1 «І в той час устане Михаїл, князь великий, що стоїть на варті синів твого народу. Той час буде часом скрути, якої не бувало від тоді, як постали люди, аж до сих пір. Але на той час твій народ спасеться, всі, які будуть знайдені записаними у книзі.
2 І багато з тих, що сплять у поросі земному, прокинуться; одні на життя вічне, другі на вічний сором та на ганьбу.
3 Розумні сяятимуть небесним сяйвом, - і ті, що навернуть багатьох до справедливости, неначе зорі, повіки, назавжди.
4 А ти, Даниїле, заховай ті слова й запечатай книгу до часу кінця. Багато буде досліджувати, і побільшає знання.»
5 Я, Даниїл, дивився, аж ось стоять двоє інших: один на цьому березі ріки, а другий на тому березі ріки.
6 І я сказав мужеві у льняній одежі, що стояв над водами ріки: «Коли буде кінець цих чудних подій?»
7 І я почув, як муж у льняній одежі, що стояв над водами ріки, знявши праву й ліву руку до неба, поклявся тим, хто живе повіки, що це буде через час, через часи й через половину часу, і що, коли зовсім буде зламана сила святого народу, все те здійсниться.
8 Я чув це, але не зрозумів і сказав: «Мій пане! Що буде останнім із того всього?»
9 А він: «Іди, Даниїле, бо ці слова зостануться захованими й запечатаними аж до часу кінця.
10 Багато очиститься, стане білим і випробується, але нечестиві будуть нечестиво поводитись; ніхто з нечестивих не збагне, розумні ж зрозуміють.
11 Від часу скасування повсякчасної жертви й запровадження мерзенної гидоти мине 1290 днів.
12 Щасливий, хто ждатиме й діжде до 1335 днів.
13 А ти йди до твого кінця і спочинь: ти встанеш для твоєї частки наприкінці днів.»