1 “Уважайте добре, щоб ви не чинили ваших добрих учинків перед людьми, які бачили б вас, а то не матимете нагороди в Отця вашого, що на небі.
2 Отож, коли даєш милостиню, не труби перед собою, як роблять лицеміри по синагогах та вулицях, щоб їх хвалили люди. Істинно кажу вам: Вони вже мають свою нагороду.
3 Ти ж, коли даєш милостиню, нехай твоя ліва рука не знає, що робить твоя права:
4 щоб твоя милостиня була таємна, і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі.
5 А коли молитеся, не будьте як ті лицеміри, що люблять навидноті молитися по синагогах та на перехрестях, щоб показатися людям. Істинно кажу вам: Вони вже мають свою нагороду.
6 Ти ж, коли молишся, увійди у свою кімнату, зачини за собою двері й молись Отцеві твоєму, що перебуває в тайні, а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі.
7 А коли молитесь, не говоріть зайвого, як ті погани; гадають бо, що за своєю велемовністю будуть вислухані.
8 Не будьте, отже, подібні до них, бо Отець ваш небесний знає, чого вам треба, перш ніж ви просите в нього.
9 Тож моліться так: Отче наш, що єси на небі! Нехай святиться твоє ім'я.
10 Хай прийде твоє царство, нехай буде воля твоя як на небі, так і на землі.
11 Хліб наш щоденний дай нам нині.
12 Прости нам довги наші, як і ми прощаємо довжникам нашим,
13 Не введи нас у спокусу, і але визволь нас від злого.
14 Коли ви прощатимете людям їхні провини, то й Отець ваш небесний простить вам.
15 А коли ви не будете прощати людям, то й Отець ваш небесний не простить вам провин ваших.
16 Коли ж ви постите, не будьте сумні, як лицеміри: бо вони виснажують своє обличчя, щоб було видно людям, мовляв, вони постять. Істинно кажу вам: Вони вже мають свою нагороду.
17 Ти ж, коли постиш, намасти свою голову й умий своє обличчя,
18 щоб не показати людям, що ти постиш, але Отцеві твоєму, що перебуває в тайні; і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі.
19 Не збирайте собі скарбів на землі, де міль і хробацтво нівечить, і де підкопують злодії і викрадають.
20 Збирайте собі скарби на небі, де ні міль, ані хробацтво не нівечить і де злодії не пробивають стін і не викрадають.
21 Бо де твій скарб, там буде і твоє серце.
22 Світло тіла – око. Як, отже, твоє око здорове, все тіло твоє буде світле.
23 А коли твоє око лихе, все тіло твоє буде в темряві. Коли ж те світло, що в тобі, темрява, то темрява – якою ж великою буде!
24 Ніхто не може двом панам служити: бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або триматиметься одного, а того знехтує. Не можете Богові служити – і мамоні.
25 Ось чому кажу вам: Не турбуйтеся вашим життям, що вам їсти та що пити; ні тілом вашим, у що одягнутись. Хіба життя не більш – їжі, тіло – не більш одежі
26 Гляньте на птиць небесних: не сіють і не жнуть, ані не збирають у засіки, а Отець ваш небесний їх годує! Хіба ви від них не вартісніші?
27 Хто з вас, журячись, спроможен добавити до свого віку хоч один лікоть?
28 І про одежу чого ж вам клопотатись? Гляньте на польові лілеї, як ростуть вони: не працюють і не прядуть.
29 Та я кажу вам, що й Соломон у всій своїй славі не вдягався так, як одна з них.
30 І коли зілля польове, яке сьогодні є, а завтра вкидають його до печі, Бог так одягає, то чи не багато більше вас, маловірні?
31 Отож не турбуйтеся, промовлявши: Що будемо їсти, що пити й у що зодягнемося?
32 Про все те побиваються погани. Отець же ваш небесний знає, що вам усе це потрібне.
33 Шукайте перше Царство Боже та його справедливість, а все те вам докладеться.
34 Не журіться, отже, завтрішнім днем; завтрішній день турбуватиметься сам про себе. Доволі дневі його лиха.”