головна сторінка сайту Українська Біблія онлайн
Бут Вих Лев Чис Втор Нав Суд Рут 1 Сам 2 Сам 1 Цар 2 Цар 1 Хр 2 Хр Езр Неєм Тов Юдт Ест 1 Мак 2 Мак Іов Пс Припов Пропов Пісн Мудр Сир Іс Єр Плач Вар ЛистЄр Єз Дан Ос Йоіл Ам Авд Йона Міх Наум Ав Соф Аг Зах Мал
Мт Мк Лк Йн Дія Рим 1Кор 2Кор Гал Еф Флп Кол 1Сол 2Сол 1Тим 2Тим Тит ФилЄвр Як 1Пет 2Пет 1Йн 2Йн 3Йн Юд Одкр

Переклад Івана Хоменка, Книга Вихід - розділ 16 читає Ігор Козлов



Нарікання народу 1-8; наліт перепелиць та манна 9-21; приписи про суботу й про манну 22-36

1 З Еліму рушила вся громада синів Ізраїля й прийшла у Сін-пустиню, що між Елімом та Синаєм, у п'ятнадцятий день другого місяця після їхнього виходу з Єгипетської землі.
2 І нарікала вся громада синів Ізраїля на Мойсея та Арона в пустині.
3 Говорили до них сини Ізраїля: "О, коли б ми були повмирали від руки Господньої в Єгипетській землі, сидівши, було, круг казанів з м'ясом та ївши хліба досхочу! А то вивели ви нас у цю пустиню, щоб голодом поморити всю громаду."
4 І сказав Господь Мойсеєві: "Ось я дощем посиплю вам хліб із неба, і виходитимуть люди, і збиратимуть щодня денну пайку, щоб випробувати їх, чи ходитимуть за моїм законом, чи ні.
5 Шостого ж дня нехай заготують, що принесли, і нехай буде вдвоє більше того, що збирають щодня."
6 І промовили Мойсей та Арон до всіх синів Ізраїля: "Ввечорі взнаєте, що це Господь вивів вас із землі Єгипетської;
7 а вранці побачите славу Господню, бо він почув нарікання ваші на Господа. Ми ж, що ми таке, що нарікаєте на нас?"
8 Далі Мойсей сказав: "Побачите славу Господню, як дасть вам Господь увечері їсти м'яса, а вранці досхочу хліба, бо чув Господь нарікання ваші на нього. Ми ж, Що ми таке? Не на нас нарікання ваші, а на Господа."
9 Мойсей сказав Аронові: "Промов до всієї громади синів Ізраїля: Виступіть перед Господом, бо він почув ваші нарікання."
10 І сталось, як промовляв Арон до всієї громади синів Ізраїля, поглянули вони на пустиню і побачили славу Господню, що явилась у хмарі.
11 Тоді Господь заговорив до Мойсея:
12 "Чув я нарікання синів Ізраїля. Скажи їм таке: Ввечорі їстимете м'ясо, а вранці насититеся досхочу хлібом, і зрозумієте, що я — Господь, Бог ваш."
13 І справді ввечері сталось так, що налетіли перепелиці і вкрили табір, а вранці впала роса довкола табору.
14 Коли ж роса зникла — ось на пустині зверху щось дрібненьке, крупчасте й тоненьке, мов іней по землі.
15 Побачили це сини Ізраїля та питають один одного: "Що це таке?" Не знали бо, що воно таке. А Мойсей сказав їм: "Це хліб, що дав Господь вам на поживу.
16 А ось що повеліває вам Господь: Нехай кожен збирає його, скільки йому треба, омер на кожного, по числу душ ваших; кожен із вас нехай візьме для тих, що в нього в наметі."
17 Так і зробили сини Ізраїля та й назбирали, хто багато, а хто мало.
18 А як міряли омером, то ані той, хто назбирав багато, не мав лишнє, ані тому, хто назбирав мало, не бракувало; кожен, скільки на прохарчування кому було треба, зібрав.
19 І сказав до них Мойсей: "Нехай ніхто не зоставляє з того щось до ранку."
20 Та не послухали вони Мойсея, і декотрі позоставляли дещо з того до ранку; і завелись у ньому хроби, і засмерділось; тож Мойсей розсердився на них.
21 Збирали вони його кожного ранку, кожен скільки на їжу кому було треба, а як припікало сонце, воно тануло.
22 Шостого ж дня вони назбирали манни вдвоє, по два омери на кожного. Прийшли всі видатні в громаді та й оповіли про це Мойсеєві;
23 а він сказав їм: "Це й є те, що повелів Господь: завтра спочинок, свята субота в честь Господа; що маєте пекти, печіть, і що варити, варіть; усе ж що лишиться, сховайте про запас до завтрішнього ранку."
24 Зоставили вони те до ранку, як повелів Мойсей, і не засмерділось воно, і не позаводились у ньому хроби.
25 Тоді сказав Мойсей: "Їжте його сьогодні, бо сьогодні субота на честь Господа; сьогодні не знайдете нічого в полі.
26 Шість днів збирайте; сьомого ж дня, в суботу, його не буде.
27 І повиходили деякі з народу і сьомого дня збирати, та не знайшли нічого.
28 Тоді Господь сказав Мойсеєві: "Докіль будете відмовлятися пильнувати заповідей моїх та закону мого?
29 Дивітесь: Господь дав вам у суботу відпочинок, тим то дає вам шостого дня на два дні хліба. Кожен нехай сидить на своєму місці; ніхто нехай не виходить у сьомий день поза свою оселю."
30 Отже, народ відпочивав сьомого дня.
31 І назвали сини Ізраїля це "манна"; була вона схожа на коріяндрове сім'я, біла, а смак її, як у медівника.
32 І сказав Мойсей: "Ось що заповідав Господь: Наповніть нею омер на схов для нащадків ваших, щоб бачили хліб, що ним годував я вас у пустині, як вивів вас із землі Єгипетської."
33 І сказав Мойсей Аронові: "Візьми посудину, усип туди повний омер манни та й постав її перед Господом, на схов для ваших потомків."
34 Як заповів Господь Мойсеєві, так і поставив Арон манну перед Свідоцтвом (кивотом Завіту) на переховування.
35 Сини ж Ізраїля їли манну сорок років, доки не прийшли в заселену землю; їли вони манну, докіль не прийшли до границь Ханаан-землі.
36 Омер же — це десята часть ефи.