головна сторінка сайту Українська Біблія онлайн
Бут Вих Лев Чис Втор Нав Суд Рут 1 Сам 2 Сам 1 Цар 2 Цар 1 Хр 2 Хр Езр Неєм Тов Юдт Ест 1 Мак 2 Мак Іов Пс Припов Пропов Пісн Мудр Сир Іс Єр Плач Вар ЛистЄр Єз Дан Ос Йоіл Ам Авд Йона Міх Наум Ав Соф Аг Зах Мал
Мт Мк Лк Йн Дія Рим 1 Кор 2 Кор Гал Еф Флп Кол 1Сол 2Сол 1Тим 2Тим Тит ФилЄвр Як 1Пет 2Пет 1Йн 2Йн 3Йн Юд Одкр

Переклад Івана Хоменка, Книга Іова - Розділ 16 читає Ігор Козлов



Іов удруге відповідає Еліфазові

1 Заговорив Іов і мовив:
2 «Чув я багато вже такого, | гіркі з вас усіх утішителі!
3 Чи буде край словам на вітер? | Яка біда спонукує тебе відповідати?
4 Я теж базікав би, як ви, | якби ви були на моєму місці. | Я б теж засипав вас словами, | кивав над вами б головою
5 та додавав би вам відваги моїми устами | й не перестав би рухати губами.
6 Та чи я говорю - не притихає біль мій, | чи мовчу - він мене не покидає.
7 Ось і тепер виснажив мене завидющий, | уся його ватага мені допікає.
8 Він устає свідком проти мене, | кидає мені ввічі клеветою.
9 Гнів його рве й лютує проти мене, | він скрегоче на мене зубами. | Противники мої очима блискають на мене,
10 роззявили на мене свою пащу, | у зневазі б'ють мене по щоках, | зібравшися на мене разом.
11 Бог видав мене нечестивцям, | у руки безбожникам мене кинув.
12 Я був щасливий, та він струсив мене, | схопив мене за шию і розбив на кавалки, | прицілом собі мене поставив.
13 Стріли його мене навколо оточили, | він прошиває моє нутро без пощади, | він жовч мою на землю розливає.
14 Він пробиває в мені пролом за проломом, | мов велетень, кидається на мене.
15 Веретище я зшив собі на шкіру, | й обличчя своє занурив у порох.
16 Вид мій почервонів від плачу, | на віях моїх тінь смерти, -
17 хоч і нема в руках у мене насильства, | і хоч молитва моя чиста!
18 Земле, не закривай моєї крови,| і хай не буде місця для мого крику.
19 Тепер також на небі є у мене свідок, | мій оборонець на висотах.
20 Думки мої глибокі - мої оборонці, | і око моє ллє до Бога сльози.
21 О, якби чоловік міг правуватись з Богом, | як людський син із своїм ближнім!
22 Іще бо кілька літ, що прийдуть, | і я піду в дорогу, з якої не повернуся.»