головна сторінка сайту Українська Біблія онлайн
Бут Вих Лев Чис Втор Нав Суд Рут 1 Сам 2 Сам 1 Цар 2 Цар 1 Хр 2 Хр Езр Неєм Тов Юдт Ест 1 Мак 2 Мак Іов Пс Припов Пропов Пісн Мудр Сир Іс Єр Плач Вар ЛистЄр Єз Дан Ос Йоіл Ам Авд Йона Міх Наум Ав Соф Аг Зах Мал
Мт Мк Лк Йн Дія Рим 1 Кор 2 Кор Гал Еф Флп Кол 1Сол 2Сол 1Тим 2Тим Тит ФилЄвр Як 1Пет 2Пет 1Йн 2Йн 3Йн Юд Одкр

Переклад Івана Хоменка, Євангелія від Луки - Розділ 10 читає Ігор Козлов



Ісус висилає учнів 1-16; учні повертаються 17-24; добрий самарянин 25-37; Марта й Марія 38-42

1 Після цього Господь призначив сімдесят двох інших і послав їх перед собою в кожне місто й місце, куди сам мав прийти.
2 Він до них промовив: “Жнива великі, а робітників мало. Просіть, отже, Господа жнив, щоб послав робітників на свої жнива.
3 Ідіть, ось я вас посилаю, як ягнят між вовки.
4 Не беріть із собою ні калитки, ні торби, ні сандалів, і нікого в дорозі не вітайте.
5 В який же дім не ввійшли б ви, скажіть перше: Мир домові цьому!
6 І коли там є котрийсь син миру, мир ваш покоїтиметься на ньому; а коли ні, до вас він повернеться.
7 І зоставайтесь у тім домі, споживайте та пийте, що в них є: достоїн бо робітник своєї нагороди. Не переходіть із хати до хати.
8 І в яке місто ви не ввійшли б, і вас приймуть, їжте, що поставлять перед вами;
9 оздоровляйте в ньому хворих і кажіть їм: Наблизилося до вас Царство Боже.
10 Коли ж ви ввійдете в якесь місто, і вас не приймуть, то, вийшовши на їхні вулиці, скажіть:
11 Ми вам обтрушуємо й порох з вашого міста, що прилип до наших ніг; тільки знайте, що Царство Боже близько.
12 Кажу вам: Того дня навіть Содомові буде легше, ніж тому місту.
13 Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Витсаїдо! Бо якби в Тирі та Сидоні сталися ті чуда, що зроблені у вас, вони б давно покаялися, сидячи у веретищі й попелі!
14 Та Тирові й Сидонові легше буде під час суду, ніж вам.
15 Та й ти, Капернауме, невже піднімешся аж до неба? Аж до самого пекла провалишся!
16 Хто слухає вас, мене слухає; а хто гордує вами, мною гордує; а хто гордує мною, гордує тим, хто послав мене.”
17 Повернулись сімдесят два з радістю, кажучи: “Господи, навіть і біси коряться нам з-за твого імени.”
18 Він же сказав їм: “Я бачив сатану, що, наче блискавка, падав з неба.
19 Ось я даю вам владу наступати на зміїв, скорпіонів і на всю ворожу силу - й ніщо вам не пошкодить.
20 Одначе, не радійте тому, що духи вам коряться, але радійте тому, що ваші імена записані на небі.”
21 Того часу Ісус був зрадів Святим Духом і промовив: “Я прославляю тебе, Отче, Господи неба й землі, що ти втаїв це від мудрих та розумних і відкрив немовляткам. Так, Отче, бо так тобі подобалося.
22 Все передав мені Отець мій, і ніхто не знає, хто є Син, крім Отця, і хто є Отець, крім Сина, та кому Син схоче відкрити!”
23 Потім, звернувшися до самих учнів, він промовив: “Щасливі очі, що бачать, що ви бачите.
24 Кажу бо вам, що багато пророків і царів хотіли бачити, що ви бачите, і не бачили, і чути, що ви чуєте, і не чули.”
25 І ось якийсь законовчитель устав, щоб його випробувати, та й каже: “Учителю, що мені робити, щоб вічне життя осягнути?”
26 А Ісус мовив до нього: “В законі що написано? Як там читаєш?”
27 Озвався той і каже: “Люби Господа, Бога твого, всім серцем твоїм, усією твоєю душею і всією силою твоєю і всією думкою твоєю; а ближнього твого, як себе самого.”
28 “Ти добре відповів”, сказав (Ісус), “роби це й будеш жити.”
29 Та той, бажаючи себе самого виправдати, каже до Ісуса: “А хто мій ближній?”
30 Мовив тоді Ісус, кажучи: “Один чоловік спускався з Єрусалиму до Єрихону й потрапив розбійникам, що його обдерли й побили тяжко та й пішли геть, зоставивши півмертвого.
31 Випадком ішов якийсь священик тією дорогою; побачив він його й, збочивши, пройшов мимо.
32 Так само й левіт прийшов на те місце, глянув на нього й пройшов мимо.
33 Але один самарянин, що був у дорозі, зненацька надійшов (на нього) й, побачивши його, змилосердився.
34 Він приступив до нього, перев'язав йому рани, полив їх оливою і вином; потім посадив його на власну скотину, привів до заїзду й доглянув за ним.
35 На другий день він вийняв два динари, дав їх господареві й мовив: Доглядай за ним, і те, що витратиш на нього більше, я заплачу тобі, коли повернуся.
36 Хто з оцих трьох, на твою думку, був ближнім тому, що потрапив розбійникам у руки?”
37 Він відповів: “Той, хто вчинив над ним милосердя.” Тоді Ісус сказав до нього: “Іди і ти роби так само.”
38 Коли ж вони були в дорозі, він увійшов в одне село, і якась жінка, Марта на ім'я, прийняла його в хату.
39 Була ж у неї сестра що звалася Марія; ця, сівши в ногах Господа, слухала його слова.
40 Марта ж клопоталась усякою прислугою. Наблизившись, каже: “Господи, чи тобі байдуже, що сестра моя лишила мене саму служити? Скажи їй, щоб мені допомогла.”
41 Озвався Господь до неї і промовив: “Марто, Марто, ти побиваєшся і клопочешся про багато,
42 одного ж потрібно. Марія вибрала кращу частку, що не відніметься від неї.”