головна сторінка сайту Українська Біблія онлайн
Бут Вих Лев Чис Втор Нав Суд Рут 1 Сам 2 Сам 1 Цар 2 Цар 1 Хр 2 Хр Езр Неєм Тов Юдт Ест 1 Мак 2 Мак Іов Пс Припов Пропов Пісн Мудр Сир Іс Єр Плач Вар ЛистЄр Єз Дан Ос Йоіл Ам Авд Йона Міх Наум Ав Соф Аг Зах Мал
Мт Мк Лк Йн Дія Рим 1 Кор 2 Кор Гал Еф Флп Кол 1Сол 2Сол 1Тим 2Тим Тит ФилЄвр Як 1Пет 2Пет 1Йн 2Йн 3Йн Юд Одкр

Переклад Івана Хоменка, Друге послання до Корінтян - Розділ 5 читає Ігор Козлов



Після дочасного наступить життя вічне 1-10; любов спонукує ревність 11-21

1 Бо знаємо, що коли земне наше житло, намет, розпадається, то маємо будівлю Божу, будинок нерукотворний, вічний на небі.
2 Тому в ньому й зідхаємо, бажаючи надягнути поверх того наше небесне житло,
3 якщо будемо ще вдягнені, а не нагі.
4 Доки ми в цім наметі, -стогнемо під гнітом, бо не хочемо роздягнутися, лише - вдягнутися, аби те, що в нас смертне, було проглинуте життям.
5 Бог же, що створив нас саме для цього, він дав нам завдаток Духа.
6 Увесь час, отже, ми повні відваги і знаємо, що поки в тілі живемо, перебуваємо далеко від Господа,
7 - бо ходимо вірою, а не видінням, -
8 ми ж відважні й радше воліємо вийти з тіла, щоб жити біля Господа.
9 Тому й намагаємося з усіх сил йому подобатися: чи ми в тілі, чи поза тілом.
10 Всім бо нам треба з'явитися перед судом Христовим, щоб кожний прийняв згідно з тим, що зробив, як був у тілі: чи добре, чи зле.
11 Знаючи, отже, що таке острах Господній, ми переконуємо людей; Богові ж ми стали явні, та надіюся, що й у ваших сумліннях ми - явні.
12 Не хочемо самих себе вам знову поручати, але даємо вам нагоду хвалитися нами, щоб ви мали що відповісти тим, які хваляться видимим, - не тим, що в серці.
13 Бо коли ми не при собі, то для Бога; а коли розсудливі, то для вас.
14 Бо любов до Христа спонукує в нас цю думку: Коли один умер за всіх, то всі вмерли.
15 А він умер за всіх, щоб ті, що живуть, жили вже не для самих себе, а для того, хто за них умер і воскрес.
16 Так що віднині по-людському ми не знаємо нікого. Коли ж і уявляли собі Христа по-людському, то його вже тепер так собі не уявляємо.
17 Тому, коли хтось у Христі, той - нове створіння. Старе минуло, настало нове.
18 Усе ж від Бога, який примирив нас із собою через Христа і дав нам службу примирення.
19 Бо то Бог у Христі примирив собі світ, не враховуючи людям їхніх переступів, поклавши в нас слово примирення.
20 Ми ж посли замість Христа, немов би сам Бог напоумлював через нас. Ми вас благаємо замість Христа: Примиріться з Богом!
21 Того, хто не знав гріха, він за нас зробив гріхом, щоб ми стали Божою праведністю в ньому.