
16 А одинадцять учнів пішли до Галилеї на гору, куди вказав їм Ісус,
17 і, побачивши Його, поклонилися, а деякі засумнівалися.
18 Та Ісус, підійшовши, промовив до них: Дана Мені вся влада на небі й на землі.
19 Тож ідіть і навчіть усі народи, хрестячи їх в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа,
20 навчаючи їх зберігати все, що Я заповів вам. І ось Я з вами по всі дні аж до кінця віку! [Амінь].